Реферат на тему:

Огляд місця події

ПЛАН

Поняття огляду місця події.

Підготовка до огляду місця події.

Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

Фіксація результатів огляду місця події.

Література

1. Поняття огляду місця події.

Серед слідчих дій, передбачених кримінально-процесуальним законом,
важливе місце належить оглядові місця події та інших матеріальних
об’єктів, які є джерелом інформації про злочин та його учасників. Як
зазначено в ст. 190 КПК УРСР, слідчий провадить огляд «з метою виявлення
слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину,
а також інших обставин, які мають значення для справи».

Залежно від безпосереднього об’єкта вказана дія може за КПК УРСР (статті
190—192) передбачити огляд: людей, місцевості, приміщення, предметів,
документів, місця події, тварин, трупа. Огляд людей називається
освідуванням (ст. 193 КПК УРСР).

Найскладнішим є огляд місця події. Це місцевість чи приміщення, де
виявлено подію з ознаками злочину, наприклад, місце, де знайдено труп з
ознаками насильницької смерті або виявлено зламану касу, звідки
викрадено гроші тощо. Місце події здебільшого є одночасно і місцем
вчинення злочину. Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли
людину вбито в одному, а труп перенесено в інше місце, де його і
знайдено. В таких випадках по одній справі може бути два чи більше місць
події і всі вони, в міру виявлення, підлягають слідчому огляду.
Наприклад, у справі про вбивство жінки, труп якої було розчленовано і
розкидано частинами, провадилися огляди кожного місця, де знаходили
частину трупа, а також і місця вбивства, тільки-но таке встановили.

Щодо зазначених вище інших видів огляду, то вони можуть бути залежно від
обставин як самостійними слідчими діями, так і складовими частинами
огляду місця події.

Отже, огляд місця події — це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий,
проводячи розслідування, згідно з вказівками закону, безпосередньо
сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об’єкти на місцевості або в
приміщенні, де виявлено ознаки злочину, з метою знаходження там слідів,
речових доказів, з’ясування обстановки і всіх обставин, які мають
значення для справи.

Огляд місця події провадиться в справах про такі небезпечні злочини, як
убивство, зґвалтування, розбій, крадіжки, порушення правил безпеки руху
та експлуатації автомототранспорту тощо. Від якісного його проведення у
значній мірі залежить успіх розслідування.

Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд
місця події, випливають із завдань розслідування злочину в цілому. Перш
за все, це його розкриття, тобто встановлення факту вчинення і особи
винного. Для цього необхідно з’ясувати: на що було посягання; в чому
полягало діяння злочинця і коли та де воно вчинене; чим характеризують
форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив. Крім того, треба
встановити характер та розміри заподіяної шкоди, а також причини та
умови, які сприяли злочинові.

Коло цих питань у кожному випадку може дещо змінюватись, залежно від
виду злочину і обставин справи. Наприклад, у справі про крадіжку товарів
із крамниці із зламом вікна можуть виникнути питання про те, з якого
боку (ззовні чи зсередини) розбито шибку ким способом це зроблено; чи
залишились на ній сліди пальців; чи справді вчинено крадіжку товарів або
мало місце її інсценування; скільки було злочинців; які їхні прикмети;
чи не залишились, зокрема, сліди їх ніг або інші сліди; що вони робили в
крамниці; чи користувалися там освітленням і яким саме; як пакували і
виносили крадені товари; чи були в них транспортні засоби і які саме
тощо.

Огляд місця події найчастіше є початковою слідчою дією, яка провадиться
після порушення кримінальної справи. В невідкладних випадках огляд місця
події може бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. II ст.
190 КПК УРСР).

Оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може
запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у
результатах справи (ст. 191 КПК УРСР). В огляді, який провадить слідчий,
може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 КПК УРСР вправі
провадити його і особисто.

При наявності трупа місце події оглядають з участю судовомедичного
експерта, а коли його неможливо викликати, запрошується найближчий лікар
(ст. 192 КПК УРСР).

На розсуд слідчого для участі в огляді може бути запрошений потерпілий,
обвинувачений та інші учасники процесу, а також підозрюваний і свідки.
Огляд приміщення провадиться в присутності особи, що займає його, або
представника відповідної установи, організації чи підприємства.

2. Підготовка до огляду місця події.

Для успішного проведення такої складної і разом з тим важливої слідчої
дії, якою є огляд місця події, потрібні певні передумови і підготовча
робота.

Слідчий повинен мати ґрунтовні знання і досвід з свого фаху і завжди
бути психологічно готовим негайно виїхати для огляду місця тієї чи іншої
події, коли в цьому виникне потреба. При цьому найкраще, щоб огляд
провадив саме той слідчий, який буде вести і все дальше розслідування в
цій справі.

Для успішного проведення оглядів місця події слідчий повинен у міру
потреби в межах своєї слідчої дільниці роз’яснювати, що громадяни і
місцеві організації мають право негайно інформувати прокуратуру або
міліцію про виявлені злочини і вживати заходів для забезпечення
збереження в незмінному вигляді обстановки на місці події до прибуття
представника цих органів. Потерпілим необхідно надати медичну допомогу,
якщо вони цього потребують. Важливо, щоб слідчий мав завжди в повному
порядку і цілковитій готовності набір науково-технічних засобів (слідчий
портфель), який йому завжди потрібний для проведення огляду.

У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів,
вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Це може бути
судовий медик, інженер, кваліфікований працівник пожежної охорони,
криміналіст, товарознавець тощо. Ці спеціалісти беруть участь у
проведенні огляду, допомагають слідчому своїми спеціальними знаннями і
навиками у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, звертають його
увагу на обставини, пов’язані з виявленням та закріпленням доказів, а
також дають пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при
проведенні слідчої дії (ст. 128 КПК УРСР). Тому слідчий повинен
підтримувати зв’язок з цими спеціалістами, щоб у разі потреби мати змогу
швидко запросити їх до участі в огляді. Він підтримує також постійний
контакт з працівниками міліції, які відповідно до закону повинні
подавати йому допомогу в проведенні огляду.

Крім зазначеної вище загально-організційної роботи, слідчий провадить
підготовчі заходи до кожного конкретного огляду як перед від’їздом на
місце події, так і на місці, перед його оглядом.

Одержавши відомості про подію, яка потребує виїзду на місце для
проведення огляду, слідчий уточнює в заявника всі необхідні дані, а
потім при можливості подає на місце події необхідні розпорядження
телефоном чи оперативним шляхом. Це можуть бути вказівки про заходи для
охорони місця події, для забезпечення присутності до його прибуття
свідків чи інших осіб, які дадуть необхідну інформацію, тощо. Далі
слідчий повідомляє про подію прокурора, зв’язується, якщо цього ще не
було зроблено, з потрібними йому працівниками міліції для координації
роботи та запрошує в разі потреби на місце події інших осіб, зокрема
спеціалістів у певних галузях. Після цього, з’ясувавши питання щодо
транспорту для свого виїзду, він бере з собою слідчий портфель і
виїжджає на місце огляду.

Прибувши на місце події, слідчий негайно вживає заходів для надання
необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо такі є. Коли потерпілий
перебуває в тяжкому, загрозливому для його життя, стані, для успішності
розслідування доцільно одержати від нього відомості про подію. Робити це
можна тільки з дозволу лікаря, щоб не створити бесідою додаткової
небезпеки для життя потерпілого. Іноді місце події знаходиться на
проїжджій частині дороги. В такому випадку потрібно дати вказівку про
організацію об’їзду транспорту і встановлення відповідних
попереджувальних знаків.

Далі слідчий попередньо ознайомлюється з місцем, де вчинено чи виявлено
злочин, або найважливішими його вузлами для того, щоб ясніше
орієнтуватися в характері події, визначити територію і послідовність
огляду. Визначаючи межі території, що підлягає огляду, слідчий не
повинен обмежувати її лише ділянкою, де безпосередньо виявлено злочин.
Зазначені межі треба розширити, бо цінні для розслідування дані, як,
наприклад, залишені злочинцем ті чи інші предмети, часом можуть бути
знайдені не тільки на цій ділянці, а й на підступах до неї.

Послідовність проведення огляду слідчий звичайно визначає залежно від
конкретних обставин. У криміналістичній літературі рекомендуються два
прийоми послідовності огляду: від периферії місця події до його центру
або навпаки, від центру до периферії. При цьому під центром умовно
розуміється основний предмет на найважливішому (вузловому) місці:
потерпіла аварію автомашина в справі про автотранспортну подію, зламаний
сейф при викраденні грошей, труп у справі про вбивство тощо.

Коли в справі про вбивство слідчий і супроводжуючі його особи оглядають
спочатку труп, потім кімнату, де він лежить, далі — інші приміщення цієї
квартири, потім подвір’я, де розташований будинок з квартирою, і
нарешті, квартал з садибою та прилеглі до нього вулиці — це приклад
огляду від центру до периферії. Протилежною буде послідовність огляду
від периферії до центру.

Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця події визначити
неможливо. Тому слідчому доводиться обирати лінійну чи вузлову
послідовність огляду. При лінійній послідовності він оглядає місце події
по прямих від краю до краю, нічого не пропускаючи. Вузловий огляд, який
доцільно застосовувати, коли його об’єктом є приміщення чи невелика
ділянка, полягає в послідовному обслідуванні одного вузла за іншим,
наприклад, входу до квартири, де була крадіжка, прихожої, основного
приміщення, зламаних замків тощо.

Коли огляд провадиться в окремій кімнаті, слідчий теж установлює
послідовність її огляду, наприклад, спочатку в кільцевому порядку вздовж
стін, а потім всередині.

Під час попереднього ознайомлення з місцем огляду слідчий намічає
основні риси майбутнього плану огляду місця події, який він складає
після консультації (якщо в цьому є потреба) з присутніми спеціалістами,
працівниками міліції, прокурором. Цей план повинен забезпечити: а)
легальність огляду всього, що є на місці; б) правильну послідовність, з
тим щоб переходити від одного предмета до іншого лише після повного
огляду першого;

в) фіксацію особливої уваги на так званих негативних обставинах і
предметах, щодо яких є передбачення, що вони принесені на місце події
злочинцем, або на них залишились сліди знарядь і засобів, які в нього
були.

Під час огляду слідчий вживає необхідних заходів для охорони місця
події, до збереження слідів на ньому тощо. Він видаляє з місця сторонніх
осіб, а потім з’ясовує, чи є очевидці події, хто першим прибув на місце,
чи не змінено його обстановку і якщо зміни сталися, то які саме.
З’ясовуючи зазначені обставини, слідчий робить собі замітки про те, кого
потрібно буде потім допитати як свідків.

Крім того, слідчий запрошує понятих (якщо він не привіз їх з собою),
з’ясовує, чи не потрібна присутність при огляді ще когось з
спеціалістів, крім тих, які вже є.

На закінчення підготовчих дій слідчий збирає всіх осіб, які братимуть
разом з ним участь в огляді, і коротко їх інструктує, інформуючи про
подію, про завдання огляду та роль при цьому кожного з них. Він також
роз’яснює, що їм не можна відлучатися без його дозволу, треба бути
уважними, ні до чого не торкатися без його вказівок і про все, що
заслуговує на увагу, сповіщати його. Всі присутні попереджаються про те,
що на місці події не можна кидати будь-які предмети, зокрема недокурки,
оскільки вони помилково можуть бути прийняті за предмети, залишені
злочинцем.

Після цього слідчий приступає до проведення огляду.

3. Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

Безпосередньо огляд місця події здійснюється статичним та динамічним
методами. Особливість першого полягає в тому, що під час огляду за цим
методом ні слідчий, ні інші особи не торкаються, як правило, предметів!
слідів, не зрушують їх з місця. Предмети на місці огляду перебувають у
стані статики, а слідчий і супроводжуючі його особи тільки уважно
розглядають усі предмети, сліди, їх ознаки, стан, взаєморозташування.
Підчас такого огляду слідчий вивчає «механізм» події, тобто за
розташуванням різних предметів та слідів складає собі уяву про те, що і
як відбувалося на місці огляду при вчиненні злочину.

Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки і сліди,
особливо на предмети, які були об’єктом злочинного посягання, на
знаряддя злочину, сліди злочинця та транспорту, яким він користувався,
на речі, які індивідуалізують особу злочинця тощо. Необхідно особливо
уважно вивчати так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що
при звичайному ході події повинне було б бути (наприклад, відсутність
крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» обставин
належить також наявність ознак, які у цьому випадку не відповідають уяві
про злочинну подію. Наприклад, зламані вікна чи двері там, де з
очевидністю в приміщення можна проникнути без цього і без будь-яких
зусиль.

Як показує слідча практика, злочинці нерідко вдаються до різних
хитрощів, щоб збити слідство з правильного шляху. Так, вони часом
навмисно залишають на місці події чужі речі, які нібито випадково забуті
їх власниками, роблять фальшиві сліди. Відомі також випадки застосування
злочинцями різних симуляцій та інсценувань, наприклад, інсценування
вчинення крадіжки товарів з магазину сторонніми особами, щоб в такий
спосіб замаскувати вчинену розтрату тощо.

В процесі статичного огляду чи зразу ж після нього слідчий фіксує все,
що виявив: робить чорнові записи для протоколу, здійснює фото- і
кінозйомку, вимірювання та креслення чи ескізи. При цьому місце події
орієнтується по сторонах світу за допомогою компасу.

Всі виявлені під час статичного огляду сліди позначаються умовними
знаками. Якщо огляд провадиться при несприятливих погодних умовах (дощ,
сніг), ці сліди потрібно прикрити, щоб зберегти їх від псування. При
цьому не можна застосовувати предмети, які мають запах, оскільки це
перешкодить використанню (при необхідності) службово-розшукної собаки,
або зробить неможливим взяття проб повітря для консервації запаху
злочинця.

Після закінчення статичного огляду місця події, або певної його частини,
та фіксації зазначеним способом всього виявленого, слідчий застосовує
метод динамічного огляду. При цьому слідчий та інші особи, які беруть
участь в огляді, всебічно оглядають окремі предмети, при потребі
зрушуючи їх з місця, беручи в руки. При цьому потрібно користуватись
гумовими рукавичками, щоб не залишити на предметах своїх слідів. Перед
цим потрібно зафіксувати положення предметів, зробивши позначки
(наприклад, крейдою). Робиться це для того, щоб при необхідності можна
було б відтворити обстановку на місці події. Якщо якийсь предмет—речовий
доказ має бути вилучений з місця події для приєднання його до справи,
потрібно спочатку визначити його місцезнаходження щодо двох постійних
точок. Наприклад, в кімнаті знаряддя злому фіксується щодо найближчого
кутка цієї кімнати і дверей чи вікна.

Під час огляду місця події проводяться вимірювання для складання плану
огляду. Точність його залежить від обставин справи. Іноді відстані
вимірюються кроками (наприклад, відстань між деревами на місці події,
коли самі вони до неї не мають відношення, але їх потрібно нанести на
план для загальної характеристики цього місця). В інших випадках
вимірювання робляться з точністю до міліметра ‘(наприклад, коли треба
зафіксувати відстань від пістолета до руки трупа при підозрінні на
самогубство).

Під час огляду слідчий використовує науково-технічні засоби, що є у
слідчому портфелі. Крім того, залежно від характеру об’єктів, які
підлягають огляду, можуть бути використані комплекти науково-технічних
засобів, які є в спеціалістів. Так, при огляді трупа на місці події може
бути використаний судовомедичний чемодан, з яким виїжджає на огляд
судовий медик. Якщо в огляді бере участь прокурор-криміналіст,
використовується комплект його науково-технічних засобів, зокрема,
пошукові прилади, силіконова паста «К», розчин перхлорвініла,
електронно-оптичний перетворювач тощо.

Одержані під час огляду дані можуть бути використані для проведення
паралельно з ним оперативно-розшукних заходів. Не відкладаючи справи до
закінчення огляду, слідчий може доручити працівникам міліції
організувати переслідування злочинця по «гарячих слідах», провести
«прочісування» навколишньої місцевості, коли є дані про те, що недалеко
від місця події переховується злочинець або знаходяться вкрадені речі.
Цим працівникам можна доручити спостереження за місцями можливої появи
злочинця (вокзали, пристані, аеропорти тощо).

Оперативним працівникам міліції в разі потреби доручається ще до
закінчення огляду терміново повідомити сусідні підрозділи органів
внутрішніх справ про прикмети злочинця, вкрадених речей, транспортних
засобів, які використовувались під час вчинення злочину тощо.

Огляд місця події закінчується узагальненням і оцінкою всіх виявлених
даних з метою з’ясування, чи вирішено всі завдання огляду. До цього
доцільно залучити понятих, спеціалістів, працівників міліції, прокурора,
представників громадськості, які допомагали слідчому під час проведення
огляду. Якщо буде встановлено, що якесь із завдань огляду не вирішене,
необхідно для контролю ще раз оглянути певні вузли місця події чи окремі
об’єкти. Контрольний огляд дає змогу усунути всі упущення, які пізніше
буде неможливо виправити.

В практиці розслідування зустрічаються випадки проведення повторного
огляду місця події. Коли, наприклад, перший огляд був проведений у
несприятливих умовах, слідчий може знову оглянути місце події в цілому
або його окремі вузли, щоб виявити дані, які могли бути не виявленими
раніше. На повторний огляд поширюються всі правила початкового.

4. Фіксація результатів огляду місця події.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є
складання протоколу. Слідчий складає його, як правило, після закінчення
огляду. Під час огляду він робить чорнові замітки для майбутнього
протоколу. Складається протокол на місці події, а не в кабінеті
слідчого, бо в процесі написання його нерідко виникають сумніви щодо тих
чи інших обставин, які можуть бути з певністю розв’язані лише на місці.

Відповідно до ст. 195 КПК УРСР протокол огляду складається з додержанням
правил ст. 85 КПК, УРСР, яка визначає загальні положення про протоколи
слідчих дій. До протоколу додаються певні матеріали, які пояснюють його
зміст; в їх числі можуть бути фотознімки, матеріали звукозапису,
кінозйомок (ст. 85’ КПК УРСР), плани, схеми, зліпки тощо (ст. 85 КПК
УРСР).

Протокол огляду місця події має велике значення, оскільки він є джерелом
доказів. Тому до нього пред’являються високі вимоги. Зокрема, він має
бути написаний грамотно, детально, точно, ясно і доступно. Складається
протокол з трьох частин; вступної, описової та заключної.

У вступній частині викладається, де, коли, хто, о котрій годині, в
присутності кого і на яких підставах провадив огляд місця події. Тим
самим ця частина містить дані, які перш за все надають протоколу
значення процесуального документа. У вступній частині слід також
зазначити обставини, за яких проведено огляд: умови освітлення, погода,
температура повітря тощо.

В описовій частині послідовно зазначають усе, що було виявлено під час
огляду. Тут описують межі і загальну характеристику оглянутого місця,
входи чи виходи, дані про шлях злочинця, точне розташування предметів з
зазначенням їх найважливіших ознак, негативні обставини тощо.

Для точності викладу не потрібно застосовувати такі вирази, як
«поблизу», «віддалік», «навпроти», «поруч». Слід уникати слів «праворуч»
та «ліворуч» або додатково зазначати, з якого боку дивляться при цьому
на предмет; значення мало відомих для не спеціалістів назв предметів,
наприклад, в галузі техніки, слід коротко розшифровувати. При цьому
доцільно користуватися спеціальними довідниками для слідчого.

Для чіткості викладу можна рекомендувати ділити описову частину
протоколу на підрозділи з відповідними заголовками.

У протоколі описується, а не пояснюється все, що виявив слідчий. В нього
не потрібно записувати свої власні міркування і припущення відносно
будь-яких обставин на місці події, оскільки вони можуть бути
помилковими, а це, в свою чергу, може привести до неправильних висновків
як самого слідчого, так і інших осіб, які будуть знайомитись з
протоколом.

У заключній частині протоколу зазначається: які предмети було вилучено,
як вони упаковані та куди направлені, які виготовлені зліпки, які види і
в яких умовах проведено фото- чи кінозйомки тощо. Якщо на місці події
знайдено труп, то в протоколі також зазначається, куди направлено його
та речі, які зроблено зауваження присутнім при огляді особами з приводу
дій слідчого, якщо такі зауваження мали місце, та яке рішення прийняв
щодо них слідчий.

Протокол пишеться слідчим від руки або друкується на друкарській
машинці. Його підписує слідчий і всі особи, які брали участь у огляді, і
поняті. Виготовлені при огляді копії і моделі слідів, а також плани,
креслення додаються до протоколу, про що в ньому роситься відповідний
запис.

Допоміжними способами фіксації результатів огляду місця події є фото- і
кінозйомка, а також виготовлення планів і схем (рис. 35, 36). Фотознімки
місця події (орієнтовні, оглядові, вузлові і детальні) доповнюють
протокол і дають змогу точно показати розташування місця події відносно
навколишньої місцевості, зафіксувати вигляд цього місця і окремих його
деталей.

Фотозйомка провадиться у присутності понятих, а в протоколі огляду
зазначаються всі точки, з яких її проведено. Виготовлені після огляду
фотознімки повинні мати пояснювальний текст, дату проведення зйомки,
підпис слідчого і, при можливості, понятих.

Рис. 35. Схематичний план місця події.

Відповідно до ст. 85 КПК УРСР при проведенні огляду та інших слідчих дій
слідчий може застосувати кінозйомку. Цей вид фіксації ходу і результатів
огляду доцільно застосовувати у випадках, коли різні явища і обстановка
на місці події швидко змінюються ((наприклад, при пожежах, вибухах,
катастрофах), а також коли іншими способами неможливо зафіксувати все
виявлене під час огляду.

План

місця події у справі про вбивство В.П.Карпенкаівул.Вокзальна. 16 кв.7).
Складений ……….. 19. .р,

Масштаб 1:50

Умовні позначення:

1-вішилка 9-телевізор

2-буфет 10-стіл

3-кух.стіл 11,12,16-крісла 4,5-сті.іьи.і 13-диван

6-газова плита 1’1-книжкоеа шафи

7-раковина 15-письмовий стіл

8-шафи

17.18-ліжка 19-труп Карпенко

План склив слідчий (Підпис)

Поняті: /Підписи/

Рис. 36. Масштабний план квартири.

Слідчий повинен повідомити учасників огляду про те, що він буде
застосовувати кінозйомку. В протоколі огляду зазначається про те, що
була проведена кінозйомка і що учасникам цієї слідчої дії про це
повідомлено. Крім того, протокол повинен містити дані про камеру і
об’єктив, якими зроблено кінозйомку, частоту (швидкість) кадрів на
секунду, використану плівку і скільки метрів знято на місці події. Точки
установки кінокамери потрібно вказати на плані або схемі. Після зйомки
та проявлення кінострічки слідчий демонструє її всім учасникам огляду,
про що складається окремий протокол.

Додатками до протоколу огляду можуть бути плани або схеми місця події,
креслення окремих предметів на ньому (агрегатів, механізмів) тощо.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють значну частину
місцевості (наприклад, всю велику квартиру, частину населеного пункту),
і окремими, що охоплюють лише безпосередньо місце події або його
найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин). Для
загальних планів слідчий по можливості використовує готові карти
населеного пункту або плани комунальних квартир, вносячи туди потрібні
доповнення.

При слідчих оглядах приміщень виготовляються масштабні плани, а на
відкритій місцевості—переважно схеми, на яких лише основні відстані
можуть зазначатися в масштабі. Схеми місця події виготовляються з
застосуванням спеціальних прийомів топографічної зйомки.

План приміщення може бути площинним або розгорнутим. На останньому
зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, айв
розгорнутому вигляді також стіни кімнати з усіма предметами і слідами,
що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, які підлягають
фіксації (наприклад, проломи). При потребі на стіни проектують предмети
обстановки, які стоять біля них.

Різні види меблів в приміщенні та окремі види об’єктів на відкритій
місцевості зображують на планах та схемах певними умовними знаками,
прийнятими у всесоюзному масштабі, кінозйомку, на планах чи схемах
позначаються точки, з яких ці зйомки було зроблено.

Плани і схеми підписуються слідчим, проте, якщо в огляді брали участь
потерпілий, підозрюваний або обвинувачений, доцільно, щоб план чи схему
підписали також і вони.

Література

Колмаков В. П. Следственньїй осмотр. М., «Юридическая литература», 1969.

Макстов Й. X. Осмотр места происшествия. Л., Изд-во ЛГУ, 1965.

Осмотр места происшествия. Под. ред. А. В. Васильєва. М., Госюриздат,
1960.

Попов В. Й. Осмотр места происшествия. М., Госюриздат, 1959.

Шаламов М. П. Осмотр места происшествия. М., ВЮЗИ, 1966.

Похожие записи