.

Обставини, що сприяють використанню кримінальними угрупованнями фінансово-кредитних установ України для скоєння шахрайств, обману населення та інших

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 827
Скачать документ

 

Реферат

на тему:

Обставини, що сприяють використанню кримінальними угрупованнями
фінансово-кредитних установ України для скоєння шахрайств, обману
населення та інших злочинів

 

Аналіз статистичних даних МВС України, оперативно-слідчої практики,
матеріалів перевірок державних контролюючих органів свідчить про те, що
злочинні угруповання продовжують активно використовувати ряд
фінансово-кредитних установ у своїх корисливих інтересах.

В першу чергу їхні зусилля спрямовані на втягнення до протиправної
діяльності працівників банківської системи. В ряді випадків злочинці
встановили контакти з начальниками відповідних відділів та керівниками
банків, які безпосередньо приймали рішення про надання їм кредитів. У
результаті чого злочинним угрупованням під видом кредитів видавались
значні суми коштів, які в подальшому були розкрадені. Лише компанією
“Хелп”, що складалась з кількох десятків фіктивних підприємницьких
структур, завдано збитків банкам на суму 1,3 трлн крб. При наданні
кредитів працівники банківських установ повністю ігнорували елементарні
правила, які забезпечують їхнє повернення. За цих умов ряд комерційних
банків зазнав значних матеріальних збитків, частина їх стала
неплатоспроможна або збанкрутіла. Це, в свою чергу, негативно вплинуло
на діяльність інших банківських установ. Так, банкрутство комерційного
банку “Алекс” завдало іншим банкам збитків на суму 700 млрд крб.

Посиленню банківської кризи сприяла недостатня оперативність і низька
ефективність банківського нагляду, через що своєчасно не було виявлено і
ліквідовано банки-банкрути. На їхню діяльність вплинули і негативні
процеси в економіці: стійкий спад виробництва, платіжна криза, інфляція
та ін. З причин втрати значною кількістю банків платоспроможності у
складному становищі опинилися й інші фінансові установи: страхові і
трастові компанії, інвестиційні та пенсійні фонди тощо. Оскільки ці
компанії і фонди тримають вільні кошти на депозитних рахунках банків, то
їх банкрутство тягне за собою і банкрутство цих структур.

Таким чином, через неплатоспроможність і банкрутство частини комерційних
банків існує реальна загроза втрати громадянами своїх вкладів в них (як
тих, що розташовані на депозитних рахунках банків, так і тих, що внесені
ними у вигляді плати за акції й інші цінні папери цих банків). Станом на
15 серпня 1995 р. лише у 70 комерційних банках на депозитних рахунках
знаходилось понад 9 трлн крб. Крім того, це приведе до втрати внесків
громадян, зроблених ними в страхові, інвестиційні компанії, недержавні
пенсійні фонди, інші організації, що обслуговуються в цих банках.

Кризовий стан ряду банків та інших фінансових установ негативно впливає
і на функціонування державних підприємств і установ, веде до зростання
їх взаємозаборгованості та втрати платоспроможності.

У 1995 році злочинні угруповання продовжували активно використовувати
в своїх протиправних інтересах й інші фінансово-кредитні установи:
довірчі товариства, трастові, інвестиційні, страхові компанії,
недержавні пенсійні та благодійні фонди, інші підприємницькі структури,
в яких акумулювались кошти громадян.

У деяких випадках структури такого роду створювались виключно в
злочинних цілях. В результаті масового поширення набули факти порушень
правил про валютні операції, шахрайств, обману населення та інших
зловживань.

Основними причинами, що сприяють зловживанням в діяльності
фінансово-кредитних установ, які акумулюють кошти громадян, є:

1. Недостатнє законодавче та нормативне регулювання окремих питань,
пов’язаних з функціонуванням фінансових посередників, в тому числі
оприлюднення об’єктивної інформації про діяльність підприємницьких
структур, що працюють з коштами населення, та з їх рекламою у засобах
масової інформації. Це дало можливість шахраям організувати
широкомасштабну рекламну кампанію по телебаченню, радіо і в пресі,
ввести в оману сотні тисяч громадян України;

2. Відсутність законодавчо і нормативно визначених механізмів
встановлення реальних власників, що засновують чи володіють
підприємницькими структурами, які займаються фінансовою діяльністю з
коштами населення. В результаті цього ускладнюється притягнення до
кримінальної відповідальності організаторів злочинів; державного
контролю під час заснування і реєстрації підприємницьких структур;
контролю за джерелами формування статутних фондів підприємницьких
фінансових структур, в результаті чого в ряді випадків з цією метою
використовувались бюджетні кошти, а також такі, що одержані в кредит і
під заставу; перевірки наявності у засновників підприємницьких
фінансових структур грошових коштів та майна, які б при необхідності
забезпечили виконання обов’язків перед вкладниками;

3. Відсутність узгодженої системи комплексного контролю в масштабах
України за підприємницькими структурами, що залучають кошти населення. В
результаті ряд питань, пов’язаних з функціонуванням фінансових
посередників, залишився поза контролем державних органів;

4. Малочисельність державних органів, що здійснюють контроль за
створенням та діяльністю фінансових посередників. Так, зокрема, при
наявності в Україні понад 700 страхових компаній їх діяльність
контролюється лише працівниками Комітету у справах нагляду за страховою
діяльністю, чисельність якого складає 30 чоловік, з них лише 6
займаються безпосередньо перевірками;

5. Недостатній контроль за діяльністю підприємницьких
фінансово-кредитних структур з боку державних фінансових органів та
податкових інспекцій;

6. Непідготовленість правоохоронних органів до активної протидії
злочинцям, що здійснюють злочини під прикриттям трастових, страхових,
інвестиційних компаній та благодійних фондів. Вони не мають достатнього
досвіду виявлення і розслідування злочинів, що скоюються в цих
структурах. На сьогодні майже відсутні кримінальні справи цієї
категорії, які б дійшли до судового розгляду і по яких був би винесений
обвинувальний вирок;

7. Ухилення уповноважених комерційних банків від покладених на них
функцій контролю за діяльністю фінансових посередників, що сприяло
незаконному скупленню ними валюти через систему кореспондентських
рахунків іноземних банків на кошти вкладників та несвоєчасному або
неповному перерахуванню коштів в статутні фонди. При цьому Національний
банк України не повною мірою реалізував свої повноваження щодо
застосування штрафних санкцій до порушників;

8. Порушення вимог законодавства при друкуванні цінних паперів, що
створює можливість їх підробки (із загальної кількості цінних паперів,
які існували до 1994 року і випущених у 1994 р., лише 76% були
надруковані з усіма необхідними реквізитами цінних паперів, включаючи
захист).

Як свідчить слідча практика та матеріали перевірок, найбільш поширеними
правопорушеннями в діяльності підприємницьких структур, які працювали з
коштами населення, є:

розкрадання внесених громадянами коштів, в тому числі і валютних, шляхом
привласнення;

недотримання строків і порядку перерахування податків, приховування
доходів з метою ухилення від сплати податків, інші порушення податкового
законодавства;

здійснення на виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про
систему валютного регулювання і валютного контролю” прийому від громадян
валюти та інших операцій з нею без ліцензії Національного банку України;

часткове або неповне оприбуткування прийнятої від населення валюти, і,
відповідно, нездача її у банк;

протизаконне надання кредитів у валюті та карбованцях;

перевищення довірчими товариствами кількості прийнятих приватизаційних
майнових сертифікатів і майна відносно обсягу, зафіксованого в їх
ліцензіях, а також відчуження у свою власність приватизаційних
сертифікатів громадян;

недекларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України;

використання благодійних внесків не за призначенням;

здійснення суб’єктами підприємницької діяльності операцій, пов’язаних
зі страхуванням, інвестуванням, іншими послугами з коштами громадян без
відповідних ліцензій Фонду державного майна України, Укрстрахнагляду та
інших державних органів, а в ряді випадків ( взагалі без державної
реєстрації.

Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне розглянути
організаційно-правові заходи щодо недопущення зловживань, шахрайств та
обману населення з боку банків, страхових, трастових компаній,
інвестиційних і благодійних фондів та інших підприємницьких структур, що
працюють з коштами населення.

Для захисту комерційних банків від можливих втрат при неповерненні
кредитів необхідно створити при Національному банку України спеціальний
страховий фонд від кредитних ризиків, який утримуватиметься за рахунок
внесків комерційних банків. З метою захисту внесків громадян в банки
України створити при Національному банку України Міжбанківський фонд
обов’язкового страхування внесків громадян за рахунок регулярних
страхових внесків комерційних банків. Створити при Асоціації українських
банків Централізованій банк даних позичальників комерційних банків
України і Всеукраїнський Реєстр гарантій та застав з метою запобігання
шахрайствам та іншим зловживанням при отриманні кредитів в банках. Для
захисту інтересів громадян-вкладників від можливого шахрайства ввести
обов’язкове страхування грошових внесків населення в будь-які (крім
банківських установ) підприємницькі структури, що працюють з коштами
населення. Створити для цього при Державній комісії з цінних паперів та
Фондовому ринку спеціальний загальнодержавний страховий фонд, який
формуватиметься за рахунок регулярних відрахувань структур, що приймають
внески населення. Вважаємо за необхідне для посилення відповідальності
за заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або без
спеціального дозволу (ліцензій) статтю 1483 Кримінального кодексу
України доповнити частиною другою, яка б передбачала настання відразу
кримінальної відповідальності і позбавлення волі у випадках, коли в
результаті цих дій завдано матеріальну шкоду юридичним особам або
громадянам.

Для забезпечення державного контролю за додержанням законодавства
України з питань функціонування Фондового ринку та запровадження системи
заходів щодо захисту інтересів суб’єктів Фондового ринку і громадян,
упорядкування діяльності елементів ринку, забезпечення торговців цінними
паперами та інших фінансових посередників внести відповідні зміни до
чинного законодавства України, передбачивши обов’язкове ліцензування
цієї діяльності в органах Державної комісії з цінних паперів та
Фондового ринку. Провести перереєстрацію раніше виданих ліцензій
підприємницьким структурам, заборонити діяльність будь-яких структур,
які працюють з коштами населення без ліцензії Державної комісії з цінних
паперів та Фондового ринку, і інших уповноважених державних органів.

Головній державній податковій інспекції, Державній комісії з цінних
паперів та Фондового ринку, Укрстрахнагляду, Фонду державного майна,
Міністерству фінансів, Міністерству внутрішніх справ, Генеральній
прокуратурі України після проведення перереєстрації підприємницьких
структур, що працюють з коштами населення, здійснити спільні перевірки
всіх структур, які раніше працювали або продовжують працювати з коштами
населення без ліцензії Державної комісії з цінних паперів та Фондового
ринку. Прийняти до порушників заходи, передбачені законодавством.

Для забезпечення об’єктивного інформування громадян-вкладників та інших
інвесторів про діяльність фінансових посередників (довірчих товариств,
трастових і інвестиційних компаній, інших фінансових установ, що
працюють з коштами населення) створити службу інформації з цих питань
при Державній комісії з цінних паперів та Фондовому ринку.

Державній комісії з цінних паперів та Фондового ринку, Фонду державного
майна України, Укрстрахнагляду, Міністерству фінансів та іншим державним
органам, що здійснюють контроль за діяльністю фінансових посередників,
регулярно інформувати населення про результати їх діяльності і виявлені
порушення.

Для посилення контролю за діяльністю страхових компаній збільшити
чисельність працівників Комітету у справах нагляду за страховою
діяльністю, які безпосередньо займаються їх перевіркою. Розглянути
питання про створення територіальних підрозділів Укрстрахнагляду в
обласних центрах, де розташована найбільша кількість страхових компаній.

Законодавчо закріпити положення про те, що ліцензія на право залучення
і роботи з коштами громадян може бути видана Державною комісією з цінних
паперів та Фондового ринку підприємницьким структурам лише після того,
як вони перерахують кошти до загальнодержавного страхового фонду.
Встановити, що сума залучених підприємницькими структурами коштів
громадян не може перевищувати більш ніж в п’ять разів суму їх внесків,
до загальнодержавного страхового фонду захисту громадян-інвесторів. Це
положення необхідно поширити і на випадки випуску акцій та інших цінних
паперів суб’єктами підприємницької діяльності.

Вважаємо за доцільне внести зміни і доповнення до Закону України “Про
цінні папери та Фондову біржу”, інших нормативних актів, які
регламентують роботу з цінними паперами, передбачивши в них норми, які б
зобов’язували суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють емісію
цінних паперів, забезпечувати їх ліквідність.

Головній державній податковій інспекції разом з Міністерством юстиції
України необхідно розглянути питання про звільнення громадян від сплати
державного мита у випадках подачі ними позовів до суду або арбітражного
суду на неправомірні дії фінансових посередників.

В.О. Білецький. Обставини, що сприяють використанню кримінальними
угрупованнями фінансово-кредитних установ України для скоєння шахрайств,
обману населення та інших злочинів. “Боротьба з організованою
злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020