Зміст | Журнал

 

Обмеження корупції та “тіньової” економічної діяльності:

проблеми і перспективи

М.Я. Азаров

Проблема боротьби з корупцією в Україні безпосередньо визначається
декількома факторами, зокрема, ухиленням від сплати податків
і “відмиванням брудних” грошей. Практично корупція і “відмивання” — це
взаємозалежні явища. Тому значні зусилля податкової служби спрямовано на
припинення “відмивання” незаконних доходів, що звужує поле корупційної
діяльності.

Державна податкова служба України не є безпосереднім суб’єктом боротьби
з корупцією. Але відповідно до чинного законодавства України ми ведемо
боротьбу з “тіньовою” економікою, протидіємо створенню фінансових
ресурсів, що живлять корупцію.

Для органів державної податкової служби одним з головних напрямів
діяльності є боротьба зі злочинністю у сфері економіки, особливо
з організованими формами економічної злочинності.

Практичні результати такої діяльності можна представити цілком
конкретними цифрами: у 1998 р. податкова міліція повернула до бюджету
1,1 млрд грн., у 1999 р. — вже 2,3 млрд грн, у 2000 р. — 3,5 млрд грн,
у 2000 р. було порушено 10,8 тис. кримінальних справ, припинено
діяльність 74 “конвертаційних центрів” і 3,5 тис. фіктивних фірм, з-за
кордону було повернуто 55 млн дол. США

Специфікою українського “тіньового” сектору можна вважати те, що
основним джерелом одержання нелегальних надмірних доходів є ухилення від
оподатковування. З цією метою використовуються згадані “фіктивні фірми”
і “конвертаційні центри”. Як правило, “конвертаційний центр” є стійким
злочинним угрупованням з чітким розмежуванням ролей його учасників.
І найчастіше таке кримінальне угруповання заручається “прикриттям”
посадових осіб органів законодавчої або виконавчої влади.

Основною ланкою в системі нелегальної конвертації стає комерційний банк,
на який покладено контрольні функції і який на основі наданих документів
приймає рішення про перерахування або неперерахування засобів.

В українській фінансово-кредитній сфері склалася ситуація, коли деякі
підприємства за сприяння посадових осіб банків займалися незаконною
конвертацією коштів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів.
Лоро-рахунки в національній валюті використовувалися як інструмент
незаконного переказу коштів за межі України з метою ухилення від сплати
податків.

За даними Національного Банку України, у 2000 році на рахунки типу лоро
тільки комерційних банків Латвії перераховано більше 1,6 млрд дол. США.
При цьому на територію України товари і послуги не надійшли. Аналогічна
картина склалася і за лоро-рахунками російських банків.

98 % всіх надходжень на лоро-рахунки здійснюються з рахунків так званих
“фіктивних фірм”.

Проаналізувавши ситуацію з перерахуваннями на лоро-рахунки, Державна
податкова адміністрація України ініціювала прийняття Національним банком
України постанови, що передбачає спецконтроль лоро-рахунків,
у результаті чого перерахування миттєво зменшилися у десять разів.

Наприклад, в одному з київських банків у липні 2000 р. обіг на
23 рахунках прибалтійських банків складав 161,7 млн грн, а у серпні —
тільки 16,7 млн грн.

До речі, при цьому зовнішньоторговельний обіг України абсолютно не
постраждав. Легальні експортери та імпортери втрат від блокування
рахунків не зазнали.

Аналіз “тінізації” економіки України, як вже було зазначено, свідчить
про те, що значною мірою формування “тіньових” капіталів здійснюється
шляхом ухилення від оподатковування. Підтверджується це зростанням
питомої ваги злочинів у сфері оподатковування в загальному обсязі
економічної злочинності.

Так, якщо із зареєстрованих у 1999 р. 65,7 тис. злочинів у сфері
економіки 15 % складало умисне ухилення від оподатковування, то
у 2000 р. ці показники склали відповідно 65,5 тис. злочинів і 16 %. А за
5 місяців поточного року із зареєстрованих 19,3 тис. злочинів у сфері
економіки умисне ухилення від оподатковування склало вже 20 %.

При цьому злочини у сфері оподатковування стають все більш
кваліфікованими, відбуваються в організованій формі.

Податковою службою напрацьований і постійно удосконалюється досвід
розкриття подібних економічних злочинів.

Прикладом може слугувати припинення протиправної діяльності групи
посадових осіб банку “Слов’янський”, де відбувалося класичне
“відмивання” грошей. При цьому загальна сума операцій з “відмивання”
є феноменальною навіть для світової практики — більше мільярда доларів
США. Кримінальна справа розслідується Слідчим управлінням податкової
міліції ДПА України, заарештовано 6 посадових осіб.

Подібних резонансних справ, на жаль, існує немало.

З проблемою групової злочинності та діяльності фіктивних підприємств
тісно пов’язане незаконне відшкодування податку на додану вартість, яке
набуло масштабів окремого сектору “тіньового” бізнесу. У 2000 році до
бюджету надійшло 6,5 млрд грн ПДВ, а відшкодовано цього податку 9,2 млрд
грн.

Щоб незаконно одержати відшкодування, ділки вигадують заплутані схеми,
в яких беруть участь безліч фізичних і юридичних осіб. У ряді випадків
йдеться вже не про попередню змову групи осіб, а про організовані стійкі
злочинні групи.

Враховуючи велику загрозу економіці, яку утворює така діяльність,
у складі податкової міліції створено спеціальні підрозділи по боротьбі
з фіктивними підприємствами і незаконним відшкодуванням ПДВ.

Вже у поточному році вони попередили задоволення понад 1,7 тис.
необґрунтованих заяв на відшкодування ПДВ на суму 211,2 млн грн
і виявили 208 фактів незаконного відшкодування на суму 25,0 млн грн.

Ми неодноразово подавали пропозиції про внесення змін і доповнень до
Закону України “ Про організаційно-правові основи боротьби
з організованою злочинністю” для того, щоб включити до переліку органів,
що здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, спеціальні
підрозділи податкової міліції.

Боротьба з безконтрольним вивозом капіталу з України має і зовнішній
аспект. Очевидно, що збільшення ризику того, що нелегальні капітали
будуть відстежені за кордоном і узгоджено переслідуватися українськими
і закордонними правоохоронними органами, стало б суттєвим фактором
руйнування нелегальних схем вивозу капіталу і “відмивання” незаконних
доходів.

У багатьох випадках роками не отримуємо відповідей на наші запити до
правоохоронних органів інших держав стосовно того чи іншого
перерахування грошей, яке ми вважаємо за сумнівне. Хоча така інформація
уможливлює повертання в Україну мільйонів гривень.

Як приклад, хочемо навести такий факт.

У 2001 році у ході розслідування резонансних кримінальних справ відносно
окремих посадових осіб КАБ “Слов’янський” слідчій групі Слідчого
управління податкової міліції ДПА України вдалося виявити частину
“тіньових” коштів цього банку, “вдало” вкладених у легальну економіку
Королівства Іспанія.

Завдяки узгодженим спільним діям українських та іспанських
правоохоронних органів встановлено факт створення в іспанському
м. Мурсія сучасної фабрики “Transformacion de aditivos”, що виготовляє
цінну харчову добавку — пектин.

Будівництво та обладнання цієї фабрики сучасним високотехнологічним
німецьким та італійським устаткуванням обійшлося її хазяїну в суму понад
15 млн дол. США.

Кошти надійшли до Іспанії через неіснуючий наурійський банк “First
Тrading Bank” і фіктивну фірму “DATA Technology”, якою керувала посадова
особа КАБ “Слов’янський” через підставних осіб.

Що це, як не класичне “відмивання” грошей шляхом придбання нерухомості
і легалізація капіталу у процвітаючій європейській країні?

Керівника банку неодноразово помічали на цій фабриці при здійсненні
інспекційних поїздок: спочатку — на будівництво, а потім — на
виробництво. Основна частина управлінського персоналу фабрики складалася
з українців — вихідців із Дніпропетровського регіону.

На підставі Європейської конвенції про взаємну судову допомогу
у кримінальних справах від 20.04.59 р., що ратифікована Королівством
Іспанія і Україною, завдяки спільним зусиллям правоохоронних органів
двох держав було припинено розпочату спробу спровокованого банкрутства
фабрики “Transformacion de aditivos” з метою виводу коштів, вкладених
у створення цієї фабрики, в її виробництво, з реального, доступного для
судових і правоохоронних органів сектора економіки.

Співробітники податкової міліції ДПА України разом із представниками
судових органів м. Мурсія та Іспанської національної гвардії
заарештували все майно фабрики, завдяки чому було створено реальну
можливість повернення в Україну незаконно вивезених з неї (а також
незаконно накопичених) коштів.

Зазначений факт одночасно може слугувати прикладом того, як намагалися
підкупити державний орган, залякати або скомпрометувати. Яких тільки
публікацій не було з приводу діяльності податкової міліції по цій
конкретній кримінальній справі!

З гордістю можна сказати, що наші співробітники виявилися витриманими
і впевненими в собі, стійкими у морально-психологічному плані Зараз
вирішується питання стосовно передачі виявленої власності Україні.

Таких прикладів можна навести десятки. За нашими даними за десять років
з України було незаконно вивезено понад 40 млрд дол. США.

Коли йде процес викриття корупційних явищ, то торкаєшся інтересів певних
угруповань, структур, і відразу ж починається активна протидія зусиллям
державних органів влади. Відбувається викид “компромату” саме тих
органів і керівників, які створюють загрозу для корупціонерів.

З якими б витонченими проявами корупції ми не зіштовхувалися, методи
боротьби з ними і усунення є такими, як і в більшості країн.

Умови, що сприяють ефективній боротьбі, такі:

свобода слова, підкріплена економічною незалежністю ЗМІ;

відкритість і прозорість прийняття всіх державних рішень;

підконтрольність державних чиновників і державних інститутів
суспільству;

можливість громадського контролю за прийняттям найважливіших економічних
і політичних рішень;

незалежність судової влади.

Ведучи розмову щодо свободи слова і незалежності ЗМІ, йдеться не про ті
ЗМІ, які за гроші безкарно “обливають брудом” кого завгодно і видають
потоки компромату, а про дійсно незалежні засоби масової інформації,
журналістські колективи, які зацікавлені, щоб Україна стала європейською
цивілізованою державою.

Ще один аспект складної ситуації в тому, що органи по боротьбі
з корупцією і “відмиванням брудних” грошей повинні одночасно вести
постійну внутрішню боротьбу з очищенням своїх організацій від корупції
та захищати своїх співробітників від різноманітних посягань, провокацій.

Відповідно до чинного законодавства у системі Державної податкової
служби України створено спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією
безпосередньо в органах податкової служби — як у центральному апараті,
так і на рівні обласних державних податкових адміністрацій.

У 2000 році за матеріалами наших підрозділів за корупційні діяння було
притягнуто 164 працівники податкової служби. У поточному році за
матеріалами наших підрозділів судами притягнуто до відповідальності
79 посадових осіб податкової служби.

Боротьба з корупцією в органах податкової служби ведеться на підставі
глибокого аналізу процесів, що відбуваються в економіці; найбільш
уразливих для корупції напрямів діяльності податкової служби, посад
і конкретних посадових осіб.

Хочемо зупинитися на проблемі стосовно того, що не всі виявлені факти
корупції отримують оцінку в судах. Справа в тому, що термін притягнення
до адміністративної відповідальності обмежений двома місяцями з моменту
вчинення правопорушення.

Ми, звичайно, звільняємося від тих посадових осіб, які вчинили
корупційні діяння, але через закінчення двомісячного терміну з моменту
їх вчинення такі особи не можуть бути притягнуті до судової
відповідальності. Звільняючи їх з органів податкової служби, ми не маємо
прав заборонити їм влаштуватися на роботу в іншу державну установу.

Хочемо звернути увагу на найбільш актуальні проблеми боротьби щодо
створення фінансових ресурсів, які живлять корупцію.

По-перше, необхідно енергійно на міжнародному рівні брати участь
у вирішенні проблеми з офшорними державами, з офшорними зонами, тому що
абсолютно безглуздою є боротьба з “відмиванням” грошей, якщо всі
держави-учасники не зацікавлені в цій боротьбі, якщо вони не
об’єдналися, якщо разом не працюють на руйнування схем і припинення
практики “відмивання” грошей. Інакше будуть існувати анклави, абсолютно
безпечні для корупціонерів та для тих, хто “відмиває брудні” гроші, куди
будуть стікатися ці фінансові ресурси, а ми нічого не зможемо вдіяти.

Такі території відомі — це держави Науру, Панама, острови Мен, Мальдіви
і т.ін. Поки світове співтовариство не виробить жорстких підходів щодо
держав, які не бажають підкорятися і брати участь у боротьбі
з “відмиванням” грошей, ефективність її буде величиною відносною.

По-друге, необхідно дуже серйозно підійти до створення системи
матеріальної підтримки всієї нашої правоохоронної системи і контролюючих
органів. Нові підходи мають бути врахованими у державному бюджеті,
у рамках Державної програми по боротьбі з корупцією і “відмиванням
брудних” грошей.

По-третє, іноземці часто ставлять традиційне запитання: “Як це можливо,
що у Вас державний службовець, який живе на скромну зарплату, їздить на
3-х “Мерседесах” і проживає у замку?”

Ми знаємо, що ці престижні авто, замки записані на ветерана, інваліда,
бабусю-пенсіонерку. Перед Законом ці службовці невразливі, адже в нашому
законодавстві немає норм, що передбачають встановлення невідповідності
доходів і витрат та визначити: підгрунтя є кримінальним або ні.

Тому для усунення такої ситуації необхідно в законодавчому порядку
передбачити податковий контроль за витратами фізичних осіб і порядок
визначення оподатковуваних доходів за оцінкою витрат. Для проведення
такого контролю Державною податковою адміністрацією України підготовлено
Проект указу Президента України “Про введення обліку і податкового
контролю за витратами фізичних осіб”, що знаходиться на затвердженні.

Питання стосовно легалізації наявних у громадян накопичених грошових
і матеріальних коштів також гостро стоїть. “Сумнівними” їх зробило
непродумане податкове законодавство, безсистемні зміни правового поля,
що не викликають довіри.

Сьогодні більш важливо зупинити руйнівні процеси в економіці України,
ніж боротися з їх наслідками.

З метою обмеження корупції і “тіньової” економічної діяльності,
впровадження цілісної системи дій, спрямованих на викорінення їх причин,
врегулювання питання легалізації “тіньових” капіталів, їх інвестування
в економіку України Державною податковою адміністрацією України
підготовлено Проект указу Президента України “Про заходи щодо
легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачені податки”
і Проект однойменного закону України.

Податкова служба України працює у правовому полі. Необхідна відповідна
законодавча база, тому ми ще раз привертаємо увагу до проблеми правової
неврегульованості боротьби з корупцією та “тіньовою” економікою.

 

 

Зміст | Журнал

Похожие записи