Реферат на тему:
Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими
засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх
виготовлення. Контрабанда
1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів
доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання,
перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ
чи платіжних карток або їх використання чи збут —
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою
осіб,—караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому
або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для
передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між
субєктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на
переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при
проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).
1. Об’єктом злочину є встановлений порядок виготовлення, використання та
обігу документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу
до банківських рахунків, який забезпечує нормальне функціонування
банківської системи України.
2. Предметом злочину є: 1) документи на переказ грошових коштів; 2)
платіжні картки; 3) інші засоби доступу до банківських рахунків.
Поняття документів на переказ дано у примітці до ст. 200. Такими
документами, зокрема, є: а) розрахункові документи, якими є платіжне
доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога
та розрахункові документи інших видів, встановлені НБ; б) міжбанківські
розрахункові документи, тобто документи на переказ, сформовані банком на
підставі поданих клієнтами розрахункових документів, документів на
переказ готівки, а також доручень на договірне списання, передбачених в
договорах, укладених між клієнтами та обслуговуючими їх банками; в)
документи на переказ готівкових коштів, реквізити та особливості
оформлення яких також встановлюються Національним банком України; г)
клірингові вимоги; д) інші документи, що використовуються в платіжних
системах для ініціювання переказу.
Платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в
установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки,
що використовується для ініціювання пере казу грошей з рахунка платника
або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і
послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб,
отримання грошей у готів ковій формі в касах банків, пунктах обміну
іноземної валюти упо вноважених банків та через банківські автомати, а
також здійснеь ня інших операцій, передбачених відповідним договором.
Іншими засобами доступу до банківських рахунків слід вважати будь-які,
крім документів на переказ та платіжних карток, документи чи предмети,
із застосуванням яких особа може з відома працівників банку отримати
доступ до певного банківського рахунка та можливість здійснювати
операції з коштами, які знаходяться на такому рахунку. Таким іншим
засобом, зокрема, є банківська ідентифікаційна картка (ідентифікаційна
картка) – ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду
картки, що містить реквізити, визначені банком, які ідентифікують
клієнта та його рахунки в банку.
При вчиненні цього злочину шляхом придбання, зберігання, перевезення,
пересилання з метою збуту, використання чи збуту його предметом є лише
підроблені документи на переказ чи підроблені платіжні картки.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) підробці; 2) придбанні; 3)
зберіганні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) використанні чи 7) збуті
зазначених вище предметів.
Підробкою предметів цього злочину є будь-які дії, внаслідок яких
створюються підроблені документи на переказ, платіжні картки чи інші
засоби доступу до банківських рахунків, у т.ч. фальсифікація відповідних
справжніх предметів, внаслідок якої з їх застосуванням можуть бути
проведені незаконні (ініційовані не власником рахунка або не забезпечені
наявністю грошей на банківському рахунку) перекази грошових коштів або ж
доступ до інформації щодо певного банківського рахунка отримує
неуповноважена на це особа. Підробка може бути здійснена за допомогою
спеціального технічного обладнання, комп’ютерних програмних засобів або
у будь-який інший спосіб (дописка, підчистка, виправлення у паперових
документах тощо).
Поняття придбаная, зберігання, перевезення, пересилання, збуту, вжиті у
цій статті, за своїм змістом збігаються з поняттями, застосованими у ст.
199 (див. коментар до ст. 199). Під використанням підроблених документів
на переказ чи платіжних карток слід розуміти пред’явлення їх як
справжніх з метою здійснення незаконного переказу грошових коштів,
незаконного доступу до інформації щодо відповідного банківського рахунка
тощо. Використанням підробленої платіжної картки слід вважати також
спробу отримання з її допомогою грошових коштів через банківський
автомат, здійснення з її застосуванням оплати товарів чи послуг.
Якщо внаслідок використання підроблених предметів особа, яка їх
використала, заволодіває чужими грошовими коштами, вчинене слід
кваліфікувати як сукупність злочинів за відповідними частинами ст. ст.
190 і 200.
Про поняття збуту див. коменгар’до ст. 199.
Злочин, залежно від способу, є закінченим з моменту вчинення однієї із
перелічених у ч. 1 ст. 200 дій.
4. Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа віком від 16 років.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Обов’язковою ознакою підробки, придбання, зберігання, пе-
ревезення, пересилання відповідних предметів злочину є мета їх збуту,
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за
попередньою змовою групою осіб,
Про вчинення злочину повторно див, коментар до ст, 32. Для ч, 2 ст. 209
повторним є лише вчинення даного злочину особою, яка раніше вчинила
злочин, передбачений ч, 1 або ч. 2 цієї ж статті.
Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див, ст,
32 та коментар до неї,
Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від
5квітня 2001р.
Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з іх
застосуванням. Затверджене Постановою Правління НБ №479 від 24 вересня
1999р.
Контрабанда
1. Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України
поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене
у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та
культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або
вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної
мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда
стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством
встановлено відповідні правила вивезення за межі України, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з
конфіскацією предметів контрабанди.
2. Ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою,
раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з
конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
Примітка. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах,
якщо їхня вартість у тисячу І більше разів перевищує неоподатковуваний
мінімум доходів громадян.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок
переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є
необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню
передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і
митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об’єктом
контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів
дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших
обов’язкових платежів, громадська безпека, здоров’я населення.
2. Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи: 1) предмети, яким
притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх
незаконного переміщення через митний кордон України за ст. 201 незалежно
від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні,
сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси
(крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г)
стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством
встановлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний
обіг згідно з чинним законодавством може істотно обмежуватись і для
переміщення їх через митний кордон, як правило, потрібен спеціальний
дозвіл. Специфіка предмета злочину у таких ситуаціях зумовлює
необхідність кваліфікації за сукупністю злочинів {застосуванню, крім ст.
201, підлягають, зокрема, ст. ст, 263, 265, 267, 321); 2) товари, які
вільно обертаються в Україні і незаконне переміщення яких через митний
кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч 1 ст. 201, лише у
випадку вчинення його у великих розмірах.
Контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або
прекурсорів потрібно кваліфікувати за ст. 305.
Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з
приховуванням від митного контролю підробленої національної валюти
України, іноземної валюти, державних цінних паперів або білетів
державної лотереї, здійснюване з метою їх збуту на території України чи
за кордоном, треба кваліфікувати не як контрабанду, а як готування до їх
збуту (ст. ст. 14, 199).
Порушення порядку переміщення через митний кордон валюти України,
іноземної валюти, банківських металів, платіжних та інших документів,
платіжних карток тягне адміністративну відповідальність, передбачену МК.
Про поняття культурних цінностей див. коментар до ст. 193. Культурні
цінності не завжди є водночас історичними, але історичні цінності
визнаються частиною культурних цінностей. Вивезення культурних цінностей
з України здійснюється за наявності спеціального дозволу, який видається
в установленому законом порядку. Вивезенню з України не підлягають: а)
культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного
культурного надбання; б) культурні цінності, включені до Національного
архівного фонду; в) культурні цінності, включені до Музейного фонду
України.
Отруйні речовини — це отрути, токсини (бойові, лікарські,
сільськогосподарські та інші), які, потрапляючи всередину організму
людини через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати
смерть людини або психоневрологічний розлад, порушення дихання чи
функції серцево-судинної системи, ураження нирок (нефропатію) чи печінки
(гепатопатію) тощо. Вони можуть бути мінерального (миш’як, стрихнін,
ртуть та сулема, синильна кислота та інші ціаніди, пестициди тощо),
рослинного (отрута, виділена із мухомора, блідої поганки тощо),
тваринного (зміїна отрута та отрута, що виробляється членистоногими
тваринами) або змішаного чи штучного (хімічного) походження.
Сильнодіючі речовини — це лікарські, побутові, промислові та інші
хімічні речовини, здатні своїм впливом на живий організм заподіяти йому
шкоди. До них, зокрема, віднесені аміназин, бісептол, гросептол,
еритроміцин, ефералган, камфора, корвалол, ністатин, нітрогліцерин,
новокаїн, сульфадимезин, тетрациклін, фурацилін, Деякі інсуліни та
вітаміни, кислота нікотинова, настойки женьшеню і прополісу, розчин йоду
спиртовий. До сильнодіючих речовин належать і інші кислоти, луги, солі.
Незаконне переміщення зазначених сильнодіючих речовин через митний
кордон України має тягнути кримінальну відповідаль-
ність за ст. 201 тільки у тих випадках, коли кількість зазначених
лікарських засобів значно перевищує розміри, необхідні для лікування
конкретної особи. Це є питанням факту, яке повинно вирішуватись на
підставі конкретних матеріалів справи.
Під радіоактивними речовинами слід розуміти ядерне паливо, яке може
виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного
поділу поза ядерним реактором, радіоактивні продукти та відходи, а також
речовини природного або штучного походження, що містять у своєму складі
радіоактивні ізотопи, які здатні до первісного випромінювання (руда
уранова або торієва, уран-233, плутоній-239, америцій-242 тощо).
Обладнання та установки (технічні пристрої) — джерела іонізуючого
випромінювання (обладнання ядерних реакторів, установки для поділу
ізотопів, системи конверсії тощо) — не є в прямому розумінні слова
речовинами. Речі, що набули радіоактивності внаслідок впливу
радіоактивних матеріалів (проби ґрунту, техніка, одяг тощо), також не
можуть визнаватися радіоактивними речовинами.
Про поняття вибухових речовин, бойових припасів і зброї див. коментар до
ст. 410.
Під товаром слід розуміти будь-який продукт праці, що має споживчу
вартість, призначений для задоволення потреб людини і при цьому
вироблений для відчуження шляхом продажу, обміну, здавання на комісію
(консигнацію) тощо, а не для власного споживання чи використання. Це
можуть бути продовольчі або непродовольчі товари, лікарські засоби (крім
отруйних, сильнодіючих, наркотичних засобів, психотропних речовин та
прекурсорів) і вироби медичного призначення, гладкоствольна мисливська
зброя (це зброя, конструкція якої не дозволяє стріляти нарізною кулею)
та бойові припаси до неї, друкована продукція, промислові вироби, у т.ч.
такі продукти, які переміщуються через митний кордон України з
використанням трубопровідного транспорту (нафта, природний газ) та ліній
електропередач (електроенергія). Не є предметом цього злочину речі, які
відповідно до законодавства України не підлягають обов’язковому
декларуванню митним органам та не обкладаються митом, речі, що ввозяться
(пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання
в Україні, речі, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до
складу спадщини, відкритої за митним кордоном України на користь
резидента (за наявності консульської легалізації відповідних
документів).
До стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством
встановлено відповідні правила вивезення за межі України, належать
передусім товари, на які поширюється режим ліцензування і квотування
зовнішньоекономічних операцій. Ці режими запроваджуються Україною,
зокрема, у разі: різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо
негативне сальдо йо го перевищує на відповідну дату 25 процентів від
загальної суми валютних вимог України; досягнення встановленого ВР рівня
зов нішньої заборгованості; значного порушення рівноваги по певних
товарах на внутрішньому ринку України; необхідності забезпечити певні
пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виро
бництві тощо. Переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає
квотуванню і ліцензуванню, щорічно затверджуються КМ.
До стратегічно важливих сировинних товарів можуть відноситись також
товари, дозвіл на вивезення яких видається спеціально уповноваженим
органом — ДСЕК. Переліки таких товарів затверджуються і періодично
переглядаються КМ.
3. Об’єктивна сторона контрабанди виражається в діях, які полягають у
незаконному переміщенні відповідних предметів через митний кордон
України.
Під переміщенням через митний кордон слід розуміти ввезення на митну
територію України, вивезення з цієї території або транзит через
територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб,
включаючи використання з цією метою спеціально тренованих тварин,
трубопровідного транспорту та ліній електропередачі. Предмети
контрабанди можуть бути переміщені через сухопутний, морський або
повітряний кордон як разом з особами, які його перетинають, так і окремо
від них, наприклад, у разі відправлення вантажу поштою.
Обов’язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення — це митний
кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України (див.
коментар до ст. 331), за винятком меж спеціальних митних зон. Межі
території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону
України.
Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем
означає їх переміщення: 1) поза місцем розташування митниці; 2) в
розташуванні митниці, але поза зоною митного контролю; 3) поза часом
здійснення митного оформлення (тобто до відкриття чи після закриття
митниці, яка є тимчасовою або працює не цілодобово); 4) із незаконним
звільненням від митного контролю.
Переміщення предметів контрабанди через митний кордон України поза
митним контролем особою, яка водночас перетинає державний кордон України
поза пунктами пропуску, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів,
передбачених ст. ст. 201, 331.
Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від
митного контролю — це їх переміщення: 1) з використанням тайників
(спеціально, з метою вчинення контрабанди, виготовлених або обладнаних
схованок в транспортних засобах, устаткуванні, тарі, предметах одягу
тощо); 2) з використанням інших засобів, що утруднюють виявлення
предметів (з приховуванням предметів в організмі чи на тілі людини або
тварини, в одязі, взутті, головному вбранні, в порожнинах транспортного
засобу, в багажі, продуктах харчування, речах особистого користування
тощо); 3) шляхом надання одним предметам вигляду інших через істотну
заміну зовнішніх характерних ознак предметів, а також їх тари, упаковки
тощо, що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду
(наприклад, так зване камуфлювання справжності); 4) з поданням митному
органу України як підстави Для переміщення предметів через митний кордон
певних документів: а) підроблених; б) одержаних незаконним шляхом
(наприклад, в результаті надання уповноваженій особі як підстави для
видачі документів завідомо неправдивих відомостей або внаслідок
зловживання службовою особою своїм службовим становищем чи службової
недбалості); в) що містять неправдиві дані (щодо ваги, кількості
асортименту, найменування, вартості предметів, їх інших характеристик,
щодо суті угоди, відправника або одержувача предметів, щодо держави, з
якої вони вивезені або в яку переміщуються); г) що є підставою для
переміщення інших предметів.
Використання підробленого документа охоплюється поняттям “приховування
від митного контролю” і додаткової кваліфікації за ч. З ст, 358 не
потребує.
Підставою для переміщення предметів через митний кордон г визначені
нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл
митниці на пропуск предметів через митний кордон, Зокрема, це можуть
бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота,
товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів
(наприклад, Державної служби контролю за переміщенням культурних
цінностей через державний кордон України, ДСЕК).
Такі документи, як дозволи служби екологічного контролю, сертифікати про
походження товарів, фітосанітарні та ветеринарні сертифікати,
сертифікати відповідності, банківські документи щодо розрахунків за
контрактами, довідки про проведення декларування валютних цінностей,
доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її
межами або довідки про відсутність за межами України валютних цінностей
і майна та деякі інші, хоч і необхідні для здійснення митного оформлення
і впливають врешті-решт на винесення митним органом рішення про пропуск
конкретних предметів через митний кордон, не є власне підставою для
переміщення товарів або інших предметів через митний кордон Тому
використання таких сфальсифікованих документів не утворює коментованого
складу злочину і за наявності для цього підстав може кваліфікуватись за
ст. 358 або ст. 366.
Під незаконним переміщенням історичних та культурних цінностей,
отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї,
боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів
до неї), стратегічно важливих сировинних товарів через митний кордон
слід розуміти їх переміщення: 1) поза митним контролем або з
приховуванням від митного контролю; 2) поєднане з недекларуванням або
недостовірним декларуванням.
Переміщення товарів, які перебувають у вільному обігу в Україні, утворює
склад розглядуваного злочину тоді, коли воно вчинено одним із двох
вказаних у ст. 201 способів, тобто у даному разі спосіб виступає
обов’язковою ознакою складу злочину. Крім того, пе реміщення товарів
визнається злочином лише за умови, що вон вчинене у великих розмірах.
Контрабанда товарів вважається вчи неною у великих розмірах, якщо їхня
вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум
доходів громада: (примітка до ст. 201).
Переміщення товарів поза митним контролем або з приховуванням від
митного контролю, однак не у великих розмірах, тягне адміністративну
відповідальність згідно з МК. Незаконне вивезення з України або ввезення
на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу (зоологічних і
ботанічних колекцій, тварин і рослин, занесених до Червоної книги
України тощо) тягне адміністративну відповідальність за ст. 88 КАП за
умови, що ці дії не містять складу злочину, передбаченого ст. 201.
Вартість предметів контрабанди визначається за національною валютою
України за допомогою нормативних актів про ціни та ціноутворення на
відповідні товари, вільних ринкових цін на них, а у разі їх відсутності
таких цін — на підставі висновків товарознавчої експертизи.
У разі, якщо предмет контрабанди відсутній (знищений, реалізований,
вивезений за межі України або місце його знаходження невідоме) чи
істотно змінився (пошкоджений тощо), при визначенні його вартості
використовуються відомості, які містяться у документах. Вартість може
визначатись на підставі цін на ідентичні або на подібні товари
відповідно до порядку, встановленого митним законодавством.
Дії особи, яка мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон
товарів у великому розмірі, але перемістила їх (у т.ч. за домовленістю з
іншими особами) невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою
від тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, слід розглядати
як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201.
Контрабанда, якщо метою незаконного переміщення предметів було ухилення
від сплати обов’язкових платежів, кваліфікується за сукупністю злочинів,
передбачених ст. ст. 201, 212. Правова оцінка зазначених дій як
ідеальної сукупності зумовлена тим, що здійснюване легальне переміщення
через митний кордон України товарів пов’язане зі сплатою до чи в момент
їх переміщення ПДВ, акцизного збору, мита, інших обов’язкових платежів.
Кваліфікація за сукупністю вважається правильною на тій підставі, що
вказані злочини мають різні об’єкти посягань, ст. 212 не конкретизує
спосіб ухилення від оподаткування (а отже, ним може бути і недотримання
митних процедур). Крім цього, у деяких випадках незаконного переміщення
предметів через митний кордон відсутній мотив, притаманний ст. 212, —
бажання ухилитись від сплати обов’язкових платежів.
У разі, коли винний спочатку вчинює контрабанду товарів у великих
розмірах, а згодом здійснює операції з незаконно переміщеними через
митний кордон предметами, які приховує від оподаткування, вчинене
утворює реальну сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 201, 212.
Декларування товарів не своїм найменуванням, наприклад, декларування під
іншим кодом товарної номенклатури, умисне заниження митної вартості,
повідомлення завідомо недостовірних даних про країну походження або
митний режим товарів (так званий псе-вдотранзит або “утоплення”
оподатковуваних товарів, ввезення товарів під виглядом виставкового
майна) за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 222, має
розцінюватись як шахрайство з фінансовими ресурсами (надання завідомо
неправдивої інформації з метою отримання пільг щодо податків) або
кваліфікуватися за ст. 212. Умисне ввезення в Україну під виглядом
транзиту предметів фактично з метою їх реалізації на території України
за наявності підстав кваліфікується як контрабанда, оскільки у даному
разі до митного органу як підстава для переміщення предметів подаються
документи, які містять неправдиві дані. В інших випадках порушення
зобов’язання про зворотне вивезення чи зворотне. ввезення предметів або
про транзит має тягнути адміністративну відповідальність згідно з МК.
Контрабанда є злочином з формальним складом. До визначення моменту
закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати
те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину, а також місце
здійснення протиправних дій. В Україні створені і діють спеціальні митні
зони, функціонують внутрішні митниці, які розміщені на митному кордоні
там, де він збігається з межами спеціальних митних зон. Якщо предмети
ввозяться на митну територію України або вивозяться із спеціальних
митних зон на решту митної території, контрабанда має розглядатись як
закінчений злочин у разі фактичного переміщення предметів через митний
кордон. При цьому не має значення, вдалося чи ні винному вивезти
предмети контрабанди за межі зони митного контролю.
Якщо предмети вивозяться за межі митної території України або ввозяться
з іншої частини митної території до спеціальних митних зон, контрабанда
визнається закінченою після вчинення дій, спрямованих на реалізацію
наміру відповідно ввезти чи вивезти предмети, — з моменту виявлення їх
під час митного контролю.
Добровільна відмова від вчинення контрабанди можлива лише на стадії
готування до незаконного переміщення предметів через митний кордон або
незакінченого замаху на його вчинення, коли особа усвідомлює можливість
доведення злочину до кінця, але з власної ініціативи відмовляється від
цього. Добровільна відмова виключається, якщо особа видає предмети
контрабанди у зв’язку з оголошенням їй рішення про проведення особистого
огляду (виняткова форма митного контролю), огляду або переогляду
транспортних засобів, товарів та інших предметів, оскільки у даному разі
порушник митного законодавства розуміє об’єктивну неможливість доведення
злочинного наміру до кінця через наявність нездоланної перешкоди.
4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, у т.ч.
особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Дії службової
особи, яка сприяла незаконному переміщенню предметів через митний
кордон, слід розглядати як пособництво у контрабанді та, за наявності
підстав, як відповідний злочин у сфері службової діяльності.
Якщо контрабандою займається службова особа з використанням свого
службового становища (наприклад, працівники митниць, військовослужбовці
прикордонних військ, капітани суден, дипломатичні працівники), дії
винного потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.
ст. 201, 364 (365) або ст. 423 (424)
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Недекларування відповідних предметів, вчинене з необереж ності, не
містить ознак коментованого складу злочину. Не може бути притягнута до
кримінальної відповідальності за контрабанду осо-
ба, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є даний предмет
культурною цінністю або отруйною речовиною (наприклад, якщо ця культурна
цінність тривалий час зберігалась у родині особи або якщо ця речовина
була вільно придбана особою в крамниці іншої країни).
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 201) є вчинення його: 1) за
попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин,
передбачений цією статтею.
Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст.
28 і коментар до неї, а про поняття раніше судимої особи — коментар до
ст. 88. Якщо контрабанду вчинено за попередньою змовою групою осіб, то
при визначенні її розміру потрібно виходити із загальної вартості
предметів, які переміщуються через митний кордон.
МК (розділи І-ІХ).
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 р.
Закон України “Про звільнення від обкладення митом предметів, що
вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” від З
травня 1996р.
Закон України “ Про транзит вантажів” від 20жовтня 1999р.
Закон України “Про митний тариф України “ від 5 квітня 2001 р.
Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску
через державний кордон України” від 12липня 2001 р.
Указ Президента України Про приєднання України до Міжнародної конвенції
про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та
припиненні порушень митного законодавства та додатків І, II, III, V, VI,
VII, VIII до неї” від 23 травня 2000 р.
Постанова КМ “Про вдосконалення порядку ввезення (пересилання)
громадянами України предметів (товарів) в Україну” №1010 від 27 серпня
1996 р.
Перелік предметів промислового призначення, що застосовуються у
виробничій сфері, вивезення (пересилання) яких громадянами України,
іноземцями та особами без громадянства за межі митної території України
забороняється. Затверджений постановою КМ № 1094 від 11 вересня 1996р.
Постанова КМ “Про обсяги товарів та інших предметів, які можуть
вивозитися (пересилатися) громадянами за митний кордон України без
сплати мита і митних зборів” № 1331 від 29 листопада 1997 р.
Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі
переміщення їх через митний кордон України. Затверджений постановою КМ №
1593 від 5 жовтня 1998 р.
Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних
цінностей через державний кордон України. Затверджене постановою КМ №
983 від 20 червня 2000 р.
Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон
України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності.
Затверджене постановою КМ №412 від 28 квітня 2001 р.
Положення про зону митного контролю. Затверджене наказом ДМС Україна №
198 від Є травня 1995р.
Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію Україна
окремих видів товарів. Затверджене наказом ДМС № 267 від 4 травня 1998
р.
Порядок митного оформлення продукції морського промислу, яка ввозиться
на митну територію України. Затверджений наказом ДМС № 504 від 17 серпня
1998р.
Порядок митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що
переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом.
Затверджений наказом ДМС № 513 від 17 серпня 1998 р.
Порядок пропуску через митний кордон України та митного оформлення
товарів, що підлягають експортному контролю. Затверджений наказом ДМС №
73 від 20 січня 1999 р.
Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських
металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних
карток через митний кордон України. Затверджена постановою Правління НБ
№ 283 від 12 липня 2000р.
Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками
податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються
при ввезенні (пересиланні/ товарів та інших предметів на митну територію
України. Затверджений наказом ДПА, ДМС№ 109/188 від /6 березня 2001 р.
Постанова ПВС № 2 від 26 лютого 1999 р. Про судову практику в справах
про контрабанду та порушення митних правил .
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
