Реферат на тему
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття ККУ 128:
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження —
карається громадськими роботами на строк від ста пятдесяти до двохсот
сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або
обмеженням волі на строк до двох років.
1. Об’єктом злочину є здоров’я особи.
2. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями або
бездіяльністю; 2) наслідками у вигляді тяжких або середньої тяжкості
тілесних ушкоджень; 3) причинним зв’язком між зазначеними діянням і
наслідками. Про поняття тяжких та середньої” тяжкості тілесних ушкоджень
див., відповідно, ст. ст. 121 і 122 та коментар до них.
Якщо необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження стало
наслідком неналежного виконання особою своїх службових чи професійних
обов’язків або порушенням відповідних правил (експлуатації, безпеки
тощо) і воно є ознакою відповідного складу злочину, вчинене слід
кваліфікувати за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин
(наприклад, ст. 264, ч. 2 ст. 276, ч. 2 ст. 281, ч. 2 ст. 282, ч. ч. 1 і
2 ст. 286). Кваліфікувати зазначені наслідки ще й за ст. 128 не
потрібно.
Необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження, внаслідок
якого сталася смерть потерпілого, кваліфікується за ст. 119 як вбивство
через необережність.
Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 128
наслідків — тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
3. Суб’єкт злочину загальний.
4. Суб’єктивна сторона злочину є основним елементом, за яким він
відрізняється від заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесних
ушкоджень, відповідальність за яке настає за ст. ст. 121 і 122: вона
характеризується необережністю у вигляді злочинної самовпевненості або
злочинної недбалості.
Постанова ПВС “Про судову практику в справах про злочини проти життя і
здоров’я людини і від 1 квітня 1994 р. (п. 26).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
