Реферат на тему:
Мотиваційна роль заробітної плати у трудових правовідносинах
Регулюючи зовнішню поведінку учасників правових відносин, норми права,
крім регулятивних функцій, здійснюють також соціально-психологічний
вплив на самих учасників. Особливості такого впливу полягають, зокрема,
і у спонуканні чи стримуванні в особи мотивів у процесі праці, а тому
виділяють мотиваційну дію права [1, с. 67].
Складність розгляду категорії мотивації пояснюється тим, що у науковій
літературі концепції різняться не лише теоретичними і термінологічними
аспектами, але й тим, що не завжди правильно обирається об’єкт
дослідження. Найбільш традиційним вважається визначення мотивації як
пояснення внутрішніх чинників чи психологічного стану і ставлення особи
до того, що повинно бути зроблено чи досягнуто як мета поведінки [2,
с. 277]. Щоправда, є думка, за якою зміст цього поняття становить
сукупність внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, які спонукають особу до
певних дій. Ці сили є або суб’єктивними, тобто такими, що виходять від
людини, або об’єктивними, які впливають ззовні [3, с. 9-10]. Важливо
зазначити, що і норми трудового права, опосередковуючи вплив
економічних, соціальних та інших чинників суспільного розвитку,
самостійно впливають на мотивацію поведінки працівника, притім як
зовнішні впливи, так і внутрішні мотиви поведінки невіддільні від
свідомості особи. Проте навіть якщо особа не розуміє чи не усвідомлює,
що спонукає її вчиняти ті чи інші дії, вони знаходять своє психологічне
відображення у формі емоційного забарвлення поведінки. Отже, мотивацію
поведінки особи з погляду права можна визначити як сукупність
усвідомлених та неусвідомлених спонукань (мотивів), які формуються під
впливом норм права та внутрішніх інтересів, і потреб самої особи.
У сучасних умовах переходу до ринкової економіки механізм дії норм
трудового права має будуватися так, щоб це викликало відповідну
поведінку працівника (всупереч навіть протидії індивідуальних,
внутрішніх чинників), стимулювало його зацікавленість результатами
праці. Це один із чинників підвищення продуктивності праці. Тому правове
регулювання трудових відносин передбачає вдосконалення окремих правових
норм, що регулюють оплату праці і передусім її гарантований мінімальний
розмір.
Чинна сьогодні ст. 95 КЗпП України не гарантує працівнику, який
відпрацював встановлену норму робочого часу і виконав свої трудові
обов’язки (норми праці), місячну мінімальну заробітну плату з
урахуванням прожиткового мінімуму. Розмір мінімальної заробітної плати,
згідно із ст. 9 Закону України про оплату праці, прив’язується до
вартісної межі малозабезпеченості і визначається з урахуванням величини
мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих
показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни. Однак
фактично ця норма (в частині, що стосується мінімального споживчого
бюджету) не застосовується. Розмір вартісної величини мінімального
споживчого бюджету на законодавчому рівні жодного разу не
встановлювався. А із введенням у 1999 р. нового соціального нормативу –
прожиткового мінімуму, мінімальний споживчий бюджет ще більше втратив
своє соціальне значення. При цьому, як уже наголошувалось, норми КЗпП
України та Закону України про оплату праці не пов’язують розмір
мінімальної заробітної плати із прожитковим мінімумом. І хоч у Концепції
дальшого реформування оплати праці в Україні підкреслюється необхідність
поступового збільшення розміру мінімальної заробітної плати із
врахуванням запровадження прожиткового мінімуму, однак на практиці поки
що нічого не зроблено. Відтак важливим завданням державної політики слід
визнати зближення мінімальної заробітної плати із прожитковим мінімумом,
який визначається як показник об’єму і структури споживання
найважливіших матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому
рівні, що забезпечує умови активного фізичного стану дорослих та
неповнолітніх осіб.
Методика розрахунку прожиткового мінімуму ґрунтується на нормативах
споживання. На сьогодні прожитковий мінімум обчислюється відповідно до
Методики визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які
відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, що
затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 17.05.2000 року №109/95/157. Розмір прожиткового мінімуму
визначається законом і складає 342 грн. на одну особу в місяць [4].
Мінімальна заробітна плата на сьогодні встановлена у розмірі 165 грн.
Такий розмір оплати праці працівників, зайнятих простою,
некваліфікованою працею, не забезпечує нормальних умов для відновлення
їх фізичних та емоційних сил. Ще на початку XX ст. відомий вчений –
юрист Б.А. Кистяковський зазначав: “Не із почуття жалю, а в силу самої
природи правової організації при нормальному суспільному устрої кожній
людині повинно бути гарантоване право на гідне людське існування, яке
буде слугувати підставою для ряду правових вимог особи.” [5,
с. 587-588]. На жаль, правове регулювання мінімального розміру оплати
праці державою не тільки не стимулює працю найнижчої складності, але й
не забезпечує відповідного відновлюючого рівня життя працівника і його
сім’ї. Обмежуються у правах найперше працівники збиткових, таких що не
дають прибутку, але суспільно-корисних та необхідних підприємств,
установ, організацій (охорони здоров’я, освіти та ін.).
$
&
6
8
Література Соболев С.А. Трудовое законодательство и мотивация поведения человека. // Государство и право. – 1995. – №1. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994. Шабанова Г.П. Система оплаты труда и компенсаций на предприятии. – СПб, 2001. Закон України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік" від 15 листопада 2001 року // Урядовий кур’єр. – 2001. – 6 груд. – №227. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. – М., 1916. Беляева И.Ф., Булычкина Г.К., Молоканова И.А. Кризис труда и его последствия. // Изменения в мотивации труда в новых условиях. – М., 1992. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1992. Конвенции и рекомендации МОТ – Женева, 1991 год. Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации:Официальный перевод. – №5 – 1995.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
