.

Міжнародний досвід становлення системи протидії наркоманії та незаконному обігу наркотичних засобів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
165 2212
Скачать документ

Реферат на тему:

Міжнародний досвід становлення системи протидії наркоманії та
незаконному обігу наркотичних засобів

Протягом останніх років в Україні існує тенденція до динамічного
зростання кількісних показників щодо осіб хворих на наркоманію та
великої активності злочинності у сфері наркобізнесу. За рівнем злочинних
прибутків від незаконної торгівлі наркотиками (за різними оцінками,
щорічно вони становлять від 1000 до 1500 млрд дол. США) не може
зрівнятись жодна інша злочинна діяльність, і саме тому злочинний світ
невпинно активізується і в нашій державі. Але соціальна загроза вживання
наркотиків не обмежується матеріальними збитками суспільства. Розвиток
організованої злочинності, розповсюдження СНІДу, фінансування терористів
– ось не повний перелік всіх негативних наслідків розповсюдження
наркотиків, які руйнують людський потенціал суспільства.

Метою публікації є ознайомлення вітчизняних науковців і практиків з
резолюціями Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, в яких
викладено чіткі цілі, завдання, перелік невідкладних заходів, що повинні
бути здійснені в рамках боротьби з наркоманією та наркобізнесом, який є
налагодженою системою корупційних зв’язків між органами державної влади
та організованими злочинними угрупованнями, котрі, отримуючі великі
прибутки від незаконного продажу наркотиків, “відмивають” їх, вкладаючи
у легальний бізнес. У таких випадках наркобізнес набуває ознак
організованої злочинності, якій притаманна ієрархічна структура, сувора
дисципліна, розподіл ролей, утримання корумпованих чиновників.

Світове співтовариство рішуче закликає до боротьби з незаконним обігом
наркотиків. Вивченням цієї проблеми займається Організація Об’єднаних
Націй, зокрема, існуюче в її системі Управління по боротьбі з
наркотиками та профілактиці злочинності, Міжнародне кримінологічне
товариство, Міжнародна асоціація кримінального права, Інтерпол і т. ін.

Основними результатами сесій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних
Націй є вироблення низки важливих документів, які фактично відкривають
нову сторінку в діяльності міжнародного співтовариства у галузі боротьби
з наркотиками. Ці документи мають практично-орієнтовний характер і
містять конкретні терміни реалізації проголошених у них цілей та
закріплених зобов’язань.

За пропозицією Економічної і Соціальної Ради у червні 1988 року була
скликана спеціальна сесія Генеральної Асамблеї, яка була присвячена
оцінці стану поширення незаконного виробництва, збуту, попиту, обігу і
розповсюдження наркотичних засобів і психотропних речовин і пов’язані з
цим діяльності [1].

На сьогодні проблема незаконного розповсюдження наркотиків набула
глобального виміру і жодна країна не в змозі самостійно успішно боротися
з цим явищем, яке все більше втягує в свої тенета молоде покоління.

Незважаючи на заходи, які вживаються на національному та міжнародному
рівнях, масштаби розповсюдження наркотиків продовжують зростати,
становлячи загрозу як життю і здоров’ю людей, так і самим суспільствам.
Слід підкреслити важливість об’єднання зусиль, обміну інформацією та
досвідом, сприяння альтернативному розвитку, реабілітації та лікуванню
людей, що страждають залежністю від наркотичних засобів.

Ефективне міжнародне співробітництво з правових питань, в першу чергу
щодо екстрадиції, взаємної правової допомоги, конфіскації доходів від
незаконної діяльності та здійснення контрольованих поставок, є
передумовами успішної боротьби проти незаконного обігу наркотиків. Без
досягнення адекватного рівня співпраці у зазначених сферах важко вести
розмову про забезпечення належної імплементації положень відповідних
міжнародних конвенцій з протидії наркоманії і, в першу чергу, Конвенції
ООН 1988 р.

Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН одностайно схвалила три
резолюції, які містили Політичну декларацію, Декларацію про керівні
принципи скорочення попиту на наркотики та План заходів по зміцненню
міжнародного співробітництва в боротьбі із світовою проблемою
наркотиків.

У Політичній декларації викладені чіткі цілі та завдання, які повинні
бути досягнуті до 2008 року. В ній підкреслюється важливе значення
використання збалансованого підходу до скорочення масштабів зловживання
наркотиками, викорінення незаконного попиту та попередження наркоманій.

23 лютого 1990 року Генеральна Асамблея прийняла Всесвітню програму дій
по міжнародному співробітництву в боротьбі проти незаконного
виробництва, пропозиції, попиту, обігу і розповсюдженню наркотичних
засобів та психотропних речовин. У своїй резолюції 53/115 від 9 грудня
1998 року Асамблея просила Комісію по наркотичних засобах і Програму
Організації Об’єднаних Націй по міжнародному контролю над наркотиками
(ЮНДКП) розробити керівні принципи, з тим, щоб полегшити урядам
підготовку доповідей про здійснення Всесвітньої програми дій та прогресу
відносно реалізації цілей і завдань до 2008 року, які прийняті в
Політичній декларації.

У Всесвітній програмі дій міститься всеохоплюючий перелік заходів, які
повинні бути здійснені державами та інституціями Організації Об’єднаних
Націй у рамках боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного
обігу. Всеохоплюючий міждисциплінарний план майбутньої діяльності по
боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами, прийнятий Міжнародною
конференцією по боротьбі із зловживанням наркотичних засобів та їх
незаконним обігом, повинен стати основою для розробки і реалізації на
практиці на національному, регіональному та міжнародному рівнях
збалансованих стратегій, які повинні включати конкретні аспекти,
зазначені в основних розділах Всесвітньої програми дій (п. 8 Всесвітньої
програми дій).

План дій пропонується державам-членам в якості порадника для здійснення
цих зобов’язань. Організаціям, які входять в систему Організації
Об’єднаних Націй, іншим міжнародним організаціям і неурядовим установам
пропонується надавати підтримку державам-членам у здійсненні Плану дій з
урахуванням наявних ресурсів, а також їх конкретних мандатів і
різноманітних функцій, які вони покликані виконувати для досягнення
цілей, що висуваються в Декларації про керівні принципи скорочення
попиту на наркотики.

У Плані дій відображений той факт, що в Декларації про керівні принципи
скорочення попиту на наркотики особлива увага приділяється необхідності
застосування комплексного і збалансованого підходу, в рамках якого
зусилля, що спрямовані на скорочення пропозиції та скорочення попиту,
були взаємодоповнюючими, а також – належному застосуванню принципу
спільної відповідальності. У ньому підкреслюється необхідність того, щоб
служби, на які покладені функції попередження, в тому числі
правоохоронні органи, розповсюджували однакові ідеї і використовували
аналогічні формулювання.

У пункті 9 Політичної декларації Генеральна Асамблея закликала до
утворення або зміцнення регіональних і субрегіональних механізмів при
підтримці Програми Організації Об’єднаних Націй по міжнародному контролю
за наркотиками [2].

План дій заснований на цілях і принципах Статуту Організації Об’єднаних
Націй і міжнародного права, в тому числі таких, як повага суверенітету і
територіальної цілісності держав, невтручання у внутрішні справи держав,
повага прав людини та основних свобод і принципів Всезагальної
декларації прав людини. Він дозволяє застосовувати гнучкі підходи, які
відображують соціальні, культурні, релігійні і політичні відмінності, і
в ньому визнається, що в різних країнах зусилля, що спрямовані на
скорочення попиту на незаконні наркотики, знаходяться на різноманітних
стадіях здійснення.

У Плані дій визнається прогрес у скороченні попиту на засоби, які є
предметом зловживання. Такі програми повинні мати комплексний характер і
сприяти налагодженню співробітництва між зацікавленими сторонами,
передбачати широкий діапазон відповідних практичних заходів, сприяти
охороні здоров’я і соціальному благополуччю окремих осіб, сімей і
суспільств, а також зменшувати негативні наслідки зловживання
наркотиками для окремих осіб і суспільства в цілому [3].

У Політичній декларації визначені цілі та завдання, які включають:

а) протидію незаконному виготовленню та обігу стимуляторів
амфетамінового ряду і їх прекурсорів, а також зловживання ними (пункт
13), утворення або зміцнення національного законодавства і програм,
спрямованих на здійснення Плану дій по боротьбі з незаконним
виготовленням і обігом стимуляторів амфетамінового ряду і їх
прекурсорів, а також зі зловживанням ними (резолюція S-20/4 А
Генеральної Асамблеї);

б) попередження витоку психотропних речовин, включаючи синтетичні
наркотики, а також – прекурсорів (пункт 14): викорінення або суттєве
скорочення державами до 2008 року незаконного виготовлення, збуту та
обігу психотропних речовин, включаючи синтетичні наркотики;

в) боротьбу з відмиванням грошей (пункт 15): прийняття державами
національних законодавств і програм по боротьбі з відмиванням грошей
відповідно до положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй про
боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних
речовин 1988 року, а також – заходи по боротьбі з відмиванням грошей,
прийнятих Генеральною Асамблеєю на її ХХ спеціальній сесії (резолюція
S-20/4 D Асамблеї);

г) заходи, спрямовані на розширення співробітництва в правоохоронній
галузі (пункт 16): сприяння розвитку багатостороннього, регіонального,
субрегіонального та двостороннього співробітництва між судовими і
правоохоронними органами в боротьбі зі злочинними організаціями, які
беруть участь у здійсненні злочинів, пов’язаних з наркотиками, і в
суміжній злочинній діяльності, відповідно до заходів, спрямованих на
розширення співробітництва в правоохоронній галузі, прийнятих
Генеральною Асамблеєю на її ХХ спеціальній сесії (резолюція S-20/4 С
Асамблеї), а також – огляд здійснення державами цих заходів і, в разі
необхідності, їх вдосконалення;

д) скорочення незаконного попиту на наркотики (пункт 17): включення в
національні програми і стратегії положень, викладених у Декларації про
керівні принципи скорочення попиту на наркотики (резолюція S-20/3
Генеральної Асамблеї); розробка спільно з Програмою Організації
Об’єднаних Націй по міжнародному контролю над наркотиками (ЮНДКП)
практичних стратегій для надання допомоги у виконанні Декларації про
керівні принципи; здійснення нових і більш досконалих стратегій і
програм у галузі скорочення попиту на наркотики в тісному
співробітництві з органами охорони здоров’я, соціального забезпечення і
правоохоронними органами; а також досягнення до 2008 року відчутних
результатів, які піддаються оцінці у галузі скорочення попиту;

е) План дій по налагодженню міжнародного співробітництва в справі
скорочення обсягів посівів незаконних наркотикомістких культур і
сприяння альтернативному розвитку (пункти 18 і 19): розробка, спільно з
ЮНДКП, стратегій, направлених на викорінення або істотне скорочення до
2008 року незаконного культивування кокаїнового куща, каннабісу і
опійного маку відповідно до плану дій з налагодження міжнародного
співробітництва у справі викорінення незаконних наркотикомістких культур
і сприяння альтернативному розвитку, прийнятим Генеральною Асамблеєю на
її двадцятій спеціальній сесії (резолюція S-20/4 Е Асамблеї) [4].

У Декларації про керівні принципи скорочення попиту на наркотики
(резолюція S-20/3 Генеральної Асамблеї, додаток) розглядається одне з
важливих питань контроля над наркотиками на національному і міжнародному
рівнях:

“Програми скорочення попиту повинні бути засновані на регулярній оцінці
характеру і масштабів вживання наркотиків і зловживання ними, а також
пов’язаних з наркотиками проблем серед населення. Це необхідно для
визначення різних тенденцій, що виникають. Оцінки повинні проводитися
державами на комплексній, систематичній і регулярній основі та спиратися
на результати відповідних досліджень з урахуванням аналогічних
визначень, показань і процедур для оцінки положення, пов’язаного з
наркотиками. Стратегії скорочення попиту повинні будуватися на даних
наукових досліджень, а також висновках, зроблених у результаті
проведених раніше програм” (п. 9).

ЮНДКП просить держави, які здійснюють ефективні стратегії скорочення
попиту на наркотики, що стосується, зокрема, підготовки кадрів,
попередження, лікування, реабілітації і соціальної реінтеграції,
обмінюватися стратегіями з іншими державами та у відповідних випадках
надавати їм допомогу в їх здійсненні відповідно до Декларації про
керівні принципи скорочення попиту на наркотики [5].

Балтійські держави, Білорусь і Україна утворюють геополітичний пояс між
Південно-Західною Азією і Російською Федерацією, з одного боку, і
Польщею, яка є основним каналом незаконних поставок наркотиків до
Німеччини, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів і Сполученого Королівства
Великобританії та Північної Ірландії [6]. Тому ЮНДКП буде докладати
зусиль для прийняття більш погоджених оперативних заходів і налагодження
тісного транскордонного співробітництва між цими державами.

Необхідно визнати, що боротьба з усіма аспектами зловживання наркотиками
потребує колективної і спільної відповідальності, яку необхідно нести, в
повній мірі дотримуючись принципів, закріплених у Статуті Організації
Об’єднаних Націй і міжнародному праві, поважаючи суверенітет і
територіальну цілісність держав і дотримуючись прав людини [7].

У Політичній декларації держави-члени визнали, що скорочення попиту є
невід’ємним елементом глобального підходу до вирішення світової проблеми
наркотиків, і взяли на себе зобов’язання:

– включити в свої національні програми і стратегії положення, викладені
в Декларації про керівні принципи скорочення попиту на наркотики;

– здійснювати співробітництво з Програмою Організації Об’єдна них Націй
по міжнародному контролю над наркотиками у розробці практичних стратегій
для надання допомоги у здійсненні Декларації про керівні принципи
скорочення попиту на наркотики;

– встановити терміни для здійснення нових і більш вдосконалених
стратегій і програм у галузі скорочення попиту на наркотики в тісному
співробітництві з органами охорони здоров’я, соціального забезпечення та
правоохоронними органами;

– досягти до 2008 року суттєвих результатів у галузі скорочення попиту.

Наша держава також повинна виявляти більше рішучості та брати на себе
більш серйозні обов’язки у вирішенні світової проблеми наркотиків,
розробити перелік першочергових заходів щодо попередження зловживання
наркотичними засобами.

Отже, для здійснення Всесвітньої програми дій та, беручи до уваги
всеохоплюючий міждисциплінарний план майбутньої діяльності по боротьбі
із зловживанням наркотичними засобами, останній повинен стати основою
для розробки і реалізації на практиці на регіональному, національному та
міжнародному рівнях збалансованих стратегій, які мають включати
конкретні аспекти, зазначені в основних розділах цієї програми.

Успіх у досягненні цієї мети здебільшого залежить від їх розуміння,
прийняття, підтримки і реалізації урядом, спеціалістами, які беруть
участь у здійсненні налагодження функціонування національної системи
дозволених поставок наркотичних засобів, і, врешті-решт, – від
суспільства в цілому. Стосовно проблеми наркотиків слід застосовувати
погоджений, всеохоплюючий, збалансований та інтегрований підхід,
включаючи як скорочення пропозиції, так і скорочення попиту, відповідно
до заходів, затверджених Генеральною Асамблеєю на її ХХ спеціальній
сесії, присвяченій спільній боротьбі зі світовою проблемою наркотиків.

Список використаних джерел:

1. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Подготовка к
специальной сессии ГА для рассмотрения вопроса о борьбе с незаконным
производством, сбытом, спросом, оборотом и распространением
наркотических средств. – Вена, 1988 – С. 1.

2. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Руководящие принципы
представления правительствам докладов об осуществлении всемирной
программы действий и о прогрессе в отношении реализации целей и задач на
2003 и 2008 годы. – Вена, 1999 – С. 3.

3. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим
средствам. Сокращение незаконного спроса на наркотики. – Вена, 1999. –
С. 18.

4. ООН. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим
средствам. Руководящие принципы представления докладов об осуществлении
Всемирной программы действий и о последующих мерах по выполнению решений
двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи. – Вена, 1999. – С.
4.

5. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/4. Развитие
международного сотрудничества в целях сокращения спроса на наркотики. –
Вена, 2001 – С. 2.

6. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам: Доклад
Директора-исполнителя. – Вена, 1999 – С. 25.

7. Комиссия по наркотическим средствам. Рассмотрение элементов для
включения в проект политической декларации. – Вена, 1998. – С. 2.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020