Мито

Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які
переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалорне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та
інших предметів, які обкладаються митом;

— специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на
одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

— комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться, вивозяться чи
пересилаються громадянами за митний кордон України, встановлено Законом
України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року зі змінами та
доповненнями. Законом визначено, що єдиний митний тариф України — це
систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші
предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі
цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародне
визнаних нормах і розвивається в напрямі максимальної відповідальності
до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної
справи.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при ввезенні їх на
митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:

— щодо товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять
разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні
зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального
преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за
участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита,
передбачені Єдиним митним тарифом України;

— щодо товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних
союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий
означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або
союзів мають пільги з мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та
пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного
митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита,
передбачені Єдиним митним тарифом України.

До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні)
ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при вивезенні їх
за межі митної території України.

На окремі товари та інші предмети можуть встановлюватися сезонні ввізне
і вивізне мита на строк не більше чотирьох місяців з моменту
встановлення їх.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні
за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мит можуть
застосовуватися:

1) спеціальне мито. Воно застосовується: як захисний захід, якщо товари
ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких
умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам
подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; як запобіжний захід щодо
учасників зовнішньоекономічної діяльності, котрі порушують
загальнодержавні інтереси в цій галузі» а також як захід для припинення
несумлінної конкуренції у випадках, що визначаються законами України; як
захід у відповідь на дискримінаційні дії та недружні дії з боку
іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та
їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

$

(

.

H

c

¤

?

Ae

(

¤

???????IZ?о безпосередньо^ конкуруючих товарів на момент цього
вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди
загальнодержавним інтересам України;

3) компенсаційне мито. Застосовується у випадках: ввезення на митну
територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи
побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи
загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо
конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню
виробництва подібних товарів в Україні; вивезення за межі митної
території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи
побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи
загрожує завдати шкоди державним інтересам України. Нарахування мита на
товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться
на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або
підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При
визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в
рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до
рахунку-фактури:

— на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та
страхування до пункту перетину митного кордону України;

— комісійні та брокерські;

— плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить
до даних товарів та інших предметів і яку має бути оплачено імпортером
(експортером) прямо чи побічно як умову ввезення (вивезення) їх. При
явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших
предметів або в разі неможливості перевірки її обчислення митні органи
України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні
товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що
діють у провідних країнах-експортерах.

Мито вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної
вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України
за курсом Національного банку України, який застосовується для
розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання
митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети,
що пересилаються в міжнародних
поштових відправленнях, —
підприємствам зв’язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати
мита встановлюється Державним митним комітетом України.

Законом визначено пільги із сплати мита та порядок повернення надміру
стягненого та стягнення недобраного мита. Так, сума надміру стягнутого
мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його
вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Мито, не
сплачене в строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а
так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір,
стягується за розпорядженням митних органів України в безспірному
порядку.

Вчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з
нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день
прострочення, включаючи день сплати.

Законом України «Про звільнення від обкладення митом предметів, які
вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України» від 5
травня 1996 року громадянам заборонено вивезення за межі митної
території України:

а) предметів, на які встановлюються державні дотації, крім предметів
особистого користування;

б) предметів (або їхніх частин) промислового призначення (обладнання,
комплектуючі, матеріали тощо), що застосовуються у виробничій сфері,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

в) коштовних металів, коштовного каміння та виробів з них, культурних
цінностей з метою відчуження їх,

Похожие записи