Реферат на тему:

Місце та роль аудиту в інфраструктурі детінізації економічних відносин в
Україні

Тіньова економіка являє собою загрозу ефективному функціонуванню
системи управління економічними процесами в нашій державі і перешкоджає
успішній реалізації завдань із забезпечення соціально-економічного
розвитку. Так, за словами урядовців, рівень тіньової економіки в Україні
ще достатньо високий і становить не менш ніж 42 % [1]. За іншими даними
(експертів Мінекономіки України) рівень тіньової економіки в державі в
першому півріччі 2004 року становив 35 %, в першому кварталі 2005 року
зменшився до 28–29 %, але за результатами першого півріччя знову виріс
до 32 % від ВВП [2]. Наведене свідчить, що проблема тіньової економіки
та розробки ефективних засобів виявлення і попередження тіньових
проявів, у тому числі аудиту, продовжує залишатися для України досить
актуальною.

Науковою розробкою питань виявлення і попередження тіньових проявів
займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема, В.М. Попович,
В. Рутгайзер, О. Турчинов, П. Гутман, Ф. Снайдер, Є. Фейг та інш. [3–8].
Однак проблема використання аудиту як форми фінансового контролю в
загальній інфраструктурі протидії адміністративним деліктам і фінансовим
тіньовим проявам не знайшла належного відображення, що вимагає
проведення окремого дослідження.

Поряд з цим необхідно зазначити, що тіньова економіка є одним із
найбільш складних для дослідження явищ, що, насамперед, пояснюється його
міждисплінарним характером, а звідси і різноманітністю підходів до його
визначення, методів обчислення і, відповідно, засобів протидії.

Якщо звернутися до праць учених, в яких досліджується історичний аспект
виникнення тіньової економіки, то в них зазначено, що це явище є
„постійним супутником цивілізованого людства. Ця діяльність за межами
„суспільного договору” виникає одночасно з виникненням перших, найбільш
примітивних форм суспільного контролю над індивідом” [4, c. 13]. Однак
кількість досліджень історично-правового характеру тіньової економіки є
обмеженою, винятком є праці, присвячені тіньовій економіці радянського
періоду [5], а також праці західних учених, наприклад „Друга економіка в
СРСР” Грегорі Гросмана, опублікована в 1977 році.

На даний момент загальноприйнятого визначення тіньової економіки немає,
оскільки існує декілька підходів до дослідження цього феномену. У
методологічному аспекті можна виділити економічний, соціологічний,
кібернетичний та правовий підходи, а також міждисциплінарний комплексний
підхід до дослідження тіньової економіки. Ці підходи, а також еволюція
концепцій тіньової економіки у науковій думці західних вчених достатньо
проаналізовані в українській та російській науковій літературі [6–9].
Складність і багатоаспектність тіньової економіки та необхідність
використання міждисциплінарного підходу до пізнання цього явища
обґрунтовано вітчизняним ученим В.М. Поповичем у монографії „Теорія
детінізації економіки” [8]. Досліджуючи проблеми тінізації та
детінізації економіки, визначаючи міждисциплінарний понятійний апарат,
автор зазначає, що „джерела і потенціал відтворення тіньових відносин і
відносин, пов’язаних із відмиванням доходів незаконного походження у
сфері цивільного обороту речей, прав, дій, набули всепроникаючого,
саморегулятивно-прогресуючого характеру, у зв’язку із чим діапазон
джерел і причин тіньової економіки є занадто різноманітним” [8, c. 100].

Повертаючись до аналізу праць, зазначених вище авторів, можна зробити
висновок про певний взаємозалежний кореляційний зв’язок між станом
управління і контролю та рівнем тінізації економічних відносин у
державі. Тіньова економіка певною мірою існує в будь-якій суспільній
системі, причому окремі дослідники зазначають, що „масштаби тіньової
економіки залежать від багатьох перемінних (рівня оподаткування,
господарчої культури тощо), але, загалом, зворотно пропорційні рівню
господарського розвитку… Розвиток тіньової економічної діяльності
відбувається у протифазі із розвитком нормальної, легальної економіки:
тіньова економіка розростається в періоди загальної кризи і, навпаки,
йде на спад при економічному підйомі” [5, c. 92]. Таким чином,
детінізацію економічних відносин можна пов’язувати як із факторами
економічного характеру, так і з ефективністю функціонування системи
управління і контролю в державі. Однак перед системою управління лежать
не тільки завдання з контролю, але й щодо створення економічних
передумов детінізації економічних відносин. Звідси витікає якісно нова
роль управління і контролю щодо виведення з тіні економічної діяльності.

Необхідно також зазначити, що за часів Радянського Союзу тіньова
економіка мала значно менші масштаби та носила переважно кримінальний
характер й базувалася в основному на розкраданнях соціалістичної
власності. Сучасна характеристика тіньових відносин складається значною
мірою з соціально-нейтральних або навіть соціально-позитивних тіньових
проявів. Таким чином, у ринкових умовах господарювання акцент зміщується
з кримінально-правової складової соціального контролю в економічній сфер
у напрямі удосконалення управління економічними і соціальними процесами,
посилення адміністративно-правового та фінансового контролю, однією з
основних форм якого є аудит. Слід погодитися із дослідженнями
кримінологів, які відмічають взаємозв’язок та взаємообумовленість між
фінансовими, цивільними, дисциплінарними проступками, адміністративними
правопорушеннями і злочинами. З цього витікає наступний висновок –
підвищення ефективності попередження злочинності в сфері економіки –
протидія менш небезпечним, але більш масовим видам правопорушень –
адміністративним, дисциплінарним проступкам, деліктам фінансового та
цивільно-правового характеру [9].

Підтвердженням цих тверджень є приклад реалізації державної програми
„Контрабанда – стоп”, яку було затверджено Кабінетом Міністрів України у
березні 2005 року. Програма передбачає усунення економічних передумов,
що сприяють контрабанді, підвищення якості митного і прикордонного
контролю, вдосконалення інформаційної взаємодії між правоохоронними і
контролюючими органами, а також фіксує наміри Кабінету Міністрів України
оптимізувати ставки митних тарифів і акцизних зборів, завершити процес
демаркації державного кордону, вдосконалити функціонування пунктів
перетину на кордоні, створити інтегровану інформаційну систему обліку
переміщення товарів через держкордон. Перший віце-прем’єр-міністр
Анатолій Кінах під час засідання міжвідомчої координаційної ради з
боротьби з контрабандою заявив що в першому півріччі 2005 року
надходження до бюджету збільшилися на 17 млрд гривень порівняно з
аналогічним періодом минулого року, причому третину цієї суми дали
надходження, обумовлені виконанням урядової програми „Контрабанда –
стоп”, за рахунок припинення ухиляння від сплати податків і мита під час
перетину кордону. За підрахунками Кабінету Міністрів, за січень-червень
за рахунок ужитих заходів удалося знизити обсяг тіньової економіки на 7%
[1].

Для більш глибокого дослідження місця і ролі аудиту в системі
детінізації економіки України з урахуванням сучасних тенденцій у
розвитку державного управління і контролю в Україні необхідно детально
проаналізувати понятійний апарат, що використовується при дослідженні
тіньової економіки, екстраполюючи його на предмет дослідження.

Зважаючи на те, що суб’єктом інфраструктури детінізації
фінансово-господарських відносин є також аудитори, необхідно дослідити
такі „ключові” поняття як „тіньова економіка”, „детінізація” тощо.
Незважаючи на детальний аналіз та узагальнення цих понять у роботах
В.М. Поповича, у нових публікаціях з цих питань визначення і
класифікації описують ідентичні явища публіцистичними термінами –
„полулегальна”, „напівправова”, „позаправова” економіка, або містять
тавтологію – „заборонена законом нелегальна діяльність” тощо. Все це
значно ускладнює введення цих термінів у законодавчі акти, а відповідно
не сприяє належному правовому забезпеченню управління і контролю за
тіньовими процесами та протидії тіньовим проявам.

Виходячи з зазначеного розробка єдиного понятійного апарату набуває
великої практичної значущості.

Заслуговує на увагу і віднесення окремими вченими до однієї з ознак
тіньової економіки відсутність обліку економічної діяльності та її
виведення з-під контролю з боку державних органів. В основному це так за
виключенням псевдолегальних фінансово-господарських
операцій [8, с. 104]. Відносна одностайність вітчизняних учених свідчить
про кореляційний взаємозв’язок стану управління, обліку та контролю в
державі та зростанням тіньової економіки. Однак дане концептуальне
положення слід наповнити конкретними прикладними розробками про місце в
системі детінізації економіки інститутів державного управління та
контролю, зокрема і аудиту як форми фінансового контролю. Саме тому нами
проводиться дослідження сучасного стану та напрямів удосконалення аудиту
в Україні, в контексті удосконалення механізмів запобігання
адміністративним деліктам, дисциплінарним проступкам і фінансовим
правопорушенням у господарчій діяльності, та створення організаційних
адміністративно- та фінансово-правових передумов детінізації економіки
України.

Проведене нами вивчення науково-монографічних джерел, присвячених
дослідженню тіньової економіки, дозволило зробити висновок, що найбільш
вдале визначення цього феномену, те, що адекватно віддзеркалює структуру
та технологічні взаємозв’язки тіньових процесів (запропоноване
вітчизняним ученим В.М. Поповичем). Так, під тіньовою економікою він
розуміє „сукупність соціально-нейтральних або соціально-позитивних
неоподатковуваних джерел доходів громадян, отриманих від невраховуваних
і неоподатковуваних державою видів економічної діяльності, а також
конгломерат соціально-негативних джерел тіньових доходів і
антисоціальних джерел тіньових капіталів, отримуваних за рахунок скоєння
протиправних криміналізованих і криміногенних, але некриміналізованих
тіньових діянь у тих чи інших сегментах суспільно-економічних,
фінансових, цивільно-правових відносин або відносин у сфері цивільного
обороту речей, прав, дій країни в цілому” [8, c. 101].

Таким чином, акцент у цьому визначенні робиться на тіньових доходах та
тіньових капіталах, отримання яких є кінцевою метою „тіньовиків”, і які
слугують відтворювальною базою для продовження і розширення масштабів
тіньової економічної діяльності. Сконцентрувавши зусилля аудиторів та
інших суб’єктів фінансового контролю на виявленні тіньових процесів та
вилученні доходів і капіталів з тіньового обігу, держава ліквідовує
власне основу тіньової економіки, одночасно наповнюючи бюджет і
виконуючи соціальні зобов’язання перед громадянами. Виступаючи як засіб
виявлення сумнівних фінансово-господарських операцій, що можуть
слугувати джерелом тіньових доходів аудит займає важливе місце та є
одним із головних елементів в інфраструктурі детінізації економіки.

Література:

1. Обсяги тіньової економіки зменшились на 7 % // Інформаційний
Інтернет-ресурс http://www.economy.com.ua/2005/07/05/78.html

2. Теневая экономика // Інформаційний Інтернет-ресурс
www.analitik.org.ua

3. Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. исслед. // Свобод.
мысль. – 1991. — № 17. – С. 119-125; Николаева М., Шевяков А. Теневая
экономика, методы анализа и оценки (обзор работ зап. Экономистов). – М.:
Прогресс, 1987. – 34 с.; Турчинов О. Тіньова економіка: Теоретичні
основи дослідження. – К.: Артек, 1995. – 300 с.

4. Латов Ю.В. Неформальная экономика как глобально-историческое явление
/ Теневая экономика: экономический и социальный аспекты: Пробл.-темат.
сб. – М.: ИНИОН, 1999. – С. 13–29.

5. Латов Ю.В. Теневая экономика времен гражданской войны – общее и
особенное / Теневая экономика: экономический и социальный аспекты:
Пробл.-темат. сб. – М.: ИНИОН, 1999. – С. 92–102.

6. Латов Ю.В. Эволюция исследований неформального сектора экономики за
рубежом (научно-аналитический обзор) / Теневая экономика: экономический
и социальный аспекты: Пробл.-темат. сб. – М.: ИНИОН, 1999. – С. 30–66.

7. Бекряшев А.К. Теневая экономика: Учебное пособие. – Омск: Омская
академия МВД России, 2004. – 180 с.

8. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки:
Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України,
2001. – 524 с.

9. Теневая экономика и экономическая преступность // Інформаційний
бібліотечний Інтернет-ресурс www.kiev-security.org.ua

Похожие записи