.

Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
202 2109
Скачать документ

Реферат на тему:

Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових
дослідженнях

У період розбудови незалежної Української держави серед
найрізноманітніших підходів до аналізу сучасної держави найбільш
перспективний і результативний, на нашу думку, – це метод системного
підходу в дослідженні суттєвих ознак держави як держави демократичної,
соціальної і правової. Зберігаючи усі головні риси наукового підходу в
аналітичній діяльності, він разом з тим дає змогу оперувати на науковій
площині вельми загальними науковими категоріями, що визначають
характерні ознаки та основи сучасної Української держави. Найбільша
цінність системного підходу полягає в тому, що він, не порушуючи
цілісності предмета у науковому дослідженні, дає можливість охопити не
тільки основні, а й усі супровідні явища, що своєю чергою допомагає
проаналізувати у сукупності увесь комплексний процес виникнення та
розвитку відповідного явища, встановити його основні зв’язки, зони
впливу тощо. Але разом з тим системний підхід не можна розглядати як
щось виняткове. Він, у кінцевому підсумку, є конкретним проявом у
процесі наукового дослідження відомого діалектичного закону про зв’язок
та взаємну зумовленість предметів та явищ у природі і суспільстві.

Найближче до системного підходу з числа інших дослідницьких засобів
стоїть метод структурно-функціонального аналізу, однак його основний
недолік зводиться до того, що він, здебільшого, досліджує відповідні
об’єкти тільки у статичному стані, пов’язуючи їх з розвитком відповідних
предметів та явищ, і це, безумовно, звужує його дослідницьке значення.
Разом з тим він може внести свій позитивний елемент доповнення до
системного підходу, що ще раз підкреслює широкі можливості його як
основи методології у дослідженні передусім великих та складних
соціальних систем, у тому числі таких як держава, політична система,
суспільство на відповідних етапах свого розвитку.

До цього треба додати, як справедливо зазначає В.Н.Садовський, що
“властивості системи виявляються не просто сумою якостей окремих
елементів, які її складають, а також визначаються наявністю і специфікою
зв’язку та відносин між елементами, інакше конституюються як
інтегративні якості системи як цілого. Наявність зв’язків і відносин між
елементами системи і народжувані ним інтегративні, цілісні якості
системи забезпечують відносно самостійне, відокремлене існування,
функціонування (а у деяких випадках і розвиток) системи” [3, с.83-84].

Оскільки мова зайшла про структуру системних зв’язків, то варто зробити
ще одне дуже важливе зауваження, яке стосується характеристики суті тих
зв’язків, що діють у налагодженій системі. Ось що пише з цього приводу
В.С.Тюхтін: “Система являє собою велику кількість пов’язаних між собою
компонентів тої чи іншої природи, впорядкована стосовно відносин, що
мають цілком визначені якості: ця множина характеризується єдністю, яка
знаходить свій вираз в інтегральних якостях та функціях множини” [4,
с.11].

Отже, соціальні системи є досить складною, розгалуженою формою
соціальної спільності, яка може набувати різні форми свого існування,
розвиватися, змінюватися, набирати різних форм свого зовнішнього виразу.
Відповідно до цих особливостей соціальної системи велике значення мають
конкретні методи її наукового аналізу, які залежно від цілей дослідження
можуть суттєво змінюватися.

Тому особливу і дуже важливу роль у соціальних дослідженнях, пов’язаних
з системним підходом, відіграє чітке визначення його категорій.
Зазначимо, що у наш час, коли ці питання на послідовно науковій основі
ще остаточно не визначені, у спеціальній управлінській літературі
простежуються різні підходи до цього. Іноді ці категорії пов’язуються із
визначеннями основних складових об’єктів системного дослідження, у інших
випадках мова може йти про застосування тих чи інших зовнішніх ознак
системного підходу. Зокрема, таких як “вхід” у систему, де аналізуються
соціальні або інші явища, що у своїй більшості характеризують той
“матеріал”, завдяки розвитку, взаємодії якого ми одержуємо нові реальні
речі, нову управлінську систему, нові якості в процесі, скажімо,
державного розвитку, поглиблення демократизму держави тощо. Що ж до
такої системної категорії, як “вихід”, то саме в цьому разі, в
результаті взаємодії, формування у межах системи нових, більш
перспективних, демократичних та інших прогресивних якостей, ми одержуємо
досконаліші форми державного розвитку, більш змістовне наповнення
провідних державних інститутів.

Треба зазначити, що в теорії системного підходу загалом сутність, аналіз
категорій, їх системоутворююча роль показані надто схематично. Автори
здебільшого обмежували свій аналіз тим, що давали загальну
характеристику категоріям, указували на широкий обсяг свободи в їх
виборі.

Окремі дослідники відповідних систем, вирішуючи питання про категорії
системного підходу, іноді обмежуються тільки категоріями “вхід”,
“вихід”, що веде до обмеження в дослідженні і до надто загальних
відповідей на наукові питання.

Усе це свідчить про те, що питання визначення категорій системного
підходу потребують виняткової пильності. За допомогою цих категорій
можна одержати найбільш повні відповіді на запитання, що нас цікавлять.
При цьому слід взяти до уваги, що науковий системний аналіз великих
соціальних масивів є справою дуже складною, бо чим більше об’єктів
дослідження аналізується, тим більше тих чи інших відхилень виникає у
дослідницькому процесі. У зв’язку з цим деякі автори рекомендують саме у
процесі пошукового аналізу явищ, які цікавлять з наукової погляду,
намагатися побудувати з того матеріалу, який вже існує, “дослідницьку
систему”, а вже після цього на основі одержаних знань удосконалювати
систему й просуватися далі. У теорії управління та системних досліджень
пануючою є думка, що категорії системного підходу не є раз й назавжди
даними. Навпаки, дослідники цих проблем здебільшого підкреслювали, що
категорії системного підходу переважно залежать саме від конкретної
ситуації, від мети дослідження та тих об’єктів, які є предметом
наукового аналізу. Тобто йдеться про те, що ці системні категорії тісно
пов’язані із самою дослідницькою практикою, із змістом, метою та іншими
характеристиками дослідницької ситуації, яку ми маємо вивчити. Це,
безумовно, поширює наші можливості і в той же час ставить питання про
чітке визначення мети дослідження, сутність тих проблем, які ми
намагаємося вирішити.

Отже, відповідні категорії у схемі системного підходу обирає сам
дослідник відповідно до тих завдань, які він перед собою ставить.
Правильне визначення категорій системного підходу у кожному конкретному
випадку дає, на нашу думку, змогу плідно вирішити усі питання, які
постають на шляху підвищення позитивної діяльності тої чи іншої
державної структури, наприклад, державного апарату в усіх напрямах його
функціонування, вдосконалювати роботу відповідних систем. Вільний вибір
категорій дослідником аж ніяк не означає, що цей вибір треба визначати
тільки конкретними об’єктами наукового аналізу. Саме дослідник остаточно
повинен вирішувати питання щодо конкретних категорій системного підходу
у тому чи іншому випадку.

Існує думка, що категорії створюються двома шляхами: по-перше, за
рахунок наповнення новим змістом традиційних філософських та інших
категорій; по-друге, за рахунок виникнення, створення нових категорій.
Цю думку підтримують Й.В.Блауберг та Є.Г.Юдин. Ці ж автори підкреслюють,
що “при створенні категорій дуже важливим є саме процес перетворення
поняття в категорію, тобто не тільки у засіб фіксації деякого змісту,
але й у засіб організації знання і пізнання. У цьому процесі відповідне
поняття визволяється від специфічних ознак, які характеризують його
спеціально – наукове застосування, але набуває моментів всезагальності.
Окрім поняття структури, на різних стадіях цього ж процесу знаходяться
поняття елементу, зв’язку, відношення, управління тощо” [1, с.123, 126].

У літературі є твердження й стосовно того, що у системному підході як і
в будь-якій значній методологічній течії, можна визначити три класи:
1) клас саме методології, яка цілком належить науковому знанню; 2) клас
філософської рефлексії, яка визначає умови та межі цієї методології;
3) клас ідеологічної надбудови, яка з’явилася в результаті хибної
філософської концепції [1, с.127].

Згідно з цією класифікацією, слід вирішувати принципові питання,
пов’язані з визначенням системи категорій системного підходу відповідно
до кожної державно-правової реальності, яка є предметом нашого аналізу.

Щодо першого, загальнометодологічного рівня, то тут не виникає особливих
проблем, оскільки матеріалістичний науковий підхід, який спирається на
категорії діалектики, саме на найвищому рівні пізнання об’єктивної
реальності й спрямовує нас на визначення категорій системного підходу на
такому рівні. Наприклад, такі загальновідомі категорії, як сутність,
зміст, форма, матерія, свідомість та інші методологічного рівня поняття,
безпосередньо можуть виконувати й виконують роль категорій системного
підходу, особливо на рівні вирішення принципово важливих, передусім
суспільно значущих питань. Підкреслимо, що ці категорії так чи інакше
офіційно присутні у відповідному системному дослідженні, хоч їхня
наявність, може, й не матеріалізована, проте матеріалістичне поняття у
ході системного підходу все одно буде присутнім. Адже мова йде про те,
що зазначені категорії системного підходу, які визначають його
методологічну основу, є саме принципом часу і на це треба зважати. Разом
з цим зазначимо, що ці твердження аж ніяк не означають будь-якого
приниження ролі ідей, значення ідейних позицій, оскільки сама історія
наукового знання підтверджує цей висновок.

У випадку ж нижчого рівня дослідження, мова вже піде не про
методологічне спрямування наукового пошуку, а про розгляд, відповідне
тлумачення та практичне застосування інших категорій системного підходу,
які безпосередньо вже пов’язані із змістом тієї системи, яка й є
предметом системного дослідження. Зокрема, застосовуючи системний підхід
у процесі дослідження державного устрою, на цьому нижчому рівні
наукового пошуку ми ставимо перед собою вже інші, найперше практичні
завдання, які переважно торкаються філософських і водночас
державно-правових понять, що дають змогу визначити державу унітарною,
федеральною чи конфедеральною. Для цього визначаємо, приміром, у
федеративній державі принцип розподілу повноважень між самою федерацією
та її суб’єктами, вирішення питань державного устрою у відповідних
конституціях, характер та обсяг повноважень між ними, питання наявності
в конституціях права вільного виходу держав -суб’єктів федерації з
федеративного союзу та ін.

Щодо категоріального апарату, за допомогою якого ведеться наукове
дослідження у цьому напрямі, то до таких категорій, на нашу думку, треба
віднести принцип цілісності держави, принцип рівності правового статусу
держав-суб’єктів федерації, принцип добровільності у процесі створення
федерації, принцип вільного виходу держав-суб’єктів з федеративного
союзу. Інакше кажучи, йдеться про ті категорії системного підходу, які
дають змогу позитивно чи негативно відповісти на питання демократичного
чи, навпаки, недемократичного устрою у відповідній державі, яка є
предметом системного підходу.

????ue???????¤?$????ue?Безумовно, як показує наш приклад, ми не можемо
стверджувати, що усі застосовані нами категорії системного підходу мали
саме філософський характер. Їхній зміст мав і правове, скоріше, –
державно-правове спрямування, однак у цьому дослідженні простежувалась і
філософська основа, філософсько-правовий аспект.

Стосовно третього із зазначених вище класів, пов’язаних з ідеологічною
надбудовою, що свідчить про хиби застосованого філософського підходу, то
цей випадок треба розглядати як виняток із правила у зв’язку з тим, що в
державно-правових дослідженнях, тим більше у демократичні часи він
трапляється зрідка.

Приступаючи до аналізу категорій системного підходу, зазначимо, що у
державно-правових дослідженнях ці категорії здебільшого не мають того
загального виду, не визначеного щодо конкретних об’єктів дослідження. Це
й зрозуміло, оскільки системний підхід у державно-правовій сфері є
конкретнішим та більш цілеспрямованим, ніж у філософії, де принцип
загальності тисне на характер дослідницьких дій. Тому категорії
системного підходу у зазначеній сфері потребують достатньо досконалої
конкретики, оскільки, зрозуміло, що чим конкретніша буде та чи інша
категорія системного підходу, яка у відповідній ситуації
використовується, тим повнішими та досконалішими будуть результати
такого аналізу. Це можна простежити на цілій низці конкретних прикладів.
При цьому, безумовно, велике значення буде мати як сам об’єкт нашого
дослідження, так й ті категорії системного підходу, які ми для цього
аналізу визначимо.

Розглянемо, наприклад, той самий державний устрій, про який вже йшла
мова. Як уже зазначалося, передусім треба чітко визначити відповідні
категорії системного підходу стосовно цієї реалії. Серед цих категорій,
на наш погляд, обов’язково слід визначити такі: історичні обставини, що
зумовили вибір саме такого державного устрою; основні суттєві риси
дослідження державного устрою; загальні принципи розподілу компетенції
між суб’єктами відповідного державного об’єднання; головні
характеристики статусу держави чи держав, що об’єдналися у міждержавний
союз, зокрема наявність у держав-членів державного суверенітету, основні
питання характеру міждержавних зв’язків.

Аналіз зазначених категорій в їхньому системному зв’язку дає відповідь
на запитання, який ми маємо тип державного союзу – федерацію чи
конфедерацію. Однак варто мати на увазі, що одержані відповіді аж ніяк
не дають повної характеристики конкретних держав і в разі потреби
аналітичне дослідження може бути продовжене, проте для цього необхідно
застосовувати уже інші категорії системного підходу.

Досліджуючи у межах системного підходу політичну систему суспільства, на
наш погляд, найперше треба визначити такі принципової ваги категорії:
а) людина (у демократичній державі-громадянин), яка є активним суб’єктом
політики, що бере первинну участь у формуванні всієї ієрархії державних
структур; б) державний апарат як система державних органів, які на всіх
рівнях державного керівництва забезпечують впровадження в життя
відповідно внутрішньої та зовнішньої політики в інтересах народу;
в) політичні партії та інші організації політичного спрямування, які
об’єднують своїх прихильників навколо відповідних політичних програм,
спрямованих на досягнення мети, реалізацію позицій своїх членів.
Безумовно, тут названі тільки найбільш відомі суб’єкти політичної
системи, звичайно, до них відносять й інші: армію, яка повинна захищати
розвиток відповідної політичної системи, різноманітні громадські
організації, зокрема регіонального рівня, тощо. Зазначимо, що в теорії
політичної системи відомо дуже багато й інших класифікацій стосовно її
складу та діяльності. Наприклад, представники так званого
матеріалістичного напряму в історії відносять до суб’єктів політичної
системи класи, наявні у відповідному суспільстві, які активно впливають
на політичне життя країни. Деякі дослідники відносять до суб’єктів
політичної системи відповідні етноси, електорат, що бере участь у
виборах відповідних політичних структур, мафію, військово-промисловий
комплекс, відповідні державні та громадські структури, засоби масової
інформації, опозиційні партії у парламенті. Тут не може бути жодних
заперечень, оскільки насправді всі вони беруть участь у формуванні та
здійсненні певної політики.

Стосовно, наприклад, політичної системи України на сучасному етапі її
розвитку, то на “вході” системного підходу повинні бути задіяні такі
політичні категорії, як “народ” з усіма якостями, що йому притаманні в
українському суспільстві, і, насамперед, народ як єдине джерело
державної влади. Безумовно, поряд з народом як єдиним джерелом державної
влади принципову роль відіграватимуть демократичні принципи організації
суспільства й держави і передусім принцип послідовного народовладдя. І
це приклад того, що до системних категорій, які є вихідним матеріалом у
становленні політичної системи провідну роль відіграють не тільки
матеріальні явища (народ, держава, партії тощо), але й відповідні
демократичні принципи, спрямовані на формування та здійснення політики.

Важливе значення в дослідницькій діяльності має перевірка комплексу
категорій системного підходу з позиції їх ефективності у відповідний час
і у відповідному просторі, розуміння того, як саме ті чи інші категорії
у кожному конкретному випадку сприймаються населенням. При цьому,
безумовно, дуже важливо з’ясувати, чи справді відповідні якості, які
відіграють роль категорій системного підходу, вже визріли, є реальними,
“забезпечують” “своє поле” у системі зазначених категорій.

З’ясовуючи запитання стосовно досягнення необхідної міри зрілості тими
чи іншими категоріями системного підходу, ми маємо на увазі такі з них,
які водночас характеризують відповідні позитивні якості системи, яку ми
організуємо або яка вже існує на практиці. Разом з тим системний підхід
повинен допомогти ліквідувати ті “огріхи” у системі, які перешкоджають
її прогресивному, якісному розвитку. Зрозуміло, що у суспільному житті
не все негативне, що існує, можна ліквідувати шляхом прийняття тих чи
інших нормативних актів та подібними засобами. Але в цій ситуації вкрай
важливо визначити конкретну мету, а потім уже вирішувати питання, як
позбутися тих чи інших складнощів.

Готуючись реалізувати системний підхід стосовно, наприклад, наукового
аналізу того чи іншого предмета, соціального явища, як уже
наголошувалось, передусім треба чітко визначити категорії системного
підходу. У цьому визначенні сприятимуть науковий аналіз досліджуваного
явища, а також надбані нами знання у тій сфері, що є об’єктом
дослідження. У цьому процесі чималу роль відіграватимуть також знання,
переконання, припущення, які існують у наших думках стосовно предмета
нашого дослідження.

Водночас є потреба повторити, що визначення кожної категорії системного
підходу, особливо коли йдеться про основні, найважливіші системні
заходи, визначення принципових питань конституційного, загалом
суспільного розвитку, повинно бути одним з найголовніших завдань
керівництва країни. Саме на це повинні бути зорієнтовані діючі у державі
закони і передусім Конституція держави, що має принципове значення. Адже
закріплення за державою, її органами у діючому законодавстві, особливо у
Конституції, тих чи інших найвищих якостей, якими у реальному житті
держава не володіє, призводить на практиці до вкрай негативної ситуації.
Загально відомо, що саме Конституція, її положення – це підсумок того,
що вже зроблено у державі, і установка на те, що треба зробити. На це й
орієнтуються широкі маси населення країни і розчарування з цього ж
приводу аж ніяк не сприяють зміцненню та розвитку режиму демократії в
країні.

Залежно від характеру тієї чи іншої категорії системного підходу можливі
й інші різноманітні засоби ретельного аналізу відповідних явищ, які слід
розглядати у певних ситуаціях як категорії системного підходу.

Усе це (кількість прикладів та ситуацій можна значно збільшити) дає всі
підстави для висновку, що визначення системи категорій – це дуже складна
і відповідальна справа, особливо, коли мова йде про категорії великої
політичної ваги, які торкаються найважливіших сторін життя суспільства
та держави.

У даному разі йдеться про системні категорії найвищого демократичного
ґатунку і, як показує практика, у більшості держав, зокрема тих, що
тільки стали на шлях демократичних перетворень, становище з
демократичними категоріями є майже однаковим.

Підхід до держави як до цілого, в якому загальний інтерес та загальна
воля органічно поєднуються з волею та інтересом особливого – кожного
члена державного союзу, зауважував ще Гегель, хоча у нього це скоріше
визначалося як прогресивна, демократична ідея, яку ще слід реалізувати в
практичному державному житті. Гегель писав: “Сутність держави нового
часу є у тому, що загальне пов’язане в ньому з повною свободою
особистості та з благоденством індивідів, отож інтерес сім’ї і
громадянського суспільства повинен концентруватися у державі, але при
цьому всеосяжність мети не може бути досягнута без власного знання та
бажання особистості, яка повинна зберігати своє право. Отже, загальне
повинно активно здійснюватися, але разом з тим суб’єктивність повинна
знайти повний і життєвий розвиток. Лише завдяки тому, що обидва моменти
перебувають у своїй силі, держава може бути розглянута як розчленоване і
дійсно організоване” [2, с.286-287].

Інакше кажучи, у Гегеля мова йде про те, що в організованій державі
(і передусім у сучасній державі), загальний та індивідуальний інтереси
повинні бути органічно пов’язані, і це, безумовно, є ще однією в
принципі демократичною умовою розвитку держави. Що ж до нашого часу, то
така вимога, без сумніву, є однією з головних умов розвитку
демократичної державності, що повинно знайти і знаходить свій вираз у
категоріях системного підходу, які ми й аналізуємо. І, видається, не
буде перебільшенням, якщо підкреслити, що у наш час, коли людина, її
права та свободи набувають такого інтенсивного розвитку на всьому
демократичному просторі земної кулі, до числа категорій системного
підходу, що характеризують демократичний устрій, усю політичну систему
держави, безумовно, повинні входити й категорії, принципи, що
закріплюють її демократичний статус.

Отже, дослідницький успіх великою мірою залежить від правильного
визначення тих категорій, на підставі яких він здійснюється. Зрозуміло,
що чим конкретніші ці категорії, чим поглибленіше вони
спрямовуватимуться на пізнання самої суті об’єкта дослідження, тим
повнішими будуть наукові результати у виявленні тих чи інших рис
головного явища чи предмета, які є об’єктом дослідження. В таких
обставинах великого значення набувають якості категорій системного
підходу, бо тільки в цьому випадку можна гарантувати, що комплекс
дослідницьких об’єктів, тобто явищ, які ми вже добре знаємо, поставить
перед нами питання про нові зв’язки між ними, про можливість або й
необхідність виявлення інших якостей, які зроблять наш предмет
дослідження більш досконалим.

Література

Блауберг И.В., Юдин Е.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1997.

Гегель. Философия права. – М.,1990.

Садовский В. Н. Основание общей теории систем. – М., 1974.

Тюхтин В.С. Отражение, системы, кибернетика. – М., 1972.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020