.

Методи криміналістики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
891 9256
Скачать документ

Реферат на тему

Методи криміналістики

План

1. Процес пізнання у криміналістиці

2. Класифікація методів криміналістики та їх види

Література1. Процес пізнання у криміналістиці

Загалом методологія науки — це вчення про принципи побудови, форми та
способи наукового пізнання. Методологічною основою криміналістики є
теорія пізнання.

Методологія криміналістики передбачає діалектичний підхід, використання
принципів та категорій діалектичної логіки. Важливу роль в
криміналістичній науці та практичній діяльності по боротьбі зі
злочинністю відіграють філософські положення про єдність теорії і
практики, взаємозв’язок і обумовленість, здатність матерії до
відображення, вивчення явищ у розвитку, відповідність й інваріантність,
суперечності та ін. Ці загальні філософські положення конкретизуються за
допомогою таких категорій, як форма та зміст, сутність і явище,
необхідність і випадковість, можливість і дійсність, причина та
наслідок, система, структура і елемент, конкретне та абстрактне,
загальне та окреме тощо.

Методологія — це не тільки логіка пізнання, а й сукупність певних
методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність метода
науки. Метод (від грецьк. methodos — шлях дослідження, теорія, вчення) —
спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання.
Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб досягнення мети, а й як
упорядковану діяльність.

Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді
підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних
особливостей. Розкриття та розслідування злочинів являє собою окремий
випадок пізнання об’єктивної дійсності. Розслідування злочинів та
розгляд кримінальних справ у суді має ретроспективний характер. Слідчий
або суд вивчають подію злочину за допомогою відображень, залишених на
місці події, речових доказів, показань свідків, висновків судових
експертиз. Слідчий (суддя) не може безпосередньо сприймати подію
злочину, він сприймає вже результат події. Відображення злочину в
матеріальних або ідеальних слідах характеризується тим чи іншим ступенем
повноти або фрагментарності.

Процес пізнання при розслідуванні злочинів відбувається в установленій
законом процесуальній формі, з дотриманням процедури збирання доказів,
конструюванням версій, використанням засобів доказування за кримінальною
справою. Встановлення істини під час розслідування чи судового розгляду
обмежено часом, встановленими законодавством строками.

Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку
використання формально-логічних методів пізнання (аналізу і синтезу,
індукції та дедукції, конкретизації й абстрагування, аналогії, версії
тощо). Використання цих методів забезпечує правильність мислення за
формою, отримання нових знань за сутністю.

Аналіз — це метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін,
властивостей, складових частин чого-небудь. Тобто це процес
розчленування цілого на частини. Він є необхідним етапом пізнання, який
нерозривно пов’язаний із синтезом, і є однією з основних операцій, із
яких складається реальний процес мислення. Аналіз є важливим методом
пізнання під час розслідування злочинів.

Синтез — процес практичного або уявного возз’єднання цілого з частин або
з’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле.

Індукція — спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних
висновків. Це рух знання від одиничних тверджень до загальних положень.
Індукція тісно пов’язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид
умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукцію. У криміналістиці має
важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого.

Дедукція — спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто
логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків. Це рух
знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення
наслідків із припущень. Дедукція є теж умовиводом. Вона являє собою
метод, що використовується у слідчому мисленні у процесі пізнання
істини.

Аналогія — подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями. Являє
собою умовивід від окремого до окремого або від загального до
загального. Аналогія — це спосіб пізнання, який лежить в основі метода
моделювання та теорії подібності. У криміналістиці використовується в
декількох напрямах. Наприклад, висування версій за аналогією,
використання типових ситуацій, типових слідчих дій, систем тактичних
прийомів, таблиць Відонова тощо.

Абстрагування — прийом пізнання (метод), при якому відмітається все
несуттєве. Абстракція це одна з основних операцій мислення, яка полягає
в тому, що суб’єкт, відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного
об’єкта, не бере до уваги інші — несуттєві. Абстракція є уявним
відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або
зв’язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.

2. Класифікація методів криміналістики та їх види

Вчення про методи криміналістики — суттєвий елемент її методологічних
основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки. Методи
криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш
визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1) методи діалектичної та формальної логіки;

2) загальнонаукові методи;

3) спеціальні методи криміналістики.

Загальнонаукові методи застосовуються в усіх або більшості наук. До
таких методів можуть бути віднесені спостереження, опис, порівняння,
вимірювання, експеримент, моделювання та математичні методи.

Спостереження — метод дослідження, який полягає в навмисному,
систематичному і цілеспрямованому «сприйнятті об’єктів, явищ із метою
вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих
явищ. У криміналістиці спостереження використовується як безпосереднє,
так й опосередковане.

Опис — метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об’єкта. Це
може бути усне або письмове перелічення кількісних чи якісних ознак,
властивостей в певній послідовності. Опис є засобом фіксації інформації
і використовується при складанні протоколів слідчих дій, експертних
висновків, словесного портрета тощо.

Експеримент — метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для
відтворення явищ в штучно створених аналогічних умовах. Головне в
експерименті — це серія дослідів в різних варіантах. Може мати на меті
підтвердження або спростування гіпотези, встановлення природи явища та
ін.

Порівняння — метод, який заснований на зіставленні властивостей або
ознак кількох об’єктів. Об’єкти порівняння повинні бути порівнюваними. У
криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення, предмети, люди,
тварини. Порівняння має на меті виявлення того загального, що є у
об’єктів.

Вимірювання — метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з
однорідною величиною, що прийнята за одиницю виміру. Використовується
під час проведення слідчих дій, у експертній практиці, при попередженні
злочинності. Об’єктами вимірювання можуть бути відстані, розміри, вага,
температура, об’єм та ін.

Моделювання — метод, який полягає у побудові моделей яких-небудь явищ,
об’єкта для детального вивчення. Моделі бувають ідеальні та матеріальні.
Моделі — це спеціально створені аналоги. До моделювання звертаються,
коли вивчення безпосередньо самого об’єкта неможливе чи недоцільне.

Інколи окремо виділяють математичні методи (методи математичної
статистики, теорії вірогідності, геометричного та графічного аналізу,
вимірювання та рахування), які мають важливе значення в криміналістиці.
У криміналістиці з математикою пов’язане використання обчислювальної
техніки, також значну роль відіграє математика в криміналістичній
техніці, особливо це стосується методів роботи з речовими доказами, зі
слідами злочину.

Спеціальні методи криміналістики використовуються для вирішення її
завдань. До спеціальних методів перш за все відносяться
техніко-криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної
техніки. Так, вирізняють методи судової фотографії (посилення кольорових
контрастів, кольоророзрізнення, мікро або макрозйомка, сигналітична
зйомка, панорамний метод тощо); методи судової балістики (розгортання
кулі чи гільзи, метод визначення місця пострілу, встановлення моделі
вогнепальної зброї за гільзою та ін.); методи дослідження документів
(огляд в косопадаючому світлі, запилення поверхні порошками, метод
фотографічного виключення) тощо. Спеціальними методами є також
ідентифікаційні методи (наприклад, встановлення цілого за частинами).

До спеціальних методів (власне криміналістичних) інколи відносять
криміналістичне версирування, криміналістичне планування,
криміналістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування.

Джерелом формування криміналістичних методів є природничі й технічні
науки, а також слідча, судова та експертна практика. Так, в
криміналістиці широко застосовуються фізичні методи (спектральний
аналіз, дослідження в невидимих променях спектра, застосування
радіоактивних ізотопів), а також хімічні, біологічні, ґрунтознавчі та
ін. Наприклад, в експертній практиці використовується такий метод, як
рентгеноспектральний аналіз, сутність якого полягає в тому, що,
проходячи крізь речовину, рентгенівське випромінювання поглинається і
приводить атоми речовини в збуджений стан. Повернення до вихідного стану
супроводжується спектральним рентгенівським випромінюванням. За
наявністю спектральних ліній можна визначити якісний, а за їх
інтенсивністю — кількісний склад речовини. При проведенні різних
експертиз використовується емісійний спектральний аналіз. За допомогою
джерела іонізації речовина проби переводиться в стан пари і збуджується
спектр випромінювання цих парів. Проходячи далі через вхідну щілину
спеціального приладу — спектрографа, випромінювання за допомогою призми
або дифракційної решітки поділяється на окремі спектральні лінії, які
потім реєструються на фотоплівці або за допомогою детектора. Цей метод
заснований на встановленні наявності або відсутності в отриманому
спектрі аналітичних ліній, які пропорційні концентраціям елементів у
пробі. Широко використовується для дослідження вибухових речовин,
металів і сплавів, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, лаків
і фарб.

Спеціальні методи криміналістики можуть бути розподілені на:

1) методи науки криміналістики;

2) методи практичної діяльності (які безпосередньо використовуються
оперативно-розшуковими працівниками, слідчими, прокурорами, суддями).

Методи криміналістики застосовуються завжди комплексно.

Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів
освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та
ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684
с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020