Реферат на тему:

Механізм правого забезпечення місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування є складовою частиною організації управління
суспільством. Його треба розглядати у декількох аспектах: політичному,
господарському, організаційному, правничому. У першому випадку мова піде
про питання, пов’язані з відносинами між державою і суспільством, про
сутність, види і форми таких відносин, тобто про самоврядування як
реалізацію демократичної ідеї, один з інститутів парламентського режиму,
про політичну владу громади тощо. У другому випадку — про форми
власності, на підставі яких діють органи самоврядування, про їхню
компетенцію у господарських справах, про співвідношення господарської
діяльності держави, її структур з такою ж діяльністю самоврядних
органів. Щодо організаційного аспекту, то найбільш важливими тут є
питання, пов’язані зі здійсненням координаційних функцій, обсягом
підпорядкованості тощо. Дуже важливим є і правничий аспект, тобто
правові гарантії реального здійснення принципу самоврядності,
забезпечення органів самоврядування необхідними повноваженнями, правовий
захист їх діяльності.

Усі ці проблеми дістали вияв у Конституції України (розділ XI «Місцеве
самоврядування»).

Визначаючи основні засади, на як г: діють органи самоврядування, можна
погодитись із професором Ю.Панейком з Української вільної академії наук
в Німеччині, який пише: «Діяльність самоврядних одиниць, а спеціально
громад, не повинна обмежуватися тільки виконуванням законних обов’язків.
Ці одиниці можуть і повинні виконувати також завдання, які випливають не
з їх законного обов’язку чи управнення, але з їх публічного характеру і
можливості розпоряджатись відповідними засобами. Діяльність цього роду
може бути дуже широка і проявлятися в різних напрямах. Єдиним обмеженням
самоврядування в суспільній діяльності є загальні і спеціальні приписи
правного порядку, що стосуються до обов’язку виконувати завдання,
накладені на них державними законами. Перерахувати всі завдання, що їх
самоврядні одиниці можуть виконувати поза законними обов’язками, —
неможливо.

Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і
через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З
даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу
цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму
реалізації народом належної йому влади. Основними формами місцевої
демократії є (див. схему 1):

Схема 1.

Як специфічна форма реалізації належної народові влади місцеве
самоврядування характеризується:

1) місцеве самоврядування має особливого суб’єкта — територіальну
громаду, тобто жителів села чи добровільного об’єднання у сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Територіальна громада
здійснює місцеве

самоврядування безпосередньо та через органи місцевого самоврядування;

2) місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі (в
механізмі управління суспільством та державою). Місцеве самоврядування,
його органи, згідно Конституції України, не входять до механізму
державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від
держави, державної влади. Взаємозв’язок місцевого самоврядування з
державою досить тісний і знаходить свій вияв у тому, що, по-перше, і
місцеве самоврядування, і державна влада мають єдине джерело — народ (ч.
1 ст. 5 Конституції України); по-друге, органам місцевого самоврядування
можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади
(ст. 143 Конституції України) і стан їх реалізації контролюється
відповідними органами виконавчої влади.

Таке становище місцевого самоврядування в політичній системі дозволяє
характеризувати його як самостійну (поряд з державною владою) форму
публічної влади — публічну владу територіальної громади]. Самостійність
місцевого самоврядування гарантується Конституцією України, ст. 145 якої
передбачає, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому
порядку, а ст. 142 визначає матеріальну і фінансову основу місцевого
самоврядування;

3) місцеве самоврядування має особливий об’єкт управління — питання
місцевого значення, перелік яких у вигляді предметів відання органів та
посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України від
21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження місцевого самоврядування — це визначені Конституцією і
законами України, іншими правовими актами права і обов’язки
територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення
завдань та функцій місцевого самоврядування.

У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання
місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ст. 143 якої
передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо
або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють
майном, що є в комунальній власності; затверджують програми
соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх
виконання; затверджують бюджети відповідних
адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують
проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства,
організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом ^о їхньої
компетенції.

Деталізуються та конкретизуються повноваження місцевого самоврядування в
Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», в галузевому
законодавстві та в інших правових актах. Одночасно необхідно зазначити,
що переважна більшість повноважень місцевого самоврядування здійснюється
через представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі
органи. В силу цього, в законах та інших правових актах повноваження
місцевого самоврядування як правило визначаються шляхом закріплення
повноважень відповідних органів місцевого самоврядування. При цьому
Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з принципом
розподілу повноважень окремо визначає компетенцію представницьких
органів місцевого самоврядування — сільських, селищних, міських рад, їх
виконавчих органів та сільського, селищного, міського голови.

За своєю структурою повноваження місцевого самоврядування включають:

а) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов’язане з
вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг
населенню;

б) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади
надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких
пов’язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.

Територіальні громади, як первинні суб’єкти місцевого самоврядування,
правомочні безпосередньо розглядати та вирішувати будь-яке питання,
віднесене до самоврядних повноважень.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає групи повноважень
місцевого самоврядування в таких сферах та галузях:

соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

бюджету, фінансів і цін;

управління комунальною власністю;

житлово-комунального господарства, побутового, торговельного
обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку;

будівництва;

освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту;

регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного
середовища;

соціального захисту населення;

зовнішньоекономічної діяльності;

оборонної роботи;

вирішення питань адміністративно-територіального устрою;

забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних
інтересів громадян;

відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та
присвоєння почесних звань України.

3. Система місцевого самоврядування

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний
структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого
самоврядування.

Система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані
являє собою сукупність органів місцевого самоврядування, органів
самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких
відповідна територіальна громада або її складові частини здійснюють
завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання
місцевого значення.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів
системи місцевого самоврядування відносить:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні в місті ради, які створюються у містах з районним поділом за
рішенням територіальної громади міста або міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації
населення. У структурі системи місцевого самоврядування можна виділити
два основних елементи — територіальну громаду та органи місцевого
самоврядування.

Територіальна громада — це основний суб’єкт місцевого самоврядування, її
складають жителі села (кількох сіл), селища, міста.

За обсягом правоздатності та дієздатності своїх членів територіальна
громада є неоднорідною — її складають жителі села, селища, міста, які
мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без
громадянства). Члени міської громади — громадяни України, які досягли 18
річного віку та не визнані судом недієздатними — є активними суб’єктами
міського самоврядування. Вони мають право обирати органи і посадових
осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів
місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у
місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та
користуватися іншими передбаченими Конституцією України, законами
України та статутами територіальних громад правами на участь у
здійсненні місцевого самоврядування.

Територіальна громада безпосередньо вирішує питання, віднесені до
відання місцевого самоврядування використовуючи різні форми прямої
демократії.

Право жителів міста — активних суб’єктів міського самоврядування,
приймати участь у здійсненні міського самоврядування, може бути
реалізовано в таких формах: — міський референдум;

— вибори депутатів відповідної місцевої ради та передбачених законом
посадових осіб місцевого самоврядування (місцеві вибори);

— загальні збори громадян за місцем проживання;

— колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до
органів і посадових осіб міського самоврядування;

— громадські слухання;

— місцеві ініціативи;

— участь у роботі органів міського самоврядування та робота на виборних
посадах міського самоврядування;

— інші, не заборонені законом, форми. Органами місцевого самоврядування
є: 1. Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення)
ради — представницькі органи місцевого самоврядування, які представляють
відповідні сільські, селищні, міські або внутрішньоміські (районні у
місті) територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх
інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені
Конституцією та законами України.

Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою
гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і
засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами,
органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого
самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування
отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве
самоврядування в Україні».

Механізм правового забезпечення місцевого самоврядування:

І. Правові гаранті захисту

Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого
самовряднування самостійно вирішують надані їм повноваження

— Конституційні гаранти

— Судові гарантії.

II. Державний і громадський контроль

(Державний нагляд, політико-правовий контроль у формі депутатських
запитів, парламентських слухань, судовий контроль, контроль в особі
засобів масової інформації, політичних партій і громадських організацій)

ІІІ. Юридична відповідальність (конституційно-правова відповідальність,
майнова або цивільно-правова).

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

— положення Конституції України про те, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиної системи органів державної влади (ст.
5), а служба в органах місцевої о самоврядування виступає самостійним
видом публічної служби (ст. 38);

— віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи
призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень
місцевого самоврядування;

-встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71)
заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в
законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а
також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до
повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім
випадків виконання делегованих їм радами повноважень та в інших
випадках, передбачених законом;

-встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21)
заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве
самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування
є:

-встановлення Конституцією України (ст. 142) матеріальної і фінансової
основи місцевого самоврядування;

— положення Конституції України щодо захисту законом права комунальної
власності на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів (ст. 13);

-закріплення обов’язків держави фінансувати здійснення окремих
повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого
самоврядування (ст. 143 Конституції України) та компенсувати витрати
органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів
державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими
ресурсами (ст. 67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);

— передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61)
заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і
виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених законом;

— передбачений Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62)
обов’язок держави фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати
участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за
законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та
належним їх обліком, гарантувати органам місцевого самоврядування
доходну бачу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні
мінімальних соціальних потреб;

— передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. ст.
68-70) право органів місцевого самоврядування мати позабюджетні кошти,
встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лотереї
та цінні папери тощо.

Гарантіями захисту прав місцевого самоврядування є:

— передбачені Конституцією України обов’язковість до виконання на
відповідній території актів органів місцевого самоврядування (ст. 144)
та судовий порядок захисту права місцевого самоврядування (ст. ’45);

— передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71)
право органів та посадових осіб місцевого самоврядування звертатися до
суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади,
інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження
органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

— встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 72)
підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій
районним, обласним радам;

— передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 75)
відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
перед територіальними громадами.

Головне у самоврядуванні — це надати колективам сіл, селищ, міст
можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Адже ніхто
краще, ніж мешканці цих населених пунктів, не знає їх потреб, бажань,
інтересів.

Організаційною основою місцевого самоврядування є відповідна
територіальна громада, яка може діяти як безпосередньо, так і через
створені нею відповідні органи — ради громади. Раду громади складають
обрані громадою депутати, а також голова відповідно села, селища, міста,
який здійснює керівництво виконавчим органом ради та головує на її
засіданнях.

Усі організаційні питання щодо діяльності органів місцевого
самоврядування та їх повноважень, врегулюються спеціальним законом про
місцеве самоврядування, прийнятим на розвиток і з метою конкретизації
положень Конституції України.

На рівні району, області діють обрані радами громад районні та обласні
ради, які представляють і реалізують у своїй діяльності спільні інтереси
мешканців сіл, селищ та міст.

PAGE

PAGE 7

Форм місцевої (локальної) демократії

Територіальна громада

Місцеві (муніципальні) вибори

Місцеві референдуми та опитування

Загальні збори громадян

Місцеві ініціативи

Громадські слухання

Похожие записи