Реферат на тему

Криміналістика. Розслідування вбивств на замовлення

План

1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення

2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення

3. Початковий етап розслідування

Література 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення

Зараз в Україні велику соціальну небезпеку становлять вбивства на
замовлення, або вбивства, що вчиняються найманими особами. Розкриття і
розслідування таких вбивств пов’язані зі значними труднощами.

Замовленим є умисне вбивство, яке вчиняється особою за винагороду в
інтересах третьої особи. Таке вбивство має специфічний механізм
організації та вчинення, часто характеризується відсутністю
безпосередніх зв’язків між замовником (організатором) і кілером
(виконавцем злочину), попередніх стосунків між найманою особою і жертвою
(вони не знайомі один з одним, не мають спільних інтересів, вбивця не
зацікавлений особисто у смерті тієї чи іншої особи, а має тільки
корисливий мотив).

В історії людства це не новий вид злочину. Вбивства на замовлення, або
знищення, були відомі вже до нашої ери, опис їх зберігається у пам’ятках
Стародавнього Сходу. Стосовно вітчизняної історії, то не можна не
згадати про знищення Святополком своїх братів Бориса і Гліба (XI ст.).

Вбивство найманими особами існувало у нашій країні й у застійні роки.
Проте воно не мало такого розмаху як сьогодні. Вбивства на замовлення
існували на побутовому підґрунті (ревнощі, помста, одержання спадщини),
а наймачами чи замовниками були жінки у віці від 20 до 60 років.
Виконавцями таких злочинів були дилетанти з, нижчого прошарку
кримінального середовища.

Вбивство на замовлення як спеціальність вперше з’явилось на Сицилії.
Сицилійська мафія понад 150 років не змінювала своїх ритуалів і
залишалася найбільш консервативною з усіх злочинних організацій. Вона
одержала назву «Товариство честі». Право винесення смертного вироку
належало голові мафіозної «сім’ї». Засудженого до смерті вбивали не
«всліпу», а заздалегідь попередивши.

У рамках мафіозних кланів у США на початку 30-х pp. XX ст. була створена
організація професійних кілерів — «Корпорація вбивць». З цього часу
жоден мафіозний керівник під страхом смерті не мав права вчиняти кару
самостійно. Аби знищити ту чи іншу людину, йому необхідно було подати
«заяву» до корпорації, оплатити «послугу» і чекати виконання вироку.
Більшість тогочасних вбивств на замовлення у США не були розкриті.

Сьогодні в Україні крупні банківські, страхові, довірчі товариства і
фірми мають відділи безпеки, які виконують функцію «роботи» з
боржниками, усунення конкурентів, застосовуючи найрізноманітніші методи.
У пресі можна зустріти об’яви на зразок «виконую будь-які конфіденційні
доручення», «конфіденційні послуги за високу оплату», «колишній
спортсмен шукає можливість заробити 2000 доларів». Попит породжує
пропозицію, з’являються організатори і виконавці, замовники і кілери.

З переходом України на шлях ринкових відносин, з капіталізацією
економіки, з поширенням корупції і проникненням злочинців до різних сфер
суспільного життя і бізнесу виникають проблеми і суперечності, які все
частіше вирішуються за допомогою кулі, ліквідацією конкурента. На
початку 90-х років вбивство на замовлення вже впостало як явище, а
фігура професійного кілера набула «популярності». У ці часи жертвами
кілерів були кооператори і лідери злочинного середовища. Статистика
свідчить що кількість вбивств на замовлення щороку збільшується,
змінюється і особа жертви.

Вбивства на замовлення вчиняються в умовах неочевидності. Тому бути
абсолютно впевненим у тому, що такий злочин вчинений найманими особами,
можна тільки після його розкриття та встановлення замовника. Однак
цілеспрямована організація роботи по розкриттю замовлених злочинів
передбачає їх діагностику на ранніх етапах.

Теорія криміналістики дозволяє сформулювати криміналістичні ознаки, які
відрізняють вбивства на замовлення від інших умисних вбивств вже за
наявності первинної інформації про подію злочину. До таких ознак
належать: зухвалість злочину; використання автоматичної чи
напівавтоматичної зброї, вибухових пристроїв; залишення знарядь злочину
на місці його вчинення; неприйняття заходів, спрямованих на приховування
трупа; велика кількість ушкоджень життєво важливих органів жертви (у
багатьох випадках має місце «контрольний» постріл); відкритий характер
багатьох злочинів; відсутність ознак інших складів злочинів за наявності
у жертви грошей, цінностей, документів; соціальний стан жертви.

2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення

Криміналістична характеристика вбивств на замовлення має певні
особливості, які стосуються окремих її елементів та зв’язків між ними.
При встановленні одного елемента може бути одержана інформація про
ознаки іншого. Розглянемо основні елементи криміналістичної
характеристики даного виду злочинів.

Спосіб вчинення. Способів позбавлення життя людини багато, але вбивствам
на замовлення притаманний відкритий, зухвалий напад на жертву. Спосіб
вчинення вбивства може бути небезпечним для життя інших людей: відкрита
перестрілка в багатолюдних місцях, використання вибухівки, гранат,
вогнепальної зброї, гранатометів. Може застосовуватись й снайперський
постріл у життєво важливі органи. Під час виконання замовлення має місце
прагнення знищити тільки замовленого (людину, яку оплатили).

Мафіозні структури віддають перевагу латентним злочинам. Цим можуть
пояснюватися випадки втеплення трупів, уторування в асфальт, розчинення
у кислоті. Професійні вбивства на замовлення слід шукати у статистиці
нещасних випадків: автокатастроф типу «п’яний за кермом», побутових
ушкоджень електрострумом, серцевих нападів тощо.

При реалізації способу вчинення злочину важливу роль відіграють дії по
його підготовці, які забирають багато часу та пов’язані з пошуком
кілера, вивченням жертви, вибором знаряддя злочину, розробкою сценарію
вбивства. Ретельно хронометрується «життєвий графік» жертви,
перевіряється, де і з ким проживає, чим займається, з ким зустрічається,
розпорядок дня, наявність охорони тощо

Спосіб приховання. У більшості випадків злочинець залишає труп на місці
вчинення злочину. Майже не буває випадків приховання трупів керівників
великих підприємств, фінансово-кредитних установ, «авторитетів»
злочинного світу.

Однією з ознак вбивства на замовлення є факт залишення зброї на місці
події або під час втечі: без зброї легше втікати. Деякі замовники
позбавляються і самих кілерів (чи посередників).

Збільшення вбивств на замовлення породжує новий вид кримінального
бізнесу — «шустовку» зброї, в результаті якої на зброї знищуються
ідентифікаційні ознаки.

Місце вчинення злочину. Більшість вбивств на замовлення вчиняється за
місцем проживання жертви. Злочинці для нападу обирають сходові площадки
у під’їзді жертви, кабіни ліфтів, територію біля будинку чи під’їзду.
«Під’їзні» вбивства завдали тон першим вбивствам на замовлення на
початку 90-х років.

Місцем вчинення злочину може бути узбіччя дороги, що найчастіше
використовується при застосуванні вибухових пристроїв.

Місце вчинення вбивства на замовлення може і не бути заздалегідь
визначеним (наприклад, якщо використовується валіза-пастка, наповнена
вибухівкою).

Час злочину. Як правило, для нападу злочинці обирають ранковий час,
рідше вечірній. Це пов’язано з чіткою регламентацією робочого дня жертви
і системою часових інтервалів виходу з домівки.

Знаряддя злочину. Під час вчинення вбивства на замовлення
використовуються вогнепальна зброя, радіокеровані чи контактні вибухові
пристрої, гранати. Вогнепальна зброя оснащується глушителями, оптичними
або лазерними прицілами, пристроями нічного бачення. Речі
господарсько-побутового призначення майже не використовуються.

Особа жертви. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають:

1) особи, які займають керівні посади у бізнесі (президенти акціонерних
товариств, керівники фінансово-кредитних установ, директори великих
торговельних чи інших комплексів);

2) представники вищих органів державної влади і управління;

3) працівники правоохоронних та правозастраховчих органів
(прокуратури, МВС, СБ, судів та ін.);

4) лідери і члени злочинних угруповань.

Людину вбивають, як правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б
зробити, або вона реально заважає здійсненню планів замовника вбивства.
Це може стосуватися сфери політики, бізнесу, кримінального впливу чи
особистих стосунків.

Особа злочинця. Вбивство на замовлення характеризується складним
злочинним переплетінням: замовник — кілер або замовник — посередник
(декілька посередників) — кілер.

Особливістю вбивства на замовлення є інститут замовника. Як замовники
виступають комерційні партнери — бізнесмени, корумповані посадові особи,
авторитети злочинного світу. Посередник у вбивстві на замовлення
здійснює пошук конкретного виконавця, є зв’язуючи ланкою між замовником
і кілером. Посередниками можуть бути особи з оточення організатора,
підлеглі йому по службі, члени злочинних угруповань тощо. Крім іншого,
посередник — це додатковий засіб захисту замовника. Ні кілер, ні
замовник не знають один одного, а для того, щоб обірвати сплетіння,
треба лише знищити посередника.

Хто такі кглери (або ліквідатори, «курки»)? Кілер — в перекладі з
англійської означає «вбивця». У нашій лексиці ця назва з’явилася
наприкінці 80-х років XX ст. До недавнього часу професія «мокрушник» —
вбивця — не користувалася «повагою» у злочинному середовищі. Сьогодні
кримінальний світ стає жорстокішим, а професія кілера перетворилася на
одну з «престижних» і високооплачуваних.

Умовно кілери можуть бути поділені на два типи: кілери-дилетанти та
кілери-професіонали. Дилетанти характеризуються низькою вартістю послуг.
При цьому їх використання не дає ніяких гарантій і не виключає помилок:
дилетант може вбити не ту людину, лише поранити жертву, залишити докази
причетності.

Професіонал йде на справу, коли відчуває майже повну гарантію власної
безпеки. Він володіє достатньо високими навичками у «мистецтві» вбивати
людей, використовує найсучаснішу техніку спостереження і радіозв’язку,
здійснює заходи щодо підготовки вбивства. Професіонал мусить мати
надійну легенду. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити у ньому
ліквідатора. Він має бути неяскравим, непомітним, вміти «розчинюватися»
у натовпі. Професійного кілера нерідко запрошують з іншого регіону,
далекого зарубіжжя чи з країн СНД.

У свою чергу, наймані вбивці-професіонали поділяються на кілерів
одинаків, які виконують замовлення від випадку до випадку, та кілерів,
які перебувають на постійному утриманні того чи іншого злочинного
угруповання. Останні мають спеціальну підготовку, займаються спортом,
стрільбою, постійно перебувають у формі. Вони здійснюють вбивства групою
по два-три чоловіки.

Для виконання вбивств на замовлення можуть бути завербовані колишні
військовослужбовці, які мають досвід інтернаціональних і міжнаціональних
війн, працівники МВС, СБ, охоронних підрозділів, майстри спорту
(снайпери, сапери, біатлоністи). Сьогодні злочинці роблять спроби
змінити типовий зразок кілера. Останнім часом у вчиненні вбивств на
замовлення намітилися нові тенденції: до таких вбивств стали залучати
жінок.

3. Початковий етап розслідування

Специфіка розслідування вбивств на замовлення, особливість контингенту
осіб, які їх вчиняють, вимагають від слідчого проведення широкого кола
слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Типовими первісними слідчими діями при розслідуванні таких вбивств є:

1) огляд місця події;

2) огляд трупа;

3) огляд зброї та інших предметів;

4) виявлення і допит свідків;

5) пред’явлення трупа для впізнання;

6) призначення судово-медичної експертизи трупа;

7) призначення інших судових експертиз.

На початковому етапі при розробці по «гарячих слідах» можуть бути
встановлені особи, які підозрюються у причетності до вчиненого злочину.
У цих випадках необхідно провести такі слідчі дії, як затримання і допит
підозрюваного, особистий обшук та обшук за місцем проживання і роботи
підозрюваного.

При розслідуванні вбивств на замовлення огляд місця події набуває
важливого значення у зв’язку з особливостями характеру злочину,
відсутністю попередніх зв’язків між злочинцем і жертвою, необхідністю
отримання первісної інформації про злочин.

На місці події слідчий повинен правильно визначити межі огляду.
Використання кілером сучасної зброї дозволяє вести стрільбу на великій
відстані, що необхідно враховувати при з’ясуванні механізму злочину,
виявленні слідів і знарядь злочину. Під час огляду місця події можна
встановити сліди взуття, рук, застосування зброї, мікро-сліди,
одонтологічні сліди.

На місці вчинення злочину кілер часто залишає зброю, тому необхідно
відшукати цю зброю і детально її оглянути. Зброя може містити певну
інформацію про злочинця (пальцеві відбитки, сліди крові, одонтологічні
сліди тощо).

Для виявлення стріляних гільз використовують дані про спрямованість, кут
і дистанцію викидання їх зі зброї. При цьому враховуються модель
застосованої зброї, передбачуване місце знаходження злочинця, можливість
рикошету.

Під час вчинення вбивства на замовлення можуть бути використані різні
вибухові пристрої. У такому випадку існує певна специфіка в огляді місця
події: залучення фахівців до огляду; послідовність його проведення;
пошук слідів на залишках вибухових пристроїв; виявлення залишків
вибухівки тощо.

При огляді трупа на місці події обов’язково досліджуються: поза трупа,
зовнішній стан одягу на трупі, ложе трупа, тіло трупа і ушкодження на
ньому. Якщо особа жертви не встановлена, здійснюють опис ознак
зовнішності загиблого та його одягу.

Виявлення і допит свідків має певні труднощі при розслідуванні вбивств
на замовлення. Це пов’язано зі страхом тих чи інших осіб перед
злочинцями, небажанням наражатися на небезпеку. Закон України «Про
забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному
судочинстві» (ст. 7) передбачає такі заходи забезпечення їх безпеки:

а) особисту охорону, охорону житла і майна;

б) видачу спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про
небезпеку;

в) використання технічних засобів контролю, прослуховування телефонних
та інших переговорів, візуальне спостереження;

г) заміну документів та зміну зовнішності; ґ) зміну місця роботи або
навчання;

д) переселення в інше місце проживання;

е) поміщення до дошкільної виховної установи або установи соціального
захисту населення;

є) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

ж) закритий судовий розгляд та ін. Існує кілька шляхів встановлення
свідків:

1) виявлення свідків шляхом опитування громадян, які знаходились в
районі, де сталась подія;

2) встановлення свідків, які живуть чи працюють поблизу місця виявлення
трупа;

3) встановлення свідків в результаті оперативно-розшукової діяльності;

4) повідомлення у засобах масової інформації про необхідність надання
допомоги.

Як свідки можуть бути допитані:

а) особи, які першими виявили труп;

б) особи, які повідомили в міліцію чи прокуратуру про виявлення трупа;

в) очевидці події;

г) інші особи (близькі, рідні, знайомі).

Допит свідка-очевидця (чи особи, яка першою виявила труп) передбачає
з’ясування таких обставин: коли і чому він з’явився на місці вбивства;
хто ще був з ним; чи не виявляв потерпілий ознак життя; чи не була
змінена обстановка на місці події; чи не бачив свідок, як було вчинено
злочин; що він чув або бачив; скільки було злочинців, їх зовнішність, як
вони були одягнені; якою зброєю було вчинено вбивство; чи користувались
злочинці транспортом; чи мали вони радіозв’язок; про що розмовляли
злочинці; як вони звертались один до одного; в якому напрямку зникли
злочинці; як довго вони перебували на місці події тощо. » Специфіка
вбивств на замовлення передбачає необхідність використання сучасних
криміналістичних науково технічних розробок. Однак можуть дати певний
результат й традиційні засоби відтворення особи злочинця за допомогою
свідка-очевидця — у вигляді словесного або рисованого портрета,
фоторобота (у тому числі й із застосуванням комп’ютерної техніки).

У розкритті вбивств на замовлення важливе значення має створення так
званих психологічних портретів, чи психологічних профілів. Це один з
різновидів криміналістичних розумових моделей. Портрет (профіль)
розшукуваного злочинця являє собою систему відомостей про психологічні
та інші ознаки даної особи, важливі для її виявлення та ідентифікації.
Ця система охоплює не тільки психологічні, а й правові,
соціально-демографічні, криміналістичні ознаки. На відміну від
багатофункціонального словесного портрета, психологічний портрет
відбиває внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини.
Його основна функція — бути засобом пошуку, виявлення злочинця, особа
якого не встановлена.

Певну допомогу в розкритті вбивств на замовлення можуть надати
довідково-інформаційні та оперативні обліки органів внутрішніх справ.

Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів
освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та
ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684
с.

Похожие записи