.

Криміналістика. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов\’язаних з виникненням пожеж (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
251 5071
Скачать документ

Реферат на тему

Криміналістика. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних з
виникненням пожеж

План

Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з
виникненням пожеж

2. Початковий етап розслідування

3. Наступний етап розслідування

4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Література 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших
злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж

Підпали та інші злочини, пов’язані з виникненням пожеж, спричиняють
збитки господарству, майну, життю та здоров’ю громадян. Основним
завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин,
пов’язаних з пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її
виникненні. Кримінальне законодавство України передбачає
відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК),
знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт
(ст. 258 КК), порушення правил поводження в вибуховими, легкозаймистими
та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК),
незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих
речовин (ст. 269 КК), порушення встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки (ст. 270 КК), порушення правил безпеки на
вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273
КК), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК) та
ін.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховання;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з
використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють
самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються
у разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б)
використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного
протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г)
порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних
легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів відносяться знищення слідів
злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує
на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок
порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі:
маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку,
фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та
наявність протипожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення
встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво,
сільськогосподарські об’єкти, установи та ін.), з’ясовуються обстановка,
місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу,
особи, які мають доступ до об’єктів. Такі дані дозволяють висунути
версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування
пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання,
диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов’язаними з вчиненням названих злочинів, є
сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди
плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття,
рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочини слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі знищенням
даного об’єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть
орієнтувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи
злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло
осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, які
мають відношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця
можуть бути первісні слідчі та оперативно-розшукові дії: огляд місця
події, допит свідків, призначення і проведення окремих видів експертиз.

Обставини, що підлягають з’ясуванню у справах про пожежі, визначаються
залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно
з’ясувати:

1) спосіб вчинення і використані засоби;

2) об’єкти;

3) винну особу;

4) співучасників;

5) мотиви і мету;

6) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;

7) наслідки;

8) матеріальну шкоду;

9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про порушення встановлених законодавством вимог пожежної
безпеки обставинами, що підлягають з’ясуванню, є такі:

1) які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотримані), в яких діях це
виявилось;

2) причини порушення;

3) причинний зв’язок між діями і виникненням пожежі;

4) винна особа;

5) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров’ю
людей тощо);

6) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.

2. Початковий етап розслідування

Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали, які свідчать
про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або порушення встановлених
законодавством вимог пожежної безпеки, а також заяви громадян.
Розслідування злочинів, пов’язаних з підпалом, іншими злочинами,
пов’язаними з виникненням пожеж, наслідком яких були людські жертви або
значні матеріальні збитки, проводиться слідчими органами. Розслідування
пожеж, не пов’язаних із вказаними наслідками, покладено на державний
пожежний нагляд МВС, який є органом дізнання, порушує справи цієї
категорії та проводить їх розслідування.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і
порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця
невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця
невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії,
оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції,
спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів,
встановлення документів, що відносяться до забезпечення пожежної
безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі.
Первісні слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної
експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування;

ґ) допити свідків.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. Для
цього запрошуються фахівці — інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо
є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти
будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання
речовини) та інші спеціалісти — відповідно до специфіки об’єкта, що
оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню
обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати:

1) вогнище пожежі;

2) обставини, що сприяли поширенню вогню;

3) час виникнення пожежі;

4) її причини;

5) засоби підпалу;

6) винних;

7) стан протипожежних засобів та заходів;

8) характер і розміри заподіяних збитків.

При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визначити ступінь
обгоряння, наявність кіптяви в дихальних шляхах, слідів боротьби та ін.
Огляду місця події має передувати опитування
очевидців, потерпілих. При опитуванні слідчий з’ясовує: коли, за яких
обставин виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; якого кольору
вони були, як розповсюджувалось полум’я; хто із сторонніх осіб був на
місці пожежі; хто і як гасив пожежу, чи не було в процесі горіння
вибухів тощо.

При огляді місця події слідчий передусім встановлює вогнище пожежі: за
характером і напрямком розповсюдження вогню (показання свідків) або
руйнувань, ступенем обгоряння і задимленості предметів. Температурний
режим при горінні залежить від характеру, кількості та розташування
пальних матеріалів, доступу та напрямку руху повітря, інших умов,
інтенсивності горіння тих чи інших матеріалів.

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем
обгоряння окремих предметів.

Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказами, якими є:
предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок,
бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристосування,
що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини
одягу, документи підпалювача.

Важливо вивчити стан опалювальної та освітлювальної систем, виявити
ознаки порушення протипожежних правил у процесі експлуатації
опалювальних приладів, які могли бути джерелом пожежі.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити:

1) в якому місці виявлено труп;

2) поза трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про
прижиттєвий характер ушкоджень);

3) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани;
ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо);

4) стан одягу та знайдених біля трупа предметів;

5) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе
свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця
події.

У процесі огляду дуже важлива координація дій слідчого і
оперативно-розшукових працівників.

Дані, отримані внаслідок огляду, нерідко являють собою вихідну
інформацію для організації оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з
переслідуванням злочинця по «гарячих слідах», встановленням свідків,
організацією системи загороджувальних заходів. При огляді місця події
використовуються всі сучасні методи фіксації обстановки — фотозйомка
(орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна відео-зйомка (особливо за
необхідності фіксації обстановки, яку важко докладно описати в протоколі
огляду: протяжність території, значні руйнування тощо). До протоколу
огляду слід додати схематичний план місця події.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило,
після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у
свідків та потерпілих, обумовлені слідчими версіями, спрямованими на
встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди
бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків
і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан
протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і
опалювальних приладів, їх технічний стан, місце й час виникнення пожежі,
колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували
поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної
системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ
пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами,
встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого
поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) гцо вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних
правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи
втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім
виходив з приміщення та ін.).

Залежно від характеру слідчої версії про причину пожежі і винну особу
можуть з’ясовуватися й інші питання. Зокрема, при перевірці версії про
підпал: чи не було погроз відносно підпалу, з ким перебуває у неприязних
стосунках потерпілий, хто конкретно підозрюється, як поводив себе
підозрюваний до пожежі та після неї, кого бачили поблизу місця пожежі
тощо. За наявності даних про те, що причиною пожежі є порушення
протипожежних правил, слідчий з’ясовує у допитуваних: чи не було
порушення правил з боку підозрюваних осіб, який стан обладнання
(опалювального, освітлювального), режим зберігання самозаймистих і
легкозаймистих речовин, стан протипожежної охорони на об’єктах та ін.

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про пожежі призначається
пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи
з’ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;

2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;

4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від
іскри, недопалка);

5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;

6) чи не було короткого замикання;

7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та
освітлювальні прилади;

8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з
відомої відстані;

9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;

10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних
робіт;

11) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх
запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається судово-медична
експертиза, яка вирішує наступні питання:

1) причина смерті;

2) час настання смерті;

3) характер і походження ушкоджень на трупі;

4) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла;

5) прижиттєве чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін.

Для з’ясування складу предметів, які згоріли, і виявлених речовин, їх
властивостей та інших питань, що мають значення для розслідування,
призначається судово-хімічна експертиза. На її розв’язання залежно від
обставин, що з’ясовуються, можуть бути поставлені наступні запитання:

1) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального;

2) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних
речовин;

що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи
чи обвуглених залишків;

4) що являє собою вміст вогнища пожежі;

5) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці
пожежі, та при яких умовах;

6) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на
речовину, вилучену під час обшуку у підозрюваного.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли результати судово-хімічної
експертизи щодо складу досліджуваної золи спростовують заяви матеріально
відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють
викриттю розкрадань державного або колективного майна.

Так, дослідження золи, надісланої на судово-хімічну експертизу по справі
про підпал промтоварного магазину, спростувало заяву завідувача
магазином про те, що згоріло близько 300 м натурального шовку в рулонах.
Дані судово-хімічного дослідження вказували на те, що зола за своїм
характером і походженням є продуктом згоряння бавовняної тканини і
гумового взуття.

При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки широко використовуються також висновки
дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, почеркознавчої
експертиз.

Криміналістична експертиза, що призначається у справах про пожежі,
вирішує такі питання:

1) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;

2) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і
гільзами, особи — за почерком (записки, залишені на місці події);
відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку
слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому
підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних
речовин, залишки-тканин або частини предметів, знайдених на місці
підпалу.

Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами
підпалу або такі, які свідчать про неприязні стосунки, та інші
матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного:
кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява,
сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного
в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування
матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 193 КПК підозрюваний може бути підданий освідуванню з
метою виявлення на ньому слідів обпалення або пальних речовин.

3. Наступний етап розслідування

Розслідування пожеж, встановлення винних у них конкретних осіб завжди
пов’язані з певними труднощами. Це пояснюється, з одного боку,
різноманітністю об’єктів і чинників, що сприяють виникненню пожеж, а з
іншого — тим, що швидке поширення вогню, яке супроводжується високою
температурою, а іноді вибухами та іншими явищами, не тільки істотно
змінює обстановку на місці пожежі, а й знищує предмети і сліди, що
вказують на її причини. З’ясування обставин виникнення пожежі та її
причин вимагає від слідчого різнобічних знань та професійної
майстерності, тісної взаємодії з фахівцями, організованості та
спостережливості, вміння швидко орієнтуватися не тільки в обстановці на
місці події, а й у ситуаціях, що виникають у процесі її розслідування.

Типові слідчі ситуації на наступному етапі розслідування:

1. Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених
законодавством вимог пожежної безпеки певною особою.

Залежно від повноти зібраних на початковому етапі розслідування
фактичних даних про обставини виникнення пожежі, її наслідків та
наявності конкретної особи (підозрюваного) їй пред’являється постанова
про притягнення як обвинуваченого у вчиненні даного злочину та
проводиться допит. З метою перевірки отриманих показань висуваються
обґрунтовані слідством версії і намічається детальний план їх
дослідження. До основних слідчих дій належать виїмка і огляд документів,
на які посилається обвинувачений, перевірка його показань на місці або
алібі, якщо воно було заявлене, допит свідків, проведення очних ставок
та ін.

2. З’ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення,
викликані нею шкідливі наслідки, але не встановлені обставини виникнення
пожежі, її вогнище, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.

У такій ситуації основне завдання подальшого розслідування — детальний
аналіз зібраних фактичних даних про обставини події, помилок і
недоліків, допущених при проведенні початкових слідчих дій, визначення
напрямів і методів з’ясування причин виникнення пожежі, можливих
порушень вимог пожежної безпеки та виявлення осіб, які могли своїми
діями чи необережністю у поводженні з вогнем викликати пожежу.

Враховуючи індивідуальні особливості пожежі, що розслідується, зібрані
на початковому етапі фактичні дані про неї, слідчий повинен побудувати
всі версії, що об’єктивно випливають із встановлених обставин події про
можливе вогнище та безпосередню причину пожежі, поведінку учасників і
службових осіб, відповідальних за дотримання вимог пожежної безпеки на
даному об’єкті, та інші обставини, які раніше не були детально
досліджені. Розробляється детальний план перевірки кожної з побудованих
версій, який з урахуванням завдань, обумовлених конкретною ситуацією, в
подальшому уточнюється і доповнюється.

Типові версії про причини пожеж:

1) недотримання вимог пожежної безпеки;

2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з
метою приховання іншого злочину тощо);

3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх
зберігання;

4) стихійні явища (удар блискавки та ін.). Підстави для побудови першої
версії — встановлені на

початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) порушення вимог
розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи
експлуатації електро-опалювальних та інших небезпечних у пожежному
відношенні приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпечних
речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що
мали місце раніше.

Підстави для побудови другої версії: а) декілька вогнищ пожежі; б)
умови, що сприяли поширенню вогню;

в) паливні й легкозаймисті речовини в неналежних місцях;

г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення
вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей, документів; д)
знайдення трупа зі слідами насильницької смерті.

Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання
самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних, електро,
газозварювальних робіт у безпосередній близькості від паливних
матеріалів і речовин; в) порушення технологічного і температурного
режимів при переробленні чи зберіганні вибухонебезпечних і
легкозаймистих речовин та ін.

Підстави для побудови четвертої версії: явища, пов’язані з діями сил
природи (гроза, буря, що викликала коротке замикання дротів).

У розглянутій ситуації значну складність являє побудова версій щодо
осіб, які причетні до виникнення пожежі. У зв’язку з цим повинні бути
виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті,
з’ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони
виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб повинні бути не лише
зафіксовані, а й перевірені.

4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих в результаті
проведення початкових слідчих дій, і обставин, пов’язаних із затриманням
підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підозрюваного
затримано на місці події, то під час його допиту слід з’ясувати: чому
він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відношення має до
об’єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які мешкають чи
працюють на цьому об’єкті, чи не погрожував він кому-небудь підпалом, чи
не є його дії актом помсти тощо. Він також повинен пояснити свою
поведінку (чому був на місці події, чому тікав та ін.), походження плям
пальної рідини на одязі, слідів обпалення на тілі, інші обставини,
пов’язані з його затриманням.

У процесі допиту докладно з’ясовуються дії підозрюваного, події, що
передували пожежі (де був, з ким, коли пішов, хто і коли його бачив) та
супроводжували її (у зв’язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які
інструменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться, тощо).

Якщо підозрюваний допитується через деякий час після події злочину,
необхідно використовувати раніше виявлені докази з метою отримання
правдивих свідчень та перевірки його показань.

Допит обвинуваченого передбачає з’ясування широкого кола обставин. При
підготовці до нього необхідні: а) аналіз зібраних на початковому етапі
розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про
особу обвинуваченого; в) обрання прийомів допиту, визначення доказів,
які можуть бути використані для викриття обвинуваченого у випадку
заперечення ним вини.

У процесі допиту з’ясовуються: мета та мотиви підпалу; причини
недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; спосіб
вчинення злочину; стосунки з особами, яким заподіяно шкоду через підпал;
час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були співучасники; чи
мали місце погрози з боку обвинувачене; які обставини сприяли виникненню
пожежі. Відомості, які повідомляє обвинувачений, слідчий співставляє з
іншими доказами по справі. Під час допиту обвинуваченому оголошуються
фрагменти з висновків пожежно-технічної, судово-хімічної, інших видів
експертиз, пропонується пояснити конкретні факти, встановлені
експертизою.

Виїмка проводиться відповідно до статей 178, 180, 181, 183, 184, 187і,
188 КПК Підготовка до цієї слідчої дії полягає у визначенні документів,
що мають значення у справі: у справах про порушення протипожежних правил
— копії приписів державного пожежного нагляду, креслення заводських
корпусів, схеми газо опалювальної та електросистем та ін.; у справах про
підпали — акти ревізій із зафіксованими фактами нестачі товарів, копії
прибутково-видаткових документів, а також документів, що відбивають час
і хід вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Предметом виїмки можуть
також бути контрольно-вимірювальні прилади, відомча переписка (накази,
розпорядження, інструкції, акти та ін.).

Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов’язано із
встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше
проведення такої дії спрямоване на перевірку можливості самозаймання
певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли
названі досліди проводяться в лабораторних умовах у зв’язку з
призначенням експертизи. Проведення дослідних дій для встановлення
можливості самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні
предметів пов’язане з труднощами. Важко також оцінити результати такого
відтворення, визначити його доказове значення. Наприклад, відхилення
температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що
відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому
впливають на результати відтворення тих чи інших обставин, а отже, й на
можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати
при підготовці слідчого експерименту.

Наприклад, при розслідуванні пожежі шляхом відтворення обстановки і
обставин події виникла необхідність з’ясувати, чи може загорітися шовк,
що знаходиться на відстані 2 м від тріснутої лампи розжарювання.
Проведення дослідів показало, що нитка розжарювання при падінні в разі
руйнування скляного балона електролампи за вказаних умов загоряння не
викликає, оскільки вона стикається з шовком вже в обвугленому і
охолодженому стані. Отримані в результаті проведеного за участю фахівців
експерименти дані були використані слідчим для спростування версії
обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.

Перевірка показань на місці проводиться з метою співставлення пояснень
свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстановкою пожежі. Це
дозволяє з’ясувати-низку обставин, пов’язаних з виникненням пожежі,
зокрема, місце вогнища пожежі, її поширення, колір полум’я І диму,
поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити
речові докази, що мають значення для подальшого розслідування.

5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Попереджувальна діяльність при розслідуванні пожеж здійснюється на
підставі даних про причини та умови, що сприяють їх виникненню. Вони
встановлюються органами державного пожежного нагляду, а також у процесі
розслідування злочинів, пов’язаних з підпалом чи порушенням вимог
пожежної безпеки.

Причинами, що сприяють виникненню пожеж, є такі: недотримання
адміністрацією вказівок державного пожежного нагляду, не усунення
виявлених внаслідок перевірки недоліків і несправностей, необережне
поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливно-мастильних
матеріалів, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. Органи
державного пожежного нагляду на підставі узагальнення і аналізу вказаних
причин і умов, а також практики органів розслідування і даних експертних
досліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпосередньо, так і
через виконкоми Рад народних депутатів, а також адміністрацію установ та
підприємств, добровільні пожежні дружини та ін.

Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини
та умови, що сприяють виникненню пожеж, до відповідних державних органів
та інших організацій за матеріалами розслідування конкретних
кримінальних справ. Такі подання згідно зі ст. 23і КПК повинні містити
конкретні висновки:

а) про причини і умови, що сприяли виникненню пожежі;

б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, чи таких, що
вчинили підпал;

в) щодо заходів, які необхідно вжити для усунення цих причин і умов.

Мотивоване подання слідчого з конкретної справи про пожежу, складене на
підставі всебічного аналізу встановлених під час розслідування обставин
її виникнення, причин і умов, що їй сприяли, є основним процесуальним
документом профілактичного характеру, а також одним з найефективніших
засобів запобігання злочинам, пов’язаним з порушенням встановлених
законодавством вимог пожежної безпеки.

Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів
освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та
ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684
с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020