Реферат на тему:

Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки
дорожнього руху

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характеризуються
широкою розповсюдженістю і мають підвищену суспільну небезпеку. Так,
щороку в Україні скоюється в середньому 40 тис. дорожньо-транспортних
подій, внаслідок яких гине 7 тис. людей і десятки тисяч одержують
поранення. Кримінальна відповідальність за дорожньо-транспортні події
передбачена ст. 286 КК («Порушення правил безпеки дорожнього руху або
експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами»),
ст. 287 («Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів
або інше порушення їх експлуатації»), ст. 288 («Порушення правил, норм і
стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху»), ст. 291
(«Порушення чинних на транспорті правил»).

Дорожньо-транспортна подія — це злочинне порушення правил безпеки руху і
експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів,
самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, внаслідок
якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи
наступила смерть потерпілого.

Відповідно до п. 7 Правил обліку дорожньо-транспортних пригод,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 03.08.93,
не підлягають обліку події:

а) з участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів у разі
виконання ними основних виробничих операцій, для яких вони призначені
(оранка, прокладання траншей, скирдування, збирання врожаю,
лісозаготівля, встановлення щогл, опор тощо);

б) які виникли внаслідок стихійного лиха;

в) що сталися через порушення водієм техніки безпеки і правил
експлуатації транспортних засобів за відсутності водія за кермом (запуск
двигуна за допомогою пускового держаку та ін.);

г) пожежі на рухомих транспортних засобах, виникнення яких не пов’язане
з їх технічною несправністю.

Обліком і аналізом дорожньо-транспортних подій тільки з матеріальними
збитками без постраждалих (по цих фактах кримінальні справи не
порушуються, і, відповідно, до державної статистичної звітності вони не
включаються) займаються чергові частини органів внутрішніх справ і
підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

Дорожньо-транспортні події досить різноманітні. Залежно від механізму
події вони поділяються на такі:

1) зіткнення транспортних засобів один з одним (при зустрічному чи
попутному рухові, бокові зіткнення);

2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспортний
засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3) перекидання транспортного засобу (що буває порівняно рідко — при
повороті на великій швидкості чи наїзді при повороті правим боком на
узбіччя);

4) падіння пасажира з транспорту;

5) інші дорожньо-транспортні події, що звичайно стають наслідком
грубого порушення правил руху чи експлуатації транспортних засобів
самими постраждалими (падіння транспорту в урвище, з мосту тощо).

Для формування методики розслідування злочинних порушень правил безпеки
дорожнього руху і здійснення планування по цій категорії кримінальних
справ важливого значення набувають такі елементи криміналістичної
характеристики, як дані про способи їх вчинення, обстановку
дорожньо-транспортної пригоди, інформація про типові сліди, особу
злочинця, а також особу потерпілого. Розглядаючи способи вчинення
злочинів даного виду, слід зазначити, що дорожньо-транспортні події
належать до необережних злочинів, тобто вчиняються через злочинну
самовпевненість або злочинну недбалість. Злочинні порушення правил
безпеки дорожнього руху є наслідком різноманітних не дозволених дій або
не вчинення дій з боку суб’єктів цього виду злочинів.

Як свідчить статистика, найчастіше дорожньо-транспортні події виникають
внаслідок порушень, яких припускається водій транспортного засобу, а
саме: перевищення встановленої швидкості руху; недотримання правил
обгону, повороту чи рядності; наїзд на смугу зустрічного руху; порушення
правил проїзду перехресть; недотримання безпечної дистанції руху;
перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті;
неправильне завантаження й укріплення вантажу на транспорті;
недотримання сигналів світлофору; виїзд на завідомом технічно
несправному транспорті; порушення правил руху на залізничних переїздах
тощо. Особливо небезпечним і в той же час дуже розповсюдженим порушенням
є управління транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного
сп’яніння, у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає
увага, неадекватно сприймається та оцінюється дорожня обстановка.

Дорожньо-транспортні події можуть відбуватися внаслідок неправомірних
дій пішоходів чи пасажирів, а саме: перехід проїжджої частини перед
рухомим транспортом; рух уздовж проїжджої частини дороги; перехід
проїжджої частини у непризначених для переходу місцях; недотримання
дорожніх знаків і сигналів світлофору; ігри дітей і підлітків на
проїжджій частині дороги; посадка і висадка пасажирів під час руху
транспорту; їзда на підніжках; раптова поява на проїжджій частині
пішоходів, проїзд на транспорті пасажирів у стані сп’яніння тощо. Якщо
при цьому водій не порушував правил дорожнього руху, кримінальна
відповідальність для нього не наступає.

Робітники автопідприємств, відповідальні за технічний стан чи
експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завідуючі
гаражами), можуть вчиняти протиправні дії (без дії), що також призводять
до дорожньо-транспортних подій: випуск на лінію технічно несправного
транспорту (із зіпсованою гальмівною системою, несправним рульовим
механізмом чи двигуном тощо); неякісний ремонт транспортного засобу;
порушення порядку технічного огляду транспорту; неприйняття заходів щодо
запобігання експлуатації технічно несправного транспорту; порушення
правил контролю за виходом транспорту на лінію; допуск до керування
транспортним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи
такої, що перебуває в стані сп’яніння; грубе порушення режиму роботи
водія.

Дорожньо-транспортні події можуть бути наслідком злочинних порушень
правил, норм і стандартів особами, відповідальними за будівництво,
ремонт або утримання доріг, вулиць, дорожніх споруд (невідповідність
параметрів дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух несвоєчасний
ремонт дорожнього полотна; відсутність належного контролю за станом
доріг, вулиць, мостів, залізничних переїздів; неякісний ремонт доріг і
дорожніх споруд; порушення правил проведення ремонтних робіт
(відсутність огорожі, попереджувальних знаків); недостатня освітленість
вулиць тощо).

Інколи дорожньо-транспортні події можуть статися у результаті
випадкового збігу обставин, що не могли бути передбаченими учасниками
руху (несправність транспорту, що виникла зненацька, розрив камери
тощо).

Важливе криміналістичне значення мають дані, що характеризують
обстановку злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (місце, час
та інші обставини). Дорожня обстановка становить складну сукупність
умов, при яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці, і
характеризується як статичними, так і динамічними елементами.

До статичних елементів дорожньої обстановки належать планування доріг і
вулиць, їх технічні характеристики (профіль, ширина проїжджої частини,
тип і стан дорожнього покриття), наявність засобів автоматичного та
іншого регулювання дорожнього руху (огорожі, розмітки, дорожні знаки,
зупинки міського транспорту), освітлення проїжджої частини в темний час
доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч з дорогою,
тощо.

Значний вплив на виникнення і розвиток дорожньо-транспортної події
справляють динамічні елементи дорожньої обстановки: інтенсивність і
швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об’єктів по
дорожньому полотну, поведінка пішоходів і водіїв транспорту, зміна
сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість,
видимість та ін. Всі ці чинники мають враховуватися водієм при керуванні
транспортним засобом.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної
дорожньої обстановки. Так, досить часто злочинні порушення правил
безпеки дорожнього руху відбуваються в години «пік» (коли рух найбільш
інтенсивний), при несприятливих погодних умовах (ожеледь, дощ, туман), у
темний час доби.

Дорожньо-транспортна подія є складною і динамічною системою взаємодії
різноманітних об’єктів, таких як транспортні засоби, дорога, предмети
дорожньої обстановки, водій, пішохід, внаслідок чого утворюються багато
чисельні сліди, типові для даного виду злочинів. Це можуть бути сліди
гальмування колес, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки
бампера або протектора на одязі потерпілого, ушкодження і травми,
одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скалки фар,
лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу,
відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться,
сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зміни, які
виникли внаслідок їх неякісного ремонту, пошкодження наземних споруд,
волокна тканини, волосся, сліди рук тощо. Аналіз і дослідження даних
слідів сприяють встановленню інших елементів криміналістичної
характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Дані про особу злочинця також мають важливе значення для визначення
багатьох обставин дорожньо-транспортної події. При вивченні особи водія
встановлюється його вік, фахова підготовка, наявність чи відсутність
практичних навичок, стаж роботи, стан здоров’я, наявність фізичних вад
або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події. Зокрема,
велика кількість дорожньо-транспортних подій вчиняються особами зі
стажем водіння до п’яти років, оскільки вони ще не мають навичок
керування транспортом і в той же час виявляють зайву самовпевненість.

Інколи дії порушників правил безпеки дорожнього руху детермінуються
особливостями їх фізичного і психологічного стану. Тому виникає
необхідність дослідити поведінку водія на роботі й в побуті, з’ясувати,
чи не порушував він раніше правил дорожнього руху, його стосунки з
потерпілим. Значна кількість дорожньо-транспортних подій скоюється через
провину водіїв, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного
сп’яніння.

У зв’язку з тим, що дії потерпілого є важливим елементом механізму
дорожньо-транспортної події, а деякі з них порушують правила дорожнього
руху, необхідно враховувати стан здоров’я потерпілого, його вік, фізичні
і психічні характеристики, наявність захворювань зору, слуху, з’ясувати,
чи не перебував він у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів
освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та
ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684
с.

Похожие записи