Реферат на тему:

Конвенція ООН про права дитини, короткий виклад прав, гарантованих
Конвенцією про права дитини

КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ

Спрощений варіант

Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від
зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня з усіх
країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та
економічні особливості держав. На першому плані в цьому документі стоять
інтереси самої дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна
поділити на три частини.

Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та
мати доступ до того й того (мова йде про ім’я та громадянство, медичний
догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами та сиротами);

Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині
(наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій,
комерційної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного
знущання);

Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймають рішення, що
стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше
можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного
життя (наприклад, користуватися свободою думки та слова, вибору
культури, релігії та мови).

Преамбула

Преамбула задає тон, у якому будуть інтерпретовані 54 статті Конвенції.
Тут згадуються основні документи ООН, які передували Конвенції і які
мають пряме відношення до дітей, оскільки в них вказано на важливість
сім’ї для гармонійного розвитку дитини, важливість спеціальної охорони
та опікування, в тому числі належного правового захисту як до
народження, тдк і після нього, а також на важливість традиційних і
культурних цінностей кожного народу для розвитку дитини.

Стаття 1: Визначення (дефініція) дитини

Дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо
за законом, застосовуваним до такої дитини, вона не досягає повноліття
раніше.

Стаття 2: Принцип недискримінації

Кожна дитина повинна бути наділена всіма правами без дискримінації. Всі
діти без винятку повинні перебувати під захистом держави. Держава має
обов’язок захищати дитину від усіх форм дискримінації.

Стаття 3: Якнайповніше забезпечення інтересів дитини

У всіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися
якнайповнішому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 4: Здійснення прав

Обов’язок держави — забезпечити здійснення прав дитини, викладених у цій
Конвенції.

Стаття 5: Права та обов’язки батьків, сім’ї та громади

Держава повинна поважати право батьків та сім’ї на виховання дитини.

Стаття 6: Життя, виживання та розвиток

Дитина має право на життя; обов’язком держави є забезпечити виживання та
розвиток дитини.

Стаття 7: Ім’я та громадянство

З моменту народження дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а
також право знати своїх батьків і право на їхнє піклування.

Стаття 8: Збереження ідентичності

Держава зобов’язана допомогти дитині відновити свою ідентичність, якщо
дитина була незаконно її позбавлена.

Стаття 9: Принцип нерозлучення з батьками

Дитина має право підтримувати контакти зі своїми батьками у випадку
розлучення з ними. Коли таке розлучення спричинене затриманням,
ув’язненням чи смертю когось із батьків, держава повинна надати дитині
чи батькам інформацію щодо місця перебування відсутнього члена сім’ї.

Стаття 10: Возз’єднання сім’ї

Прохання про виїзд із країни чи в’їзд до неї з метою возз’єднання сім’ї
повинні розглядатися гуманним чином. Дитина має право підтримувати
регулярні контакти з обома батьками, якщо ті живуть у різних країнах.

Стаття 11: Незаконні переміщення та неповернення дітей

Держава повинна вживати заходів для боротьби з викраденням дітей
партнером чи третьою стороною.

Стаття 12: Висловлення поглядів

Дитина має право на висловлення своїх поглядів і на те, що її погляди
братимуться до уваги.

Стаття 13: Свобода на самовираження та інформацію

Право шукати, отримувати та передавати інформацію в різних формах, у
тому числі у мистецькій, письмовій чи друкованій формах.

Стаття 14: Свобода думки, совісті та релігії

Держави повинні поважати права та обов’язки батьків спрямовувати
розвиток дитини у сфері її думки, совісті та релігії відповідно до
здібностей дитини, які розвиваються.

Стаття 15: Свобода асоціацій

Дитина має право на свободу асоціацій та мирних зборів.

Стаття 16: Особисте життя, честь, гідність

Жодна дитина не може бути об’єктом втручання в здійснення її права на
особисте і родинне життя, недоторканність житла, таємницю
кореспонденції.

Стаття 17: Доступ до інформації та засобів масової інформації

Дитина повинна мати доступ до інформації з різноманітних джерел; слід
заохочувати засоби масової інформації приділяти особливу увагу меншинам,
а також захистові дитини від шкідливих для неї матеріалів.

Стаття 18: Батьківська відповідальність

Обоє батьків несуть відповідальність за виховання дитини. Держава
повинна надавати батькам належну допомогу у вихованні дітей.

Стаття 19: Насильство та недбале поводження (з боку сім’ї чи опікунів)

Держава має обов’язок захищати дітей від усіх форм насильства. Сюди
входять соціальні програми та інші форми боротьби проти жорстокого
поводження з дитиною.

Стаття 20: Догляд за дитиною в разі відсутності батьків

Законодавство повинно гарантувати право дитини на догляд в разі
відсутності батьків, причому держава, забезпечуючи таке право,
зобов’язана належним чином враховувати етнічне походження, релігійну і
культурну належність і рідну мову дитини.

Стаття 21: Всиновлення

Держави повинні забезпечити, щоб питанням усиновлення дитини займалися
лише компетентні органи. Всиновлення в іншій країні може братися до
розгляду, однак вирішити це питання необхідно на національному рівні.

Стаття 22: Діти-біженці

Діти-біженці потребують спеціального захисту. Держави повинні
співпрацювати з міжнародними компетентними організаціями в питанні
захисту такої дитини та допомагати дітям, що відлучені від своїх родин,
віднайти їх.

Стаття 23: Діти-інваліди

Діти-інваліди мають право на особливе піклування та освіту, щоб мати
змогу вести в суспільстві гідне і повноцінне життя.

Стаття 24: Охорона здоров’я

4 6 X Z ? 6 R

e

e

u

6 Z 6 e

Дитина має право на послуги системи охорони здоров’я і на засоби
лікування хвороб та відновлення здоров’я, а також на посту нову заборону
традиційних методів лікування, які негативно впливають на здоров’я
дитини.

Стаття 25: Періодичний перегляд опікунства

Дитина, яка віддана під опіку, захист чи лікування, має право на
періодичний перегляд якості такого піклування.

Стаття 26: Соціальне забезпечення

Дитина має право на соціальне забезпечення.

Стаття 27: Рівень життя

Батьки несуть відповідальність за надання дитині належних умов життя,
потрібних для її розвитку, навіть тоді, коли один із батьків живе поза
межами країни проживання дитини.

Стаття 28: Освіта

Держава визнає право дитини на безкоштовну початкову освіту, доступність
професійного навчання та дбає про зниження кількості учнів, які залишили
школу.

Стаття 29: Мета навчання

Освіта повинна бути спрямована на розвиток дитини та її талантів,
підготовку до самостійного життя, виховання поваги до прав людини, а
також до культурних та національних цінностей країни, в якій дитина
проживає, а також цінностей інших народів.

Стаття 30: Діти національних меншин та корінного населення

Дитина, яка належить до якоїсь національної меншини чи до корінного
населення, має право виховуватися у своїй культурі, а також
послуговуватися рідною мовою.

Стаття 31 : Відпочинок і дозвілля

Дитина має право брати участь в іграх і розважальних заходах та брати
участь у культурному житті і займатися мистецтвом.

Стаття 32: Економічна експлуатація

Дитина має право на захист від експлуатації та шкідливих для її здоров’я
видів робіт.

Стаття 33: Наркотичні та психотропні речовини

Держава повинна захищати дитину від незаконного вживання наркотичних
засобів та психотропних речовин, не допускати використання дітей у
виробництві таких речовин та торгівлі ними.

Стаття 34: Сексуальна експлуатація

Держава повинна захищати дитину від сексуальної експлуатації, зокрема
від проституції та використання дітей у виробництві порнографічної
продукції.

Стаття 35: Викрадення, торгівля та контрабанда

Держава зобов’язана не допускати викрадення дітей, торгівлі чи
контрабанди ними.

Стаття 36: Інші форми експлуатації

Держави зобов’язані захистити дітей від усіх форм експлуатації.

Стаття 37: Тортури, смертна кара, позбавлення свободи

Держава має обов’язок піклуватися про дітей, що перебувають в
ув’язненні.

Стаття 38: Збройні конфлікти

Держава повинна забезпечити, щоб діти до 15 років не брали прямої участі
у воєнних діях. Держава не повинна призивати на військову службу дітей
до 15 років.

Стаття 39: Відновлення і реінтеграція

Держава повинна сприяти освіті, фізичному і психологічному відновленню
та поверненню до повноцінного соціального життя дітей, які стали
жертвами експлуатації, катувань чи збройних конфліктів.

Стаття 40: Підліткова злочинність

Поводження держави з підлітками, які порушили, кримінальне
законодавство, повинно сприяти відновленню гідності дитини.

Стаття 41: Права дитини в інших документах

Ніщо в цій Конвенції не заперечує ті положення інших документів, які
сприяють захисту дітей більшою мірою.

Стаття 42: Інформування про положення Конвенції

Держава зобов’язана ознайомити дорослих та дітей з положеннями цієї
Конвенції.

Статті 43-54: Застосування

У цих статтях мова йде про обов’язок Комітету ООН з прав дитини
наглядати за втіленням у життя цієї Конвенції.

Додаток 2

Короткий виклад прав, гарантованих

Конвенцією про права дитини

• Діти мають право бути в колі своєї сім’ї чи з тими людьми, які
найкращим чином будуть опікуватися ними.

• Діти мають право на достатню кількість харчів і чистої води.

• Діти мають право на належні умови життя.

• Діти мають право на медичне обслуговування.

• Діти-інваліди мають право на особливу опіку та вишкіл.

• Діти мають право брати участь в іграх.

• Діти мають право на безкоштовну освіту.

• Діти мають право на безпеку і повинні бути захищені від заподіяння їм
шкоди та від недбалого поводження.

• Дітей не можна використовувати як дешеву робочу силу чи як солдатів.

• Діти мають право говорити своєю рідною мовою, сповідувати свою
релігію та користуватися плодами своєї культури.

• Діти мають право висловлювати власні думки та збиратися з метою
висловлювання своїх поглядів.

Додаток З

Вибіркові статті Конституції України

Стаття 1: Україна є суверенна, незалежна, демократична, соціальна,
правова держава.

В Україні існує єдине громадянство — це особливий вид стосунків, що
існує між державою та окремими людьми.

Громадяни, перебуваючи під захистом держави беруть на себе певні
обов’язки, а держава гарантує їм права свободи, необхідні для
нормального життя. Характерною ознакою громадянства є почуття
патріотизму. Це любов до Батьківщини незалежно від етнічної
приналежності.

Стаття 10: Державною мовою в Україні є українська мова.

Стаття 16: Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної
рівноваги на території України… подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи.

Стаття 18: Зовнішньополітична діяльність України спрямована на
забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання
мирного і взаємовигідного співробітництва з членами Міжнародного
співтовариства.

Стаття 20: Державними символами України є Державний прапор України,
Державний герб України і Державний гімн України. Прапор має два кольори.

Стаття 35: Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а
школа— від церкви.

Стаття 47: Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких
кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у
власність або взяти в оренду.

Стаття 49: Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та
медичне сі рахування.

Стаття 52: Діти рівні у своїх правах незалежно від походження.

Стаття 53: Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є
обов’язковою.

Стаття 65: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності
України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Стаття 66: Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній
спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Стаття 68: Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції
України.

Похожие записи