.

Конституційний суд України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 2266
Скачать документ

Конституційний суд України

Правовий статус та завдання Конституційного Суду України.

Організація та діяльність Конституційного Суду України.

Статус суддів Конституційного Суду України.

Провадження в справах, рішення та висновки Конституційного Суду України.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.

Правовий статус та завдання

Конституційного Суду України

При розкритті цього питання необхідно виділити три основні групи
чинників, які дають цілісне уявлення про правовий статус та завдання
Конституційного Суду України як єдиний орган конституційної юрисдикції в
Україні.

До першої групи необхідно віднести понятійний апарат, історичні аспекти
виникнення цієї інституції в світі, її становлення та розвиток.

Наразі, якщо в системі ієрархічної побудови правових актів держави
конституція посідає основне місце, відповідно вона потребує особливої
правової охорони. Як правило, таку охорону здійснюють державні органи та
посадові особи шляхом застосування різноманітних правових засобів у
межах наданої їм компетенції. Серед існуючих засобів охорони провідним і
найбільш дієздатним є конституційне судочинство. В основі цієї форми
захисту ключовим елементом є перевірка судовим органом держави
відповідності законів та інших нормативно-правових актів відповідним
положенням конституції.

Отож, у теорії конституційного права під конституційним судочинством
необхідно розуміти діяльність судових органів, предметом розгляду яких є
конституційні питання, безпосередньо пов’язані з забезпеченням
додержання органами державної влади верховенства положень конституції,
охорони конституційних прав і свобод людини, принципу поділу влади і
прийнятті по них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.

Важливим моментом при засвоєнні цього питання є дослідження генезису
інституту забезпечення судової охорони конституції. Вперше така доктрина
виникла в Сполучених Штатах Америки і базувалася на основі судових
прецедентів. Суть її полягала в тому, що виключно судова влада наділена
правом давати роз’яснення щодо застосування норм закону. Цей прецедент
заклав основи так званої американської моделі судової охорони
конституції, головною особливістю якої є здійснення охорони конституції
судами загальної юрисдикції.

У теорії конституціоналізму прийнято виділяти три основних етапи
становлення світового конституційного процесу: американський,
європейський та постсоціалістичний.

На першому етапі переважною більшістю держав використовувалася виключно
американська модель запровадження судової охорони конституції. З тими чи
іншими новаціями така модель була запроваджена в окремих державах
Латинської Америки (приміром, Аргентині, Болівії, Бразилії),
скандинавських державах (Данії, Швеції, Норвегії), англійських колоніях
(Австралії, Канаді, Новій Зеландії тощо).

Другий етап характеризується запровадженням європейської моделі
конституційного судочинства. На відміну від американської, в основу цієї
моделі були покладені засади щодо виокремлення конституційного
судочинства із загального судочинства і запровадження спеціального
органу, який наділявся відповідними повноваженнями в сфері забезпечення
судової охорони конституції. Для більшості країн світу таким органом є
конституційний суд. Важливо зазначити, що саме європейська модель
конституційного судочинства знайшла більш широке впровадження в
європейських, азіатських і африканських державах. Практично в середині
50-х років ХХ ст. ця модель була впроваджена в більшості держав світу,
за винятком країн так званого соціалістичного табору.

Третій етап становлення конституційного судочинства пов’язується із
загальною кризою соціалістичної системи і переходом держав, що входили
до неї, на демократичні засади побудови суспільних відносин. До таких
країн необхідно віднести Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Румунію,
Болгарію, а також нові незалежні країни, що утворилися після розпаду
Югославії та Радянського Союзу. В цих країнах поширилася європейська
модель конституційного судочинства.

Важливого значення в процесі засвоєння питання є розкриття понятійного
апарату конституційного суду, ознак, що характеризують цей орган, а
також визначення його місця і ролі в системі правосуддя. Доцільно
виділити загальні та специфічні ознаки, притаманні цій інституції. До
загальних ознак, що характеризують все судочинство, необхідно віднести,
по-перше, ту обставину, що конституційні суди є судовими органами і
регламентують свою діяльність процесуальними нормами. Ця ознака властива
також для судів загальної юрисдикції. По-друге, правовий статус цих
органів у більшості країн закріплений у відповідних розділах конституції
з визначенням їх конституційної юрисдикції. По-третє, процедура
судочинства в конституційних і загальних судах базується на таких
принципах судочинства, як незалежність, колегіальність, гласність,
змагальність і рівноправність сторін.

До специфічних ознак, які властиві лише органам конституційного
судочинства необхідно віднести такі. 1. Особливий порядок їх формування,
зокрема, за активної участі трьох або двох гілок державної влади.
Прикладом держав, де формування здійснюється за участі всіх гілок влади,
є Болгарія, Італія, Іспанія, Литва, Мадагаскар, Молдова, Монголія,
Республіка Корея. Однак в окремих державах конституційні суди можуть
утворюватися за участі двох гілок влади — законодавчої і виконавчої
(приміром, в Австрії, Албанії, Вірменії, Румунії, Росії, Франції). 2.
Судді конституційних судів призначаються і обираються на певний,
відносно короткий строк (6—12 років) без права повторного призначення і
обрання. В окремих державах через певний термін передбачається ротація
складу суддів конституційного суду. 3. До складу конституційного суду
можуть залучатися не тільки професійні судді, а й викладачі в галузі
права, державні службовці, політичні діячі, а в окремих державах навіть
особи, які не мають юридичної освіти.

Отож, під конституційним судом необхідно розуміти спеціальний судовий
орган, до функцій якого входить контроль за дотриманням конституції та
надання офіційного тлумачення її положень, вирішення питань
відповідності їй законів та інших нормативних актів, а також здійснення
особливого порядку формування свого складу.

До другої групи доцільно віднести питання, які визначають завдання та
основні засади, на яких базується діяльність конституційного суду. В
Україні основним завданням цього органу є гарантування верховенства
Конституції на території всієї держави. Діяльність Конституційного Суду
ґрунтується на принципах незалежності та колегіальності, повноти і
всебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень,
рівноправності суддів, верховенства права.

Третя група охоплює питання, що стосуються компетенції органів
конституційного судочинства. Наразі треба зазначити, що визначення
компетенції органів конституційного судочинства прямо залежать від
моделі конституційного судочинства. У класичному варіанті американської
моделі конституційне судочинство не виділяється із загального. Украй
важливо знати, що ця модель не передбачає особливої категорії
конституційних прав. Усі правові питання, що своїм змістом охоплюють
будь-які аспекти конституційного судочинства, зокрема, кримінального,
цивільного чи адміністративного, розглядаються судами загальної
юрисдикції.

В Україні на сьогодні діє європейська модель конституційного
судочинства, яка передбачає наділення конституційних судів як головних
органів судової охорони конституції відповідною компетенцією. Такі
повноваження закріплені в статті 13 Закону України «Про Конституційний
Суд України». Згідно з положеннями цієї статті Конституційний Суд
наділений правом приймати рішення, а також давати висновки у таких
справах:

щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради
України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України,
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів
України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради
України для надання згоди на їх обов’язковість;

з питань додержання конституційної процедури розслідування і розгляду
справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту у
разі вчинення ним державної зради або іншого злочину;

щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Крім того, законодавець чітко розмежував компетенцію Конституційного
Суду і судів загальної юрисдикції, що в цілому є позитивним чинником.
Наприклад, до повноважень Конституційного Суду України не можуть
належати питання щодо законності актів органів державної влади, органів
влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а
також інші питання, які віднесені до компетенції судів загальної
юрисдикції.

Особливу увагу необхідно зосередити на підставах щодо визнання правових
актів неконституційними. До категорії таких документів можуть бути
віднесені правові акти, зміст яких не відповідає положенням Конституції
повністю або в їх окремих частинах. Безпосередніми підставами для
прийняття Конституційним Судом такого рішення можуть виступати,
по-перше, невідповідність правових актів Конституції України, по-друге,
порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду,
ухвалення або набрання ними чинності, а також перевищення конституційних
повноважень при їх прийнятті.

Організація та діяльність

Конституційного Суду України

До важливих передумов організації та діяльності Конституційного Суду
України необхідно віднести визначення основних засад, на яких будується
діяльність цього органу. Такі засади закріплені Конституцією, Законом
України «Про Конституційний Суд України» та актами Конституційного Суду,
що встановлюють організацію його внутрішньої роботи.

Наразі в статті 4 Закону України «Про Конституційний Суд України»
законодавець встановлює, що діяльність Конституційного Суду України
ґрунтується на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності,
рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та
обґрунтованості прийнятих ним рішень. Особливу увагу необхідно звернути
на ту обставину, що до системи принципів, які регламентують діяльність
цієї поважної установи, законодавець не відносить принцип законності. Це
можна пояснити тим, що Конституційний Суд при здійсненні своїх
повноважень має керуватися виключно принципом верховенства права, тобто
правовими положеннями і приписами Конституції України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про Конституційний Суд України» до
складу Конституційного Суду України входить вісімнадцять суддів.
Заслуговує детального вивчення порядок формування складу суддів
Конституційного Суду. Так в основу такого формування покладений принцип
розподілу влади, що знайшов своє втілення в пропорційному представництві
суддів від Президента України, Верховної Ради України та з’їзду суддів
України. Ці інституції призначають по шість суддів до складу
Конституційного Суду України. Такий підхід у формуванні складу
Конституційного Суду України унеможливлює прийняття цим органом рішень
на користь окремої гілки влади.

Призначення суддів Конституційного Суду зі сторони Президента України
здійснюється шляхом проведення консультацій з Прем’єр-міністром України
та Міністром юстиції України з подальшим виданням Указу Президента
України, додатково скріпленого підписами зазначених осіб. Верховна Рада
України призначає суддів Конституційного Суду України таємним
голосуванням шляхом подання бюлетенів з використанням спеціальної
процедури висунення кандидатур на посади суддів Конституційного Суду
України. Від судової влади такі кандидатури затверджує з’їзд суддів
України шляхом таємного голосування окремо по кожній особі. Строк
повноважень суддів Конституційного Суду становить дев’ять років без
права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду при
виконанні своїх обов’язків на засіданні суду повинен бути одягнений у
мантію, мати нагрудний знак.

З метою належного науково-експертного, інформаційно-довідкового
забезпечення організації та діяльності Конституційного Суду в його
структурі передбачено створення Секретаріату, який очолює керівник
Секретаріату. Правовий статус, структура і штати цього підрозділу
регламентуються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України,
котре затверджується без-посередньо Конституційним Судом України.
Законодавець встановлює певні обмеження до керівника Секретаріату
Конституційного Суду: він не може бути членом політичної партії, мати
представницький мандат, а також брати участь у будь-якій політичній
діяльності. Керівнику Секретаріату заборонено обіймати будь-які інші
оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, за винятком
наукової, викладацької та творчої діяльності.

Конституційний Суд наділений правом створювати в своїй структурі
постійні і тимчасові комісії, які є допоміжними робочими органами з
вироблення питань внутрішньої діяльності цієї поважної інституції.

Постійні комісії створюються на пленарному засіданні з числа суддів, які
входять до складу Конституційного Суду шляхом відкритого голосування.
Зазвичай у своїй структурі Конституційний Суд створює такі постійні
комісії: з питань регламенту та етики; з питань бюджету та кадрів; з
питань наукового та інформаційного забезпечення; з міжнародних зв’язків.

Наразі треба сказати, що при необхідності Конституційним Судом можуть
бути утворені нові постійні комісії й ліквідовані або реорганізовані
раніше вже створені, а також внесені зміни до їх кількісного та
персонального складу. Очолюють постійні комісії голови, які
призначаються Головою Конституційного Суду на строк його повноважень.

Окрім того, для додаткового дослідження матеріалів конкретної справи з
ініціативи суддів Конституційного Суду відповідною ухвалою цього органу
може бути створена тимчасова комісія із залученням до її складу фахівців
відповідних галузей права. В ухвалі встановлюється строк для підготовки
висновку тимчасовою комісією. У розпорядження тимчасової комісії
надаються матеріали справи, а також додаткові матеріали, необхідні для
підготовки її членами відповідних висновків, які враховуються при
прийнятті конкретного рішення.

Основні напрями наукової діяльності Конституційного Суду покликана
забезпечувати науково-консультативна рада, що діє при цьому органі. Її
структура, повноваження і порядок діяльності визначаються Конституційним
Судом.

Важливого значення для подальшого розвитку науки конституційного
судочинства в Україні набуває порядок зберігання матеріалів та
документів, що відображають діяльність Конституційного Суду. Зокрема,
самі матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом прийнято рішення
або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України
сто років, тоді як оригінали рішень та висновків мають безстроковий
термін зберігання. Поточна документація, що забезпечує повсякденну
діяльність Конституційного Суду України, зберігається в Архіві цього
органу на загальних підставах.

Для забезпечення Конституційного Суду законами та іншими
нормативно-правовими актами, науковою та спеціальною літературою в його
структурі функціонує бібліотека.

Друкованим органом Конституційного Суду України є «Вісник
Конституційного Суду України».

При Конституційному Суді утворюється Науково-консультативна рада з числа
вчених і практикуючих фахівців у галузі права. Склад, повноваження і
порядок діяльності цієї ради затверджуються Конституційним Судом.
Основне завдання Науково-консультативної ради — обговорення складних
проблем, що виникають перед Конституційним Судом, і давання
рекомендацій.

Конституційний Суд здійснює робочі контакти з органами конституційної
юрисдикції інших держав шляхом укладання угод про співробітництво,
взаємного обміну делегаціями, обміну рішеннями конституційних судів та
іншою інформацією, стажування співробітників, організації спільних
науково-практичних заходів тощо.

Конституційний Суд України видає «Вісник Конституційного Суду України»,
в якому публікуються акти, прийняті Конституційним Судом, особливі думки
суддів, висловлені при винесенні рішень у конкретних справах, та інші
матеріали.

Фінансування Конституційного Суду передбачається в Державному бюджеті
України окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування
Конституційного Суду і проект відповідного кошторису подаються Головою
Конституційного Суду до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради
України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний
наступний рік.

c?

?

????????????????`? ?

??`???????????????`??A

?

??????????????`??$?

???????????`? ?

?

????????????????`?Для забезпечення порядку під час пленарних засідань в
апараті Конституційного Суду впроваджена посада судового розпорядника, в
обов’язки якого входить підтримка встановленого порядку в залі засідань.
Відповідно до своїх повноважень судовий розпорядник наділений правом
робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них
додержання встановленого порядку та вживати заходів щодо усунення
порушень. Його вимоги є обов’язковими для всіх присутніх. Судовий
розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує
службу, що здійснює пропуск до Залу засідань осіб, які бажають бути
присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у Залі. При вході
суддів Конституційного Суду України до Залу засідань та при виході з
нього судовий розпорядник пропонує всім присутнім встати.

Статус суддів Конституційного Суду України

Важливим моментом при формуванні сталих знань з цього питання є
акцентування уваги на особливостях правового статусу судді
Конституційного Суду. Безпосередньо такий статус визначений у
Конституції та Законі України «Про Конституційний Суд України».
Приміром, стаття 16 цього Закону встановлює загальні вимоги до осіб, які
претендують на посаду судді Конституційного Суду.

Наразі суддею Конституційного Суду України може бути тільки громадянин
України, який на день призначення досяг сорока років, а також має вищу
юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за
фахом не менше десяти років. Крім того, така особа повинна володіти
державною мовою і проживати в Україні протягом останніх двадцяти років.

До Судді Конституційного Суду України запроваджуються обмеження щодо
його можливої суспільно-політичної діяльності. Зокрема, він не може
належати до політичних партій та профспілок, бути депутатом будь-якого
рівня, брати участь у політичній діяльності, а також обіймати інші
оплачувані посади та виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової,
викладацької та творчої. Студенту необхідно акцентувати свою увагу на
тому, що такі обмеження передусім пов’язані з унеможливленням здійснення
тиску в будь-якій формі на суддю при прийнятті ним відповідного рішення.
Навіть підсвідомо суддя не повинен відчувати вплив на свою позицію з
конкретного питання зі сторони політичних, громадських, виробничих чи то
державних інституцій.

Початком виконання обов’язків судді Конституційного Суду вважається
момент після складання ним присяги судді Конституційного Суду України,
яка має бути прийнята протягом місяця після призначення його суддею.
Зміст самої присяги є логічно вибудуваний і вимагає від обраного судді
чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду
України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати
конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і
громадянина. Законодавцем передбачений особливий порядок складання
присяги. Зокрема, присяга складається на засіданні Верховної Ради
України за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови
Верховного Суду України.

Повноваження судді Конституційного Суду України закріплені в статті 19
Закону України «Про Конституційний Суд України». Наразі суддя здійснює
попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів
Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, а також
безпосередньо бере участь у розгляді конкретних справ. Він наділений
правом подавати запити і отримувати необхідні документи і матеріали, а
також іншу інформацію від органів державної влади, місцевого
самоврядування, громадських організацій і громадян з питань, що
готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України,
Конституційним Судом України. Зокрема такі документи зобов’язані
надавати Верховна Рада України, Президент України, Прем’єр-міністр
України, Генеральний прокурор України, судді, міністри, органи влади
Автономної Республіки Крим, посадові особи, підприємства, установи,
організації всіх форм власності, політичні партії та інші об’єднання
громадян тощо. За ухилення від дачі пояснень або відмова від надання
документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду тягне за
собою настання юридичної відповідальності по відношенню до винних осіб.

Суддя також наділений правом публічно висловлювати свою позицію, але
лише з тих питань, що стосуються провадження у справах, по яких
Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок.

Важливим чинником забезпечення гарантії виконання повноважень судді
Конституційного Суду України є положення, за яким його конституційні
права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи
надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Важливу роль у визначенні правового статусу і недоторканості судді
Конституційного Суду є чітке закріплення положень, за яких він може
припинити виконувати свої повноваження. Наразі законодавець встановлює
такі підстави припинення повноважень судді Конституційного Суду:

закінчення строку призначення;

досягнення суддею шістдесятип’ятирічного віку;

неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

порушення суддею вимог щодо неможливості його бути членом будь-якої
політичної партії та профспілок, мати мандат депутата, брати участь у
будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані
посади, виконувати іншу оплачувану роботу;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за
власним бажанням.

Підстави, за яких припиняються повноваження судді, потребують
додаткового механізму щодо їх реалізації. Коли закінчився строк
призначення судді, або він досягнув шістдесятип’ятирічного віку, чи в
разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я чи
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього чи припинення
його громадянства

або коли його визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим, а також
в разі подання суддею заяви про відставку чи звільнення з посади за
власним бажанням рішення про припинення повноважень судді
Конституційного Суду приймається на засіданні Конституційного Суду
України. У випадках порушення суддею вимог щодо неможливості його бути
членом будь-якої політичної партії та профспілок, мати мандат депутата,
брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші
оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу або порушення
суддею присяги — Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Більш детальна
процедура особливостей припинення повноважень судді розкрита в
навчальному посібнику «Організація судових та правоохоронних органів».

Для виконання покладених на суддю Конституційного Суду повноважень він
має наукового консультанта і помічника, які виконують його доручення зі
справ конституційного провадження. За статусом науковий консультант і
помічник судді Конституційного Суду є державними службовцями.

Керівництво роботою Конституційного Суду покладається на Голову
Конституційного Суду, якого обирають на спеціальному пленарному
засіданні зі складу суддів цього органу терміном на три роки без права
повторного переобрання. Законодавець чітко закріплює повноваження, що
покладаються на Голову Конституційного Суду. Сутність таких повноважень
за своїм змістом має організаційний характер і спрямована на
забезпечення ефективної діяльності цієї інституції. Дія таких
повноважень спрямована, по-перше, на організацію роботи колегій суддів
Конституційного Суду, комісій та Секретаріату, по-друге, на скликання і
проведення як засідань, так і пленарних засідань Конституційного Суду,
по-третє, це розпорядження бюджетними коштами щодо утримання і
забезпечення діяльності цього органу відповідно до затвердженого
кошторису. Крім того, згідно з Регламентом Конституційного Суду України,
затвердженим рішенням Конституційного Суду України від 5 березня
1997 р., Голова наділений правом:

подавати на затвердження Конституційного Суду проект кошторису витрат на
кожний наступний рік;

подавати на затвердження Конституційного Суду план роботи
Конституційного Суду на кожний квартал року;

скликати чергові, а також з власної ініціативи або на вимогу не менше
трьох суддів Конституційного Суду позачергові засідання Конституційного
Суду з організаційних та інших питань діяльності Конституційного Суду;

видавати розпорядження;

призначати на посади радників та помічників Голови Конституційного Суду,
наукових консультантів та помічників суддів Конституційного Суду за їх
пропозицією, заступників керівника Секретаріату, керівників самостійних
структурних підрозділів Секретаріату та їх заступників, керівників інших
структурних підрозділів;

присвоювати ранги державного службовця працівникам Секретаріату
Конституційного Суду України;

застосовувати до працівників Секретаріату Конституційного Суду заходи
заохочення та дисциплінарного стягнення.

До обов’язків Голови Конституційного Суду належить:

подання звіту протягом січня кожного року на пленарному засіданні
Конституційного Суду про діяльність цього органу;

щоквартальне інформування суддів Конституційного Суду на засіданні про
свою діяльність;

представлення Конституційного Суду у відносинах з органами державної
влади та органами інших держав і міжнародних організацій;

виступ від імені Конституційного Суду з офіційними заявами.

Для забезпечення належної організації роботи Конституційного Суду Голова
має двох заступників, які виконують за його дорученням окремі
повноваження. Зазначені особи обираються за пропозицією Голови
Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
У разі відсутності Голови Конституційного Суду або неможливості
здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує заступник, який
є старшим за віком.

Наразі необхідно знати, що звільнення з посади Голови Конституційного
Суду, а також його заступника не позбавляє зазначених осіб повноважень
щодо виконання ними функцій судді Конституційного Суду.

Провадження в справах, рішення та висновки Конституційного Суду України.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України

Важливо зазначити, що в розділі ІІ Закону України «Про Конституційний
Суд України» закріплено конкретний механізм реалізації повноважень
Конституційного Суду. Насамперед до цього механізму необхідно віднести
встановлені конкретні форми звернень, які поділяються на конституційні
подання та конституційні звернення.

Конституційним поданням є письмове клопотання до Конституційного Суду
України про визнання правового акта або окремих його положень
неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору
або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та
законів України.

До цієї форми законодавець також відносить звернення Верховної Ради
України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури
розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста
в порядку імпічменту.

Важливим моментом при розгляді поняття конституційного подання є
вивчення вимог, що безпосередньо ставляться до цього документа і є
обов’язковими при його оформленні. Наразі у конституційному поданні
мають бути присутні такі реквізити:

повне найменування органу, посадової особи, які направляють
конституційне подання;

відомості про представника за законом або вповноваженого за дорученням;

повне найменування, номер, дата прийняття, а також у разі публікації
джерело опублікування правового акта, конституційність якого або окремих
його положень підлягає оспорюванню або потребує офіційного тлумачення;

правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта
або ж окремих його положень чи необхідності в офіційному тлумаченні;

дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти
права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів
додаються);

перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання до Конституційного Суду може подаватися для
прийняття цим органом конкретних рішень чи надання відповідних
висновків. Залежно від цього і визначається коло суб’єктів, що
наділяються правом подачі конкретного конституційного подання.

Наразі правом на конституційне подання для прийняття Конституційним
Судом рішень наділені такі суб’єкти як Президент, не менш як сорок п’ять
народних депутатів, що поставили свої підписи, які в майбутньому не
можуть бути ними відкликані, Верховний Суд України, Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим.

Коло суб’єктів, що наділені правом на конституційне подання з питань
дачі висновків, є значно ширшим. До цієї групи, окрім уже зазначених
суб’єктів, законодавець відносить додатково Кабінет Міністрів України,
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Під конституційним зверненням необхідно розуміти письмове клопотання до
Конституційного Суду щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції
України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту
конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав
юридичної особи.

Конституційне звернення має містити такі реквізити:

прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без
громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та
місцезнаходження юридичної особи;

відомості про представника особи за законом або вповноваженого за
дорученням;

статті або окремі положення Конституції чи конкретного закону,
тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції
або законів;

дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти
права на конституційне звернення;

перелік документів і матеріалів, що додаються.

Обов’язковою умовою конституційного звернення є залучення до нього
документів та інших матеріалів у трьох примірниках. Суб’єктами права на
конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом у
випадку офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни
України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Важливою умовою забезпечення ефективної і об’єктивної роботи суддів
Конституційного Суду є надання їм юридичних гарантій щодо виконання
своїх повноважень.

Взагалі під юридичними гарантіями розуміють закріплені як в Конституції,
так і на законодавчому рівні засоби охорони прав і свобод громадян й
засоби їх реалізації, а також охорони правопорядку, інтересів
суспільства і держави.

Трансформуючи основні ознаки цього визначення в площину надання гарантій
діяльності суддів Конституційного Суду, можна зазначити, що їх поширення
на роботу зазначеної категорії осіб має забезпечити об’єктивність та
неупередженість розгляду ними конституційних подань та конституційних
звернень. Такі гарантії закріплені в статті 149 Конституції України та
Законі України «Про Конституційний Суд України». При здійсненні своїх
повноважень судді є незалежними, підкоряються лише Конституції України
та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень,
що є предметом розгляду Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду
не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради
України до винесення обвинувального вироку судом. Судді не несуть
юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання,
за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ,
прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом. Детальніше
механізм реалізації гарантій діяльності суддів Конституційного Суду
розглянуто в главі Х Регламенту Конституційного Суду України.

Література

Коментар до Конституції України (розд. ХІІ). — К., 1996.

Молдован В. В. Судоустрій України. — К., 1997.

Шемшученко Ю. С., Мурашин Г. О. Конституційний Суд України. — К.: Ін
Юре, 1997.

Організація судових та правоохоронних органів / За ред. І. Є. Марочкіна
та ін. — Х.: Право, 2000.

Чекес М. Конституційний Суд у системі правової охорони Конституції //
Право України. — 1993. — № 3. — С. 3—6.

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посібник / В.
С. Ковальський (керівник авт. колективу). — К.: Юрінком Інтер, 2002.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020