контрольна робота

на тему:

Конституційне закріплення політичних

прав і свобод

План

1. Вступ

2. Основи і принципи Конституційно-правового інституту прав і свобод
людини.

3. Політичні права і свободи.

4. Політичні гарантії.

5. Висновок.

6. Список використаної літератури.

1. Вступ

Розробники Основного Закону нашої держави виходили з того, що особа не
може існувати як повноправний член суспільства без належних їй прав і
свобод. Людину не можна позбавити її природних прав — це принижує її
природу.

У ст.3 Конституції України сказано, що людина є „найвищою соціальною
цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за
свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
головним обов’язком держави».

Конституційні права, свободи І обов’язки називаються основними, тому що
вони визначають місце людини в суспільстві, їх зміст має універсальний
характер, розвивається і конкретизується в інших галузях права —
адміністративному, цивільному, трудовому, сімейному, земельному,
фінансовому та інших. Якщо в Конституції йдеться про людину і
громадянина взагалі як про абстрактну особу, то в галузях права
виступають конкретні суб’єкти правовідносин -власники, працівники,
службовці, посадові особи, військовослужбовці, покупці тощо.

Важливо підкреслити, що згідно ст.22 Конституції закріплені в ній права
і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Норми, які закріпляють
права і свободи повинні динамічно розвиватися та вдосконалюватися. Але в
силу верховенства конституційних норм усі правові акти та
нормативно-правові приписи, які закріплюють права, свободи і обов’язки
людини і громадянина, повинні відповідати Конституції України і не
суперечити її положенням.

У визначенні правового статусу людини і громадянина важливе , значення
має не лише загальний обсяг прав і свобод особи, а й ті основні ідеї,
які перетворюють сукупність, прав і свобод особи на систему.

2. Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод
людини є:

1) закріплення в національному праві прав і свобод, встановлених нормами
міжнародного права. Україна як повноправний член світової співдружності,
визнає і гарантує права і свободи особи, притаманні цивілізованому
суспільству. Тому в Конституції України з’явились нові правові норми,
які більш повно відповідають міжнародним документам і перш за все
Загальній декларації прав людини, яка була прийнята Генеральною
Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, Міжнародному пакту про громадянські і
політичні права (1966 p.), Міжнародному пакту про економічні, соціальні
і культурні права людини (1966 p.), Європейській конвенції про захист
прав та основних свобод людини (1950 p.), ратифікована 17 липня 1997
року Верховною Радою України. Права і свободи людини і громадянина
проголошені у згаданих та інших документах і закріплені в Конституції
України, перебувають, таким чином, під міжнародно-правовим захистом;

2) принципи невідчужуваності та непорушності основних природних прав і
свобод людини та належність їх від народження (ст.21 Конституції). Цей
принцип означає, що усі люди визнаються вільними, що вони володіють
правами і свободами від народження;

3) принципи рівноправності прав і свобод осіб (ст.ст.3,24, 68J
Конституції)- Цей принцип означає, що усі громадяни с ріпними перед
законом, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та
законів України, не посягати на права і свободи інших людей. Права і
свободи визнаються за всіма однаково, незалежно від раси, статі,
походження, місця проживання, майнового стану, мови, ставлення до
релігії тощо. Рівність прав і свобод людини проголошується чинною
Конституцією, ці права І свободи та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держаки, яка відповідає перед людиною за свою
діяльність;

ue

инципи єдності прав і обов’язків людини і громадянина (ст.23
Конституції»). Цей принцип полягає у тому, що не повинно бути прав без
обов’язків, як не повинно бути обов’язків без прав. Лише у процесі
реалізації обов’язків здійснюються і права, які їм відповідають. У свою
чергу здійснення прав породжує ті чи інші обов’язки. Так, згідно ст.50
Конституції кожен мас право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а
згідно ст.66 кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі,
відшкодовувати завдані ним збитки;

5) принципи гарантування прав і свобод людини і громадянина (ст.22
Конституції). Цей принцип полягає у тому, що конституційні права і
свободи гарантуються державою і не можуть бути скасовані при прийнятті
нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

3. Політичні права і свободи.

Політичні права і свободи відображає міру можливої поведінки суб’єкта у
сфері управління державою, політики і залежать від правового статусу
особи. В основному, політичними правами користуються лише громадяни
України. До політичних прав і свобод Конституція відносить

1) право па свободу об’єднання у політичні партії та громадські
організації Гст.36^:

2) право брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним
до органів державної влади та органів місцевого самоврядування Гст.38^:

3) право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і
демонстрації Гст.39):

право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або
особисто звертатися до органів державної влади, оргапіп місцевою
самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.40).

4. Політичні гарантії

Політичні гарантії — це політичний плюралізм і свобода політичної
діяльності, що не заборонена законодавством, визнання народу єдиним
джерелом влади, підконтрольність державних органів громадянам та їх
об’єднанням.

Висновок:

Отже, підсумуючи викладене можна визначити, що конституційне закріплення
політичних прав і свобод є основними, тому що вони визначають місце
людини у суспільстві.

Список використаної літератури

Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 64с.

Конституційне право України.- К.: Наукова думка, 2002.- 732с.

Наливайко Лариса Романівна Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ,
2004.- 79с.

Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер,
2004.-

Кравченко Віктор Віталійович Конституційне право України.- К.: Атіка,
2000.- 320с.

Лінецький С.В.,Мельник М.І.,Ришелюк А.М. Конституційне законодавство
України.- К.: Атіка, 2000.- 896с.

Конституційне право України: Хрестоматія/ Упорядн. В.С.Журавський.,
Ю.М.Тодика.- К.: Вид-й Дім «Ін Юре», 2004.- 884с.- 35.98

Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер,
2002.-

Робоча програма навчального курсу «Конституційне право зарубіжних
країн».- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 20с.

Шляхтун Петро Панасович Конституційне право: словник термінів.- К.:
Либідь, 2005.- 568с.

Шаповал Володимир Миколайович Конституційне право зарубіжних країн.- К.:
Юрінком Інтер, 2006.-

Конституційне право України: Підручн. для студ. ВУЗів/ За ред.
Ю.М.Тодики, В.С.Журавського.- К.: Ін Юре, 2002.- 544с.- 20.00

Наливайко, Лариса Романівна Ситуаційні завдання та тематичні рівняння з
курсу «Конституційне право України».- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 60с.- 5.15

Похожие записи