Реферат на тему:

Інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами податкової
міліції України

Інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами податкової
міліції України відіграє ключову роль. На аналітичні підрозділи
покладається багато важливих завдань, від вирішення яких залежить
правильність прийняття управлінських рішень зі здійснення заходів,
спрямованих на мобілізацію грошових коштів до бюджетів усіх рівнів і
протидія податковій злочинності.

Необхідність підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення
управління підрозділами податкової міліції та дослідження його
теоретичних основ обумовлено також важливістю завдань, визначених Указом
Президента України №1376/2000 від 25.12.2000 року „Про комплексну
програму профілактики злочинності на 2001–2005 роки”.

Питанням боротьби з економічною злочинністю у науковій літературі
приділяється значна увага, але єдиної тактики та стратегії діяльності
правоохоронних органів у цьому напрямі на сьогодні не вироблено. Значне
теоретичне та практичне підґрунтя досліджень даного напряму закладено у
працях В.Т. Білоуса [1], О.М. Бандурки [2], О.Г. Фролової [3], які
містять суттєві пропозиції щодо підвищення ефективності ряду форм і
методів координації боротьби з економічною злочинністю, аналіз найбільш
типових способів скоєння злочинів у сфері економіки та їх приховування.

Недостатньо досліджуваними є сутність інформаційно-аналітичного
забезпечення управління підрозділами податкової міліції та його
методологічні основи, прийоми та методи податкової аналітики.

Метою даної роботи не є висвітлення змісту інформаційно-аналітичної
роботи податкових органів. Пропонується ознайомитися з її основами та
отриманими практичними результатами, на підставі яких формулюються
висновки та пропозиції.

В основі будь-якої усвідомленої діяльності людини лежить
інформаційно-аналітична робота, яка полягає в отриманні, накопиченні й
обробці відомостей про навколишній світ (матеріальні об’єкти і явища), і
спрямована на вироблення найкращих (із суб’єктивного погляду)
управлінських рішень з організації дій, що забезпечують пристосування до
навколишніх умов і існування в них.

До останнього часу цей вид людської діяльності не виділявся в самостійну
ділянку наукових знань, а вивчався, як правило, у межах вирішення
„практичних завдань класу „дослідження операцій”.

Підвищення складності управлінських завдань у всіх сферах громадського
життя, з одного боку, і поява сучасних досягнень у галузі
електронно-обчислювальної техніки й інформаційних технологій, що
створюють величезні можливості з інтенсифікації інтелектуальної
діяльності людей, з іншого боку, стали об’єктивними передумовами для
виділення інформаційно-аналітичної роботи в самостійну проблемну ділянку
знань.

Прикладна спрямованість таких знань залежить від їхнього конкретного
змісту й особливостей відповідних сфер людської діяльності, тому
самостійний науковий інтерес і практична значимість є проблемами
інформаційно-аналітичної роботи, пов’язаними з вирішенням функціональних
завдань з різними організаційними структурами в суспільстві.

Інформаційно-аналітична робота набуває характеру центральної сполучної
ланки у всій діяльності підрозділів податкової міліції. Предметна
ділянка цієї роботи пов’язана насамперед з економікою країни і
діяльністю всієї податкової системи України.

Актуальність дослідження обумовлена новизною розглянутого напряму,
великою практичною значимістю результатів діяльності податкової міліції
для захисту економічних інтересів держави, значним ускладненням методів
інформаційно-аналітичної роботи в податковій галузі і відсутністю
фундаментальних праць з цієї проблематики.

Досягнення в галузі обчислювальної техніки й інформатизації значно
розширили і полегшили доступ до інформаційних ресурсів, надали в
розпорядження користувачів різних категорій могутні засоби обробки
інформації, її систематизації, узагальнення і застосування у всіляких
цілях.

Коли йдеться про сфери діяльності, об’єктами чи суб’єктами якої є великі
(складні) системи, інформаційно-аналітична робота в інтересах успішного
вирішення поставлених завдань повинна бути виділена в самостійний вид
діяльності. Це необхідно у зв’язку з різко зростаючим обсягом
одержуваної й оброблюваної інформації, складним взаємозв’язком і
взаємозалежністю між елементами системи і великою кількістю користувачів
інформації, зацікавлених у різних її аспектах, всебічних формах
систематизації й аналізу.

Природно, що податкова міліції України, відносно новий для нашої країни
правоохоронний орган, належить до категорії особливо великих і складних
систем, що вимагає для нормального функціонування даної служби обсяг
інформації винятково великий, причому сама інформація відрізняється
високим ступенем складності і різноманіттям.

У своїй роботі податкові органи використовують інформацію, отриману з
різноманітних конфіденційних та офіційних джерел [4, с. 45].

Практика показує, що податкові злочини як об’єкт діяльності
правоохоронних органів являє собою складну систему, оскільки ухилення
від оподатковування відбувається, якправило, приховано, численними і
витонченими способами, часто за участю спеціально організованих
фінансово-економічних і кримінальних структур.

Неодноразовими є випадки, коли діяльність окремих суб’єктів
підприємницької діяльності направлена винятково на використання
різноманітних фінансових схем, що дозволяють зменшити або повністю
виключити сплату податків. Для деяких з них ухилення від сплати податків
та інші економічні злочини перетворилися у професію, є способом
отримання неконтрольованих прибутків [5, с. 3].

Податкова злочинність усе більш стає транснаціональною і є джерелом
фінансування організованої злочинності, спрямовується на проникнення
злочинних елементів до органів державної влади.

Таким чином, виявлення податкових правопорушень і злочинів здійснюється
в умовах дуже складних і невизначених.

Відсутність чи неповнота офіційних електронних обліків відомостей про
платників податків, їх господарської і фінансової діяльності призводить
до необхідності використання безлічі додаткових джерел непрямої
інформації, а також застосування спеціальних інформаційно-аналітичних
методик.

Кінцевою метою інформаційно-аналітичної роботи в будь-якій сфері є
підготовка й обґрунтування варіантів рішень на різних рівнях
управлінської структури.

Органи податкової міліції, як і інші правоохоронні і контролюючі органи,
відносяться до великих систем. Як суб’єкти, вони здійснюють свою
діяльність на всій території України, включають велику кількість різних
організаційних елементів і мають складну ієрархічну структуру.

Основні об’єкти предметної ділянки інформаційно-аналітичної роботи в
сфері оподатковування також відносяться до великих і складних систем.
Добре відомо, що для успішного вивчення і вироблення шляхів ефективного
впливу щодо великих і складних систем необхідно застосовувати спеціальні
інформаційно-аналітичні методи, що відповідають конкретній специфіці
об’єкта. Особливо це стосується вирішення завдань прогнозування та
прийняття найбільш ефективних управлінських рішень, спрямованих на
протидію податковій та пов’язаній з нею злочинності.

Аналітична діяльність правоохоронних органів передує кримінологічній
характеристиці злочинності та відрізняється від останньої більш широким
спектром інформаційних і характеризуючих даних [6, с. 36].

У таких умовах інформаційно-аналітична робота як складова частина
управлінської діяльності не може здійснюватися „факультативно”, вона
неминуче вимагає функціонального виділення, організаційного оформлення і
спеціалізації по функціях збору, накопичення, обробки, видачі, аналізу і
реалізації інформації в інтересах підготовки варіантів управлінських
рішень на різних рівнях. Це і складає сутність поняття
інформаційно-аналітичного забезпечення управління підрозділами
податкової міліції.

Необхідно зазначити, що в закордонних країнах інформаційно-аналітичній
роботі органів, які спеціалізуються у сфері оподаткування, приділяється
велика увага на державному рівні. Останнім часом фіскальні відомства
більшості високорозвинених країн були реорганізовані й у законодавчому
порядку наділені повноваженнями правоохоронних органів. У їхній
структурі були створені оперативно-розшукові, слідчі й
інформаційно-аналітичні підрозділи. Це дозволило якісно поліпшити
фінансовий контроль і значно активізувати боротьбу з податковою
злочинністю.

Ефективність і економічна рентабельність розслідувань, проведених
спеціальними підрозділами, визначили високу оцінку діяльності цих
структур органами державної влади, їхню престижність у суспільстві і
постійне поповнення висококваліфікованими фахівцями.

Наприклад, у Службі внутрішніх доходів (СВД) США на початку 90-х років
утворене могутнє Генеральне управління фіскальних розслідувань. До його
складу входять оперативні, функціональні й інформаційно-аналітичні
служби, криміналістичні лабораторії. Можливості спеціально створеного
інформаційно-аналітичного підрозділу дозволяють збирати й аналізувати
дані про всі категорії платників податків. На озброєнні цих підрозділів
мається могутня інформаційна система, регіональні центри якої охоплюють
усю територію США, а банки даних містять найбільш повну інформацію щодо
платників податків, порівняно з іншими правоохоронними органами.
Зокрема, у цьому відомстві активно використовується комп’ютерна програма
повідомлень про підозрілі великі операції з готівкою. З 1982 р. у СВД
почав діяти спеціальний координаційний інформаційно-аналітичний
підрозділ, в обов’язки якого входять централізований збір, обробка й
аналіз інформації з фінансових і податкових проблем, добутої не тільки
СВД, але й іншими державними і правоохоронними органами. Новим етапом
удосконалювання координації й інформаційно-аналітичної роботи стало
створення в 1990 р. підрозділу (FINCEN), що займається збором і аналізом
інформації, яка відноситься до відмивання коштів і інших злочинів у
сфері економіки. У розпорядження цього підрозділу був переданий
автоматизований банк даних міністерства фінансів, а співробітники
одержали право направляти цільові запити в інформаційні системи ФБР,
міліції, а також в ІНТЕРПОЛ.

У Німеччині завдання податкової міліції виконує спеціальний орган
міністерства фінансів „Штойфа”. З метою інформаційно-аналітичного
забезпечення оперативно-розшукової діяльності „Штойфа” активно
використовує найбільшу в країні автоматизовану інформаційну систему, у
якій міститься інформація про десятки мільйонів платників податків
Німеччини.

Цілеспрямовано використовуючи власні банки даних, а також інформацію
інших державних і приватних установ і організацій Німеччини,
співробітники „Штойфи” розробляють власні і застосовують уже апробовані
різними спеціальними службами методики виявлення підозрілих осіб і
пошуку правопорушників.

Активно використовуваний податковою поліцією метод „пошукової кореляції”
(Fahndungsabgleich) полягає в тому, що співробітники „Штойфи” займаються
систематичним аналізом масивів даних, накопичених в автоматизованих
інформаційних системах органів прописки громадян, лікарняних кас,
страхових компаній, кредитно-фінансових установ і інших федеральних і
земельних відомств. Отримані при цьому відомості щодо підозрюваних осіб
використовуються при висуненні ним обвинувачень у протиправній
діяльності.

Метод „мережного (растрового) виявлення” (Ermittlung-sraster) полягає в
пошуку злочинців шляхом ретельного „просіювання” як своїх, так і чужих
масивів даних за такими критеріями, як часті переміщення фінансових
засобів, використання декількох кредитно-фінансових установ при
здійсненні угод і здійсненні платежів, невідповідність податкових
декларацій масштабам ділової активності платника податків, приховування
партнерів з окремих видів бізнесу, істотний розрив між способом життя і
доходами, які декларуються, оформлення придбаної нерухомості на імена
родичів і підставних осіб, вкладення готівки в предмети розкоші,
антикваріат тощо.

Поява швидкодіючих ЕОМ і розробка власних автоматизованих інформаційних
систем дозволили „Штойфе” активно використовувати зазначені методи й
організувати цілеспрямований збір і накопичення так званих „порівняльних
даних” (Datenvergleichs-bander). Уніфікація банків даних „Штойфи”,
інформаційних систем інших держустанов і правоохоронних органів
Німеччини сприяла організації ефективної роботи оперативно-розшукового
апарату податкового відомства.

Інформаційно-аналітична робота (ІАР) в підрозділах податкової міліції
являє собою принципово нову для України ділянку діяльності. Специфіка
предмета такої роботи полягає в тому, що він знаходиться на стику
фіскальної, правоохоронної, фінансово-економічної й інформаційної
діяльності. Інформаційно-аналітична робота за своєю природою носить
дослідницький характер. Безумовно, необхідно використовувати теоретичний
фундамент, практику і традиції інформаційно-аналітичної роботи в інших
правоохоронних і державних органах. Гарною підмогою є закордонний
досвід. Однак складність, новизна і специфіка предметної ділянки
діяльності податкової міліції вимагають розробки методологічних основ
організації ІАР.

За минулі кілька років діяльності підрозділів податкової міліції
створена система територіальних і центрального інформаційно-аналітичних
підрозділів і у центральному апараті. Накопичено великий досвід
вирішення завдань інформаційно-аналітичного забезпечення профілактичної,
оперативно-розшукової, документально-перевірочної і
кримінально-процесуальної діяльності. Тільки оперативно-аналітичним
управлінням УПМ ДПА у Дніпропетровській галузі в 2003 році аналітичним
шляхом з використанням комп’ютерних методів виявлено більш 2 тисяч
оперативно значимих ситуацій, пов’язаних із приховуванням доходів і
інших економічних злочинів. Проаналізовано фінансово-господарську
діяльність, установчі дані, податкову звітність, фінансові результати,
наявну оперативну та іншу інформацію щодо більше ніж 4 тисяч суб’єктів
підприємницької діяльності (СПД) та пов’язаних осіб. Здійснено вибірку
1300 СПД, які являють собою оперативний інтерес, мають явні ознаки
використання схем ухилення від сплати податків або надання послуг з
незаконної мінімізації податкових зобов’язань. Організовано взаємодію з
іншими правоохоронними органами, налагоджено постійне отримання
інформації.

У результаті перевірки отриманої інформації було виявлено близько 300
податкових злочинів та 400 інших порушень податкового законодавства. У
бюджет держави донараховано 80 млн грн, та стягнуто 35 млн грн. З
незаконного обігу вилучено на суму близько 1 млн грн.

У державні органи влади направлено близько 200 інформаційно-аналітичних
документів, багато з яких спрямовані на удосконалювання законодавства,
вироблення рішень виконавчої влади з усунення причин і умов, що сприяють
податковій злочинності. Створені автоматизовані банки даних, за
допомогою яких здійснюється інформаційне забезпечення не тільки
підрозділів податкової міліції, але й інших правоохоронних органів.

Інформаційно-аналітична робота є сполучною ланкою для всіх підрозділів
податкової міліції як з погляду вертикальних зв’язків, так і зв’язків
горизонтальних. Предметна ділянка такої роботи являє собою відображення
всієї сфери діяльності податкової міліції й охоплює інформаційне поле,
яке відображає узагальнену сукупність процесів у національній економіці
і діяльність усієї податкової системи країни.

Оскільки, як уже зазначалося, основні об’єкти предметної галузі
інформаційно-аналітичної роботи податкової міліції безумовно належать до
великих і складних систем, вони вимагають використання адекватного
науково-теоретичного апарату, спеціального комплексу
інформаційно-аналітичних методів, відповідного забезпечення необхідною
матеріально-технічною базою, насамперед, обчислювальною й іншою
технікою, предметно орієнтованим персоналом, а також розробки, апробації
і практичного впровадження ідеології єдиної машинно-управлінської
системи.

Відповідно, інформаційно-аналітична робота, що є частиною управлінської
діяльності, неминуче визначає необхідність виділення її в межах інших
видів діяльності й організаційного оформлення. Це у свою чергу означає
функціональну спеціалізацію усередині цілісної структури ІАР по напрямах
збору, накопичення, обробки, видачі, аналізу і реалізації інформації в
інтересах підготовки варіантів рішень на різних рівнях прийняття і
реалізації рішень.

Специфіка предмета ІАР податкової міліції полягає в тому, що він
знаходиться на стику фіскальної, правоохоронної, фінансово-економічної й
інформаційної діяльності. Звідси випливає реальна потреба ведення
дослідницької роботи як загальнотеоретичного, так і прикладного
характеру з численними зв’язками і залежностями між цими двома
категоріями дослідження. Причому ця робота може бути успішної тільки при
цілісному і комплексному підході, координації процесу її розвитку в
межах різних тематичних напрямів і узгодженні застосовуваної методики і
методології.

Інформаційно-аналітична робота може бути віднесена до одного з найбільш
наукомістких видів діяльності.

Великі масштаби завдань розробки систем інформаційно-аналітичного
забезпечення управління підрозділами податкової міліції визначаються
тим, що створювані уніфіковані методи аналізу й інформаційні технології
для широкого класу прикладних завдань вимагають використання як вихідної
бази реальних результатів фундаментальних досліджень, пов’язаних із
застосуванням передових технологій. Одночасно цілком зрозуміла
об’єктивна необхідність використання в сучасних умовах автоматизованих
систем підготовки і прийняття рішень, що реалізують основні функції
інформаційно-аналітичного забезпечення, практично у всіх сферах
оперативно-службової діяльності підрозділів податкової міліції.

Однак необхідно зазначити, що дотепер у цій галузі не виконано жодного
наукового чи дисертаційного дослідження, відсутні навчальні і
науково-практичні посібники. Як результат – слабко розроблені й
обґрунтовані правові й організаційні основи ІАР, не сформульовані
основні принципи і критерії оцінки її результатів. Гострою є проблема
створення адекватних моделей об’єктів інформаційно-аналітичної роботи,
особливо прогностичного характеру, адаптації і розробки методів і
засобів вирішення аналітичних завдань.

Недостатність наукової бази інформаційно-аналітичного забезпечення
управління підрозділами податкової міліції ускладнює аналіз податкової
системи з погляду економічних наслідків її функціонування, наявності в
цій системі слабких місць щодо захисту від кримінальних зазіхань, і
вироблення обґрунтованих пропозицій з удосконалення податкової і
бюджетної політики.

З урахуванням висловлених тверджень та аргументів можна зробити такі
висновки щодо сутності інформаційно-аналітичного забезпечення управління
підрозділами податкової міліції.

1. Усе зазначене наочно показує наявність об’єктивних передумов для
виділення інформаційно-аналітичної роботи в самостійну проблемну галузь
знань.

2. Інформаційно-аналітична робота підрозділів податкової міліції є
основою і вихідною точкою всіх основних форм діяльності цього
правоохоронного інституту державної влади, вона нерозривно пов’язана з
вирішенням усіх ключових завдань податкової міліції та прийняттям
важливих управлінських рішень.

3. Аналіз існуючого положення і тенденцій розвитку сучасної української
економіки, виявлення податкових злочинів, факторів, умов і причин їх
виникнення, вироблення й обґрунтування системи і методики заходів щодо
боротьби з порушеннями і злочинами у сфері оподаткування є основними
напрямами інформаційно-аналітичної роботи підрозділів податкової
міліції.

4. Інформаційно-аналітична робота – це новий, специфічний напрям у
науці, прикладна сторона якого в сфері діяльності податкової міліції є
самостійною, дуже великою і складною науковою проблемою.

5. Основними принципами методології інформаційно-аналітичної роботи є:

– цілеспрямованість розробки варіантів вирішення проблем;

– відповідність запропонованих рішень потребам практики;

– системність аналізу проблем;

– альтернативність аналітичних суджень і позицій аналітиків;

– незалежність суджень аналітиків.

Основними критеріями оцінки результатів інформаційно-аналітичної роботи
є вірогідність, повнота, важливість і своєчасність синтезованих зведень
і оперативність їх надання практичним і керівним органам податкової
міліції й органам державної влади.

6. Забезпечення управління підрозділами податкової міліції є основною
функцією інформаційно-аналітичних підрозділів податкової міліції.

Література:

1. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю:
Монографія. – Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. – 449 с.

2. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический
анализ: Учебник. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 394 с.

3. Фролова О.Г. Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх
справ: Монографія. – Донецьк: Донецьк. ін-т внутрішніх справ, 2001. –
396 с.

4. Семир’янов Д.Я. Аналітична робота в органах державної податкової
служби України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності:
Збірник наукових праць. – Донецьк: ДІВС, 2003. – № 1. – С. 44–52.

5. Лысенко В.В. Фиктивные фирмы (криминалистический анализ). – К.:
Парламентское изда-тельство, 2002. – 112 с.

6. Зинуров Р.Н. Координация информационно-аналитической деятельности
правоохранительных органов // Закон и право. – 2002. – № 11. – С. 35–38.

Похожие записи