.

Інформаційна культура юриста (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
306 2562
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Інформаційна культура юриста

ПЛАН

Вступ

1. Основи правової культури в професії юриста

2. Шляхи виховання та розвитку інформаційної культури юриста

Висновки

Література:

Вступ

В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не
зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у
використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі
змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної
людини і ставить до неї нові вимоги, найважливішою серед яких є
опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою.

1. Основи правової культури в професії юриста

Під інформаційною культурою треба розуміти такий рівень інформаційної
підготовки, який дозволяє людині не тільки вільно орієнтуватися в
потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні
та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.

Інформаційна культура – це:

– новий тип спілкування, який дає можливість вільного виходу особистості
в інформаційне буття;

– свобода виходу і доступ до інформаційного буття на всіх рівнях від
глобального до локального, оскільки внутрінаціональний, внутрідержавний
тип інформаційнорго буття не можливий;

– новий тип мислення, який формується в результаті вивільшення людини
від рутинної інтелектуальної роботи, серед рис, які визначають його, вже
сьогодні яскраво проявляється орієнтація останнього на саморозвиток і
самонавчання.

Вперше поняття “інформаційна грамотність” було введено в 1977 році в США
і використано в національній програмі вищої освіти. Асоціація
Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною назвала
особистість, яка здатна розвивати, розміщувати, оцінити інформацію і
найбільш ефективно її використати. Співвідношення понять компютерна,
інформаційна грамотність і інформаційна культура.

2. Шляхи виховання та розвитку інформаційної культури юриста

Виховання інформаційної культури особистості взагалі є суспільною
проблемою. Тому при організації цієї роботи обов’язково треба
враховувати ступінь розвитку науково-інформаційних та
бібліотечно-бібліографічних ресурсів міста (району) в цілому, а також
кожного окремого закладу, причетного до цієї справи; брати до уваги
розгалуженість системи інформаційної освіти та її спадковість;
наполегливо розвивати координаційні та коопераційні внутрішньовідомчі і
міжвідомчі зв’язки.

Професіоналізм і справедливість торжествують у юридичній практиці лише
тоді, коли юрист як служитель закону чесно виконує свій
морально-правовий обов’язок, постійно підвищує свою майстерність,
опановує досягнення теоретичної та практичної юриспруденції.

Категоріями інформаційної культури особистості можна вважати її вміння
формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук
необхідної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів,
переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні
інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а
також – здатність до інформаційного спілкування і комп’ютерну
грамотність.

Останнім часом стверджується погляд на юридичну бібліотеку як на
органічну частину інформаційного середовища суспільства. До їх
величезних інформаційних ресурсів додаються комп’ютери, програмні
засоби, машиночитані джерела інформації, а можливість підключення до
міжнародних комп’ютерних мереж збагачує їх ще й світовими інформаційними
ресурсами. Формування інформаційної культури юристів, яка включала б не
тільки традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру, але й вміння
оперувати інформацією з використанням сучасних комп’ютерних засобів,
тобто поєднувала б традиційний бібліографічний інструментарій з
комп’ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної бібліотеки.
Для її реалізації бібліотеки повинні перейти від традиційної пропаганди
бібліотечно-бібліографічних знань серед юристів до їх цілеспрямованої
інформаційної освіти.

Юриста-професіонала відрізняють від інших людей глибокі знання права,
які умовно можна поділити на такі види: а) фундаментальні, що дають
розуміння внутрішніх закономірностей держави і права, охоплюють усі
важливі юридичні поняття і категорії; б) спеціалізовані – конкретні
юридичні знання, що використовуються для потреб різних видів юридичної
діяльності:

складання юридичних документів, виконання відповідних дій і операцій,
застосування певних засобів та певної методики в процесі розв’язання
юридичних справ.

Таким чином, юрист – це професіонал, який має фундаментальні та
спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому
призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано
користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних
проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян.

Всяка кваліфікована роботи вимагає від свого виконавця наявності
певного рівня інтелекту (професійних знань, оціночних критеріїв,
почуттів, професійного етикету). Однак, щодо роботи юриста, слід
сказати, що це в більшості випадків інтелектуальна робота. В ході
вирішення юридичної справи юристу доводиться застосовувати загальні
вимоги правової норми до конкретної життєвої ситуації шляхом прийняття
відповідного рішення. Це передбачає необхідність прогнозування
подальшого розвитку подій, моделювання можливих ситуацій, визначення
засобів для їх попередження, що свідчить про інтелектуальну напруженість
юридичної роботи. При цьому, слід відзначити, що окремі юридичне значущі
дії в професійній діяльності юриста вимагають від нього не лише
інтелекту, а ще й значної фізичної підготовки.

Висновки

В наш час, в умовах інформатизації суспільства, досить актуальною є
проблема формування інформаційної культури. За думкою вчених,
інформаційна культура поки що є показником швидше професійної культури,
але з часом повинна стати важливим фактором розвитку кожної особистості.
У розвитку інформаційної культури беруть участь такі науки як
кібернетика, інформатика, бібліотекознавство, бібліографія та багато
інших.

Поняття інформаційна культура – багатоаспектне та різнопланове. За одним
із визначень – це інформаційна діяльність людини, яка з одного боку
спрямована на ефективний пошук та використання інформації, а з іншого
боку – на її формування, збереження та перетворення. Особливе місце
займає інформаційна культура в роботі юриста, адже саме володіння
інформацією (юричною в першу чергу) дає змогу якнайкраще вирішувати
покладені перед ним завдання. Вміння знаходити найновішу інформацію,
володіти методами її збору та опрацювання характеризують юриста як
професіонала в своїй справі. Без інформаційної культури не може йти мова
і про юридичну чи професійну культуру юриста.

Література:

1. Геллер И.С.   К вопросу об информационно-библиографической культуре
юристов // Вестник БАЕ.- 2001.- № 1.- С. 75-77.

2. Гендина Н.И.   Информационное образование и информационная культура
личности как факторы развития информационного общества// Библиотеки и
ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы
сотрудничества: Материалы 8-й Междунар. конф. “Крым 2001″/ ГПНТБ России.
– М., 2001.– Т. 3.- С. 987-989.

3. Медведєва Є.Концептуальна модель інформаційного навчання користувачів
// Бібліотечний вісник.-1997.- № 2.- С. 4-7.

4. Щербинина О.В.Воспитание библиографической культуры пользователей в
НТБ // Научные и технические библиотеки.- 1999.- № 11.- С. 71-74.

5. Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія: Навч. посібник. –
Київ, 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020