Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб

Комерційні юридичні особи поряд із загальними індивідуалізуючи ми
ознаками можуть мати тдодаткові. До них відносяться:

1.Виробнича марка дозволяє виділити продукцію юридичної особи серед
іншої. Ця марка вміщує найменування юридичної особи, назву виробу,
вказівку на державний стандарт, сорт, посилання на технічні умови тощо.
Вимоги до маркування товарів при їх поставці витікають із звичаїв
ділового обігу, законодавства, діючих стандартів, правил, договірних
умов.

Знаки для товарів і послуг – це позначення, за яким товари і послуги
одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Об’єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні та інші
позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні
кольорів.

Слід відмітити таке. Судова практика виходить з того, що не можна казати
про подібність товарних знаків, якщо немає однорідності товарів і
послуг, що надаються, при позначені цими знаками. За такий ситуації
нібито немає конкуренції. На підставі цього господарський суд м. Києва
вважав твердження позивача, ТОВ “АЛЛО” про те, що товарні знаки позивача
та відповідача, ТОВ “Голден телеком”, є подібними до ступеню змішування,
не обґрунтованими. На момент написання книги вище вказане рішення
Господарського суду м. Києва оскаржується в порядку апеляції.

З теоретичної точки зору не зовсім вірним є твердження, що немає
однорідності товарів і послуг, позначених товарним знаком, немає й
конкуренції. За вказаній логіки вповні могла б скластися така
гіпотетична ситуація. Є два подібних товарних знака. Одним позначаються
продукти споживання, яким довіряє споживач. Реєструється подібний
товарний знак, яким позначається побутова техніка невисокої якості. Це
можна було б використовувати при недобросовісній конкуренції. Споживач,
що купив телевізор невисокої якості, вряд чи захоче набути продукти
харчування, позначені подібним знаком.

Щодо охорони прав на товарні знаки, в Україні існує така ситуація. Право
власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва
становить 10 років від дати подання заявки до Держпатенту і
продовжується за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом
останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Власник свідоцтва
може передавати на підставі договору право власності на знак будь-якій
особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. Передача права
власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною
введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка
виготовляє товар чи надає послугу. Власник свідоцтва має право дати
будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на
підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити
умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за
ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг
власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням
цієї умови.

Знаки для товарів і послуг користуються правовою охороною і у разі
порушень захищаються. Це забезпечується законами України “Про охорону
прав на знаки для товарів та послуг”, “Про захист від недобросовісної
конкуренції”.

Фірма (комерційне найменування). Право на комерціцйне найменування
врегульоване главою 43 ЦКУ і деталізоване у інших законах. Так фірмове
найменування підприємства, в якому за змістом ст. 9 ЗУ «Про підприємства
в Україні» визначаються вид, організаційна форма підприємства та інші
ознаки, що його індивідуалізують, тобто відрізняють від іншого
підприємства, виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до
статті 4 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є
використання без дозволу уповноваженої на те особи фірмового
найменування, що може призвести до змішування з діяльністю іншого
господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх
використання.

З введенням у дію нового ЦКУ виникне необхідність усунути з ринку
суб’єктів господарювання, назви яких співпадають. Наприклад у Харкові
зареєстровано і діють чотири кафе з назвою “Mon ami”, що призводить до
неможливості їх розрізняти.

Державна реєстрація фірмового найменування здійснюється шляхом включення
його до Державного реєстру. Отже, реєстрація фірмового найменування
невідривно пов’язана з державною реєстрацією юридичної особи.

’ ? ? ,

.

8

:

F

H

P

R

d

f

?

?

c

¤

?

?

A

A

AE

E

TH

a

?

o

Z вини підприємця та заподіяних такими діями збитків власнику фірмового
найменування. Отже, фірмове найменування не може використовуватись без
дозволу власника, навіть якщо такими діями не спричиняються збитки. Слід
зазначити, що за ранніх радянських часів діяло Положення про фірму,
затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 22.06.1927 р.

Суб’єкт господарювання, фірмове найменування якого зареєстровано в
установленому порядку, має виключне право його використання. Правовій
охороні підлягає як повне, так і скорочене фірмове найменування, якщо
воно використовується юридичною особою.

Застосування подібного найменування або оригінального розташування
літер, яке може створити в учасників господарських відносин враження, що
позначається фірма, яка фактично не належить даному суб’єкту
господарювання, визнається порушенням права на фірмове найменування.
Особа, яка використовує чуже зареєстроване фірмове найменування, на
вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання і
відшкодувати завдані збитки.

В цивільному обігу також виникає необхідність індивідуалізувати такі
ознаки як найменування місця походження товарів, найменування держави
походження тощо. Адже зазвичай на ринку більш цінувались завдяки своїм
визначальним якостям, важливим з точки зору споживання, наприклад, вина,
що виготовлені не в будь-якому місті України, а саме Кримські вина; не
аудіо чи відеотехніка, що вироблена за ліцензією японської фірми, а саме
техніка виробництва Японії тощо.

Останнім часом серед індивідуальних ознак вказують й бренд – послідовний
набір функціональних, емоційних і самовиразних обіцянок цільовому
споживачеві, які є унікальними, значимими і важко імітованими. Бренд є
композицією трьох складових: фізичних (вигляд, запах, звук),
раціональних (що містить у собі та як сконструйований), емоційних (які
настрої викликає чи які психологічні почуття виникають при користуванні
ним. Розрідняють бренд комерційних юридичних осіб та бренд об’єднань
громадян, зокрема політичних партій.

До індивідуальних ознак юридичної особи відноситься її статистичний код,
код платника податку, реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі.

Чинним законодавством врегульовані зовнішні атрибути державних юридичних
осіб. Так згаданою вище поставновою Додатку №4 “Опис бланка
національного закладу (установи)” положення Про затвердження зразків та
описів печатки, бланка і вивіски національного закладу (установи)
Постанова КМУ від 22 травня 2004 р. № 655 встановлено, що бланк
виготовляється на аркуші форматом А4, посередині бланка розміщується
зображення малого Державного Герба України завширшки 12 мм. Та заввишки
17 мм. під яким центровим способом розміщується надпис “Україна”, нижче
– повне найменування центрального органу виконавчої влади, до сфери якої
належить національний заклад та найменування національного закладу.
Відповідно додатком 6 встановлені вимоги до вивіски національного
закладу. Вона повинна мати форму прямокутника розміром 700мм. на 500 мм.
На полі вивіски посередині вгорі розміщується зображення малого
Державного Герба України завширшки 80 мм. та заввишки 115 мм під яким
центровим способом — напис “Україна”, нижче – повне найменування
центрального органу виконавчої влади, до сфери якої належить
національний заклад та найменування національного закладу.

Література

Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический
центр. 331 с.,

Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник
Університету внутрішніх справ. — № 3-4. – 1998 . – с. 266-272;

Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /

Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки.
Х., Эспада. 2001.,

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко
В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.;

Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.:
Спарк. – 1994, 335 с;

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907
г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний
курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна
частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с.,

Юридическая практика //, № 24, 17.06.03, с. 18.

Валентин Перция. Определение
бренда./htth://www.marketingmix.com.ua/stories|brand.htmi

Похожие записи