.

Ідентифікація фізичних осіб як протидія організованій злочинності та тероризму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 927
Скачать документ

Реферат

на тему:

Ідентифікація фізичних осіб як протидія організованій злочинності та
тероризму

Нещодавно пройшли вибори Президента України, які визнані міжнародною
спільнотою як демократичні та прозорі. Проте, всі пам’ятають, що вони
відбувалися у три етапи. Це було пов’язане з низкою юридичних,
організаційних і технічних проблем.

Серед них слід відзначити відсутність повних і точних списків виборців,
а також оцінок кількості виборців за різними категоріями (наприклад,
кількість інвалідів різних груп, виборців, які відсутні в Україні на
момент голосування і т. ін.), ідентифікації особи, яка прийшла на
голосування.

Зазначимо, що достовірні дані щодо обліку громадян та інших фізичних
осіб різних категорій необхідні не лише для виборчого процесу, а,
передусім, для планування народного господарства, надання адресної
допомоги, відстеження процесів міграції населення, оцінки його
потенціалу і т. ін.

У всьому світі проблема забезпечення надійної ідентифікації особи набула
особливої актуальності після подій 11 вересня 2001 року. Зокрема, згідно
з Резолюцією Ради безпеки ООН № 1373 від 28 вересня 2001 року всі
держави повинні вжити заходів для попередження підробки та незаконного
використання ідентифікаційних документів та пересування терористів
шляхом ефективного прикордонного контролю проїзних документів та
контролю за наданням документів, що посвідчують особу.

Протягом останнього часу аналіз персональних даних на основі нових
інформаційних технологій в Україні здійснювали різні відомства [1].
Значний досвід використання автоматизованих систем різного призначення
мають правоохоронні органи [2]. Широкому загалу відомий Державний реєстр
фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів
(автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного
державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки,
збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних
цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими
актами України) [3].

Аналіз процесу автоматизації інформаційного супроводження економічних,
соціальних, інших суспільних питань свідчить про те, що органи державної
влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації
забезпечують його обмежено, лише на відомчому рівні. Інформаційна
взаємодія баз персональних даних різних реєстрів не здійснюється, їх
дані часто є несумісними, жоден з реєстрів не охоплює все населення
країни. Це створює труднощі при здійсненні ідентифікації фізичних осіб,
унеможливлює отримання органами державної влади і органами місцевого
самоврядування комплексної і достовірної інформації про населення для
забезпечення вирішення передбачених завдань, знижує можливості
прогнозування і ефективність відповідних процесів.

Тому у квітні минулого року було ухвалено рішення щодо прискорення
створення і введення в дію Єдиного державного реєстру фізичних осіб та
забезпечення виготовлення ідентифікаційних документів – носіїв
інформації персонального характеру.

Національні реєстри населення існують у багатьох країнах світу: у Швеції
– з 1947 року, в Ісландії – 1953, у Данії – 1968, у Франції – 1971, в
Іспанії – 1976, в Бельгії – 1983, у Греції – 1986, у Болгарії – з 1999
року. В Росії в грудні 2003 введено в експлуатацію першу чергу
автоматизованої системи “Державний реєстр населення”. Координацію робіт
в Україні у цьому напрямі покладено на Міжвідомчу комісію, склад якої
затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 18 червня 2004 р. № 789
[4].

Створення Державного реєстру населення означає ще один реальний крок
України на шляху до європейської інтеграції, адже не тільки, наприклад,
система паспортизації нашої країни, а й уся система індентифікаційних
документів модернізується відповідно до європейських вимог. Адже у
зв’язку з необхідністю посилення боротьби з тероризмом за рішенням країн
ЄС і “великої вісімки” з 2006 року перетин кордонів цих країн
громадянами інших держав буде можливим лише з паспортами, що мають
підвищені ступені захисту. Ці заходи відповідають також положенням
Варшавської конференції щодо спільної боротьби проти тероризму стосовно
запровадження єдиних методів паспортного контролю, спрямованих на
протидію незаконній міграції та переміщенню екстремістських груп через
території держав-учасниць.

Зокрема, пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня
2001 р. № 1694 передбачено, що з метою запобігання спробі незаконних
іммігрантів і представників екстремістських груп використати паспортні
та інші документи України у своїй протиправній діяльності слід
прискорити роботу з практичного впровадження Єдиної державної
автоматизованої паспортної системи України, – зокрема зі створення
централізованої системи виготовлення документів, що посвідчують особу та
підтверджують громадянство України, інших персоніфікованих документів
громадян, відповідно до вимог законодавства ЄС [5].

Концепція створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб, яка
ґрунтується на вимогах Конституції України, інших актів законодавства,
що регулюють питання реєстрації населення та видачі ідентифікаційних
документів в Україні, конвенцій та директив Європейського парламенту,
Ради Європейського Союзу та інших міжнародних організацій, затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 р. № 1500
[6].

Ідентифікаційні документи (ID documents) фізичної особи – це документи у
вигляді картки встановленого зразка, що є матеріальним носієм інформації
про фізичну особу персонального характеру, яка міститься у Реєстрі.

З початку 2005 року в Україні вже впроваджуються такі документи, які
містять у собі електронну інформацію про своїх власників. Це, зокрема,
паспорт громадянина України нового зразка, посвідчення водія та
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Впровадження нових
документів обумовлено зростанням кількості підроблених традиційних
документів старого зразка. Наприклад, тільки у сфері транспорту кожного
року органами міліції виявляються більше тисячі фальшивих документів,
серед яких, зокрема, посвідчення про реєстрацію транспортних засобів,
водійські посвідчення, талони до водійських посвідчень, довідки-рахунки,
талони про проходження техогляду і т. ін. Мають тенденцію до зростання
злочини з використанням фальсифікованих документів для проведення
незаконних операцій купівлі-продажу і реєстрації транспортних засобів,
транзиту викрадених автомобілів з України в Білорусь і Росію і т. ін.

Ідентифікаційні документи виготовляються у вигляді пластикових карток
формату ПД-1 (54,0 х 85,6 мм) і ПД-2 (74,0 х 105,0 мм), крім бланків
документів, які виготовляються у вигляді книжечок у форматі ПД-3 (88,0 х
125,0 мм) з полікарбонатною сторінкою, з дотриманням вимог Міжнародної
організації цивільної авіації (ICAO) щодо розмірів і розташування полів
у машинозчитуваній зоні документів під час внесення відомостей про
власника документа та фізичних характеристик матеріалів, що
використовуються для виготовлення документів. У документах зазначається
код органу, що їх видав, та вносяться відомості українською мовою і
латинськими літерами згідно з вимогами додатка 2 до Правил оформлення і
видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного
документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення [7].

Ці документи надійно захищені від підробки. Так, зокрема, паспорт
громадянина України нового зразка містить понад 25 ступенів захисту. Це
пов’язане з тим, що “старий” паспорт не витримує жодної критики з огляду
безпеки. Серед захисних елементів слід зазначити такі, як зображення
мапи України на обкладинці невидимою флуоресцентною УФ-фарбою зеленого
свічення, відцифроване зображення власника документа та відомості про
нього, виконані способом лазерного гравіювання, дублювання
відцифорованого зображення особи власника документа способом лазерної
перфорації, фонові рисунки адміністративно-територіальних одиниць, яким
присвячені сторінки паспорта, виконані спеціальними растровими
елементами, що не повторюються і т. ін.

У закордонний паспорт, оформлений за новою технологією, на відміну від
паспорта старого зразка, вноситься методом лазерного друку відцифрована
фотографія власника паспорта, його особистий підпис, додаткові ступені
захисту документа. Дані такого паспорта добре зчитуються
автоматизованими засобами контролю, у тому числі й тими, котрі
встановлені у прикордонних пунктах країн Європейського Союзу. Тому черги
на кордоні будуть коротше, паспортний контроль буде проходити швидше.

Слід зазначити, що ця проблема стосується не тільки вітчизняних
ідентифікаційних документів. Як повідомив на прес-конференції у Ліоні
Генеральний секретар Інтерполу Рональд Нобле, вважаються загубленими
понад 80 тис. паспортів і злочинці користуються понад 400 тис.
викрадених та незаповнених паспортних бланків [8]. Тому міністри
внутрішніх справ “великої вісімки” домовились про наступний крок щодо
підвищення захисту документів – використання мікрочипів з даними про
відбитки пальців особи та сітківки ока. У всіх країнах-членах ЄС вже
зібрано бази даних відбитків пальців злочинців. Це означає, що за
відомими відбитками можна встановити порушника. Відбитки пальців будуть
вимагатися при отриманні візи і зберігатися в новій Інформаційній
системі видачі віз (Visa Information System, VIS).

Закордонні паспорти нового зразка у Німеччині та США з’являться вже
найближчим часом, а у Великобританії з цього питання вже прийнято
відповідне законодавство. Відповідні заходи очікують і від інших країн
Ради Європи.

Це повинно стати перешкодою для переміщення міжнародних терористів,
багато з яких користуються фальшивими паспортами, а також – для
нелегальної міграції, торгівлі людьми – сучасної форми рабства.

 

Список використаних джерел

1. Інформатизація управління соціальними системами:
організаційно-правові питання теорії і практики: Навч. посіб. / В.Д.
Гавловський, Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк, Ю.В. Ящуринський, М.В.
Гуцалюк; За заг. ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного. – К.: МАУП, 2003. –
336 с.

2. Гуцалюк М.В., Калюжний Р.А. Інформатизація правоохоронних органів
України: проблеми та шляхи їх розв’язання // Боротьба з організованою
злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2003. – № 7. – С. 89 –
94.

3. Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків
та інших обов’язкових платежів” від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР.

4. Постанова Кабінету Міністрів “Про утворення міжвідомчої комісії з
питань координації робіт із створення та функціонування Єдиного
державного реєстру фізичних осіб” від 18 червня 2004 р. № 789.

5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми
реалізації положень Варшавської конференції щодо спільної боротьби проти
тероризму” від 14 грудня 2001 р. № 1694.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції
створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб” від 9 листопада 2004
р. № 1500.

7. Постанова Кабінету Міністрів України “Питання виготовлення
ідентифікаційних документів, дані яких вносяться до Єдиного державного
реєстру фізичних осіб” від 9 листопада 2004 р. № 1499.

8. Я достаю из широких штанин… // Сегодня. – 2004. – 30 сент. – С. 5.

М.В. Гуцалюк. Ідентифікація фізичних осіб як протидія організованій
злочинності та тероризму. Журнал “Боротьба з організованою злочинністю і
корупцією (теорія і практика)” 11’2005

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020