.

Характеристика основних видів юридичної діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
603 11996
Скачать документ

Реферат

на тему:

Характеристика основних видів юридичної діяльності

ПЛАН

1. Поняття юридичної діяльності

2. Головні риси юридичної діяльності

3. Юридична практика, її різновиди та особливості

Список використаної літератури

1. Поняття юридичної діяльності

Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери
соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано
тому, що всяка людська активність спостерігається лише у випадку
свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у
визначеній системі зв’язків, тобто у певній сфері соціальних відносин.
Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та
допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична
діяльність може мати свої власні форми здійснення та відбуватися у
різних сферах життя суспільства. У даному випадку було б доцільним
визначити, які види соціальної діяльності існують поряд з юридичною та
якими рисами остання відрізняється від всіх інших. За різними підставами
виділяють такі види, як – розумова, предметна, виробнича, політична,
організаційна, державно-управлінська, виховна та безліч інших видів
діяльності за формою прояву або способом здійснення (це залежить від
методології дослідження).

Виділення такої значної кількості видів обумовлено багатогранністю
соціального життя, складністю відносин та зв’язків, в які вступають люди
для задоволення своїх потреб матеріального або духовного походження.
Кожний вид діяльності характеризується конкретними причинними зв’язками,
метою, формами, сферою здійснення, суб’єктами, засобами та інше.

2. Головні риси юридичної діяльності

Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також
характеризується певними рисами:

1. Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.

2. Здійснюється спеціально уповноваженими на то суб’єктами, які
володіють юридичними знаннями.

3. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по
відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та
задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських
потреб та інтересів.

4. Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на
організацію дій інших суб’єктів і значною мірою пов’язана з державною
діяльністю.

5. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають
окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових
результатів.

6. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи
творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення
на підставі загальної моделі поведінки.

7. Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери
суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.

Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів
соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою
отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів
соціальних суб’єктів у відповідності до вимог права.

Іноді вживається термін юридична практика, який по суті відображає
поняття діяльності, але включає ще й досвід практичного засвоєння
дійсності. Адже всяка діяльність здійснюється з урахуванням існуючого
досвіду. Це закономірність соціального прогресу, тому немає потреби
вишукувати суттєві відмінності між двома вище згаданими термінами.

3. Юридична практика, її різновиди та особливості

Нами вже було зазначено, що зміст юридичної діяльності у кожному випадку
складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення
обсягу, сфери та форм юридичної діяльності. В умовах соціального
прогресу, ускладненням соціальних зв’язків відповідним чином змінюється
зміст та форми соціальної, а, значить, і юридичної практики. На підставі
аналізу спробуємо обгрунтувати вище зазначену закономірність.
Професійна діяльність (prudentes) знатоків римського права поділялася на
три основні види: cavere (складати нові позиви та угоди), agere (вести
справу у суді), respondente (давати відповіді). Самою типовою функцією
юрисконсультів було “respondente” — висловлювання думок стосовно запитів
приватних осіб або їх представників. Авторитет римських юристів, набутий
у судових засіданнях, був настільки значним, що їх думки впливали на
волю суддів навіть без їх особистої участі у судовому розгляді справи. У
зв’язку з тим, що за консультаціями в основному зверталися
оратори-адвокати, Цицерон порівнював роль юрисконсульта у суді з роллю
латинського флейтиста, який супроводжував виступ актора на сцені.

З часом, відповідно до нових вимог соціального прогресу, юридична
практика зазнавала змін у бік розширення змісту, ускладнення структури,
появи нових форм та засобів здійснення. Тому на сучасному етапі до
змісту юридичної практики (діяльності) відносять не тільки складання
документів, консультування та участь у судовому засіданні, а також
багато інших юридично значущих дій. До вже існуючого переліку слід
додати: попередження, припинення та розслідування правопорушень,
притягання до юридичної відповідальності, виконання покарань, підготовка
та прийняття нормативно-правових актів, здійснення правовиховної та
науково-дослідницької діяльності, реєстрація та статистичний облік
правових явищ, результатів юридичної діяльності… Ці дії можна
розглянути, як форми прояву юридичної діяльності та структурно розкласти
на окремі акти поведінки, які поєднуються єдиним напрямом та метою
юридичної роботи. Наприклад, у межах правотворчого процесу
виділяємо: формування творчої групи, написання проекту закону,
узгодження та доробку проекту, внесення на обговорення до правотворчого
органу та інше. У межах притягання до юридичної відповідальності можна
виділити вивчення фактичних обставин справи, збір додаткової інформації,
вивчення особи правопорушника, вибір виду та міри покарання, з’ясування
пом’якшуючих обставин, підготовку та винесення рішення по справі тощо.

Виникають питання – які дії слід віднести до юридичне значущих дій? На
якій підставі ті чи інші дії можна охарактеризувати як юридичні – чи за
ознакою суб’єкта або установи, чи за наявністю правових наслідків, чи за
ознакою використання правових засобів? На нашу думку, відповіді можуть
бути різними в залежності від того, що мається на увазі. Якщо ми
намагаємося окреслити окремий вид чи форму юридичної діяльності, то
необхідно використовувати комплексний підхід згідно до усіх ознак, що
були нами зазначені. Якщо розглядати окремо взятий акт людської
поведінки за межами професійної юридичної діяльності, то за основу
доцільно брати наявність або відсутність правових наслідків. Наприклад,
громадянин, який не має юридичних знань, не працює у юридичній установі
здійснив акт купівлі-продажу автомобіля або звернувся у суд з позовом,
то можна стверджувати, що він здійснив юридичне значущі дії за ознакою
виникнення, зміни або припинення правових відносин у зв’язку зі своєю
активністю. У той же час, в межах виконання свого професійного обов’язку
юристом всі його дії, націлені на досягнення правового результату, слід
вважати юридичне значущими.

Щодо визначення видів юридичної практики, яка охоплює своїм поняттям
окремі акти поведінки та форми юридичної діяльності, то найбільш
значущою слід признавати класифікацію за суб’єктами (судова,
прокурорська, законодавча, слідча та інші), а також класифікацію за
змістом інтелектуальної діяльності (пізнавально-пошукова,
реконструктивна, організаційна, реєстраційна, комунікативна), яку
пропонує О.В. Шмоткін. Інші види та підстави класифікації юридичної
практики мають значимість лише у зв’язку з проведенням
конкретно-цільового дослідження, що у даному випадку не ставиться за
мету.

Для з’ясування соціальної цінності юридичної практики необхідно
звернутися до розгляду її функцій – основних напрямів впливу на
суспільні відносини. Традиційним є підхід поділу функцій на
спеціально-юридичні та загально – соціальні з метою виявлення більш
значущих, цілеспрямованих та відносно-значущих, побічних напрямів
впливу. Нами вже було відмічено, що юридична діяльність має
багатоаспектний характер тому, що здійснюється у різноманітних сферах
людської діяльності, відносно до регулятивних можливостей права, а у
зв’язку з цим залишає певні “сліди свого перебування”. Це і буде
загальний вплив на економічні, політичні, культурні,
ідеологічні, організаційно-управлінські відносини, на підставі чого, ми
виділяємо відповідні функції.

Але є такі напрями впливу на суспільні відносини, в яких розкривається
основний зміст юридичної діяльності та відбувається досягнення
наміченого правового результату. Тому дані напрями впливу називаються
спеціально-юридичними функціями, серед яких, відповідно до аналогічних
функцій права, виділяють регулятивну та охоронну. На більш конкретному
рівні, виходячи з завдань, що вирішуються у процесі юридичної практики,
спеціально-юридичні функції можуть бути поділені на підфункції або
функціональні компоненти, які тісно пов’язані з регулятивною та
охоронною функціями, співвідносяться з ними, як частка і ціле.

Серед таких підфункцій можна виділити уповноважуючу, превентивну,
виховну, дослідницьку, розслідувальну, судову, захисну,
правовідновлюючу, пошукову індивідуально-організаційну,
реестраційно-засвідчувальну. Кожна з них є лише напрямом функціонування
та наповнюється змістовно практичними діями у межах конкретної юридичної
спеціальності.

Ще одним важливим аспектом розуміння сутності юридичної практики є
з’ясування її співвідношення та взаємодії з юридичною наукою. Теорія і
практика по суті невід’ємні речі, які не можуть існувати окремо одна від
одної. В цілому, головним завданням юридичної науки є вирішення потреб
та інтересів громадянського суспільства, окремих його суб’єктів у ході
здійснення юридичної практики. Відповідно до цього, зворотній зв’язок
існує у бік теорії. Факти реальної дійсності являються предметами
науково-теоретичних досліджень, в результаті чого ми отримуємо певні
висновки, узагальнення, закономірності, будуємо прогнози на майбутнє. У
теоретико-пізнавальній діяльності практика має виключне значення тому,
що виступає в якості одного із засобів засвоєння теоретичних положень,
переведення їх з ряду уявлень у площину професійних навичок та вмінь.
Саме практика підказує ті питання, які потребують свого ретельного
вивчення. У ході практичної діяльності накопичується досвід юридичної
роботи, що потім підлягає теоретичній переробці, передачі іншим
суб’єктам. Наприклад, у процесі прийняття закону або іншого
нормативно-правового акту використовуються пропозиції вчених-юристів,
які готують той чи інший проект, узгоджують його з потребами практики.
До окремих положень проекту, навіть слів, можуть надаватися пояснення,
ґрунтовні докази, порівняльний аналіз. Всі наукові знання, стосовно
правил та прийомів створення норм права, їх формалізації, прийнято
називати правилами юридичної техніки. У ході розслідування правопорушень
також використовуються теоретичні знання, як методика проведення окремих
слідчих дій, володіння нормативним матеріалом або закономірностями
перспективи юридичної справи тощо. При цьому можуть використовуватися
теоретичні знання фахівців не юридичної сфери для надання висновків по
окремим питанням. Це, наприклад, психологи, викладачі, мистецтвознавці,
які своїми теоретичними рекомендаціями допомагають вирішенню справи,
встановленню істини. Використання теоретичних знань у юридичній
діяльності значною мірою впливає на її ефективність.

Таким чином, юридична наука, як теоретична надбудова, існує для
вирішення нескінченного кола питань суспільного життя, що виникають у
сфері регулятивного впливу права і обумовлені людськими потребами та
інтересами. Це в свою чергу означає, що у ході теоретичних досліджень, а
також під час практичної діяльності у центрі уваги повинна знаходитися
особа, як головна ціль усякої соціальної діяльності, як найвища
соціальна цінність.

Список використаної літератури

Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія: Навч. посібник. – Київ,
1998.-156 с.

Шмошкін О.В. Юридична деонтологія – К., 1995.

Юридична деонтологія / Гусєв, Тіхоміров та ін.- К., 1999.

Юридична деонтологія / За ред. Бругалова. – К., 1998.

PAGE

PAGE 9

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020