Гроші як об‘єкти цивільних прав

Гроші та цінні папери встали особливим об’єктом цивільного права, що
зумовлене їх функціями, способами забезпечення, сферою правового
регулювання. Тому вони заслуговують особливого розгляду.

Глава 13 ЦК України одним з різновидів об‘єктів цивільних прав
передбачає гроші, і ч. 1 ст. 192 ЦК в якості законного платіжного
засобу, обов’язкового до приймання на всій території України визнає
гривню як грошову одиницю України. Для забезпечення організації
готівкового грошового обігу встановлення номіналів, систем захисту,
дизайну грошових знаків, створення, виготовлення та зберігання банкнот і
монет здійснюється Національним Банком України, який також здійснює
емісію національної валюти та встановлює офіційний курс гривні до
іноземних валют (ст. 33 ЗУ «Про Національний Банк України»). Крім цього,
забезпечення стабільності гривні є основною функцією НБУ.

Щоправда, не виключається можливість використання в нашій державі валют
інших держав, але у визначених випадках та порядку, що зумовлено
необхідністю забезпечення економічної безпеки як складової національної
безпеки України.

Розгляд цих об‘єктів варто здійснювати з врахуванням досягнень
економічної науки, оскільки сутність, функції, значення та порядок обігу
грошей підпадають під об‘єкт вивчення цієї науки, а право закріплює,
регулює та охороняє товарно-грошові суспільні відносини.

Економіка сутність грошей зводить до того, що гроші — це специфічний
товарний вигляд, з натуральною формою якого пов‘язується суспільна
функція всезагального еквіваленту і цю сутність можна звести до єдності
трьох властивостей:

всезагальної безпосередньої обмінюваності;

кристалізації мінової вартості;

матеріалізації всезагального робочого часу.

О.С. Булатов гроші розглядає як особливий товар, який служить
всезагальним еквівалентом, сутність якого знаходить вияв у їх функціях.

І економісти, і правники солідарні в тому, що однією з головних функцій
грошей є вартісна функція (гроші як міра вартості), яка полягає в тому,
що будь-який товар можна прирівняти до визначеної суми грошей, що дає
кількісне співставлення величини вартості товару. Але не самі гроші
роблять товари співрозмірними, а кількість затраченої на їх виробництво
людської праці, через що формою вираження вартості товару є його ціна.

Так, в цивільному праві при неможливості повернення предмета
зобов‘язання чи відшкодування шкоди в натурі допускається можливість
повернення вартості втраченого чи пошкодженого товару в грошовому
еквіваленті. Моральна шкода, яка носить неоречевлений характер і немає
матеріалізованого вираження також може відшкодовуватися в грошовому
вимірі, тому можна сказати, що грошима можна погасити будь-який майновий
борг, якщо на це немає заборони в законі чи проти цього не заперечує
кредитор.

Не менш важливою функцією грошей є їх платіжна функція (гроші як засіб
платежу). Гроші (в нашому випадку гривні), являються єдиним законним
платіжним засобом на території держави, через що монети і банкноти,
незалежно від їх номінальної вартості обов‘язкові до приймання всіма
суб‘єктами господарювання на території України. Підтримання платіжної
функції національної валюти є одним з основних завдань НБУ, яка
реалізується через створення і накопичення золотовалютного фонду
України. Гроші, які втратили внаслідок грошової реформи свою платіжну
функцію власне перестають бути грошами, але вони залишаються об’єктом
цивільних правовідносин у більш вузькій сфері колекціювання.
Колекціонери ними обмінюються, продають тощо.

Гроші виконують також обігову функцію (гроші як засіб обігу), яка
означає, що гроші виступають таким товаром, який може бути використаним
для купівлі будь-якого товару чи послуги, що, безумовно, долає
індивідуальні, часові і просторові межі, які характерні для прямого
(бартерного) обміну.

Варто відзначити і накопичувальну функцію грошей (гроші як засіб
накопичення, збереження та створення скарбів). Маючи тимчасово вільні
кошти будь-який суб‘єкт може їх накопичувати і через ринкові механізми
перетворювати у капітал, що приносить прибуток. Накопичення грошей може
також стати і необхідною умовою регулярного поновлення виробництва.

Функція світових грошей проявляється в тому, що гроші служать
всезагальним платіжним засобом і виступають в якості міжнародного
платіжного засобу при прямій купівлі-продажу товарів за кордоном.
Особливим прикладом прояву цієї функції є введення країнами
європейського союзу єдиної грошової одиниці – євро, і взагалі
спостерігається тенденція до уніфікації грошей. Проголосивши курс на
зближення з європейською спільнотою, рано чи пізно Україна змушена буде
приєднатися до встановлених стандартів, і тому цілком не виключена
можливість заміни національної валюти України – гривні, на європейську.

Варто відзначити, що гроші, окрім того, що виступають в якості об‘єкта
цивільних прав можуть виступати і в якості предмета деяких видів
цивільних угод. Так, гроші можуть являтися предметом договорів позики та
кредиту (ст. ст. 1046, 1054 ЦК), так як мета цих договорів полягає у
строковому, без- чи відплатному користуванні грошовими коштами. Вони є
основним предметом неустойки (ст. 551 ЦК), задатку (ст. 570 ЦК),
відступного та договору управління майном (в випадках прямої вказівки
закону). Сюди ж можна віднести і договори купівлі-продажу іноземної
валюти, у яких гроші виступають як особливий товар.

Даючи юридичну характеристику грошам як речам варто сказати, що вони
являються споживними, подільними, взаємозамінними речами. Вони
визначаються також родовими ознаками, і це пояснюється тим, що
властивості грошей визначаються вираженою в них грошовою сумою а не
кількістю окремих банкнот чи монет, хоча через нумерацію банкнот гроші
підпадають під ознаки речей, визначених індивідуально-визначеними
ознаками, оскільки персональний номер кожної із них незалежно від
номіналу дає змогу виділити її із ряду тотожних.

Щоправда, характеристику грошей як речей, визначеними
індивідуально-визначеними чи родовими ознаками варто здійснювати лише
стосовно грошей, які знаходяться в обігу в формі готівки, оскільки саме
в цій формі вони мають оречевлене (матеріальне) вираження.

???????¤?¤?$???????A?едення електронних пластикових карток чи можливості
здійснення розрахунків з допомогою стільникового зв‘язку не лише знижує
необхідність в готівці, але й суттєво мінімізує ризик викрадення чи
іншої втрати грошей). Крім цього причинами, що породжують у світовій
економіці тенденцію до зменшення кількості грошей в готівковій формі є
те, що:

безготівкова форма полегшує і прискорює розрахунки між суб‘єктами
цивільно-правових відносин;

безготівкові гроші мають високий ступінь ліквідності, що пояснюється
можливістю швидкого надання їм готівкової форми;

здійснення розрахунків безготівковими грошима дає змогу виявляти,
попереджати та припиняти «тіньові» процеси в економіці, а також
прослідковувати рух грошових потоків.

Здійснюючи поділ грошей на готівкові та безготівкові варто більш
докладно зупинитися на характеристиках кожної з груп.

Готівка може знаходитися в обігу в вигляді металевих монет та паперових
купюр (банкнот). Історичною формою металевих грошей були злитки різної
форми, у зв‘язку з чим вони поділялися на повноцінні та неповноцінні.
Першими вважалися гроші, номінальна вартість яких відповідала вартості
благородного металу, який у них містився. У неповноцінних грошах
номінальна вартість була вища вартості благородного металу, який входив
у їх вміст. У сьогоднішніх умовах металеві гроші виконують функцію
розмінних монет і їх склад не містить дорогоцінних металів.

Щоправда, рідкісні, сувенірні, колекційні гроші (паперові банкноти та
монети) можуть цінитися достатньо дорого, незважаючи на те, що вони вже
не перебувають у обігу чи їх роль як купівельно-платіжного засобу досить
низька. Це можна пояснити зокрема тим, що їх ціна формується під впливом
попиту та пропозиції, їх рідкісності, оскільки в такому випадку вони
розглядаються не як гроші, які виконують властиві їм функції, а як речі,
які мають певну цінність (історичну, нумізматичну тощо) і є предметом
цивільно-правових договорів на передачу майна у власність.

Може бути і зовсім інша ситуація, коли вартість матеріалу, з якого
виготовлений грошовий знак, значно перевищує його номінальну вартість
(Напр. НБУ випустив партію колекційних монет номіналом 1 гривня, кожна з
яких виготовлена з 1 кілограма золота ).

Історично, паперові гроші виникли в якості альтернативи заміни срібних і
золотих монет. Але їх суть та значення відрізнялися від суті грошей в
сьогоднішньому розумінні. Такі гроші виконували функцію засобу обігу,
випускалися для покриття дефіциту державної казни і наділялися державою
примусовим курсом. Сьогодні ж готівкові гроші в формі банкнот, які
виникли з платіжної функції грошей, випускаються центральним банком
держав, є його безстроковим борговим зобов‘язанням і мають державну
гарантію.

Даючи юридичну оцінку безготівковим грошам професор Є.А. Суханов
зазначав, що безготівкові гроші є не речами, а правами вимоги, через що
не можуть вважатися загальнообов‘язковим платіжним засобом. Таку думку
він пояснював наявністю обмежень та спеціальної процедури переведення
грошей з безготівкової в готівкову форму, ймовірністю ризику
неплатоспроможності банку, на депозитному рахунку якого знаходяться
гроші, а також тим, що безготівкові гроші можуть включатися в поняття
майна і навіть в поняття підприємства як єдиного майнового комплексу.

Самі гроші, особливо паперові та віртуальні, мають ідентифікаційні
ознаки: номер, серія, емісія (рік випуску), що слугує різним правовим
цілям. Наприклад загальна оцінка грошей та платежі здійснюються за їх
номіналом, а спеціальна за іншими правовими та фізичними
характеристиками: стан зносу купюри. Для пошукових заходів має значення
номер та серія купюр.

В сучасних умовах поняття безготівкових грошей ототожнюється з поняттям
електронних грошей, тобто рахунках комп‘ютерної пам’яті банків,
розпорядження якими здійснюється з допомогою спеціальних електронних
пристроїв, і електронні гроші новою сходинкою в еволюції світового
грошообігу.

Як об’єкти цивільних прав гроші бувають готівкові, безготівкові в тім
числі й в електронній формі.

Деякі з них мають обмежене застосування, наприклад одін – індексуюча
умовна розрахункова одиниця, яку уповноважений банк визначає на підставі
власної методики з урахуванням індексу інфляції, індексу виробників
промислової продукції, індексу цін на будівельно-монтажні роботи та
інших чинників на розсуд банку, які впливають на визначення вартосі
іпотечного зобов’язання (п.13 ст.1 ЗУ «Про внесення змін до Закону
України «Про проведення есперименту у житловому будівництві на базі
холдингової компанії «Київміськбуд».

Література

Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический
центр. 331 с.,

Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник
Університету внутрішніх справ. — № 3-4. – 1998 . – с. 266-272;

Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /

Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки.
Х., Эспада. 2001.,

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко
В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.;

Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.:
Спарк. – 1994, 335 с;

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907
г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний
курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна
частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с.,

Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов. Под ред. проф. В.Е. Жукова. —
М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622с. С. 10-11.

Экономика: Учебник / Под ред. доц. А.С. Булатова. 2-е изд. , перераб. и
дополн. — М.: Издательство БЭК, 1997. – 816с. С. 399.

Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов. Под ред. проф. В.Е. Жукова. —
М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622с. С.11.

Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А.
Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. –
. С.313.

Вони враховуються при розслідуванні хабарів та в інших передбачених
законом випадках.

Урядовий кур’єр, 2002, №57, -С.10

Похожие записи