Реферат на тему
Громадські роботи
Стаття ККУ 56:
1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від
роботи чи навчання час безоплатних суспільне корисних робіт, вид яких
визначають органи місцевого самоврядування.
2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот
сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
3. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої
або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку,
а також військовослужбовцям строкової служби.
1. Громадські роботи — вид основного покарання, який полягає у виконанні
засудженим безоплатних суспільне корисних робіт.
Безоплатні суспільно-корисні роботи виконуються засудженим у вільний від
роботи чи навчання час. Конкретні види таких робіт визначаються органами
місцевого самоврядування. Ними можуть бути: прибирання вулиць, парків,
скверів, інших територій, роботи з благоустрою населеного пункту,
ремонту будівель, комунікацій, вантажно-розвантажуючі роботи, догляд за
хворими, сільськогосподарські роботи, роботи по впорядкуванню лісів та
інші роботи, що не потребують спеціальної підготовки чи певної
кваліфікації.
2. Суд вправі застосовувати громадські роботи на строк від п’ятдесяти до
двохсот сорока годин. Винний зобов’язаний відбувати дане покарання не
більш як чотири години на день.
Вільніш від роботи чи навчання часом є вихідні, святкові дні, а також
денний час, що залишається після робочого дня (часу навчання). Виконання
цього покарання в нічний час (з 22-1 до 6-ї години) щодо працюючих вдень
осіб видається недопустимим, оскільки це суперечить нормам
законодавства, що встановлюють право особи на відпочинок. Безробітні
можуть відбувати це покарання і в нічний час.
3. Не призначаються громадські роботи непрацездатним (Інвалідам першої
та другої груп), вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а
також військовослужбовцям строкової служби. Даний вид покарання не
повинен застосовуватися і до працівників міліції, оскільки вони постійно
перебувають при виконанні службових обов’язків. Недоцільність їх
застосування до інших категорій працівників може бути визначена судовою
практикою.
4. КК не передбачає можливості звільнення осіб, засуджених до
громадських робіт, від відбування покарання з випробуванням (ст. 75),
умовно-дострокового їх звільнення від покарання (ст. 81), а також заміни
не відбутої частини покарання більш м’яким покаранням (ст. 82).
5. Ухилення від відбування громадських робіт утворює склад злочину,
передбачений ч. 2 ст. 389.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
