Реферат на тему

Ганізація виконання окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів у
сфері оподаткування

План

1. Завдання та значення планування слідчих дій.

2. Збір інформації для планування (попереднє планування).

3. Процес планування:

а) визначення необхідної інформації;

б) переваги та недоліки попередніх опитувань;

в) найкращі джерела інформації.

Література Вирішення завдань кримінального процесу та судочинства, які
виникають під час розслідувань ухилень від сплати податків, мож-ливе
лише за умови виконання різного роду організаційних заходів. У багатьох
випадках напрями розслідування вказаних злочинів, ви-конання
організаційних, процесуальних, оперативно-розшукових заходів
визначається специфікою економічних злочинів, а також тією інформацією,
яку має слідчий на попередньому етапі.

Специфіка розслідувань ухилень від сплати податків полягає у тому, що
слідчому необхідно ознайомитися з характером і обсягами операцій
суб’єкта підприємницької діяльності, організацією доку-ментообігу за
ними.

Крім того, необхідно знайти та вилучити необхідні документи, що
характеризують фінансово-господарську діяльність та сприяють виявленню і
доведенню фактів порушення податкового законодавства. 

Фінансові розслідування вимагають від оперативних праців-ників та
слідчих податкової міліції складання деталізованих запитів для збору
всіх суттєвих свідчень та доказів, які можуть довести або виключити
наявність злочинних діянь з боку суб’єктів підприємни-цької діяльності. 

Правильне планування та використання оптимальних органі-заційних
підходів дозволяє працівникам міліції, які займаються фі-нансовими
питаннями, найбільш ефективно використати їх особистий час, кошти, що
виділяються на розслідування, та зібрані докази. 

Завдання та значення планування слідчих дій

Планування процесу попереднього слідства визначає чітку ор-ганізацію
діяльності слідчого, взаємодію з іншими службами пода-ткової міліції та
ДПА і є однією з умов успішного розслідування ухилень від сплати
податків. 

У криміналістичній літературі планування розслідування представлено як
складний розумовий процес, що полягає у визначенні завдань слідства,
шляхів та способів їх вирішення відповідно до чинного законодавства. 

Планування включає в себе елементи організаційного харак-теру. Його
використання необхідне як на початковому, так і на на-ступних етапах
розслідування. Підставою для планування є інфор-мація про податкове
правопорушення та його складові частини (елементи). Вказана інформація
може отримуватися з різних джерел: 

матеріали документальних перевірок;

оперативно-розшукові заходи;

слідчі дії за іншими СПД тощо. 

Планування розслідування зосереджується не тільки на скла-данні
письмового плану. До його змісту входить також діяльність слідчого з
вивчення та аналізу фактичних даних про податкове пра-вопорушення,
визначення завдань, шляхів та засобів для їх вирішення.

Планування розслідування, як і інша розумова діяльність, ви-значається
як об`єктивними, так і суб`єктивними факторами. 

Об`єктивний фактор полягає у тому, що планування базується на фактичних
даних про здійсненний податковий злочин.

Суб`єктивний фактор проявляється в індивідуальних особли-востях слідчого
як людини. Залежно від рівня освіти, досвіду прак-тичної діяльності,
життєвого досвіду, психологічних та моральних особливостей планування
може вестись різними шляхами. Від слід-чого вимагається швидке
реагування на зміни ситуації, в яких про-ходить впровадження слідчих
дій. Це означає, що запланована дія-льність щодо розкриття та
розслідування податкового злочину не є незмінною, а повинна гнучко
реагувати на зміни обставин, появу нової інформації про дане діяння та
його елементи. 

Кримінально-процесуальне законодавство має певний вплив на процес
планування розслідування і його безпосереднє виконан-ня. Перш за все,
закон встановлює завдання розслідування, зміст предмета доказової бази,
які повинні ставитися і вирішуватися у ході попереднього слідства. 

Крім того, закон визначає шляхи і засоби, які дозволяють ви-рішити
завдання процесу попереднього розслідування та одержати необхідні
фактичні дані. 

Додаток № 1

Завдання планування слідчих дій при розслідуванні податкових злочинів

Розглядаючи злочин у сфері оподаткування, можна сказати, що завданням
планування слідчих дій є: 

визначення версій і шляхів розсідування;

аналіз змісту висунутих версій і визначення питань, які під-лягають
перевірці;

– визначення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів
за найбільш реальними версіями;

встановлення предмета доказової інформації (факт умисного ухилення від
сплати податків та інших обов`язкових платежів);

– визначення конкретних виконавців запланованих заходів, термінів та
послідовності їх виконання.

Значною перевагою планування є можливість правильно орга-нізувати,
спрямувати та контролювати розслідування. 

Крім того, планування дозволяє оперативним і слідчим пра-цівникам почати
і завершити розслідування, правильно задокумен-тованого злочину протягом
найкоротшого часу. 

Значення планування

Вміле планування може дозволити уникнути:

1) проблем, пов`язаних із хибним напрямом розслідування;

2) небезпеки того, що свідки виявляться недосяжними або не-надійними;

3) можливості того, що певні записи, документи та інші докази виявляться
недосяжними, втраченими або знищеними;

4) запізнілих висновків, які можуть вплинути на сплату подат-ків або
вилучення активів (останні можуть бути проданими або пе-реведеними, а
встановлений законом строк давності за позовом ви-черпається). 

Планування забезпечує ретельність розслідування, при якому ви-являються
всі суттєві факти, що належать до податкового злочину.

Збір інформації для планування (попереднє планування)

На початку розслідування оперативні та слідчі працівники:

а) розглядають та обговорюють усю наявну інформацію;

б) визначають цілі розслідування, які можуть включати:

– визначення, який саме закон порушується, а також отриман-ня відповіді
на питання: ким, коли, де і яким чином?

визначення складових частин правопорушення;

– отримання підстав для порушення кримінальної справи за фактом ухилення
від оподаткування, “відмивання” грошей, шах-райства та інших зловживань.

Якщо дане розслідування за підпорядкованістю передане з од-ного відділу
до іншого, тоді оперативні та слідчі співпрацюють із інформаторами даної
справи.

Слідчому необхідно встановити діловий контакт з оперативними
працівниками, які першими виявили факт порушення податкового

законодавства, та одержати докладну інформацію про першоджерела цих
порушень. 

Доречно з’ясуватити, з ким проводилась бесіда, що було по-відомлено
працівникам правоохоронних органів, які є наявні доку-менти, записи та
інші свідчення. 

Працівники, яким доручено ведення справи, знову опитують осіб, від яких
була одержана первинна інформація. 

Оперативні та слідчі працівники податкової міліції збирають додаткову
інформацію, намагаючись при цьому:

одержати якомога більше усної інформації про осіб, які розробляються;

2) перевірити наявність документів та інших даних на цих осіб за
обліками свого підрозділу;

перевірити справи та оперативну інформацію інших підроз-ділів податкової
міліції, автоматизовані банки даних національних правоохоронних служб;

4) одержати всі вихідні податкові декларації в ДПІ;

5) вивчити матеріали документальної перевірки фінансово-господарської
діяльності СПД. 

3.Процес планування

Після закінчення стадії попереднього планування оперативні та слідчі
працівники розпочинають фактичний процес планування, у результаті якого
має бути одержаний обгрунтований робочий план розслідування. 

При підготовці робочого плану потрібно вирішити:

1) що повинно бути зроблено?

2) чому це необхідно зробити?

3) коли це потрібно зробити?

4) хто це зробить?

5) як це буде зроблено?

6) де це буде зробленно? 

У міру підготовки робочого плану оперативні працівники складають графік
виконання послідовних етапів розслідування. Це дуже важливо, тому що
попередньо встановлені дати виконання окремих етапів розслідування
дозволяють визначити методику кон-тролю за процесом розслідування. 

Планування розслідування складається із визначення: 

1) необхідної інформації про СПД та посадових осіб;

2) важливості даних, які потрібно встановити;

3) найкращих джерел інформації;

4) оптимальної послідовності виконання слідчих дій та запитів офіційної
інформації.

Визначення необхідної інформації

Потреба в інформації та відносна важливість необхідної інфо-рмації
залежать від характеру конкретної справи та специфіки зви-нувачень, які
висуваються проти конкретних осіб.

Рішення про те, які саме слідчі дії повинні виконуватися пер-шими,
приймається, виходячи з аналізу наступної необхідної інфо-рмації:

1. Які фактори на початку розслідування можуть найбільш пе-реконливо
довести факт податкового порушення?

2. Від кого можна очікувати найбільш повної інформації про загальні
аспекти даного злочину?

3. Чи існує вірогідність отримати інші докази даного злочину або
інформацію про інші правопорушення підозрюваними особа-ми?

4. Які дані можуть довести, що існує потреба в додаткових
до-кументальних перевірках або експертизах?

5. Чи не призведе опитування підозрюваних осіб і свідків до розкриття
особи інформатора?

6. Чи не призведуть опитування до розшифровки подальшого ходу
розслідування перед підозрюваними особами?

7. Які конкретні заходи потрібно вжити для того, щоб справа була
завершена (обшук, виїмка, допит, очна ставка)?

Як правило, оперативні працівники можуть отримати відповіді на ці
питання після першого опитування підозрюваної особи, озна-йомлення з її
податкової декларацією та аналізу вихідних джерел звинувачення.

Переваги та недоліки попередніх опитувань

Перевагами проведення опитувань підозрюваних осіб на по-передній стадії
розслідування є:

1) неофіційна атмосфера спілкування;

2) велика ймовірність добровільної видачі підозрюваною осо-бою ділових
записів, звітів та заяв;

3) можливість обмеження або виключення прийомів юридич-ного захисту
підозрюваною особою; 

4) можливість попередження змови між підозрюваними і свід-ками;

5) можливість попередження заходів приховування підозрюва-ними особами
фактичних даних про скоєння податкових злочинів.

Основний недолік проведення опитувань на попередній стадії розслідування
полягає у тому, що на цей момент оперативні пра-цівники мають
недостатньо відомостей для правильної побудови опитувань. 

Найкращі джерела інформації

Коли основні слідчі дії вже сплановані слідчим та розміщені за
пріоритетними напрямами, оперативні працівники вивчають мож-ливі джерела
інформації для визначення найкращих з них. Ідеальні джерела інформації
існують досить рідко. Це стосується обсягів та якості інформації, а
також того негативного впливу, який може не-сти в собі спеціально
спрямована дезінформація осіб, зацікавлених у заплутуванні справи. У
даному випадку під джерелом інформації розуміємо як документи і
матеріальні об`єкти, так і певних осіб, які можуть повідомити цінні
відомості. 

Оперативні працівники при визначенні найкращого джерела інформації
враховують наступні фактори.

1. Чи можливо з цього джерела одержати повну, стислу і точну інформацію?

2. Чи можна одержати інформацію негайно?

3. Чи достатньо близько (територіально, географічно) розмі-щене джерело
інформації?

4. Чи економічно вигідно використання цього джерела?

5. Чи не спричинить опитування негативної реакції у інформатора?

6. Чи потребує опитування особи-інформатора мінімального законного
примушення?

При визначенні найкращих можливих джерел інформації по-трібно уникати
наступних негативних наслідків:

1) розкриття особи інформатора;

2) несвоєчасного розкриття наміченого ходу розслідування злочину
підозрюваним та іншим особам;

3) необгрунтованого розкриття державних справ або намірів працівників
податкової міліції та іншої конфіденційної інформації.

Література

1. Методи фінансових розслідувань: Методичні рекомендації Служби
внутрішніх прибутків США (Internal Revenue Service).

2. Дубровицкая Л.П., Лузин И.М. Планирование расследова-ния. – М., 1972.

3. Образцов В.А. Организация и планирование расследования:
Криминалистика. – М., 1988.

4. Лысенко В.В. Расследование уклонений от уплаты налогов. – Харьков,
1997.

Похожие записи