РЕФЕРАТ

На тему:

Фундаментальний аналіз біржових цін та курсів

ПЛАН

1. Суть фундаментального аналізу

2. Фундаментальний аналіз на сировинних ф’ючерсних ринках

3. Особливості здійснення фундаментального аналізу на фондових ринках

4. Фундаментальний аналіз на ф’ючерсних ринках

1. Суть фундаментального аналізу

У винесеному в епіграф вислові Джона Маршала, професора фінансів у Школі
бізнесу Сент-Джонського університету (штат Нью-Йорк), виконавчого
директора Американської асоціації фінансових інженерів досить повно
охарактеризовано фундаментальний аналіз, який застосовує одна із груп
біржових грейдерів. Фундаментальні аналітики вивчають всю інформацію
стосовно певного ринку. Вони намагаються визначити вплив всіх можливих
факторів на процес формування попиту та пропозиції у майбутньому.

Представники фундаментального аналізу збирають інформацію про внутрішнє
та зовнішнє виробництво, читають урядові звіти, оцінюють політику держав
на товарних та фінансових ринках, порівнюють ціни та норми споживання,
слідкують за рівнем інфляції, впровадженням інновацій тощо. Виходячи із
аналізу цієї інформації, вони намагаються визначити ринкові ціни. Якщо
теперішня ціна активу є нижчою від тієї, що прогнозує фундаментальний
аналітик, то мова йде про недооцінений актив (undervalued), якщо навпаки
– актив вважається переоціненим (overvalued). В результаті такого
аналізу фундаментальні аналітики радять купувати недооцінені активи та
продавати переоцінені.

Фінансові та товарні ринки, в т. ч. ф’ючерсні, вимагають від учасників
високого рівня фахової підготовки. Фінансисти корпорацій, аналітики і
торговці фінансових інститутів, таких як банки, інвестиційні фонди і
компанії, трасти, брокери-хеджери та біржові спекулянти – щоденно
приймають безліч рішень про купівлю-продаж різних фінансових та
матеріальних активів. Для зменшення ризику таких операцій та отримання
очікуваних прибутків від своїх вкладень кожен з них має знати й уміти
аналізувати цілий ряд факторів, які впливають на ринкові ціни та курси і
породжують тенденції зростання чи зниження.

В Україні учасники вказаних ринків, як правило, лише розпочинають аналіз
ринків і мало користуються послугами спеціальних аналітичних фірм, що
вже з’являються на українських теренах. Ці фірми в основному створені
спільно із зарубіжними інвестиційними фірмами, а саме їм і потрібен
аналіз фінансових та товарних ринків в Україні, особливо ринку цінних
паперів. Ці фірми запроваджують індексні показники стану ринків в
Україні, обчислюють і публікують їх. Однак через незначну активність на
фондовому та валютному ринках, відсутність організованих товарних
ринків, особливо ф’ючерсних, аналітичні фірми, відділи банків та
інститу-ційних інвесторів застосовують лише два із трьох можливих
методів аналізу, що використовуються на західних ринках.

В цілому в країнах розвиненого ринку поширені три методи аналізу, а
саме:

фундаментальний аналіз ринку;

технічний;

інтуїтивний.

В Україні започатковано використання фундаментального аналізу лише на
.фондовому ринку та ринку банківських кредитів, який використовують на
практиці експертно-оціночні фірми та аналітичні відділи інвестиційних
фондів із зарубіжним капіталом. В основному на цих ринках учасники
використовують інтуїтивний підхід, який не завжди дозволяє правильно
оцінити інвестиційні якості цінних паперів або вартість застави.

Технічний аналіз майже не використовується, оскільки для його успішного
застосування необхідно мати значну кількість даних про ціни та обсяги
торгів на постійних ринках, які в Україні лише починають своє
становлення.

Фундаментальний аналіз вивчає зміну цін на макрорівні та вдосконалюється
з розвитком прикладної економіки. Основою фундаментального аналізу є
вивчення всіх факторів макроекономічного життя суспільства, що суттєво
впливають на динаміку цін основних базових товарів, цінних паперів та
валюти. До них належать погодні умови, стихійні лиха, війни, страйки,
перевиробництва, високі врожаї тощо. Фундаментальний аналіз повинен
передбачити основні напрями динаміки зміни ринкової ціни, або, як ще
називають це явище фінансові аналітики, тренди. Головне покликання
фундаментального аналізу – формувати та передбачати майбутні коливання
цін і курсів.

Методи фундаментального аналізу є досить різноманітними. Аналітики
можуть використовувати при аналізі інформації як звичайну інтуїцію, так
і складні економетричні моделі на базі комп’ютерних програм. Цей вид
аналізу передбачає довгострокове спостереження за ринком.

Сучасні товарні, фондові та валютні біржі відіграють вирішальне значення
при формуванні основних ринкових цін і курсів. Правила біржової
торгівлі, техніка торгів дозволяють встановити причини та закономірності
виникнення багатьох явищ на ринку біржових товарів. Прогнозування
ринкової кон’юнктури стає досить достовірним.

На ринках сировини, капіталу та валюти є декілька видів цін. Як правило,
всі вони щоденно публікуються у періодичних економічних виданнях. Це
ціни ф’ючерсних і опціонних угод, спотові та форвардні ціни на реальні
активи.

Біржові котирування є визнаними цінами біржових угод, які укладаються на
стандартну кількість стандартизованого товару, передбаченого правилами
біржової торгівлі, у біржовій ямі в офіційні години роботи біржі.

Сучасні біржі — це сегменти гуртового ринку, тому для оцінки біржової
кон’юнктури потрібна можливість проводити аналіз потенціалу конкретного
ринку. Біржа є індикатором ринкової кон’юнктури, оскільки саме на ній
пропозиція безпосередньо стикається з попитом, і це статистичне
фіксується.

Біржа є регулятором ринкової економіки настільки, наскільки вона
підвладна спрямованій дії – грі на підвищення або зниження цін. Ціни
ф’ючерсних та опціонних угод – це прогнози, орієнтири цінових тенденцій
на основних товарних та фінансових ринках.

Оцінки та прогнози ринкової ситуації необхідні для регулювання
комісійних відрахувань, відсоткових ставок, формування портфеля
замовлень, хеджування ризиків.

У США, наприклад, корпорації Доу-Джонса, Стандард енд Пуерз тощо щоденно
визначають і публікують зведені ринкові індекси, які характеризують в
цілому динаміку розвитку світових фондового, валютного та товарного
ринків. Так, на першій сторонці рубрики “Гроші та інвестування” в газеті
“The Wall Street Journal Europe” графічно подається зміна індексів
провідних фондових бірж, курсів державних облігацій, крос-курсів
основних валют, рівня європейських відсоткових ставок від місячних до
річних, а також ціни на золото, срібло, нафту тощо. Аналогічна
інформація розміщується на веб-сайтах бірж, інформаційних та аналітичних
агентств і фірм. Схожі рубрики мають європейські економічні й фінансові
видання.

Приклад таких публікацій подається на рис. 7.1, 7.2, 7.3.

На рисунку 7.1 вказано динаміку зміни основних індексів європейського
(Dow Jones STOXX 50), азійського (Nikkei 225), і американського (DJ
Industrial Average) фондового ринків впродовж року. Окремо показано
зміни доходу на німецьку десятирічну облігацію та казначейську облігацію
США за цей же період. Проілюстровано зміну валютних курсів долара США та
британського фунта стерлінгів до євро та динаміку зміни вартості
зведеного товарного ф’ючерса на нафту Лондонської міжнародної нафтової
біржі (ІРЕ), Нью-Йоркської товарної біржі (Nymex) та золота, що
котирується на біржі Комекс (Соmех).

Результати аналізу широко публікуються і розглядаються в якості реклами
для залучення більшої кількості читачів і клієнтів.

Біржові торговці використовують їх для прийняття рішень щодо вибору
конкретних активів для інвестування, формування інвестиційних портфелів,
хеджування цінових та курсових ризиків тощо.

Отже, фундаментальний аналіз — це аналіз, що ґрунтується на
фундаментальних уявленнях про взаємодію попиту й пропозиції та основних
показниках внутрішньої вартості активів.

2. Фундаментальний аналіз на сировинних ф’ючерсних ринках

Методика здійснення фундаментального аналізу біржової діяльності (в
цілому та на ф’ючерсних ринках зокрема) передбачає виконання деяких
обов’язкових процедур, а саме:

оцінку ринку даного товару, характеристику виробничого та споживчого
потенціалу, виявлення можливих клієнтів;

аналіз біржової кон’юнктури, оцінка співвідношення попиту та пропозиції,
оцінки циклічності, обчислення показників ділової активності, показників
обсягу і структури гуртового товарообігу;

аналіз тенденцій та стійкості біржових цін, обчислення індексів цін,
прогнози біржових цін;

аналіз економічної ефективності біржової діяльності;

оцінку стану та інфраструктури біржі.

Офіційним котируванням, або розрахунковою ціною (official guotation,
settelement price), для кожної позиції на певний день є ціна,
встановлена при закритті біржі або середня ціна останніх декількох
хвилин торгівлі контрактом (settle).

Наприклад, для Чиказької товарної біржі (СМЕ), для кожної позиції це
середньоарифметичне значення максимальних і мінімальних цін за останні
30-60 секунд торгівлі.

Це котирування використовують для повідомлення цін поза біржею, а також
для підрахунку депозитів та маржі і визначення цін ліквідації ф’ючерсів
на випадок поставки реального товару.

Біржові котирування регулярно публікують агентство Рейтер, відповідні
біржі, усі провідні західні газети, передусім ділові видання —
“Financial Times”, “The Wall Street Journal”, телевізійні агентства СNN,
NВС та ін.

В Україні найбільш повну інформацію подають газети “Бізнес”, “Українська
Інвестиційна газета”, журнали “Фінанси України”, “Економіка України”,
“Ринок цінних паперів України”, “Фондовий рьінок”, бюлетені Інституту
банку та інші, в Росії — “Деловой мир”, “Комерсант-Дейли”, “Зкономика й
жизнь”, “Рынок ценньїх бумаг”, “Деньги” тощо.

Для абсолютної більшості ділових людей події на біржі, коливання курсів
цінних паперів і товарів мають неабияке значення. Процес котирування
курсів і цін на кожній біржі має свої особливості. Протягом усього
періоду функціонування бірж котирувальні прийоми змінювалися.
Розрахункову ціну визначали від середніх арифметичних значень попиту та
пропозиції до фіксації цін укладених угод і курсів. За основу фіксації
може бути покладено, наприклад, час (перша угода — відкриття біржі,
остання угода — закриття біржі).

Котирування має служити науково-пізнавальній меті. Воно дає невикривлену
індивідуальними факторами або штучними засобами картину загальної оцінки
фінансових активів й товарів, що обертаються на біржі в даний час.
Продавець за допомогою біржових цін і курсів може визначити, скільки в
даний момент коштують його товари, цінні папери і валюта. Котирування
дозволяє широкому загалові контролювати ціни, що виставляються при
розрахунках на позабіржовому ринку.

Професійний учасник ф’ючерсного ринку при укладанні угоди орієнтується,
як правило, не на інтуїцію та щасливий випадок, а робить детальну оцінку
ринку, моделює і прогнозує його розвиток. Маючи власні уявлення про
перспективи, він ніколи не укладе невиправдано ризикових контрактів.
Аналіз біржових цін та курсів відіграє надзвичайно важливу роль. Прогноз
майбутнього руху котирувань є певним фактором при прийнятті рішень про
відкриття чи закриття позиції. Активами ф’ючерсного контракту, як вже
зазначалося у попередніх розділах, можуть бути сировинний товар,
іноземна валюта, цінні папери, різні розрахункові індексні параметри.

Будь-який ринок базується на трьох складових – попит, пропозиція та
конкуренція. В точці рівноваги попиту та пропозиції створюється
зрівноважена ринкова ціна. Такою базовою ціною є ціна спот, або кеш, або
ціна активу з негайною поставкою.

Для успішних операцій на фэючерсних (строкових) ринках учасники біржових
сесій користуються різними методами прогнозування руху цін на ринках.
Найбільш відомими і вживаними на ф’ючерсних ринках є саме
фундаментальний (fundamental analysis) та технічний (technical analysis)
аналізи.

Фундаментальний, або загальний аналіз ринку репрезентує метод визначення
можливих змін ціни або курсу на основі інформації про попит та
пропозицію. Опираючись на теорію цін, фундаментальний аналіз враховує,
що підвищення попиту підвищує ціни та курси і, навпаки, зниження попиту
знижує ціни та курси.

Інституції, які займаються фундаментальним аналізом цін і курсів на
ф’ючерсних ринках Заходу, уважно стежать за економічними, політичними та
природними факторами, що впливають на співвідношення попиту та
пропозиції.

На ринках сільськогосподарської сировини до таких факторів належать:

величина врожаю (перспективи врожаю);

обсяги запасів сільськогосподарської продукції;

структура кормів;

погодні умови;

політика уряду щодо учасників цього ринку, виробників;

участь держави як агента цього ринку.

В Україні такі дані відстежує Міністерство сільського господарства та
продовольства і галузеві інститути Академії сільськогосподарських наук.
Однак ці дані використовуються тільки для статистичних звітів та
розв’язування питань закупів урядом стратегічних запасів продовольства.
З 1997 р. ґрунтовний аналіз сільськогосподарського ринку здійснює
Національна Асоціація бірж України (НАБУ). З результатами цього аналізу
можна ознайомитися на веб-сайті НАБУ – www. nabu. Kiev. ua. На рис. 7.4
показано приклад такого аналізу динаміки укладених угод на біржах
України за 1997-2001 рр.

На зарубіжних товарних ф’ючерсних ринках, особливо на ринках сезонної
сільськогосподарської сировини, трейдери (спекулянти і хеджери)
приймають рішення щодо купівлі-продажу, аналізуючи фундаментальні
фактори, що, ймовірно, формують зміни цін. Вони звертаються до
аналітиків-фундаменталістів (представників фундаментального аналізу),
які після оцінки загальних макроекономічних показників, про які ще буде
йти мова, особливу увагу на даному ринку звертають на тенденції зміни
сезонних цін. Ці зміни фіксуються на нормальних та інвертних ринках. За
умови нормального ринку пшениця, наприклад, продається за найнижчими
цінами в липні-серпні, в період збирання врожаю, і за найвищими цінами –
з грудня до весни.

Представник фундаментального аналізу, що обслуговує учасників ф’ючерсних
зернових ринків, вивчає і тлумачить ринок. Він аналізує попит і
пропозицію, тенденцію зміни сезонних цін. Найбільш впливовим фактором,
що дозволяє досить достовірно прогнозувати майбутні ціни, є визначення
балансу попиту та пропозиції. Для цього використовуються статистичні
дані про виробництво, замовлення уряду та регіонів. Достовірність цих
даних перевіряє аналітик. Аналітик-фундаменталіст навіть на інформаційно
ефективних ринках, поважних щодо кількості та якості інформації, яка
публікується в пресі та спеціальних статистичних бюлетнях, завжди
перевіряє її. Особливо важливо мати точні відомості стосовно даних про
закупи, які збирається зробити уряд.

В Україні для виробництва сільськогосподарської продукції точної
статистики немає. Не повністю враховується виробництво фермерських,
домашніх господарств та імпорт у прикордонних областях. Аналітик повинен
враховувати усі ці дані, оскільки лише тоді він зможе точно прогнозувати
обсяги пропозиції. Аналогічно слід оцінювати обсяги попиту.

При формуванні загальної пропозиції беруться до уваги три фактори:

прогнозовані обсяги нового врожаю (площі, врожайність тощо);

залишки старого врожаю;

можливий імпорт.

При аналізі залишків врожаю зернових враховується кількість великої
рогатої худоби, свиней, бройлерів та заморожених туш. При аналізі
залишків замороженого концентрату апельсинового соку, або, наприклад,
бекону, враховується вартість зберігання та інвентарна вартість на
складах. На тенденції коливання цін на худобу і м’ясо впливає тривалість
строку відгодівлі, наявність та якість кормів, собівартість тощо.

У формуванні загального попиту аналітики фундаментального аналізу
виділяють два фактори:

внутрішнє споживання;

можливий експорт.

Особливу увагу аналітики звертають на товари, ціни на які регулює уряд.
Наприклад, у США на п’ять із шести товарів, що продаються на ф’ючерсних
ринках, ціни регулюються. Це пшениця, кукурудза, овес, соєві боби та
бавовна. Фундаменталісти завжди уважно відстежують, скільки цих товарів
є в резерві уряду, на які з них уряд виділяє позику. Врахувавши цей
аспект (субсидії), аналітики можуть точніше встановити баланс вільного
попиту і пропозиції.

Ціни на сільськогосподарську продукцію мають певну сезонну модель.
Наприклад, для зернових впродовж року є два цикли зростання і один цикл
спаду цін. Свої цикли мають ринки інших сировинних товарів. Однак
сезонні цінові моделі можуть руйнуватися під впливом екстраординарних
факторів, таких, як значний експорт або імпорт, стихійні лиха, зміни на
ринку праці тощо.

Важливим фактором для фундаментального аналізу є рівні цін, що стають
вирішальними у спекулятивній грі на підвищення або зниження цін. Щоб
визначити завищена чи занижена ціна на даний момент, необхідно ціни
порівняти. Фундаменталісти ф’ючерсних сировинних ринків використовують
три види таких порівнянь:

1) спостереження за рівнем цін з урахуванням поточної ставки позики
уряду;

2) порівняння рівня цін з минулими періодами за подібних умов;

3) порівняння цін на новий урожай з цінами на старий врожай і цінами
конкурентних товарів.

Аналіз цих ринкових факторів, – їх різноманітних комбінацій дозволяє
аналітикам визначити тип ринкової ситуації. Вони визначають дефіцит
загальної пропозиції, перевищення попиту чи його надлишок. В умовах
глобалізації економіки такий аналіз проводять міждержавні інституції в
цілому на світовому ринку. Так, фахівці Світового банку в кінці ХХ-го
ст. прогнозували колосальний дефіцит зерна та продовольства на початок
третього тисячоліття, що мало викликати суттєве зростання цін на
продукти харчування. Поки що їх прогнози не зовсім підтверджуються, хоча
стихійні лиха у багатьох частинах земної кулі одночасно, які нищать
врожаї та худобу, можуть внести свої зловісні корективи і призвести до
їх підтвердження.

Внаслідок несприятливих погодних умов, можливе пошкодження врожаїв і їх
суттєвий вплив на рівень цін, руйнацію балансу попиту та пропозиції,
тобто погодні фактори для фундаменталістів сировинних ринків є
основними. Крім цього, слід враховувати ситуацію на фінансових ринках:
інфляція піднімає рівень цін на сільськогосподарську продукцію,
дефляція, навпаки, знижує їх.

Ф. Хорн, дослідник і аналітик ф’ючерсних ринків США, систематизував
правила фундаментального аналізу, які можна використати і в Україні для
прогнозування майбутніх цін на зерно, цукор, м’ясо тощо. Ось ці правила:

Аналітик визначає повний (загальний) баланс попиту і пропозиції. Він
враховує всі фактори, про які йшлося досі. Визначає динаміку зміни
залишків, порівнює рівень цін та ринкову ситуацію з минулими періодами.

Аналітик визначає баланс вільного попиту і пропозиції. Для цього він
виявляє надлишок або штучний дефіцит. Визначає кількість, яку уряд має
купити або продати для ліквідації дефіциту або збалансування попиту і
пропозиції. Обчислює можливі скидки або премії на державні позики
(порівняно з минулими періодами).

Аналітик повинен розглянути сезонні тенденції, перевірити відповідність
ціни логічним тенденціям. Аналітик приймає рішення про відкриття позицій
на ф’ючерсних ринках лише за умови чіткої цінової тенденції або якщо на
ринку діє особливий фактор.

Аналітик спостерігає за рівнем цін, повідомляючи про надто високий чи
низький показник порівняно з минулим періодом, про порушення нормальної
цінової ситуації, про можливий протилежний рух цін незалежно від цінової
ситуації.

Аналітик враховує дію спеціальних факторів (природні катаклізми, разові
значні закупівлі тощо).

3. Особливості здійснення фундаментального аналізу на фондових ринках

Для фінансових інструментів основне значення мають такі економічні
фактори, як загальний стан економіки, розмір банківського відсотка, стан
зовнішньої торгівлі, формування курсу національної грошової одиниці
відносно іноземної валюти. Фахівці, що займаються таким аналізом,
використовують комп’ютерну техніку, складні економічні моделі, що в свою
чергу дозволяють прогнозувати поведінку ринків.

На ринку цінних паперів фундаментальні аналітики визначають, правильно
чи ні оцінені ринком цінні папери щодо ризику та майбутньої доходності.
В рамках фундаментального аналізу на фондовому ринку застосовуються два
методи оцінки інвестиційних якостей цінних паперів.

У першому випадку визначається внутрішня вартість цінного паперу, яку
потім порівнюють з ринковим курсом. В окремих випадках аналітик оцінює
очікувану доходність цінного паперу за відповідний період, яку порівнює
з відповідною доходністю паперів-аналогів. Розмір прогнозованих доходів
аналітики визначають через прогноз обсягів продажу, витрат об’єкта
інвестування, порівнюючи їх з галузевими або витратами конкурентів.
Деякі аналітики використовують співвідношення: ціна акції / прибуток,
ціна акції / обсяги продажу, де відповідно порівнюють прибуток на одну
акцію або обсяг продажу на одну акцію.

У другому підході аналітики використовують оцінку однієї чи кількох
фінансових змінних і також порівнюють їх. Наприклад, оцінюють можливі
доходи на одну акцію в наступному році. Як правило, такий аналіз
виконується на замовлення грейдерів і не відомий широкому загалові.

Відомий в Україні аналітик фондового ринку Ю. Кравченко досить точно
відзначив, що фундаментальний аналіз вивчає причини, які рухають ринком.
Цей автор показує схему проведення фундаментального аналізу на фондовому
ринку. Умовно він називає його – аналізом “зверху вниз” і поділяє на
шість етапів:

1. Аналіз стану економіки та ринку в цілому.

2. Галузевий або індустріальний аналіз.

3. Регіональний аналіз.

4. Аналіз інвестиційної привабливості об’єктів інвестування.

5. Формування інвестиційної стратегії.

6. Формування інвестиційного портфеля.

Більшість аналітичних фірм визначають і обчислюють індекси в цілому
фондового, валютного і товарного ринків.

Стратегічні інвестори, фермери, переробні фірми та хеджери, що їх
обслуговують, користуються переважно послугами фундаменталістів. На
розвиток подій на фінансових та товарних ринках значно впливають новини,
заплановані та очікувані, а також випадкові і несподівані. Наприклад,
землетрус в Японії викликав інфляцію японської ієни, війна в Іраку
спричинила зростання цін на нафту, а надзвичайно тепла зима 1997-1998
рр., навпаки, викликала їх спад, оскільки у нафтових терміналах
нагромадилися великі запаси нафти, не використаної для опалення.
Очікування військової операції США проти Іраку у 2002 р. тримає нафтовий
ринок у постійній напрузі тощо.

Особливо важливе місце для прогнозування рівня валютних курсів та рівня
відсоткових ставок займають новини економічного і політичного характеру.
Вони впливають на ціни також на товарних ринках. Представники
фундаментального аналізу на першому рівні аналізу використовують три
групи факторів:

1. Показники макрорівня: дефіцит торговельного балансу, дефіцит
платіжного балансу, офіційні облікові ставки, динаміка ВВП, показники
зайнятості населення, дані про стан грошової маси (агрегатів МО, МІ, М2,
МЗ, М.4) та індекс інфляції.

2. Показники динаміки ринку: індекс промислового виробництва, обсяги
роздрібних продажів, обсяги замовлень, обсяги будівництва житла,
продуктивність.

3. Фактори, що оцінюються в поточному періоді в режимі реального часу:
спотові та форвардні курси валют, ф’ючерсні ціни та опціони, ефективний
обмінний курс, відсоткові ставки за депозитами, динаміка курсів
державних цінних паперів, динаміка зміни індексів.

Якісний фундаментальний аналіз усіх видів ринку можуть робити лише
фахівці, які вміють оцінити вплив макрофакторів на динаміку цін і
передбачити розміри їх коливань у майбутньому. Фундаментальний аналіз на
фондовому ринку ґрунтується на твердженні, що внутрішня вартість
будь-якого фінансового активу дорівнює теперішній вартості всіх грошових
потоків, які розраховує отримувати інвестор у процесі володіння цим
активом у майбутньому. Представник фундаментального аналізу намагається
визначити час та розміри майбутніх грошових потоків і, застосовуючи
відповідну ставку дисконтування, визначає їх теперішню вартість. Хоча
варто зазначити, що в Україні не вироблено єдиних наукових підходів щодо
визначення ставки дисконтування для майбутніх грошових потоків, тому
зарубіжні методики не завжди можна застосовувати. Потрібне відповідне їх
коректування, а це в свою чергу можуть робити лише висококласні
аналітики.

Для таких інструментів, як акції, прогнозується приріст їх балансової
вартості, розміри дивідендів тощо, визначається майбутній дохід на одну
акцію та можливий коефіцієнт дивідендних виплат. Отримавши інвестиційну
вартість акції, аналітик-фундаменталіст порівнює її з ринковим курсом і
робить висновки щодо правильності ринкової оцінки інструмента.

Однак для визначення часу та обсягів грошових потоків у майбутньому
фундаментальний аналіз розпочинають з аналізу ринку продукції та послуг
емітента, визначаючи перспективу утримання та розширення цих ринків або
досліджуючи причини їх втрати чи суттєвого звуження. Ціни на фондовому
ринку залежать від обсягів пропонованих цінних паперів та від кількості
капіталу, який у них інвестується. Однак незначні обсяги торгівлі
конкретною акцією не завжди свідчать про майбутнє зниження цін на неї.
Така акція може просто тимчасово не продаватися інвесторами саме через
те, що вони мають інформацію, яка дає їм підстави утриматися від
продажу.

В періоди високої кон’юнктури на фондовий ринок прибуває грошова маса,
курси цінних паперів зростають. За умови низької кон’юнктури курси
цінних паперів падають. Зростання ВВП призводить до збільшення
інвестицій у фінансовий ринок, де він розподіляється. Зростання
заробітної платні, зменшення податкового тиску, яке призводить до
зростання обсягів інвестицій у цінні папери, може бути зведеним нанівець
через високий рівень інфляції тощо.

Макроекономічна складова фундаментального аналізу фондового ринку
обов’язково включає вивчення:

методів та шляхів регулювання економіки;

правових основ інвестиційної діяльності;

процесів споживання та зберігання;

кон’юнктури світових товарних ринків, ринків нерухомості, коштовних
металів;

розмірів відсоткових ставок за кредитами.

Після цього аналізують галузь, до якої належить емітент, визначають всі
його можливі переваги та слабкі місця відносно інших представників. При
цьому в першому випадку аналізують як внутрішні, так і зовнішні ринки, у
другому – всіх потенційних конкурентів. Велике значення має також
регіональний аналіз. Він проводиться для визначення інвестиційної
привабливості регіонів.

Наступним етапом фундаментального аналізу, особливо на ринку
корпоративних цінних паперів, є аналіз господарської та фінансової
діяльності емітента. Аналізується маркетингова ситуація, прогнозуються
виторг, витрати, доходи; оцінюється рівень технології, якість продукції
і роботи, ефективність менеджменту; визначаються показники фінансової
стійкості, активності, структури капіталу тощо.

Все це дозволяє аналітикові досить точно прогнозувати майбутню вартість
цінних паперів. Однак він завжди пам’ятає, що будь-яка додаткова
інформація про зміни перспектив або самої ринкової ситуації (перевищення
попиту над пропозицією або навпаки) може призвести до переоцінки
визначення вартості. Фінансова оцінка емітента проводиться за такими
основними напрямами:

1) оборотність активів.

2) рентабельність активів.

3) ліквідність активів.

4) показники фінансової стійкості активів.

4. Фундаментальний аналіз на ф’ючерсних ринках

Порівняно з фондовим ринком, де фундаментальний аналіз громіздкий і
трудомісткий, валютний та товарний ринки більш прогнозовані. Щодо
валюти, то вказані фактори, що впливають на утворення валютного курсу,
постійно публікуються, аналізуються, поширюються і дозволяють відносно
точно передбачати напрями трендів. Однак і на цьому ринку велика
кількість потужних спекулянтів валютою часто призводить до несподіванок:
різких коливань основних валют або конкретної валюти, проти якої вони
діятимуть на ринку.

У свою чергу неспроможність урядів країн призупинити негативні тенденції
на фінансових ринках, а тільки заяви про можливість зробити це, не
дезінформують аналітиків-фундаменталістів. Вони, як правило, реально
оцінюють динаміку відсоткових ставок і, в цілому, основні напрями
розвитку економіки, розглядаючи фундаментальні фактори на валютному
ринку в обопільному зв’язку: вплив конкретного фактора на офіційну,
облікову ставку і стан економіки країни.

Неабияку роль у такому аналізі відіграє додаткова оцінка, а саме
очікування та реакція ринку. Аналітики постійно стежать за ринком, за
повідомленнями центральних банків, емітентів, фінансових посередників,
інвесторів і фіксують вплив певного фундаментального фактора на цінову
динаміку. Велике значення тут мають і неофіційні дані, які поширюються
швидше, ніж офіційні, підтверджуються або ні, але також викликають на
ринку суттєві зміни.

Ринок строкових (ф’ючерсних) контрактів – це ринок нестабільної
кон’юнктури. На співвідношення попиту та пропозиції впливає безліч
факторів як економічного, так і чисто психологічного характеру.

Фундаментальний аналіз складається із вивчення та аналізу
загальноекономічних тенденцій ринку реальних товарів, цінних паперів,
валюти, встановлення факторів та прихованих взаємозв’язків, що впливають
на його розвиток. На рівень цін та курсів впливають як довгострокові,
так і короткострокові прогнози зміни цін і курсів.

Аналіз короткострокових тенденцій на Заході використовує більшість
інвесторів. Неабияку роль у цьому процесі відіграє вчасно отримана
інформація. За біржовими бюлетенями аналізується брутто та нетто обіг,
різниця між попитом та пропозицією, процес торгів. На основі цього
аналізу можна передбачити тактику поведінки на біржі на наступний день.
При фундаментальному аналізі використовуються дані, що публікуються в
пресі, причому фінансові аналітики, як правило, перевіряють їх.

Фундаментальний аналіз на ф’ючерсних ринках складається з таких етапів:

1. Визначається співвідношення ціни на конкретний актив з минулорічною,
перевіряється тенденція до зростання або спаду.

2. Визначаються сезонні чи пов’язані з іншими факторами коливання цін
або курсів. Наприклад, курс цінних паперів в період масової емісії або
ціна пшениці в період збирання врожаю тощо.

3. Порівнюються ціни внутрішнього ринку та світові ціни. Загальний
рівень цін у країні – це економічний показник, що впливає на зміну цін
конкретних товарів. Таким аналізом виробники цукру в Україні у 1996 р.
знехтували, що призвело до різкого зниження цін на цей товар, оскільки
основним орієнтиром була висока внутрішня ціна, тоді як світова ціна
свідчила про чітку тенденцію до зниження.

4. Перевіряється наявність товарів-замінників, здатних конкурувати з
даним активом.

5. Визначається рівень монополізації ринку, адже монопольна ціна
–найвища і, як правило, без економічних обґрунтувань.

6. Перевіряється вплив міжнародних подій на ринок активу, визначається
рівень державного регулювання цього ринку.

7. Визначається інфляційне очікування для даного активу, оскільки
інфляція спричинює такий рух цін на товар, цінні папери, валюту,
нехтувати яким неможливо. У період гіперінфляції в Україні єдиним
товаром, на який зростала ціна, був високоліквідний долар США, який,
проте, на міжнародних валютних ринках у той час дешевшав відносно
японської ієни.

Здебільшого фундаментальний аналіз є швидше якісним, ніж кількісним
аналізом, він дозволяє визначати сигнали про початок певних тенденцій та
їх спрямування.

Довгостроковий прогноз цін та курсів (ф’ючерсних) ще складніший.
Аналізуються макроекономічні показники та їх динаміка. Ось найважливіші
з них:

модель державного регулювання;

прогноз внутрішніх та зовнішніх політичних подій;

державні пріоритети розвитку;

поточний рівень інфляції;

платіжний (торговельний) баланс експортно-імпортних операцій;

бюджетний дефіцит та запланована грошова емісія;

формування валютного курсу іноземних валют, вартість національної
грошової одиниці;

рівень кредитних ставок на кредитному ринку;

рівень промислового виробництва;

структура державного боргу;

валютні резерви Національного банку;

середня заробітна плата та вартість споживчого кошика;

рівень безробіття;

система соціального захисту (пенсії, виплати на безробіття);

система оподаткування;

режим іноземного інвестування тощо.

У період глобалізації відкритих всьому світові фінансових ринків
(ф’ючерсних, біржових) великі колектори капіталу (пенсійні фонди,
інвестиційні фонди та компанії, промислово-фінансові корпорації, банки,
страхові компанії) миттєво переміщують свої кошти туди, де умови стають
сприятливими.

Якщо рівень інфляції та банківські відсотки зростають, емісійні банки
намагаються запобігти цьому. Надмірне зростання (або спад, як в Україні)
зарплати та цін змушує банки вилучати частину грошей з обігу і
підвищувати відсоткові ставки за кредити. Проте зростання цих відсотків
надто негативно впливає на ринок, у т. ч. на курси валют, цінних паперів
та похідних фінансових інструментів, які одразу ж сигналізують про спад.

Таке, здавалося би, позитивне явище, як зміцнення національної грошової
одиниці відносно іноземної, призводить до подорожчання товарів на
зовнішніх ринках, часом настільки значного, що великі підприємства та
навіть цілі галузі стають неконкурентними. Тому є таке правило у
біржовиків: чим слабша валюта країни, тим вищі курси цінних паперів її
виробників та споживачів, тим сильніша фондова біржа.

Для становлення ф’ючерсних ринків в Україні повинні з’явитися і вже
з’являються інституції, що займуть місце аналітиків на цьому ринку. Адже
багато галузевих науково-дослідних інститутів мають кадровий потенціал,
вміють опрацьовувати таку інформацію, однак поки що її покупцями є
економічні засоби масової інформації. При нормальному оволодінні
технікою укладення ф’ючерсних угод на товарних та фондових біржах
покупцями такої інформації стануть біржовики і сама біржа, фінансисти
великих компаній, фермерські асоціації тощо. Саме їм потрібен тривалий
ціновий прогноз, без нього неможливий відносно стабільний бізнес,
мінімальні ризики, інвестиційна діяльність.

Першим кроком до ринку аналітичних послуг в Україні стало об’єднання
відповідних фірм в Товариство Фінансових Аналітиків, яке виконує
фундаментальний аналіз, щоправда, лише на фондовому ринку України.

Джерелом інформації для індивідуальних інвесторів, які сьогодні є
основними учасниками ринків, зокрема ф’ючерсних, є Інтернет-брокери, а
також інформація аналітичних та консалтингових фірм, провідних
інвестиційних банків, інвестиційних фондів. Аналіз ринку, правову та
фінансову інформацію, список учасників можна знайти на сайтах бірж. Ось
лише деякі із них: www. eurexchange. com, www. msdw. com, www. spbfe.
futures. ru, www. wsj. com.

Похожие записи