Реферат на тему:

Формування комунікативних якостей особистості податківця

Професійна діяльність слідчого податкової міліції належить до групи
комунікативних професій, а її ефективність залежить від знань, умінь,
навичок, здібностей у сфері спілкування. Основний зміст цієї діяльності
складає комунікативний процес, тому спілкування в даній галузі можна
розглядати як професійне, а відповідні комунікативні якості – як
професійно важливі якості особистості слідчого.

Специфіка професійного спілкування регламентована в
Кримінально-процесуальному кодексі України, в зв’язку з яким слідчий
зобов’язаний роз’яснити та допитати свідків (ст. 167), експерта (ст.
201), підозрюваного (ст. 107), обвинуваченого (ст. 143). Слідчий з
розслідуваних ним справ має право давати органам дізнання (в даному
випадку податковій міліції) доручення і вказівки про провадження
розшукових і слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є
обов’язковими (ст. 114 КПК України) [3]. Загальними та обов’язковими
принципами професійного спілкування є законність і гласність, гуманне
ставлення та повага до особи, культура і такт (ст. 3, 4, 5 Закону
України „Про міліцію”) [1]. Процедура цього спілкування розглянута в
законі, починаючи з підстав і закінчуючи процесуальними формальностями,
що завершують діалог сторін у протокольній формі.

Тому, зважаючи на актуальність даної теми та її недостатню
дослідженість, враховуючи нагальну необхідність вивчення цієї проблеми,
під керівництвом доктора психологічних наук, професора В.В. Рибалки було
проведено комплексне наукове дослідження на тему: „Формування
комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової
міліції у вищому навчальному закладі”. Об’єктом дослідження обрано
процес професійної підготовки майбутніх фахівців податкової міліції в
умовах вищого навчального закладу; предметом – психологічні особливості
формування комунікативних якостей особистості у курсантів податкової
міліції як майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу; метою
дослідження є підвищення ефективності професійної підготовки курсантів
на основі розробки і застосування науково обгрунтованих методів
формування комунікативних якостей особистості працівника податкової
міліції.

Виходячи з цього, гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування
професійно важливих комунікативних якостей курсантів у
навчально-професійній підготовці фахівця податкової міліції забезпечує
ефективний процес професійної діяльності, а саме у викритті та
розслідуванні злочинів у податковій сфері та упорядковування діяльності
платників податків.

Згідно з предметом і метою дослідження були визначенні такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку комунікативних якостей
особистості у фахівців податкової міліції як важливої складової їх
професійної діяльності.

2. Визначити специфічні особливості професійного спілкування працівників
податкової міліції у типових робочих ситуаціях.

3. Розробити комплексну методику діагностування та формування
комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.

4. Обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити теоретичну
модель психологічної підготовки з формування комунікативних якостей
курсантів.

5. Обґрунтувати на основі результатів дослідження доцільні зміни
навчальних програм у таких дисциплінах, як „Основи психології”,
„Юридична психологія”, „Конфліктологія”, курс практично-психологічної
підготовки курсантів податкової міліції.

У першій частині „Теоретичний аналіз формування комунікативних якостей
фахівця податкової міліції як проблема психологічної та педагогічної
науки” розглянуто аналіз комунікативних якостей особистості як
професійно важливих для професійної діяльності фахівців, розвиток і
функціонування комунікативних якостей фахівців органів державної
податкової служби, теоретичне обгрунтування концептуальних моделей
професійно важливих комунікативних якостей особистості працівників
податкової міліції у типових ситуаціях трудової діяльності.

Проблему формування професійно важливих комунікативних якостей
особистості у професійній підготовці майбутнього фахівця податкової
міліції необхідно розглядати на основні підходів до розгляду проблеми
комунікативних якостей особистості в цілому:

– комунікативні якості особистості розглядають як складову характеру, що
є компонентом структури особистості, а ці якості (риси характеру)
проявляються у системі ставлень людини до оточуючих у взаємостосунках, у
спілкуванні, у діяльності, до дійсності в цілому;

– важливе значення при визначенні місця і ролі спілкування в діяльності
слідчого податкової міліції має нерозривна єдність діяльності і
спілкування. Спілкування актуалізує в собі суспільні (соціальні)
стосунки людей, індивідуально-психологічні особливості, властивості
особистостей. Специфіка комунікативності податківця дозволяє включити її
до важливих психологічних якостей, які характеризують їхню діяльність;

– на формування комунікативних якостей особистості безпосередньо
впливають її за-гальні та спеціальні здібності. Розглядаючи професійно
важливі комунікативні якості слідчого податкової міліції, необхідно
зазначити, що такі якості виступають як здібності, необхідні для
виконання професійних завдань;

– розглядаючи проблему формування професійно важливих комунікативних
якостей у майбутніх спеціалістів податкової міліції, необхідно
враховувати і проблему професійної деформації;

– однією з особливостей вивчення проблеми формування комунікативних
якостей у про-фесійній підготовці курсантів податкової міліції є
врахування комунікативної сторони діяльності в професіограмі
спеціаліста.

У ході професійної діяльності слідчому податкової міліції необхідно
постійно удосконалювати навички своєї мовної поведінки, підвищувати
культуру спілкування. Оскільки мова слідчого має визначене суспільне
звучання, до неї ставляться підвищені вимоги, ігнорування яких негативно
впливає на його професійний авторитет. Одним із основних видів
професійного спілкування є допит у ході попереднього слідства, який
займає більш чверті робочого часу в роботі слідчого податкової міліції.
Комунікативний контакт між слідчим податкової міліції і порушником
(підозрюваним, злочинцем, свідком) при допиті ускладнюється тим, що
міжособистісне спілкування в цьому випадку – не простий двосторонній
процес, він направлений власною ініціативою слідчого, тому в більшості
випадків є одностороннім. І тільки в окремих випадках допитувані
зацікавлені в розкритті злочину та допомагають слідчому у встановленні
істини.

Аналіз професійної діяльності працівника податкової міліції побудувано
на основі діяльнісного виміру психологічної структури особистості В.В.
Рибалки, в якій розглянуті основні компоненти діяльності людини:
потребнісно-мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, цілеутворюючі,
результативні, емоційно-почуттєві компоненти діяльності.

На основі аналізу професійної діяльності працівників податкової міліції
були розроблені теоретичні моделі професійної комунікативної діяльності
та професійно важливих комунікативних якостей особистості працівників
податкової міліції у типових ситуаціях трудової діяльності, які
розглянуті в п’яти професійних ситуаціях: виїмка, обшук, пред’явлення
предметів і документів, що мають доказове значення; судово-бухгалтерська
експертиза, допит свідка, допит підозрюваного, очна ставка.

Отже, до вивчення проблеми формування професійно важливих комунікативних
якостей потрібно підходити комплексно та враховувати вплив компонентів
структури особистості на професійне становлення і формування професійно
необхідних якостей.

У другій частині „Експериментальне вивчення професійно важливих
комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції” розкрита
узагальнена модель професійно важливих комунікативних якостей
особистості слідчого податкової міліції, дані результати експертної
оцінки моделі професійно важливих комунікативних якостей особистості
слідчого податкової міліції, методика емпіричного вивчення професійно
важливих комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції,
результати констатуючого експерименту з дослідження комунікативних
якостей курсантів факультету податкової міліції, висновок до розділу.

На основі аналізу ситуацій професійної діяльності слідчого податкової
міліції була розроблена загальна модель професійно-важливих
комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції у
професійній діяльності, по кожному компоненту діяльності.

Потребнісно-мотиваційна сфера працівника податкової міліції визначається
професійно важливими якостями особистості: правоусвідомленням
особистості – сукупністю правових поглядів і розуміння правової
дійсності, знання правових норм, ставлення до професійної діяльності;
професійною концепцією – сукупність професійних поглядів, спонукань і
потреб, розуміння своїх цілей, завдань, прав та обов’язків, засобів їх
реалізації, розуміння, з якими людьми прийдеться працювати, як будувати
з ними стосунки та взаємодіяти; професійними мотивами – любов до
професії та вибраної спеціальності, інтерес до тонкостей
професіоналізму, здоровий рівень професійних домагань, правомірно
будувати свої стосунки по-діловому, потреба у самоствердженні.

При аналізі інформаційно-пізнавального компоненту діяльності слідчого
було виділено такі професійно важливі якості, які забезпечували б
ефективний процес у типових ситуаціях професійної діяльності: вміння
встановити психологічний контакт з працівниками оперативної служби, з
підозрюваними, обвинуваченим, особами, яких обшукують, свідками,
понятими та іншими особами, які беруть участь у даному процесі; вміння
організувати та керувати комунікативним процесом, вміння аналізувати
невербальну інформацію (по можливості невербальну інформацію перетворити
на вербальну); вміння в розмові враховувати індивідуальні особливості
свідка, підозрюваного, обвинуваченого, колег (спеціаліста, слідчих,
оперативних працівників та інших осіб, які беруть участь у
розслідуванні); вміння витримано, тактовно, не перебиваючи вислухати
свідка, підозрюваного, обвинуваченого, колег (спеціаліста, слідчих,
оперативних працівників та інших осіб, які беруть участь у
розслідуванні); вміння оперувати інформацією та аналізувати отриману
інформаційну базу; вміння використовувати, трактувати отримані
специфічні знання для проведення слідства; вміння професійно скласти
запитання для експерта, оперативних працівників та інших осіб, які
беруть участь у розслідуванні; вміння у доступній формі та професійно
дати розпорядження колегам для подальшого проведення розшуку; вміння
вибрати тактику послідовності запитань на допиті залежно від ситуації;
вміння професійно та зрозуміло пояснити мету очної ставки допитуваним;
вміння психологічно підготувати допитуваного, який розкрив правду;
дотримуватися у спілкуванні процесуальних і моральних норм; вміти
моделювати та передбачувати позиції допитуваних та їх наслідки; вміння
відтворити інформацію в процесуальних актах, протоколі та вміти
правильно заповнити процесуальну документацію.

Аналізуючи цілеутворюючий компонент (розуміння партнера по спілкуванню)
виділено такі професійно важливі якості слідчого податкової міліції:
вміння аналізувати інформацію, що підтверджує вчинення податкового
злочину; вміння викривати дезінформацію, фальсифікацію, обман; вміння
відрізняти огріхи в спілкуванні від обману; вміння контролювати та
аналізувати поведінку і реакцію допитуваних; вміння інтерпретувати та
розуміти причини і мотиви поведінки свідка, підозрюваного,
обвинуваченого (казуальна атрибуція); вміння нейтралізувати психічні
бар’єри спілкування; зрозуміло ставити запитання експерту, спеціалістам;
професійно та зрозуміло дати розпорядження колегам; вміння провести
засвідчувальну роботу з оформлення доказів; професійна тактовність у
спілкуванні; вміння словесно спростити ситуацію, яка склалась, не
ускладнюючи її; вміння визначити спосіб спілкування, враховуючи
індивідуальні особливості допитуваних; у бесіді з допитуваними
враховувати їх особисті стосунки.

Для виконання професійної діяльності, враховуючи результативний
компонент (міжособистісної взаємодії), необхідні такі професійно важливі
якості: вміння вибрати лінію та стратегію міжособистісного спілкування,
оцінюючи обстановку та ситуацію; вміння управляти рольовою поведінкою;
володіння техніками правомірного впливу; вміння розрізняти види обманів;
володіння техніками впливу, запевнення, навіювання; здатність до
співпраці; навички саморегуляції поведінки та емоційного стану; вміння
дотримуватися при розмові моральних норм і норм етики; вміння
конструктивно вирішувати конфлікти; вміння, проводячи обшук,
психологічно впливати на особу, яку обшукують для отримання уточнюючої
інформації; вміння передбачити конфлікт, використати необхідну стратегію
поведінки; вміння вести офіційно-рольове спілкування; вміння
використовувати активізацію спілкування; вияснити мотиви протидії та їх
нейтралізувати; вміння нейтралізувати емоційно-негативне напруження в
ситуації допиту; вміння емпатійно ставитись до допитуваних; вміння
відрізняти та враховувати психічні особливості допитуваних; вміння
аналізувати емоційно-вольовий стан допитуваного при поставлених
запитаннях; вміння рефлексивно управляти емоційною поведінкою
допитуваних.

Емоційна сторона діяльності слідчого податкової міліції, виконуючи
професійну діяльність, враховує необхідність таких професійно важливих
якостей: вміння зняти емоційну напругу; вміння емпатійно ставитись до
допитуваних та осіб, яких обшукують; вміння встановлювати емоційні
контакти з учасниками спілкування; вміння слухати учасників бесіди,
доброзичливе, ввічливе ставлення до людей; проникливість, здатність
розуміти внутрішній світ співбесідника, стан психіки; вміння
контролювати антипатійне ставлення до осіб, яких підозрюються у скоєнні
злочину; вміння виявляти позитивне ставлення до підозрюваного та
формувати у нього позитивну атракцію; вміння нейтралізувати
емоційно-негативне ставлення до підозрюваного; вміння враховувати
психічні особливості допитуваних; вміння аналізувати динаміку
емоційно-вольового стану при поставлених запитаннях; вміння рефлексивно
управляти емоційною поведінкою опонента.

Розроблені нами моделі професійно важливих комунікативних якостей
особистості працівників податкової міліції у професійній діяльності для
кожного компонента діяльності пройшли експертизу. Експерти, які
проводили дану експертну оцінку, на нашу думку, найкомпетентніші в даній
галузі, мають стаж роботи більше п’яти років і працюють за фахом –
слідчий. Експертиза моделей професійно важливих комунікативних якостей
особистості слідчого податкової міліції проводилася в три етапи.
Основний інструментарій експертної оцінки – моделі професійної
діяльності слідчого, професійно важливих комунікативних якостей слідчого
податкової міліції і анкети особистісного диференціалу, в яких слідчі
визначали необхідну міру розвитку запропонованих комунікативних якостей
у балах від 0 до 10.

За результатами експертної оцінки, можна зробити висновок, що всі
запропоновані нами в особистісному диференціалі професійно важливі
комунікативні якості на певному етапі розвитку необхідні для виконання
професійної діяльності. Ранжуючи результати було встановлено, що
найбільший коефіцієнт розвитку певної якості становить 100 %, найменший
– 44 %. Такі показники вказують на те, що зроблений нами підбір
професійно важливих якостей слідчих податкової міліції вдалий, всі
запропоновані нами якості були відмічені експертами.

Так, проводячи допит, слідчі вважають, що найбільше повинні бути
розвинені такі якості, як уміння розробити тактику послідовності
запитань – 100 %; вміння моделювати та передбачувати позиції допитуваних
та їх наслідки – 90 %; вміння виявляти позитивне ставлення до
допитуваних та формування у них позитивної атракції – 90 %; вміння
дотримуватися при розмові процесуальних і моральних норм – 84 %;
професійна тактовність при спілкуванні – 78 %; володіння знаннями та
вміння працювати з документацією – 90 %; вміння та навички формувати
результати слідчої дії – 74 %; вміння виявляти дезінформацію та обман –
83,5 %; роз’яснити повно і точно мету очної ставки – 79 %; на очній
ставці враховувати особисті взаємостосунки допитуваних – 78 %; на очній
ставці психологічно підготувати допитуваного, який розкрив правду, – 89
%; вміння використовувати прийоми правомірного впливу – 78 %; вміння
запевнити, володіти методами навіювання – 44 % та ін.

Виділивши професійно важливі якості за компонентами діяльності, які
зазначенні вище в статті, було визначено ті методики, які б виявили
наявність чи відсутність певних якостей. До методики діагностування
професійно важливих комунікативних якостей слідчого входить такий
комплекс тестів: методика КОС-2 В.В. Синявського і Б.О. Федоришина,
оцінка самоконтролю у спілкуванні М. Снайдера, методика виявлення
загального рівня комунікативності Є.В. Руденського і Л.К. Аверченко,
методика діагностики міжособистісних відношень Т. Лірі, методика
16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла.

Констатуючий експеримент проводився серед курсантів 3 курсу факультету
податкової міліції, на основі методики емпіричного вивчення професійно
важливих комунікативних якостей. У констатуючому експерименті брало
участь 130 курсантів Національної академії державної податкової служби
України. Результати констатуючого експерименту підтвердили передбачення
в тому, що професійно важливі комунікативні якості у курсантів розвинені
не достатньо. Виміряний рівень комунікативних можливостей у курсантів
третього курсу не достатній для ефективного виконання майбутніх
професійних обов’язків. Так, у більшості респондентів по всіх
коефіцієнтах бал середній, а деякі фактори взагалі відсутні (наприклад,
нонконформізм – 0 %; та дипломатичність – 11 %). Отримані результати,
підтвердили, що спеціальні комунікативні якості наприкінці третього
курсу у курсантів ще несформовані або сформовані частково, що
зашкоджуватиме становленню і самоусвідомленню майбутніх спеціалістів.
Можна передбачити, що якщо не провести з цими респондентами комплекс
спеціальних занять, то формування комунікативних якостей почне
відбуватися тільки тоді, коли курсанти приступлять до виконання
професійних завдань, тобто прийдуть на роботу. Непідготовленість
курсантів у комунікативній сфері викликатиме труднощі при встановленні
та налагоджуванні контактів, виконуючи свої професійні обов’язки,
наприклад, при проведенні допиту. Результати констатуючого експерименту
підтверджуються результатами опитування молодих працівників, слідчих,
податкової міліції на курсах підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації ДПС України, де було встановлено, що у 29 % слідчих, які
працюють від 1–5 років, виникають труднощі у встановленні контактів.
Така проблема має глибинний початок і базується на тому, що створюючи
навчально-виховний процес в основу не закладені психологічні істини
індивідуального підходу до курсанта, враховуючи специфіку закладу. Така
проблема є дуже глобальною і вимагає психологічного перегляду
навчально-виховного процесу, а також обов’язково включання посади
психолога-консультанта безпосередньо на факультеті.

Таким чином, на констатуючому етапі дослідження встановлено, що рівень
розвитку комунікативних професійно важливих якостей курсантів є
задовільним і потребує впровадження комплексної методики формування
професійно важливих комунікативних якостей особистості.

У третій частині „Формування професійно важливих комунікативних якостей
майбутніх фахівців податкової міліції” розкрито комплексну методику
проведення занять з формування комунікативних якостей у майбутніх
працівників податкової міліції, результати формуючого експерименту з
розвитку професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого
податкової міліції, методичні рекомендації з підготовки майбутніх
фахівців податкової міліції до професійного спілкування.

Процес професійної підготовки з формування комунікативних якостей
курсантів податкової міліції повинен реалізуватися через окремі види
занять. Основними формами такої підготовки є: лекція, семінар, практичні
заняття, психологічний тренінг, самопідготовка. Результати досліджень
підтвердили, що вивчаючи психологічні дисципліни, необхідно приділяти
увагу проблемі формування професійно важливих комунікативних якостей
курсантів, і в навчальних програмах відводити спецрозділи з професійного
спілкування.

Основним та особливим видом формування комунікативних якостей у
професійній підготовці фахівця податкової міліції, є спеціальний
психологічний тренінг, який може бути включений у навчальний процес або
проводитись психологом-консультантом психологічної служби ВНЗ.

За результатами п’яти досліджень формуючого експерименту за факторами
комунікативності можна зробити висновок, що рівень комунікативності у
курсантів збільшився: у 74 % респондентів став вищим загальний
комунікативний показник, на 27 % збільшився показник дипломатичності, а
у 26 % курсантів виявлено показник нонконформізму, який взагалі не
простежується при констатуючому експерименті, комунікативний контроль
став вищим у 30 % курсантів, також підвищився показник емоційної
стійкості і став вищим ще у 30 % курсантів, піддався зміні і фактор
тривожності, у 28 % курсантів простежується впевненість у собі, в своїх
діях.

Отже, провівши формуючий експеримент та використавши такий комплекс
методів: бесіда, дискусія, тестування, психологічні вправи, задачі,
ділові ігри, моделювання проблемних ситуацій, психологічна медитація,
було встановлено, що у контрольної групи (курсантів, які не брали участі
в формуючому експерименті), показники комунікативних якостей залишилися
майже незмінними, а у курсантів, які брали участь у тренінгових
заняттях, комунікативний показник поліпшився. Результати формуючого
експерименту підтвердили результативність запропонованих нами занять і
можуть бути рекомендовані, як один із основних при професійній
підготовці курсантів.

Вивчаючи проблеми формування професійно важливих комунікативних якостей
курсантів податкової міліції, провівши констатуючий та формуючий
експерименти було встановлено, що процес формування таких якостей є
специфічним і вимагає від психолога спеціальної підготовки та досвіду
роботи з курсантами в структурі правоохоронної діяльності. Професійно
важливі якості, в тому числі і комунікативні, формуються та розвиваються
не тільки при спеціальній психологічній підготовці, а і на інших
заняттях. Тому важливо на факультеті податкової міліції мати свого
психолога-консультанта, який, крім роботи із студентами, міг би
проводити роз’яснювальну роботу по особливостях формування професійно
важливих комунікативних якостей особистості та інших психологічних
проблем, професорсько-викладацькому та управлінському складу, давати
психолого-методичні рекомендації в роботі із курсантами. Адже курсанти
податкової міліції навчаються і проживають у досить специфічних умовах,
тому і вимагають до себе підвищеної уваги.

Спеціалісту, який проводитиме тренінгові заняття з формування
комунікативних якостей курсантів податкової міліції, необхідно
враховувати індивідуальні особливості курсантів. Він повинен на основі
мотиваційних процесів усунути негативне сприйняття занять, враховуючи,
що основи такої мотивації на глибинному рівні закладено в навчальному
закладі та колективі курсантів. Головне, щоб кожний курсант ставився до
професійного самоформування, самовизначення та самоудосконалення не як
до пустих слів, а як до змістовної і чітко зрозумілої діяльності.
Проведення тренінгу з формування професійно важливих комунікативних
якостей у курсантів вимагає ряду і методичних особливостей.

Отже, в проведеному науковому дослідженні розглянуто комплекс
теоретичних і прикладних питань щодо формування комунікативних якостей у
професійній підготовці фахівця податкової міліції, результати якого
можуть бути використані для вивчення специфічних особливостей формування
професійно важливих комунікативних якостей слідчих податкової міліції
курсантами та працівниками податкової міліції. Розроблено методичні
рекомендації для використання вищими навчальними закладами, центрами
підготовки та перепідготовки працівників податкової міліції у
професійній підготовці слідчих податкової міліції, викладачами кафедр
психології для створення авторських програм спеціальних навчальних
курсів і тренінгових занять.

Здійснене дослідження передбачає подальше вивчення проблем формування
професійно важливих якостей слідчих податкової міліції, на основі
отриманих результатів. Перспективою є можливість впровадження методик з
формування професійно важливих комунікативних якостей у суміжних
професіях, особливо для оперативних працівників податкової міліції.

Література:

1. Про міліцію: Закон України // Нормативні акти України щодо охорони
правопорядку. – К.: Логос, 1998. – 564 с.

2. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Нормативні
акти України щодо охорони правопорядку. – К.: Логос, 1998. – 564с.

3. Науковий коментар Кримінального процесуального кодексу України /
Проф. Коржанський М.Й. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.

Похожие записи