Фінансовий моніторинг

Держава всіляко запобігає та протидіє запровадженню в легальний обіг
доходів, одержаних злочинним шляхом, та намагається проводити боротьбу з
фінансуванням тероризму, тобто веде боротьбу за «чистоту» грошей. Із
метою прискорення таких заходів і був прийнятий Закон України «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом»1.

Постійні перевірки проводять не тільки органи фінансового контролю.
Згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», у Міністерстві
фінансів України створено Державний департамент фінансового моніторингу.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, виявивши операцію (до або
після її здійснення), що підпадає за ознаками під моніторинг,
зобов’язані її зареєструвати і протягом 3 днів інформувати Державний
департамент фінансового моніторингу, а з нього інформація поступає до
правоохоронних органів2.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити особі у
здійсненні фінансової операції та провести ідентифікацію осіб, що
проводили (або намагалися провести) фінансову операцію, і повідомити
Уповноваженому органу.

Працівникам суб’єкта моніторингу заборонено повідомляти про передачу
інформації осіб, що здійснюють операцію, або третіх осіб. За порушення
цієї заборони передбачена адміністративна і кримінальна
відповідальність. Так, ст. 1669 Кодексу про адміністративні
правопорушення передбачає штраф у розмірі від 100 до 300
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ст. 2091 Кримінального
кодексу передбачає штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення
волі на строк до 3 років, з позбавленням права займати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Законом України «Про
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів»
від 16 січня 2003 р. № 430-ІУ встановлено, що діяльність, спрямована на
легалізацію (відмивання) доходів, карається позбавленням волі на 15
років із конфіскацією майна. Одержані доходи підлягають конфіскації за
рішенням суду.

Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом» встановлює умови, за яких фінансові установи
можуть запобігти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, ст. 18 забороняє фінансовим установам при наданні фінансових послуг
вступати у договірні відносини з анонімними особами, відкривати, вести
анонімні (номерні) рахунки, або у разі, якщо виникає сумнів стосовно
того, що юридична або фізична особа виступає не від власного імені.

Законодавством установлені види фінансових операцій, що підлягають
обов’язковому фінансовому моніторингу. Фінансова операція підлягає
обов’язковому фінансовому моніторингу:

— якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює або перевищує 80 тисяч
гривень (або еквівалентна їй);

— купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків за готівку;

— якщо у фінансовій операції (зарахування коштів, переказ, позика, цінні
папери) бере участь хоча б одна сторона, що має реєстрацію чи проживання
в країні, яка не бере участь у міжнародному співробітництві у сфері
запобігання та ^;; протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних
злочинним шляхом;

— переказ коштів у готівковій формі за кордон;

— відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої
особи;

— обмін банкнот, особливо Іноземної валюти, на банкноти іншого
номіналу1;

— фінансові операції з цінними паперами на пред’явника, не розміщеними в
депозитарії;

— виплата особі виграшу в лотерею, казино, страхового відшкодування;

— розміщення дорогоцінностей в ломбард.

?????¤?¤?$?????O?у з ознак, установлених Законом (ст. 12). Моніторинг
провадиться, якщо, наприклад:

— особа погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за
процентну ставку, що встановлена на цей момент у банку;

— фінансова операція не має економічного сенсу або законної мети;

— особа наполягає на проведенні операції за правилами всупереч правилам,
встановленим законодавством або внутрішніми документами;

— представлення операції, яку не можна перевірити;

— неможливість встановлення контрагентів особи, кошти якої повернулися
без виконання фінансової операції у зв’язку з незнаходженням такої іншої
сторони або з відмовою прийняти ці кошти;

— істотне збільшення надходження готівки на рахунок особи, якщо
звичайними для основної діяльності особи є розрахунки у безготівковій
формі, або перерахована готівка переказується того ж дня або наступного
іншому клієнту, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента.

Внутрішній фінансовий моніторинг може проводитися й щодо інших
фінансових операцій, коли виникають підстави вважати, що фінансова
операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

За порушення вимог Закону «Про запобігання та протидію легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» встановлена
кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність.

Юридичні особи, що здійснюють фінансові операції з легалізації
(відмивання) доходів, або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані
за рішенням суду.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу — банки, страхові
організації, товарні та фондові біржі, гральні заклади, юмбарди;
організації, що управляють інвестиційними фондами, недержавними
пенсійними фондами та інші суб’єкти, передбачені ст. 4 Закону, за
невиконання або неналежне виконання вимог Закону сплачують штраф у
розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу відмовляється сплатити
штраф, рішення про накладення штрафу ухвалюється судом за поданням
органу, що регулює діяльність суб’єкта або надає ліцензію чи інший
дозвіл на діяльність.

Фінансові послуги надаються лише після ідентифікації особи клієнтів та
вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у
сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу та їх посадові особи Й інші
працівники не несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та
кримінальну відповідальність.

ЛІТЕРАТУРA

Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990
р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із
змінами та доповненнями.

Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами
та доповненнями.

Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І
із змінами та доповненнями.

Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від
21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р.
№ 959—XII із змінами та доповненнями.

Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. №
1201-ХП із змінами та доповненнями.

Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в
редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25
червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.

Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII
із змінами та доповненнями.

Похожие записи