Реферат на тему:

Експертні помилки при проведенні судово-балістичних експертиз

gdo+ue

gdo+ue й для ідентифікаційних судово-балістичних експертиз. Це
пояснюється складністю механізму слідоутворення та процесу виявлення і
значною суб’єктивністю оцінки спільних загальних і особистих ознак
слідів зброї на стріляних снарядах і гільзах. Помилки процесуального
характеру — полягають у порушенні експертом процесуальних норм режиму і
процедури експертного дослідження. До них відносяться: вихід експерта за
межі своєї компетенції, зокрема, його вторгнення в сферу правового
характеру; дача висновку з питань, рішення яких не вимагає спеціальних
пізнань; необґрунтовані, недостатньо мотивовані висновки або
 обґрунтування висновків досягнуто не результатами дослідження, а
матеріалами кримінальної справи; невідповідність об’єму проведеного
дослідження і відповідей експерта на поставлені йому питання;
недотримання встановлених законом правил упорядкування висновку експерта
зокрема, відсутність у висновку необхідних реквізитів; внесення
профілактичних пропозицій, що базуються на необґрунтованих спеціальних
знаннях експерта. Характеризуючи вищевказані види помилок можна навести
наступні приклади. При вирішенні питань пов’язаних зі встановленням
давності пострілів, а також при встановленні проведення стрільби зі
зброї після останньої чистки, експерти-балісти виходять за межи своєї
компетенції, не залучають спеціалістів фізико-хімічних досліджень, а
роблять висновки тільки за допоміжними ознаками. При дослідженні
вогнепальної зброї, особливо виготовленої саморобним шляхом, експерти не
у повному обсязі згідно методики, проводять експериментальну стрільбу,
вирішуючи питання придатності зброї до пострілів та її надійності, але
не досліджуються уражаючи властивості зброї.  Причини помилок експерта
можуть бути двоякого роду: об’єктивні, тобто котрі не залежать від
суб’єкта експертного дослідження (експерта), і суб’єктивні, що
кореняться в способі мислення і (або) діях експерта. Вичерпного переліку
об’єктивних і суб’єктивних помилок в криміналістичній літературі не
дано. До типових причин об’єктивних помилок відносяться наступні:
несправність апаратури; непридатність і не відповідність
криміналістичних матеріалів вимогам дослідження і т.п. Суб’єктивні
причини помилок: професійна некомпетентність експерта. Вона може
виражатися в незнанні сучасних експертних методик, невмінні
користуватися визначеними технічними засобами дослідження і
застосовувати метод найбільш ефективний у конкретній ситуації;
професійні недогляди експерта: недбалість, неуважність; вплив матеріалів
справи, у тому числі висновок попередньої експертизи і т.п. Експертні
помилки можуть бути виявлені: при перевірці самим експертом ходу і
результатів дослідження на будь-якій його стадії й особливо на стадіях
синтезування і формулювання висновків; при перевірці ходу і результатів
дослідження керівником експертної служби  або підрозділу; при оцінці
висновків слідчим та судом і в деяких інших випадках. Розробка питань
експертних помилок в судово-балістичній експертизі та їх запобігання,
давно вимагає фундаментального наукового вивчення та вирішення.

Похожие записи