Екологічні права і обов’язки громадян

ПЛАН

1. Поняття екологічних прав громадян.

2. Види екологічних прав громадян.

3. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.

4. Обов’язки громадян у галузі екології.

Поняття екологічних прав громадян

Поняття екологічних прав громадян — сукупність юридичних можливостей і
засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі
використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного
середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Екологічні права громадян належать до конституційних прав людини (ст. 50
Конституції України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на
відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан
довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також
право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

об’єктивне право — сукупність правових норм, що утворюють комплексний
міжгалузевий інститут екологічного права;

суб’єктивне право — сукупність повноважень фізичних осіб у галузі
екології.

Екологічні права громадян — забезпечені системою права юридичні
можливості особи реалізувати у передбачених законодавством формах надані
повноваження в галузі екології. Вони:

• належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

• види екологічних прав передбачаються системою екологічного
законодавства;

• форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються і
забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

• порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист
здійснюється в судовому та іншому порядку.

Види екологічних прав громадян

Екологічні права громадян, що реалізуються на галузевому рівні:

• права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне
середовище;

Ознаками безпечного навколишнього середовища є:

а) стабільність здорового навколишнього середовища;

б) якість навколишнього природного середовища;

в) сприятливість навколишнього природного середовища.

Юридичними показниками безпечного навколишнього природного середовища є:

а) нормативи екологічної безпеки;

• право на одержання повної і достовірної інформації про стан
навколишнього природного середовища і, його вплив на здоров’я людей;

• право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи.

Формами участі громадян у проведенні громадської екологічної експертизи
бувають: виступи у засобах масової інформації; подання письмових
зауважень, пропозицій, рекомендацій; робота у складі експертних груп,
комісій; участь у відкритих засіданнях; участь у публічних слуханнях.
Порядок участі громадян у проведенні екологічної експертизи визначено
чинним законодавством;

• право на участь у розробці і здійсненні заходів щодо охорони довкілля
раціонального і комплексного використання природних ресурсів. Формами
права участі громадян у розробці та здійсненні екологічних заходів
можуть бути: проведення референдумів; розробка екологічних програм;
екологічне виховання; розробка планів екологічної діяльності
підприємств, установ, організацій; ліквідація наслідків екологічних
аварій, катастроф тощо;

• право на здійснення загального і спеціального використання природних
ресурсів.

Ознаки права загального використання природних ресурсів такі:
загальнодоступність; безплатність; відсутність необхідності закріплення
природних ресурсів за конкретними особами; відсутність спеціальних
дозволів.

Ознаками права спеціального використання природних ресурсів є: наявність
спеціальної правоздатності;

платність і безплатність; обов’язковість одержання спеціальних дозволів;
реєстрація дозволів.

Гарантіями реалізації права громадян на здійснення загального і
спеціального використання природних ресурсів є норми Земельного кодексу.
Водного кодексу,

Лісового кодексу тощо.

Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні:

• право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів
щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть
негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та
внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та
організацій цих питань;

• право на одержання екологічної освіти;

• право на об’єднання в громадські природоохоронні

організації;

• право подання до суду позовів на державні органи,

^ ° o ae

c ?

???????$??$???????a?підприємства, установи, організації і громадян про
відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну, внаслідок
негативного впливу на навколишнє природне Середовище.

Гаранти екологічних прав громадян та їх форми захисту

Екологічні права громадян забезпечуються:

• проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання,
відновлення і поліпшення стану -навколишнього природного середовища;

• обов’язки міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій
здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу
господарської та іншої’ діяльності на навколишнє природне середовище,
виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних
сил, будівництві та експлуатації господарських об’єктів;

• участю громадських об’єднань та громадян у дія-і льності щодо охорони
навколишнього природного середовища;

• здійснення державного та громадського контролю за додержанням
законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров’ю і
майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; • невідворотністю відповідальності
за порушення законодавства про охорону навколишнього природного
середовища.

Форми захисту екологічних прав громадян:

нормотворча, управлінська, самоврядна, правоохоронна, природоохоронна,
судова.

Обов’язки громадян у галузі екології

Загальні обов’язки громадян, передбачені Законом України «Про охорону
навколишнього природного середовища»:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки,
екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення. Спеціальні зобов’язання
громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які
випливають із умов права власності на природні ресурси,
природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної
діяльності:

Обов’язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного
середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс
заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на
стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов ‘язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно
впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об’єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер
екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів
та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб’єктами, якщо вона спроможна
потенційно шкодити здоров’ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх
реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.
Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков, 1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994.

Государственное управление охраной окружающей средьі в союзной
республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.: Наукова думка,1990.

Дмитренко I; А. Екологічне право України: Навч. посіб- К.,1996.

Похожие записи