Реферат на тему:

Довічне позбавлення волі

Стаття ККУ 64:

1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких
злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим
Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі
на певний строк.

2. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили
злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до
жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент
постановлення вироку.

1. Довічне позбавлення волі — найсуворіший із усіх видів основних
покарань. Цей вид покарання застосовується судом тільки тоді, коли воно
вказане в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК.

2. Дане покарання встановлене лише за вчинення особливо тяжких злочинів.
Про поняття таких злочинів див. ст. 12 та коментар до неї. Ними є
злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк
понад 10 років або довічне позбавлення волі (передбачені ст. 112, ч. 2
ст. 115, ч. З ст. 258, ст. ст. 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ч. 2 ст.
438, ч. 2 ст. 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443).

3. Це покарання застосовується тільки у випадках, коли суд не вважає за
можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

4. Не застосовується довічне позбавлення волі до таких категорій осіб:
1) осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років; 2) осіб, що вчинили
злочин у віці понад 65 років; 3) жінок, що були в стані вагітності під
час вчинення злочину; 4) жінок, що були в стані вагітності на момент
постановлення вироку.

5. Особа, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, за
втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній
відповідальності за ст. 393.

6. Засуджені до довічного позбавлення волі не підлягають звільненню від
відбування покарання з випробуванням (ст. 75), умовно-достроковому
звільненню від відбування покарання (ст. 81).

7. Законом про амністію засудженим до довічного позбавлення волі це
покарання може бути замінене на позбавлення волі на певний строк (ст.
85, ч. З ст. 86). Актом про помилування може бути здійснена заміна
засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення
волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років (ст.
87).

Похожие записи