Реферат на тему:
Договір побутового прокату
Цивільне законодавство виділяє договір побутового прокату як один з
різновидів договору майнового найму. Відповідно до ст. 273 ЦК за
договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські
організації надають громадянам у тимчасове користування за плату
предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар,
легкові автомобілі та інше майно.
З наведеного визначення договору випливає, що наймодавцями за ним можуть
бути лише організації, а наймачами — лише громадяни. Проте законодавство
про підприємництво не містить обмежень для заняття підприємницькою
діяльністю у вигляді надання предметів прокату іншими суб’єктами
підприємництва, в тому числі приватними підприємствами, господарськими
товариствами, громадянами-підприємцями. Отже сьогодні коло наймодавців
за цим договором значно ширше від визначеного у ст. 273 ЦК України.
Умови і порядок надання майна за договором побутового прокату
визначаються загальними правилами про договір майнового найму, зокрема
щодо стану майна, яке надається (ст. 262 ЦК); наслідків ненадання майна
(ст. 263 ЦК); обов’язків наймача (пункти 1,2,3 та 5 ст. 265 ЦК);
дострокового розірвання договору на вимогу наймодавця (ст. 269 ЦК);
відповідальності наймача за погіршення майна (ст. 271 ЦК); прав та
обов’язків сторін у зв’язку з поліпшенням майна (ст. 272 ЦК).
Відповідно до наказу Українського союзу об’єднань, підприємств і
організацій побутового обслуговування населення “Про затвердження
Інструкції щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх
виконання” від 30 травня 1994 р. (зі змінами та доповненнями від 27
березня 1997 р.) предмети прокату надаються у тимчасове користування
громадянам України, які досягли 18-річного віку за наявності у них
паспорта.
Щоб одержати автомобіль, мотоцикл, моторолер, моторний човен або катер,
обов’язково подається документ, який засвідчує право керування цими
транспортними засобами.
Надання предметів прокату на пляжах, катках, лижних станціях, у парках
та зонах відпочинку може здійснюватися під грошову заставу, розмір якої
визначає наймодавець.
Відпочиваючим у санаторіях і будинках відпочинку предмети прокату
надаються не більше як на термін перебування їх у цих закладах за
пред’явленням паспорта і санаторно-курортної книжки.
Особам, які проживають у готелях, предмети прокату надаються на термін,
що не перевищує часу перебування в готелі, за пред’явленням паспорта.
Під час укладення договору прокату наймодавець зобов’язаний надати
наймачеві всю необхідну та достовірну інформацію про предмет прокату, а
також нормативні документи, якщо вони передбачені виготовлювачем, що
містять правила та умови ефективного використання цього предмета.
Побутові машини, побутова радіоелектронна апаратура та інші предмети
побутової техніки мають бути опломбовані. За збереження пломби
відповідає наймач.
Наймодавець зобов’язаний надати наймачеві предмет прокату у придатному
для експлуатації стані. Перевірка справності предмета, що надається,
здійснюється у присутності наймача.
R
?-iF)¤*`,z-?.o/a2a6u6oooooooeeeeeeeeeeeeeeeeeeee
У разі виходу з ладу предмета прокату наймодавець зобов’язаний протягом
трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на
місці, а в разі потреби виконати роботи в умовах стаціонарної майстерні,
термін ремонту подовжується до 10 днів. За згодою наймача наймодавець
може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без
додаткової оплати наймачем витрат, пов’язаних із цією заміною.
Наймач зобов’язаний використовувати предмет прокату за його
призначенням, додержуватися правил експлуатації та утримання, не давати
у заставу І не передавати його у піднайом.
Наймач зобов’язаний вносити плату за користування предметом прокату у
терміни, передбачені договором. За кожний день прострочення терміну
платежу наймач сплачує пеню, розмір якої визначається договором
побутового прокату.
Після закінчення терміну прокату наймач зобов’язаний повернути предмет у
стані, придатному для користування з урахуванням нормального зносу.
Перевірка справності предмета прокату, його зовнішнього вигляду та
наявності пломб здійснюються наймодавцем у присутності наймача.
Наймач має право у будь-який час відмовитися від користування предметом
прокату і повернути його наймодавцеві. При цьому робиться перерахунок за
фактичний час користування предметом.
Вартість зіпсованого, розукомплектованого або доведеного до
непридатності предмета прокату наймач оплачує при його поверненні або
розірванні договору побутового прокату. Якщо наймач не повернув предмет
прокату, наймодавець має право стягнути з нього вартість цього предмета
(з урахуванням зносу) і завдані наймодавцеві збитки у порядку,
передбаченому чинним законодавством.
Як зазначається у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про
практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав
споживачів” від 12 квітня 1996 р. № 5, визнаючи розмір збитків,
заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають
виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної
місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим
споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте, якщо
вартість майна, визначена у такому порядку, на
392 Глава 15
час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було
визначено, сторони не позбавлені можливості доводити у суді дійсну
вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна.
У випадках, передбачених договором або відповідним нормативним актом,
розмір збитків визначається у кратному обчисленні. Відсоток зносу
втраченого або приведеного у непридатність предмета договору
встановлюється виходячи з періоду, на який розрахована його нормальна
експлуатація, часу, протягом якого він фактично використовувався, та
інших доказів щодо його якості.
В разі потреби для визначення вартості неповерненого (втраченого,
пошкодженого) майна призначається експертиза, яку можуть провести
працівники відповідних експертних установ чи інші фахівці (ст. 57 ЦПК).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
