.

Договір дарування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
24 10061
Скачать документ

Договір дарування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
16 2455
Скачать документ

Реферат на тему:

Договір дарування

1. Поняття та ознаки договору дарування

За договором дарування, одна сторона (дарувальник) передає безоплатно
другій стороні (обдарованому) майно у власність (ст. 243 ЦК). Отже,
договір дарування, як і договори міни та купівлі-продажу, направлений на
безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення
права власності (права повного господарського відання чи права
оперативного управління) у обдарованої особи. Як і продавець,
дарувальник повинен бути власником відчужуваного в такий спосіб майна.
Проте, на відміну від зазначених договорів, договір дарування є завжди
безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої
особи зустрічних дій майнового характеру.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 243 ЦК України договір дарування
вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому, то він
належить до категорії реальних угод. Подарувати майно іншим особам є
виключним правом власника. Здійснення безоплатного відчуження майна, як
правило, зумовлюється особистими інтересами дарувальника у визначенні
цілей використання його, відносинами сімейних зв’язків чи дружби,
значними заслугами чи вчинками обдарованої особи тощо. Тому визнання
договору дарування консенсуальним могло б призводити до ситуацій, за
яких особа мала б право вимагати у примусовому порядку дару, що
неприпустимо з точки зору моральності.

Водночас з правила про реальність договору дарування можливі й винятки.
Так, ще в юридичній літературі радянського періоду допускалася
можливість визнання консенсуальним договору дарування жилих будинків.
Така думка ґрунтувалася на тому, що за чинним у той період Цивільним
кодексом РРФСР договори відчуження жилих будинків, у тому числі і
дарування, під страхом недійсності підлягали державній реєстрації і
відповідно до ст. 135 цього кодексу право власності на таке майно могло
виникнути лише у момент цієї реєстрації.

Таким чином, при даруванні жилого будинку право власності у обдарованої
особи виникало незалежно від факту передачі їй будинку. Оскільки ЦК
України такого імперативного правила щодо виникнення права власності не
містив, то відповідно в Україні не було будь-яких законодавчих підстав
для визнання договору дарування жилого будинку консенсуальним договором.
Оскільки ринкове законодавство проголошує принцип свободи договору та
визначення його умов, якщо це прямо не заборонено законом, то сторони
можуть надати чинності договору дарування жилого будинку (квартири) ще
до його фактичної передачі дарувальником обдарованій особі. У такому
випадку цей договір є консенсуальним. Такий принцип пропонується
закріпити у новому ЦК України, у ст. 765 проекту якого записано, що “за
договором дарування одна сторона (дарівник) передає або зобов’язується
передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у
власність”. При цьому у проекті, на відміну від чинного ЦК України,
момент укладення угоди не пов’язаний з моментом передачі майна у
власність. За таких умов договір дарування з обов’язком передати майно
обдарованому у майбутньому вважатиметься чинним до його фактичної
передачі, а відтак матиме ознаки консенсуальної угоди.

Договір дарування є одностороннім. З його укладенням у сторін, як
правило, не виникають взаємні або односторонні обов’язки. Щодо прав, то
їх набуває лише обдарований у вигляді повноважень власника стосовно
прийнятого майна. Відповідно до ч. З ст. 243 ЦК України дарування
громадянами майна державним, кооперативним або іншим громадським
організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для певної
суспільне корисної мети (наприклад, зібрання книг—для наукових
досліджень, колекція картин— для публічного показу в музеї, кошти — для
придбання сучасного медичного обладнання). Нині, в умовах законодавчого
визнання рівноправності усіх форм власності, певне цільове використання
дару цілком можливе й тоді, коли обдарованою особою є громадянин.

2. Сторони та зміст датодарування

Сторонами у договорі дарування можуть бути як громадяни, так і юридичні
особи, а в певних випадках — і держава. Укладення договорів дарування
громадянами має здійснюватися з додержанням загальних правил цивільного
законодавства про їх дієздатність. Крім того. Кодекс про шлюб та сім’ю
України встановлює додаткові гаранти захисту осіб, які перебувають під
опікою або піклуванням. Так, опікун не має права без дозволу органів
опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх
здійснення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами,
зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і
спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав,
поділ майна тощо

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Договір дарування

Перевага в цивільному обігу еквівалентно-оплатних відносин не виключає і
безоплатне передання майна однією особою іншій. Найчастіше таке
передання набуває форми трудових або адміністративно-правових відносин.
Разом з тим безоплатне передання майна у власність іншої особи
відбувається у цивільно-правових формах. В таких випадках застосовується
договір дарування.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або
зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному)
безоплатно майно (дарунок) у власність (ст.717 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється Главою 55 ЦК України та іншими
актами.

Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний або консенсуальний,
безвідплатний.

Сторонами договору є дарувальник та обдаровуваний. Батьки
(усиновлювачі), опікуни та піклувальники не мають права дарувати майно
дітей, підопічних. Підприємницькі товариства можуть укладати договір
дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо передбачено
засновницьким документом дарувальника. Однак, це положення не
поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Істотною умовою договору є умова про предмет, яким є майно (дарунок).

Форма договору: усна або письмова. Так, згідно ст.719 ЦК України,
договір дарування укладається:

дарування предметів особистого користування та побутового призначення –
усно;

дарування нерухомої речі – у письмовій формі і підлягає нотаріальному
посвідченню;

дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати
дарунок у майбутньому – у письмовій формі. Крім того, у разі
недодержання письмової форми цей договір є нікчемним;

дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, – у письмовій
формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд
не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-тикратний розмір
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, – у письмовій формі і
підлягає нотаріальному посвідченню.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін. Як правило,
реальний договір дарування не породжує ніяких зобов’язальних відносин.
Тому мова може йти лише про зобов’язання, яке виникає із консенсуального
договору дарування.

Головним обов’язком дарувальника є передача дарунка обдарованому, яка
може здійснюватися шляхом: а) безпосереднього вручення речі; б)
символічної передачі (наприклад, вручення ключів, макетів тощо); в)
передачі документів, які посвідчують право власності на річ, інших
документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору.

Дарунок вважається прийнятим, якщо його направлено обдаровуваному без
його попередньої згоди, якщо обдаровуваний негайно не заявить про
відмову від його прийняття (ч.3 ст.722 ЦК України).

Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому,
якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч.1
ст.724 ЦК України). Крім того дарувальник, який передав річ
підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для
вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування
до вручення речі обдаровуваному.

,

|~

R

E

Ue

TH

i

hae

hae

hae

hae

hae

hae

hae

hae

hae

hae

hae

~

E

?????????? від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку
на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати
грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту,
надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не
пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо), якщо це
передбачено договором. А у разі порушення обдаровуваним покладеного
обов’язку, дарувальник має право вимагати розірвання договору і
повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, – відшкодування
його вартості (ст.ст.725-726 ЦК України).

Обдаровуваний має право відмовитися від прийняття дарунка в будь-який
час до передачі дарунка і без обґрунтування причин такої відмови (ч.2
ст.724 ЦК України).

За невиконання або неналежне виконання умов договору дарування настає
відповідальність на загальних засадах цивільно-правової
відповідальності, що врегульовані Главою 51 ЦК України. Однак,
враховуючи безоплатний характер даного договору, законодавець передбачив
винятки із загальних правил, які обмежують відповідальність сторін.

Якщо дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі
властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного,
то він зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння
чи користування дарунком за правилами Глави 82 ЦК України.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування протягом 1
року, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим, в
наступних випадках (ст.727 ЦК України):

якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності
дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей, при цьому
предметом дарування були нерухомі речі чи інше особливо цінне майно.
Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці
дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має
для дарувальника велику немайнову цінність;

якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить
історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або
істотно пошкоджена.

ЦК України виділяє такі різновиди договору дарування: а) договір
дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому; б) договір
пожертви.

Особливості договору дарування з обов’язком передати дарунок у
майбутньому: а) має консенсуальний характер; б) укладається в письмовій
формі; в) зміст договору повинен містити умову про конкретну особу –
обдаровуваного, а також умову про конкретний предмет дарування.

Особливості договору пожертви: а) здійснюється для досягнення сторонами
певної, наперед обумовленої мети; б) є укладеним з моменту прийняття
пожертви, тобто має характер реального договору; в) використання
пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву; якщо
це неможливо, то використання її за іншим призначенням можливе лише за
згодою пожертвувача, а у разі його смерті чи ліквідації юридичної особи
– за рішенням суду. Якщо пожертва використовується не за призначенням,
то пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання
договору про пожертву.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020