Реферат на тему:

До проблеми про інформаційну службу безпеки Чеської республіки

Змінюється стан суспільства. Від індустріального суспільства, де все
спрямовано на виробництво та споживання товарів, суспільно переходить до
інформаційного, де в пошані виробництво та споживання інтелекту, знання,
а інформація – вирішальний стратегічний ресурс.

Головним фактором виробництва є рух від економіки робочої сили до
економіки сили мозгу. *Більше того, сучасні інформаційні мережі, що
роблять інформацію загальнодоступною, формують нові типи людського
спілкування, змінюють та пропонують нові цінності. Універсальний
характер інформації породжує ряд проблем. Важливою з яких виступає
процес передачі, збереження та захисту інформації.

З одного боку через інформацію Україна має перейти до світового
інформаційного суспільства, а з другого – важливо мати механізми по
формуванню та збереженню національної інформації. Тому, важливого
значення набуває вивчення досвіду реформування інформаційних служб
безпеки в інших державах світу, та саме європейських держав, так як
Україна сьогодні знаходиться на шляху до входження до європейських
структур. Цікавим і корисним в цьому плані є досвід Чеської республіки.

Після листопадової революції 1989 р. перед країною постала проблема
вибудови нової, демократичної державної політики в галузі безпеки.
Особливо виразно ця проблема постала на рівні створення нової спецслужби
на місці таємної поліції колишнього режиму. Логічним кроком
посткомуністичної влади став розпуск Державної служби безпеки, котра
функціонувала в колишній, соціалістичній Чехословаччині. Було
ліквідовано не лише саму названу інституцію, а й відкинуто подібну
модель непідконтрольної суспільству спецслужби, котра може бути
використана певними владними елітами. Загальновідомим є факт, що кожна
таємна служба виступає барометром політичного режиму в даній країні.
Тому в Чехословаччині було вирішено не реформувати окремі сторони
діяльності чи структуру старої спецслужби, а на місці старої створити
принципово нову, віддану принципам демократії, правової держави і правам
людини, службу безпеки.

Перша спеціальна структура, — Управління з питань захисту конституції і
демократії була створена вже 16 лютого 1990 р. в системі Федерального
міністерства внутрішніх справ. 20 грудня 1990 р. була створена
Федеральна інформаційна служба, а 1 липня 1991 р. на її місці –
Федеральна інформаційна служба безпеки. В ході дезінтеграції
федеративної держави, 22 жовтня 1992 р., Чеською національною радою було
схвалено Закон “Про Інформаційну службу безпеки Чеської республіки” (№
527-1992 у Зб.зак.), котрий вперше врегулював статус саме чеської служби
безпеки.

Нарешті, Законом “Про розвідувальні служби” (№153-1994 у Зб. зак.) [2]
та Законом “Про Інформаційну службу безпеки” (№154-1994 у Зб. зак.) [3]
було врегульовано нинішню модель спецслужби Чеської республіки.

Відповідно до ст.2 Закону №153-1994 розвідувальні служби є державними
органами з питань збирання, систематизації і використання інформації, що
стосується охорони конституційного ладу, важливих економічних інтересів,
безпеки і оборони ЧР. В країні функціонують, крім Інформаційної служби
безпеки, такі розвідувальні служби як Управління міжнародних відносин і
інформації, що фінансуються з бюджетних видатків Міністерства оборони,
та Військова розвідка, котра виступає підрозділом Міноборони ЧР та
складається з Військової розвідувальної служби та Військової оборонної
розвідки.

Інформаційна служба безпеки Чеської республіки (далі ІСБ) суттєво
відрізняється від колишньої Державної служби безпеки передовсім тим, що
вона позбавлена виконавчої юрисдикції, зокрема повноважень самостійно
приймати рішення та провадити затримання осіб та проведення досудового
слідства. У такому вигляді власне вона втратила статус “силової”
структури. ІСБ фінансується окремим рядком державного бюджету, а її
Начальника призначає Уряд ЧР після розгляду кандидатури на засіданні
комітету з питань безпеки Палати депутатів Парламенту. За свою
діяльність Начальник ІСБ відповідає перед Урядом ЧР, котрий згідно
закону вправі прийняти рішення про звільнення його з посади.

Відповідно до ст.5 Закону про розвідувальні служби на Інформаційну
службу безпеки покладено завдання забезпечувати інформацію:

1) про наміри і дії, спрямовані проти демократичних основ, верховенства
і територіальної цілісності Чеської республіки;

2) про розвідувальні служби інших країн;

3) про діяння, що загрожують державній і службовій таємниці;

4) про діяння, наслідки яких можуть загрожувати безпеці або важливим
економічним інтересам Чеської республіки;

5) що стосується організованої злочинності і тероризму.

Характеризуючи розвідувальну діяльність Інформаційної служби безпеки,
відзначимо, що в другій половині 90-х років її предметом стали політичні
рухи і організації екстремістського спрямування, передовсім, їх активні
групи, котрі в цей час підвищили інтенсивність своєї діяльності,
збільшили кількість членів, налагодили міжнародні зв’язки, заявили про
себе рядом акцій. Серед таких екстремістських організацій аналітики ІСБ
виділяють п’ять напрямків:

1) Ліві екстремістські групи, котрі базуються на комуністичній ідеології
колишнього режиму (в смислі Закону ЧР “Про протиправність комуністичного
режиму” №198-1993 у Зб. зак.). Основною метою цих груп у довготривалій
перспективі є відновлення певних форм тоталітарного недемократичного
режиму, заснованого на тій ідеології; одним із актуальних їх завдань є
утримання Чеської республіки поза європейськими структурами в сфері
економіки і безпеки як передумови для відновлення якої-небудь форми
колишнього соціалістичного табору і чергове прилучення в такий спосіб ЧР
до сфери владного впливу Росії. Загроза національній безпеці у
діяльності ліворадикальних груп полягає в їх інтенсивних намаганнях
проникнути до органів державної влади, в тому числі органів безпеки, а
також у налагодженні контактів з представниками державних органів інших
країн, включно іноземними розвідувальними службами.

2) Анархо-автономні позиції, тобто поєднання класичних анархістів з
автономним рухом, котрий є неідеологічно та недогматично орієнтованим,
зовнішньо неполітичним рухом, який відображає радикальні
неконформістські настрої частини суспільства.

3) Націоналістичні і панславістські позиції, тобто наміри поєднати
слов’янські народи під керівництвом сильної Росії на противагу
євроатлантичному політичному і культурному простору. Представники цієї
течії діють переважно в лівій частині екстремістського спектру, але
мають прихильників і серед правих екстремістів.

4) Неонацистські групи, котрі діють на основі теорії “расово чистого”
суспільства, котрого можна досягти шляхом “святої расової війни”.

5) Неофашистські групи, ідеологічними засадами яких виступає суміш
націоналізму, расизму та ідей італійського і довоєнного чеського
національного фашизму [4].

Згідно з положеннями Закону про ІБС їй надається право застосовувати
спеціальні засоби для ведення розвідувальної діяльності. Закон розуміє
під поняттям “спеціальні засоби” таке: а) технічні розвідувальні засоби,
тобто спецтехніку, котра таємно використовується для отримання
інформації; відзначимо, що така техніка згідно з законом може бути
застосована лише за письмовою згодою голови колегії Вищого суду і з
часовими обмеженнями (не більше трьох місяців); б) використання
спецслужбою інформації від осіб, які сприяють її діяльності, в цьому
випадку мова йде про осіб старших 18 років, які добровільно і таємно
надають ІБС інформацію, потрібну їй для виконання покладених на неї
завдань.

Внутрішня організація ІСБ будується на основі її Статуту, котрий
затверджується Урядом ЧР. Станом на вересень 2001 р. безпосередньо
керівнику ІБС були підпорядковані такі підрозділи і посадові особи:

Інспекція ІСБ;

Канцелярія керівника ІБС;

Підрозділ охорони таємної інформації і перевірки безпеки;

Заступник Керівника ІБС з питань особового складу, котрий відає
питаннями кадрів, їх підготовки та охороною здоров’я;

Заступник Керівника ІБС з питань розвідувальної діяльності, котрий відає
оперативною, аналітичною діяльністю та питаннями обслуговування інших
підрозділів служби;

Заступник з питань тилу, до відання якого входять питання експлуатації
приміщень, транспорту, інформаційних систем тощо;

Керівник підрозділу з питань безпеки, до відання якого входять питання
управління в умовах надзвичайної ситуації, внутрішньої безпеки тощо.

У 1999 р. урядові експерти в доповіді “Про становище чеського
суспільства” визначили цілий ряд недоліків у діяльності Інформаційної
служби ЧР та інших розвідувальних структур, а саме:

1) нез’ясованою залишається концепція розвідувальної діяльності в межах
території ЧР;

2) недостатня кваліфікація співробітників з огляду на вимог, які
ставляться до спецслужб у демократичних державах;

3) низький рівень комунікації між спецслужбами і урядом (починаючи з
1997 р. уряд ЧР здійснив ряд системних кроків, спрямованих на створення
системи зв’язку між продуктами інформаційної діяльності розвідувальних
служб і потребами уряду);

4) низький рівень співпраці між спеціальними службами (Інформаційною
службою безпеки і військовою розвідкою), чому сприяє недосконале
визначення повноважень окремих служб;

5) недостатня координація діяльності між спецслужбами, з одного боку, і
іншими державними органами, з іншими;

6) високі видатки у зв’язку з інтересами прикриття деякої діяльності
окремих розвідувальних служб (особливо у випадку спеціальної технічної
діяльності в галузі радіокомунікації) [5].

Контроль за діяльністю Інформаційної служби безпеки. Парламентський
контроль за діяльністю спецслужби здійснює постійна депутатська комісія
Палати депутатів Парламенту ЧР, котра складається з семи членів.

Члени контрольної комісії вправі в супроводі Начальника ІСБ (або
співробітника, уповноваженого ним) відвідати об’єкти Служби. Крім того,
Начальник ІСБ повинен пред’являти контрольному органу: а) Статут ІСБ; б)
проект бюджету ІСБ; в) письмово сформульовані завдання Служби, визначені
Президентом або Урядом ЧР; г) інформацію, необхідну для здійснення
контролю за виконанням бюджету Служби; д) внутрішні приписи, які
видаються Начальником ІСБ.

На вимогу контрольного органу Начальник ІСБ подає йому також звіт про
діяльність ІСБ, звіт про використання розвідувальних засобів, але лише з
питань, розробку яких Інформаційна служба безпеки вже завершила. Разом з
тим, закон забороняє контрольному органу втручатися до персональних
повноважень керівних працівників ІСБ, порушуючи в такий спосіб належну
управлінську діяльність в Службі.

В разі, якщо члени контрольного органу встановлять факт протиправної
поведінки співробітника ІСБ, вони вправі витребувати від Начальника ІСБ
відповідні пояснення. Інформація про такі факти, крім Начальника ІСБ,
направляється контрольним органом також Верховному державному
представнику Чеської республіки. Відзначимо у зв’язку з цим, що
Начальник ІСБ є цивільною особою-політиком, що само по собі виступає
ефективним механізмом громадського контролю за діяльністю цієї
інституції.

Використана література

1. Тоффлер О., Морен Э. Кризис властей, знание и власть // Сегодня.
1994. №3 (110)

2. Zakon ze dne 7. ?ervence 1994 o zpravodajskych slu?bach ?eske
republiky // Sbirka zakon? ?. 153/1994. – S. 1602 – 1604.

3. Zakon ze dne 7. ?ervence 1994 o Bezpe?nostni informa?ni slu?b? //
Sbirka zakon? ?. 154/1994. – S. 1605 – 1629.

4. Zprava o ?innosti Bezpe?nostni informa?ni slu?by za obdobi od 1.
ledna 1996 do 31. prosince 1997. – Praha, 1998. – S. 4.

5. Zprava vlady o stavu ?eske spole?nosti. 02.03.1999. – Praha, 1999. –
S. 19-20.

Похожие записи