.

Деякі питання щодо заходів адміністративно-процесуального забезпечення справляння податків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
272 2806
Скачать документ

Реферат на тему:

Деякі питання щодо заходів адміністративно-процесуального забезпечення
справляння податків

На сьогодні в Україні у взаємовідносинах платників податків та органів
державної податкової служби більша увага приділяється застосуванню
виховних, роз’яснювальних і заохочувальних заходів з метою формування у
громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших
правових актів. Однак поширене застосування цих заходів не змінює
питання про розумно допустимі межі використання їх як засобів впливу
щодо осіб, які не дотримуються правових приписів.

Для більш ефективного впливу на правопорушників або на обставини, що
погрожують порушенням податкового законодавства, органами ДПС України
застосовуються заходи адміністративного примусу, особливе місце серед
яких займають заходи адміністративного припинення, що використовуються
для забезпечення наповнення казни держави, оскільки виражають
найважливіші якісні показники діяльності органів ДПС України. Від уміння
вибрати і застосувати необхідні заходи в реальній обстановці багато в
чому залежить ефективність виконавчо-розпорядчої діяльності органів ДПС
України, а отже, і досягнення поставлених перед ними завдань. Важливо
також зазначити, що вибір заходів адміністративного припинення має
забезпечити високоякісний та ефективний кінцевий результат реалізації
завдань, що стоять перед органами ДПС України.

Вченими-адміністративістами Голосніченком І., Росинським Б.
Коломоєць Т. у системі заходів адміністративного припинення виділено
певну підгрупу припиняючих заходів, спрямованих на забезпечення
провадження у справах про адміністративні правопорушення. Проте інші
науковці (Альохін О., Козлов Ю., Гончарук С., Кармоліцький А.) вважають
їх окремою групою заходів адміністративного примусу [1, с.187; 2 с. 40].
Проте в наукових колах немає єдності, щодо назви цих заходів. У
літературі їх називають заходами забезпечення провадження у справах про
адміністративні правопорушення, або адміністративно-процесуальними. На
нашу думку, їх доцільніше назвати заходами
адміністративно-процесуального забезпечення, якщо розглядати з погляду
забезпечення процедури справляння податків, оскільки вони спрямовані на
досягнення саме цієї мети і мають чітко визначений законодавством
порядок застосування.

У запропонованій статті автор має за мету зосередити свою увагу на
заходах адміністративно-процесуального забезпечення, що застосовуються
посадовими особами органів ДПС України в процесі
адміністративно-юрисдикційної діяльності, тим більше, що в юриспруденції
дотепер вони ще не були предметом самостійного дослідження.

Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів ДПС України пов’язана із
розглядом справ про адміністративні правопорушення чи правові спори і
прийняттям відповідних рішень. Отже, адміністративна юрисдикція як вид
діяльності органів ДПС України нерозривно пов’язана з охороною та
захистом суспільних відносин і полягає в розгляді справи по суті та
прийнятті щодо неї рішення, виконання якого забезпечується примусовою
силою держави.

До адміністративно-юрисдикційної діяльності органів ДПС України, метою
якої є забезпечення справляння податків, можна віднести:

– провадження у справах про адміністративні правопорушення підвідомчі
органам ДПС України. Ця діяльність полягає у виявленні адміністративних
правопорушень, збиранні та перевірці доказів, що підтверджують їх
вчинення, оформленні необхідних процесуальних документів, розгляді справ
по суті та винесенні відповідних постанов і контролі за їх виконанням;

– провадження щодо застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)
санкцій, що вживаються за наслідками документальних перевірок,
здійснюваних органами ДПС України. Рішення щодо застосування фінансових
санкцій приймається у десятиденний термін з дня складання акта перевірки
[3, с.10];

– провадження, пов’язані із забезпеченням погашення податкового боргу.

Характерною особливістю зазначених видів виконавчо-розпорядчої
діяльності органів ДПС України є їх процесуальний характер, що
забезпечується адміністративно-процесуальними заходами, які також мають
певну специфіку, що дозволяє виділити їх в окрему підгрупу заходів
адміністративного припинення.

Маємо на увазі такі їх специфічні ознаки, як:

– винятково допоміжний характер цих заходів, оскільки вони
застосовуються для забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності
органів ДПС України в процесі справляння податків;

– застосування цих заходів передбачено КУпАП, Законом України «Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову
службу України», а також іншими законодавчими актами;

– необхідність їх обов’язкового процесуального оформлення (факт їхнього
застосування повинен фіксуватися у процесуальних документах
встановленого зразка).

Процесуальний порядок застосування цих заходів характеризується
елементарністю, простотою, відсутністю громіздкої процедури. Питання про
застосування заходів адміністративно-процесуального забезпечення
вирішуються в умовах очевидності фактичних обставин, а значить, не
вимагають складного доказового матеріалу, так само як і складного
процесуального оформлення. Адміністративно-процесуальні дії примусового
характеру зазвичай проводяться чітко й оперативно.

Процедура їх здійснення окреслена у відповідних нормативно-правових
актах і визначена певними межами. Згадані заходи застосовуються або при
виявленні адміністративного правопорушення у сфері оподаткування, або
під час виконання постанови про притягнення правопорушника до
відповідальності. Метою їх застосування є припинення протиправної
поведінки особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення
у сфері оподаткування, створення належних умов для забезпечення
відповідного провадження, попередження ухилення правопорушника від
відповідальності та забезпечення можливості вжиття адміністративних
стягнень або фінансових санкцій щодо винного. Підстави застосування цих
заходів також чітко визначені законодавством. Це вчинення особою
протиправного діяння і неможливість здійснити інші передбачені
нормативно-правовими актами процесуальні дії, не пов’язані з обмеженням
прав і свобод людини та громадянина.

Варто також зазначити, що вживати заходів адміністративно-процесуального
забезпечення справляння податків уповноважені як посадові особи органів
державної податкової служби України, так і посадові особи інших
контролюючих органів (Пенсійного фонду України, Фонду соціального
страхування України – щодо тих податків і зборів, які віднесені до їх
компетенції, а також митних органів – щодо ввізного та вивізного мита,
акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів, що
справляються при перетині товарами і предметами території України).

Отже, заходами процесуально-правового забезпечення справляння
податків передбачені законом заходи примусового характеру, застосування
яких обумовлено необхідністю припинення адміністративного правопорушення
та/або забезпечення умов для нормального ходу
адміністративно-юрисдикційного провадження.

Прикладами заходів адміністративно-процесуального забезпечення, що
застосовуються у сфері оподаткування, є: податкові повідомлення, що
надсилаються з метою повідомлення платника податків про суму
нарахованого податкового зобов’язання, граничні строки його погашення, а
також про наслідки їх невиконання. Закон передбачає декілька підстав для
складання та надсилання податкових повідомлень, а саме: неподання
платником податків податкової декларації у встановлені строки; виявлення
фактів заниження або завищення сум податкових зобов’язань платника
податків, заявлених у податкових деклараціях при проведенні
документальних перевірок; виявлення контролюючим органом арифметичних
або методологічних помилок у податковій декларації, наслідком чого стали
зміни суми податкового зобов’язання; а також випадки, коли контролюючий
орган згідно з законами з питань оподаткування є відповідальною особою
за нарахування окремого податку або збору.

До цих заходів можна також віднести тимчасове затримання товарів, які
виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з
порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з
питань оподаткування акцизним збором, а також до товарів, які продаються
з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього
встановлення їх власника.

Перша та друга податкові вимоги, що надсилаються платнику податків у
разі виникнення у останнього податкового боргу, тобто не сплаченої у
встановлені строки суми узгодженого податкового зобов’язання, а також
пені, яка нараховується на суму такого податкового зобов’язання за кожен
день прострочення також мають ознаки заходів
адміністративно-процесуального забезпечення. Податковою вимогою
визнається письмова вимога податкового органу до платника податків
погасити суму податкового боргу. Перша податкова вимога формується та
надсилається платнику податків не пізніше п’ятого робочого дня після
закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов’язання. У випадку несплати протягом тридцяти календарних днів
податкового боргу у повному обсязі платнику податків надсилається друга
податкова вимога. Надсилання податкових вимог щодо обов’язкових
платежів, віднесених до компетенції інших контролюючих органів,
здійснюється органами ДПС України на основі подання відповідного
контролюючого органу про здійснення заходів з погашення податкового
боргу та розрахунку його розміру. Податкові вимоги, на відміну від
податкових повідомлень, що виставляються за кожним окремим обов’язковим
платежем, містять як загальну суму податкового боргу, так і суми
податкового боргу за кожним окремим обов’язковим платежем.

Особливістю першої податкової вимоги є те, що в ній міститься
повідомлення про право виникнення податкової застави на активи платника
податків. Друга ж податкова вимога, крім уже згаданої інформації, що
міститься в першій, може повідомляти боржника про дату та час проведення
опису активів, які перебувають у податковій заставі, а також про дату та
час проведення публічних торгів.

Несплата у встановлені строки узгодженого податкового зобов’язання є
підставою для одночасного застосування і такого заходу
адміністративно-процесуального забезпечення, як податкова застава, що є
способом забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не
погашеного у строк. Хоч вона і виникає у силу закону і не потребує
письмового оформлення, контролюючі органи все ж таки повідомляють
платника податків про її виникнення шляхом надсилання певних
процесуальних документів.

Підставою виникнення права податкової застави є також неподання або
несвоєчасне подання платником податків податкової декларації, однак у
цьому випадку платнику податків надсилається податкове повідомлення –
рішення.

Ознаки адміністративно-процесуального заходу має також найбільш
жорсткий, а тому винятковий спосіб забезпечення можливості погашення
податкового боргу платника податків – адміністративний арешт активів.
Він полягає в забороні платнику податків чинити будь-які дії щодо
арештованих активів – коштів, матеріальних і нематеріальних цінностей,
що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного
господарського відання, крім їх охорони, зберігання, підтримання у
належному функціональному і якісному стані. Обов’язковою процесуальною
підставою застосування адміністративного арешту активів є отримання
керівником органів державної податкової служби України подання від
підрозділу податкової міліції.

До заходів адміністративно-процесуального забезпечення справляння
податків можна також віднести заходи, передбачені Законом України «Про
державну податкову службу в Україні», а саме: надання відстрочення та
розстрочення податкових зобов’язань; вилучення при проведенні перевірок
у підприємств, установ та організацій копій документів, що свідчать про
приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків,
інших платежів, а при проведенні арешту активів платника податків на
підставі рішення суду – вилучати оригінали первинних фінансово –
господарських та бухгалтерських документів, що примусово позбавляє
платника податків можливості користуватися такими документами. Посадові
особи органів державної податкової служби також мають право при
проведенні перевірок опечатувати каси, касові приміщення, склади та
архіви на термін не більше 24 годин.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

Посадові особи органів державної податкової служби України мають право
застосовувати деякі заходи адміністративно-процесуального забезпечення
загального характеру. Загальними, на думку автора, їх можна назвати
тому, що вони використовуються у багатьох сферах діяльності органів
виконавчої влади та передбачені КУпАП, такими заходами є: особистий
огляд і огляд речей, вилучення речей та документів. Законом України „Про
міліцію” також передбачені заходи адміністративно-процесуального
забезпечення, однак право застосовувати ці заходи надано лише
працівникам підрозділів податкової міліції: право вилучати у громадян і
службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а
також документи з ознаками підробки; проводити за участю адміністрації
підприємства, установ і організацій огляд службових приміщень;
витребувати і за необхідності вилучати документи, зразки сировини й
продукції.

Виходячи з аналізу чинного законодавства, а також практики його
застосування, можна назвати заходи адміністративно-процесуального
забезпечення, які застосовуються лише у сфері оподаткування органами
державної податкової служби України: 1) надсилання податкових
повідомлень; 2) надсилання першої та другої податкових вимог; 3)
застосування податкової застави; 4) застосування адміністративного
арешту активів платника податків; 5) вилучення копій документів та їх
оригіналів за рішенням суду; 6) опечатування кас, касових приміщень,
складів та архівів; 7) тимчасове затримання товарів; 8) розстрочення та
відстрочення податкових зобов’язань.

Заходи адміністративно-процесуального забезпечення справляння податків
застосовуються в адміністративно-юрисдикційній діяльності органів ДПС
України з метою забезпечення: 1) проваджень у справах про
адміністративні правопорушення; 2) проваджень із застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій; 3) проваджень, пов’язаних
із забезпеченням погашення податкового боргу.

Література:

1. Жуковський А.Г. Административная ответственность в сфере
предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики. – Х.: ООО
«Одиссей», 2000. –с. 224.

2. Голосніченко І.П. Адміністративне право України ( основні категорії і
поняття): Посібник. – Ірпінь, 1998. – с.109; Коломоєць Т.О. Класифікація
заходів адміністративно-правового примусу // Право України. – 2003. – №
2. – С.105–111.

3. Камлик М.І. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення:
Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 2000. – с. 120.

4. Про державну податкову службу України: Закон України від 04 грудня
1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – ст. 37 (
з наступними змінами та доповненнями).

5. Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року //
Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – ст. 44. (з
наступними змінами та доповненнями)

6. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості
Верховної Ради України.– 1991. – № 4. – ст. 20 (з наступними змінами та
доповненнями).

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення / Упоряд. Хавронюк
М.І.. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. (зі змінами та доповненнями).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020