РЕФЕРАТ

на тему:

“Декларування та митна

брокерська діяльність”

ПЛАН

Вступ

1. Поняття митного брокера

2. Повноваження митного брокера

3. Функції митного брокера згідно нового Митного кодексу

4. Обов’язки митного брокера щодо декларування

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Інститут митних брокерів існує вже давно. Вони вже понад сто років
здійснюють свою діяльність в різних країнах світу.

З урахуванням значного зростання об’ємів міжнародної торгівлі останнім
часом, що викликало підвищення тарифів і укладення торгівельних угод,
роль митного брокера значно зросла.

В даний час ні один імпортер, крупний або дрібний, не може здійснювати
ефективну діяльність без використання послуг кваліфікованого митного
брокера.

Деякі особливо крупні імпортери утримують штатних фахівців, які працюють
виключно на дану компанію. Однак в цілому митні брокери є
співробітниками приватних агентств, які діють від імені різних
імпортерів.

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської
діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі митної справи.

Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього
підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що
переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його
відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

В даній роботі спробую розглянути діяльність митного брокера та
особливості декларування у брокерській діяльності тощо.

1. Поняття митного брокера

Діяльність митних брокерів в Україні розпочалась із затвердженням наказу
Державного митного комітету України від 4 вересня 1992 року № 173. До
речі, цей день треба б увіковічнити указом Президента як День митного
брокера України. Поки що він святкується неофіційно людьми, які дещо
обізнані з історією митно-брокерського руху, наприклад, Асоціацією
митних брокерів України.

Відповідно до цього наказу:

Митний брокер — люба українська чи іноземна особа, зареєстрована як
суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України, яка мала
право самостійно виконувати будь-які операції по митному оформленню
товарів та ін. предметів, виконувати посередницькі функції за рахунок і
за дорученням особи, яку представляє; при здійсненні митного оформлення
виконувала обов’язки і несла відповідальність у повному об’ємі як особа,
що самостійно переміщує товари та ін. предмети через митний кордон
України.

Згідно із ст.48 [МКУ-1991] та п.2.5. [ДМКУ 040992 № 173] М.б.
зобов’язаний: — пред’явити митниці товари та ін. предмети, що
переміщуються через митний кордон України; подати митниці документи, що
містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного
оформлення; сплатити мито та митні збори, якщо товари та ін. предмети
підлягають митному обкладенню.

Митний брокер здійснював свою діяльність на підставі Ліцензії на право
здійснення митної брокерської діяльності, для здійснення безпосередньої
діяльності по митному оформленню товарів мав у своєму штаті особу
митного брокера, що діє на підставі Кваліфікаційного свідоцтва особи
митного брокера.

Для декларування імпорту (експорту) та транзиту алкогольних напоїв та
тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір, митницею
визначались митні брокери, що мали стаж роботи по зазначеній
кваліфікації не менше 1 року, не мали порушень митного законодавства при
виконанні своїх обов’язків.

2. Повноваження митного брокера

На противагу декларанту митний брокер має більш широкі повноваження,
оскільки може виконувати посередницькі функції та надавати послуги по
декларуванню і митному оформленню любому суб’єкту ЗЕД, декларант же
здійснює митне оформлення тільки “своїх” товарів.

Свого апогею у розвитку митні брокери України досягли в 1995 році, коли
за даними Держмиткому України їх налічувалось понад 5 тис. організацій.
Однак загальний спад експортно-імпортних операцій (за 1999 рік,
наприклад, об’єм імпорту скоротився на 30-40%) прямо вплинув і на
кількість брокерських контор.

Так, за результатами перереєстрації підприємств, що здійснюють
декларування на підставі договору, здійсненої на початку 2000 року,
всього перереєстровано 1034 організацій. При цьому слід враховувати, що
до зазначеного числа входять також 346 митних ліцензійних складів,
однією із умов діяльності яких є наявність митної брокерської ліцензії.
Таким чином можна констатувати, що митних брокерів в Україні станом на
грудень 1999 року – січень 2000 року було перереєстровано всього 688
організацій.

Крім того, на думку фахівців негативну роль відіграла також щорічна
перереєстрація брокерських організацій, за яку необхідно сплачувати
суму, еквівалентну 1000 доларам США по курсу Національного банку
України.

У 1997 році з метою, перш за все, приведення у відповідність з чинним
законодавством України, а також у зв’язку зі змінами, які відбулися у
митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, Державною митною
службою наказом від 22.07.97 № 340 було затверджено нове “Положення про
діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі
договору”. Приведення у відповідність з чинним законодавством означає,
що, як видно і з назви Положення, і з його суті, в ньому вже не
фігурують такі поняття і терміни, як “митний брокер” та “особа митного
брокера”. Вони замінені на терміни “підприємство, що здійснює
декларування на підставі договору” та “особа, уповноважена на
декларування”. Пов’язано це з тим, що такі терміни, перш за все “митний
брокер”, відсутні у чинному Митному кодексі. Затвердженому у 1991 р.
Нове Положення (на відміну від попереднього) було зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 23 жовтня 1997 року.

Митні брокери знову в законі… з 1 січня 2003 року.

Митні брокери в Україні знову офіційно легалізуються з 1 січня 2003
року, коли набуде чинності новий Митний кодекс України.

До цього часу поки що діятиме стаття Митного кодексу 1991 року та
“Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на
підставі договору”, затверджене наказом ДМСУ від 22.07.1997 р. № 340.

3. Функції митного брокера згідно нового Митного кодексу

Відповідно до положень нового Митного кодексу:

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської
діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути
тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування
товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон
України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ
(філія, представництво тощо).

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього
Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим
органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини
митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором
доручення.

Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до
Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням
особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з
пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів
на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів
і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер
виконує всі обов’язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі
митної справи веде реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну
публікацію.

Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку
вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може
використовуватися виключно для цілей цих процедур.

За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є
конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до
закону.

Митний брокер повинен мати у своєму штаті не менше двох фахівців з
декларування.

Фахівець з декларування повинен мати вищу або середню спеціальну освіту.
Свідченням повноважень на декларування, наданих митним органом, у зоні
діяльності якого фахівець з декларування здійснює декларування товарів,
є персональне кваліфікаційне посвідчення, видане йому як особі,
уповноваженій на декларування в митних органах. Для цього в митних
органах  створюються екзаменаційні комісії, що приймають іспити з метою
визначення достатності рівня знань і кваліфікації особи для здійснення
функцій фахівця з декларування.

Кваліфікаційні вимоги до фахівців з декларування, їх права та обов’язки,
порядок і умови проведення їх навчання, зразок кваліфікаційного
посвідчення, а також порядок його отримання та анулювання визначаються
Державною митною службою України.

Керівник підприємства, що має намір стати митним брокером, повинен мати
вищу освіту та досвід роботи не менше 3 років у галузі
зовнішньоекономічної діяльності або з надання послуг по декларуванню
товарів.

4. Обов’язки митного брокера щодо декларування

Митний брокер зобов’язаний:

а) декларувати митному органу товари;

б) забезпечувати сплату встановлених законодавством податків і зборів
(обов’язкових платежів) з товарів, що ним декларуються;

в) згідно з вимогами законодавства безкоштовно декларувати товари, що
надходять в Україну як гуманітарна допомога;

г) перевіряти дійсність документів, потрібних для здійснення митного
оформлення;

ґ) за погодженням з митним органом здійснювати ідентифікаційний огляд,
якщо товаросупровідні документи не містять повних відомостей, потрібних
для декларування товарів;

д) пред’являти митному органу товари й транспортні засоби, що 
декларуються;

е) подавати митному органу документи, що містять відомості, потрібні для
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних
засобів;

є) на вимогу митного органу бути присутнім при митному оформленні
товарів і транспортних засобів та сприяти посадовим особам митного
органу під час митного оформлення цих товарів і транспортних засобів;

ж) на вимогу митного органу здійснювати навантаження, вивантаження,
перевантаження, визначення кількості товарів, відновлення пошкодженої
упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що
підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших
місць, де можуть міститися ці товари;

з) інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки,
невідповідність товарів відомостям про них, зазначеним у транспортних,
комерційних та інших документах, потрібних для здійснення  митного
оформлення цих товарів;

и) сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та
інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари й
транспортні засоби;

і) дотримувати умов і обмежень щодо розпорядження товарами й
транспортними засобами, якщо митне оформлення не завершено;

ї) подавати для ознайомлення суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності
на їх вимогу ліцензію на провадження діяльності, ці Ліцензійні умови;

й) вести реєстр договорів, укладених з особами, яких він представляє та
яким надає послуги, та подавати ці договори митному органу на його
вимогу.

Митний брокер для забезпечення своєї діяльності повинен мати
електронно-обчислювальну, копіювальну техніку й відповідне програмне
забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних
продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних
цим митним брокером, з програмними продуктами та засобами автоматичної
обробки інформації, що використовуються митними органами України. 

Митний брокер повинен застрахувати власну діяльність на суму не менш як
2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської
діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі митної справи. Митний брокер здійснює
брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних
умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань
ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з
особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Митний брокер повинен мати у своєму штаті не менше двох фахівців з
декларування.

Фахівець з декларування повинен мати вищу або середню спеціальну освіту.
Свідченням повноважень на декларування, наданих митним органом, у зоні
діяльності якого фахівець з декларування здійснює декларування товарів,
є персональне кваліфікаційне посвідчення, видане йому як особі,
уповноваженій на декларування в митних органах. Для цього в митних
органах  створюються екзаменаційні комісії, що приймають іспити з метою
визначення достатності рівня знань і кваліфікації особи для здійснення
функцій фахівця з декларування.

Кваліфікаційні вимоги до фахівців з декларування, їх права та обов’язки,
порядок і умови проведення їх навчання, зразок кваліфікаційного
посвідчення, а також порядок його отримання та анулювання визначаються
Державною митною службою України.

Список використаної літератури

1. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

2. Закон № 168/97-ВР — Закон України «Про податок на додану вартість»
від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

3. Закон № 2097 — Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992
р. № 2097.

4. Закон № 2371 — Закон України «Про митний тариф України» від
05.04.2001р. № 2371-ІІІ.

5. Лист Держмитслужби № 11/5-15-4-ЕП — Лист Державної митної служби від
06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП «Про оподаткування товарів залежно від
обраного митного режиму».

6. Декрет КМУ № 18-92 — Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.1992 р.
№ 18-92.

7. Наказ Держмитслужби № 609 — Наказ Державної митної служби від
13.09.2003 р. № 609.

8. Основи митного права України. Посібник / За ред. Коваленко Р.М. – К.,
2002.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи