Аудиторський контроль

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України «Про
аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. та іншими законами України
і включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудита,
виконання перевірок (аудит) і пов’язаних з ними експертиз, консультацій
з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування та інших видів
економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і
юридичних осіб.

Прибуток від аудиторської діяльності оподатковується за законодавством.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку,
первинних документів та іншої інформації з фінансово-господарської
діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх
звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і
встановленим нормативам1.

Аудитором можуть бути громадяни, які мають кваліфікаційний сертифікат на
право на заняття аудиторською діяльністю на території України2.

Аудит здійснюється незалежними особами або аудиторськими фірмами, які
мають ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території
України. Одноосібний аудитор повинен на підставі діючого сертифіката
одержати ліцензію.

Право на одержання сертифіката (підтвердження придатності до
аудиторської діяльності) мають громадяни з вищою освітою, певними
знаннями з питань аудита і досвідом роботи не менше трьох років підряд
на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або
економіста. Знання аудита перевіряються відповідним іспитом.

Аудиторам закон забороняє безпосередньо займатися торговою,
посередницькою і виробничою діяльністю. Але їм дозволено одержувати
дивіденди від акцій і доходи від інших корпоративних прав.

Сертифікацію і ліцензування осіб, що мають бажання займатися
аудиторською діяльністю, затвердження програми підготовки аудиторів,
норм і стандартів аудита, а також ведення Реєстру аудиторських фірм і
аудиторів здійснює Аудиторська палата України.

Аудиторська палата — незалежний, самостійний орган, що діє на принципах
самоуправління. Аудиторська палата формується шляхом делегування до ЇЇ
складу п’яти представників від професійної громадської організації
аудиторів України, по одному представнику від Міністерства фінансів
України, Головної державної податкової адміністрації України, НБУ,
Мінстату України, Мінюсту України та п’яти представників від учбових,
наукових чи Інших організацій за рекомендацією вищевказаних державних
органів.

Повноваження Аудиторської палати визначаються Законом та Статутом
Аудиторської палати. Загальна кількість членів Аудиторської палати
складає 20 осіб. Строк повноважень не може перевищувати 5 років. Щороку
проводиться ротація не менше як 3 членів. Ротація здійснюється на
підставі визначення особистого рейтингу членів Аудиторської палати
шляхом таємного анкетування аудиторів України.

Ліцензування на заняття аудиторською діяльністю надається Аудиторською
палатою на підставі клопотання фірми або окремого аудитора після
державної реєстрації їх як суб’єктів підприємницької діяльності.
Ліцензія надається на 5 років.

Аудитор повинен мати знання з організації, технології та етики аудиту,
бухгалтерського обліку, кредиту, оподаткування, економіки і управління
виробництвом, комп’ютеризації обліку. Він зобов’язаний вміти захистити
законні майнові інтереси господарюючих суб’єктів в органах податкової
служби і правоохоронних органах1.

Закон вимагає, щоб аудитор був особою, яка відповідає кваліфікаційним
вимогам, що встановлені державою, і мав кваліфікаційний атестат
аудитора.

Аудиторський контроль не підміняє державного фінансового контролю, а
співпрацює з державними органами.

Аудит може бути ініціативним (наприклад, за бажанням керівництва
підприємства) і обов’язковим, який передбачається ст. 10 Закону України
«Про аудиторську діяльність». Обов’язковий аудит проводиться для; 1)
підтвердження достовірності й повноти річного балансу і звітності
комерційних банків, фондів, бірж, компаній та інших господарюючих
суб’єктів, звітність яких обнародується офіційно, крім бюджетних установ
і організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю; 2)
емітентів цінних паперів та у інших випадках, передбачених ст. 10 Закону
України «Про аудиторську діяльність».

При здійсненні перевірки аудитор має право:

?????¤?¤?$?????L?ому обсязі документацію з фінансово-господарської
діяльності, наявність готівки та матеріальних цінностей;

•    одержувати роз’яснення по питаннях І додаткові відомості, необхідні
для аудиторської перевірки, та роз’яснення від третіх осіб, державних
органів, які доручили проведення аудиторської перевірки;

•    самостійно визначати форми І методи проведення аудиторської
перевірки, виходячи із вимог нормативно-правових актів, залучаючи для
перевірки аудиторів, що працюють в інших аудиторських фірмах;

•   відмовитися від проведення аудиторської перевірки у випадках
непредставлення об’єктом, що перевіряється, необхідної документації, а
також у випадках незабезпечення особистої небезпеки аудитора або членів
його родини за наявності такої необхідності.

Аудитори зобов’язані:

— дотримуватися законності під час перевірки;

— надавати кваліфіковані послуги;

— забезпечити збереження документів, які одержані в ході проведення
перевірки, та нерозголошення їх змісту без згоди господарюючого
суб’єкта, за винятком випадків, передбачених законодавством;

— відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до
чинного законодавства України.

Закон забороняє проведення аудита:

— аудиторам, що мають прямі родинні зв’язки з керівництвом суб’єкта, що
перевіряється;

— якщо аудитор має особисті майнові інтереси у суб’єкта, що
перевіряється;

— якщо він є членом керівництва, засновником, власником господарюючого
суб’єкта, що перевіряється, його працівником або працівником чи
власником дочірнього підприємства, філіалу або представництва.

Наслідком аудиторської п^ревірки^висновок, що має силу офіційного
документа. Аудиторський висновок складається із І дотриманням
відповідних норм і стандартів і повинен вміщувати підтвердження
достовірності, повноти і відповідності бухгалтерської звітності
замовника законодавству.

Текст аудиторського висновку включає:

— вступну частину (юридична адреса аудиторів, що беруть участь у
перевірці, дати видачі ліцензій тощо).

— аналітичну частину, в якій вказуються наслідки перевірки організації
бухобліку, складання відповідної звітності і стану внутрішнього
контролю, факти виявлених порушень, що можуть впливати на достовірність
звітів, порушення законодавства, які наносять збитки як власникам, так і
третім особам;

— підсумкову частину, де підтверджується достовірність фінансової
звітності підприємства, що перевіряється.

Прибуток від аудиторської діяльності оподатковується за законодавством.

За неналежне виконання своїх зобов’язань, визначених у законодавстві та
договорі, аудиторська фірма несе майнову відповідальність, розмір якої
не може перевищувати фактично нанесених замовнику збитків.

За умови неодноразового грубого порушення чинного законодавства України,
фактів низької якості аудиторських перевірок Аудиторська палата може
припинити дію сертифіката І ліцензії. Це рішення може бути оскаржене в
суді чи господарському суді.

ЛІТЕРАТУРA

Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990
р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із
змінами та доповненнями.

Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами
та доповненнями.

Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І
із змінами та доповненнями.

Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від
21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р.
№ 959—XII із змінами та доповненнями.

Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. №
1201-ХП із змінами та доповненнями.

Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в
редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25
червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.

Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII
із змінами та доповненнями.

Похожие записи