РЕФЕРАТ

На тему:

Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості

Галузь права — основний підрозділ у структурі права, його
диференційована складова. Вона є сукупністю певних норм права, що
регулюють якісно особливі суспільні відносини.

Разом узяті галузі права становлять систему права — його закономірно
послідовний склад. До нього входять як основні (профільні,
фундаментальні) галузі права, так і вторинні, зокрема комплексні. До
перших належать цивільне, адміністративне, кримінальне право тощо. До
других — господарське, аграрне, екологічне й багато інших галузей права.
Слід зазначити, що нині у зв’язку із урізноманітненням суспільних
відносин, а також форм їх правового врегулювання, кількість комплексних
галузей збільшується. Аграрне право було однією з перших комплексних
галузей.

Комплексні галузі права містять як норми основних галузей права, при
цьому істотно їх спеціалізуючи, так і свої власні галузеві норми, які
створюють їх базу. Усі разом вони формують цілісну правову галузеву
сукупність норм.

Найхарактернішими рисами правової спільності комплексних спеціалізованих
галузей права є не так методи правового регулювання, як особливі
принципи (загальні вихідні положення). Саме ці принципи, як зазначає С.
С. Алексєєв, надають комплексним галузям права специфічного галузевого
відтінку.

Починаючи з 30-х і до 90-х рр. минулого століття єдиною комплексною
галуззю права, яка обслуговувала суспільні відносини в сільському
господарстві колишнього СРСР, у тому числі й в УРСР, було колгоспне
право. Ця галузь права стосувалася тільки одного суб’єкта суспільних
відносин — колгоспів, що було зумовлено наявністю самостійної
колгоспно-кооперативної форми власності та адміністративними методами
керівництва господарськими процесами на селі.

У 70-х рр. закономірно виникла наукова ідея про потребу сукупного
галузевого правового регулювання діяльності не лише колгоспів, а й
інтегровано всіх сільськогосподарських (аграрних) підприємств. Вперше її
сформулював М. І. Козир як потребу формування сільськогосподарського
права, котре згодом почали називати аграрним. У дискусії, яка
розгорнулася щодо цього, брали участь українські вчені — В. З. Янчук, Н.
І. Титова, В. С. Шелестов, В. К. Попов, Ц. В. Бичкова, З. А. Павлович та
ін. Уже тоді необхідність існування аграрного права обґрунтовано
доводили не стільки особливостями суб’єктів аграрних відносин, скільки
унікальною специфікою їх виробничо-сільськогосподарської діяльності як
єдиного об’єкта цих правовідносин. Адже тільки у сфері сільського
господарства існує унікальне органічне поєднання господарської
діяльності (праці) із землекористуванням, а самі землі виступають як
основний засіб виробництва. Неповторні особливості процесу виробництва
сільськогосподарської продукції дістають вияв у всіх
сільськогосподарських структурах незалежно від форм власності та
господарювання. Саме ця юридична специфіка суспільних аграрних відносин
стала першоосновою вирізнення їх як предмета правового регулювання
окремою комплексною, інтегрованою і спеціалізованою галуззю аграрного
права.

Аграрне право — порівняно нова галузь у системі права, яка об’єктивно
сформувалась у 70-х рр. минулого століття внаслідок об’єднання в єдиний
комплекс правових норм, які регулювали суспільні відносини в колгоспах,
державних сільськогосподарських підприємствах, інших
сільськогосподарських виробничих структурах, що існували у той час.
Об’єктом аграрних відносин цих різних суб’єктів стала насамперед їх
сільськогосподарська виробнича діяльність. Вона є розмаїта, а за змістом
реалізується різними аграрними суб’єктами, проте має єдину спрямованість
— на використання земель сільськогосподарського призначення для
виробництва відповідної продукції. Ця діяльність може бути безпосередньо
сільськогосподарською або тісно з нею пов’язаною.

З виникненням України як суверенної держави, радикальними змінами
суспільних відносин на селі у зв’язку з реалізацією земельної та
аграрної реформ істотно розширилося та набуло якісно нового змісту
аграрне законодавство, що становить нормативно-правову базу аграрного
права як галузі права. Проте, як і раніше, воно акумулює законодавчі
акти, що регулюють земельні, трудові, майнові, організаційні,
управлінські та інші відносини різних аграрних суб’єктів.

Аграрне право це,

по-перше, комплексна галузь права, яка є сукупністю різних за юридичною
природою норм, що регулюють органічний за змістом комплекс аграрних
суспільних відносин, а саме: земельних, трудових, майнових,
організаційних, управлінських та ін.;

по-друге — інтегрована галузь права, норми якої регулюють відносини
багатьох аграрних суб’єктів: фермерських господарств,
сільськогосподарських кооперативів, особистих селянських господарств,
приватних і державних аграрних підприємств та ін. їхня діяльність може
бути заснована на приватній, комунальній та державній формах власності;

по-третє — це спеціалізована галузь права, що зумовлено таким
узагальнюючим для всіх аграрних суб’єктів принципом їх основної
діяльності, як сільськогосподарська виробнича та пов’язана з нею
діяльність. У свою чергу, ця діяльність має певну специфіку —
пов’язаність із використанням природних властивостей земель сільське
господарського призначення.

Можна назвати ще одну специфічну рису аграрного права, яка полягає в
тому, що воно відповідає окремій аналогічній галузі економіки. По суті,
йдеться про адекватність галузі права й галузі економіки.

Норми сучасного аграрного права України не можуть не регулювати певною
мірою й соціальні проблеми селян, кількість яких, за переписом 2001 р.,
становить 32,8% віл усього населення країни.

Розширення предмета правового регулювання сучасного аграрного права
України відбувається завдяки тому, що воно стосується не тільки відносин
у сфері виробництва сільськогосподарської продукції (які залишаються
основними), а й відносин у сфері переробки сільськогосподарської
сировини, реалізації відповідної продукції та ін.

Отже, аграрне право України — це комплексна, інтегрована і
спеціалізована галузь права; вона охоплює різні правові норми, які
регулюють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та
пов’язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використання
земель сільськогосподарського призначення різними аграрними суб’єктами.

Ця галузь виникла у 70-х рр. минулого століття, пройшла дискусійний етап
свого становлення, утвердилась у комплексну, інтегровану та
спеціалізовану галузь права, яка істотно розширила й якісно збагатила
свій зміст внаслідок здійснення в Україні земельної та аграрної реформ.

Похожие записи