Реферат на тему:

Адміністративно-правове регулювання кредитно-модульної системи
організації навчального процесу

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального
процесу в вищі навчальні заклади системи МВС є необхідним заходом
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005
за № 774 „Про впровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу”, що відбувається завдяки певному встановленому
механізмові адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної
системи організації навчального процесу. Під ним необхідно розуміти
цілісну сукупність правових засобів (елементів механізму
адміністративно-правового регулювання), за допомогою яких здійснюється
імперативно-нормативне та дозвільно-регламентуюче впорядкування щодо
запровадження, організації і функціонування елементів кредитно-модульної
системи організації навчального процесу, внаслідок чого відбувається
вплив на суспільні відносини у сфері діяльності кредитно-модульної
системи організації навчального процесу з метою належної правової
взаємодії суб’єктів і об’єктів у межах самокерованої системи, якою є
ВНЗ.

Однак кожен механізм у динамічному розвиткові потребує удосконалення та
виправлення помилок своєї конструкції. Не є винятком і механізм
адміністративно-правового регулювання кредитно-модульною системою
організації навчального процесу.

Питанням механізму адміністративно-правового регулювання та його
складових присвятили свої праці такі автори, як В. Селіванов, Н.
Діденко, С.С. Алексеев, О.Ф. Скакун, А.К. Мухтарова, Л.П. Юзьков, В.М.
Горшенєв, В.К. Колпаков, І.П. Голосніченко, С.Т. Гонча-рук, Ю.А.
Тихомиров, Л.В. Коваль, Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук, О.М.
Вітчен-ко, І.І. Веремеєнко, В.Ф. Опришко, В.О. Котюк, В.М. Корельский,
В.Д. Перевалов, О. Менюк. Проте ніхто з них не вивчав складові механізму
адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи
організації навчального процесу.

Метою статті є визначення складових механізму адміністративно-правового
регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу
та виявлення недоліків у його конструкції, відповідно до чого завданнями
статті є сформулювати певні пропозиції щодо вдосконалення такого
механізму.

Новизна статті полягає у тому, що автором вперше вивчається стан
адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи та
формулюються висновки щодо його удосконалення.

Зазначимо, що в теорії адміністративного права інтерес до складових
адміністративно-правового механізму детерміновано необхідністю більш
чіткого їхнього визначення, з’ясування їхньої сутності та ролі,
доцільності відношення складової до цілого. Відповідно до цього,
розглянемо різні думки щодо конструкції механізму
адміністративно-правового регулювання в теорії адміністративного права,
тобто його складових: юридичні норми, правові відносини, акти реалізації
суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, нормативні юридичні акти,
правова культура і правосвідомість, які в послідовному, закономірному
зв’язку утворюють єдину систему юридичних засобів впливу на суспільні
відносини (С.С. Алексєєв) [1, с. 35]; норми права різного призначення,
акти застосування права і діяльність організацій та посадових осіб щодо
втілення їх у життя (А.М. Вітченко) [2, с. 42]; акти державних і
громадських організацій, спрямовані на втілення юридичних норм у
соціальну практику (І.І. Веремеєнко) [3, с. 51]. Аналіз загальної теорії
права дозволяє стверджувати, що під правовим регулюванням необхідно
розуміти сукупність різноманітних форм i засобів юридичного впливу
держави на поведінку учасників суспільних відносин, який здійснюється,
щоб підпорядкувати цю поведінку встановленому в суспільстві правопорядку
[4, с. 19–20].

Дослідивши думки учених-правознавців щодо складових механізму
адміністративно-правового регулювання та прийнявши їх за основу,
визначимося щодо переліку складових механізму адміністративно-правового
регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
На нашу думку, основним елементом механізму правового регулювання
кредитно-модульної системи організації навчального процесу повинні
виступати нормативно-правові акти, приведені до системи, відповідно до
того, що правові основи діяльності кредитно-модульної системи
організації навчального процесу повинні міститися у нормативно-правових
актах.

Отже, розглянемо елементи механізму адміністративно-правового
регулювання кредит-но-модульної системи організації навчального процесу.

Вивчаючи норми міжнародного права як складову механізму
адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи
організації навчального процесу, доцільно нагадати, що сама ця система
породжена процесом інтеграції України до Європи на відповідних умовах і
засадах. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, як
одна з вимог Болонського процесу, у чистому вигляді виникла в Україні в
нормативно-правових актах. Однак, все ж таки, зазначимо, що чинником
такої появи є норми міжнародно-правового значення.

Нагадаємо, що в документах Європейського освітнього простору
міжнародного значення [5, 6] лише існує інформація про введення до вищої
освіти кредитної системи навчання, що близька до ЕСТS і виступає як
вимоги до країн, що підписали Болонську декларацію. Також цим країнам
необхідно гармонізувати національне законодавство в сфері освіти
відповідно до Європейського освітнього простору. В.Ф. Опришко, з огляду
на особливість національної системи, вказує на необхідність створення
єдиного правового поля в умовах трансформації європейського права в
законодавство України [7, с. 27–30]. А це сприятиме досягненню
Європейської моделі освіти.

Отже, вимоги гармонізації національного законодавства України в сфері
освіти відповідно до європейського введення кредитної системи навчання є
суб’єктивним обов’язком України щодо країн Європейської освітньої
співдружності. У зв’язку з цим треба визнати, що міжнародно-правові акти
відіграють первинну роль у механізмі адміністративно-правового
регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в
Україні.

Норми Конституції відіграють важливу роль і встановлюють права людини на
освіту, їх забезпечення, охорону з боку держави таких прав, наявність
системи, принципів організації діяльності органів державної влади та
самоврядування в сфері освіти тощо. Так, стаття 53 Конституції України
передбачає, що кожен має право на освіту. Крім того, громадяни мають
право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних
навчальних закладах на конкурсній основі. Це право також передбачає
доступність освіти та її безоплатність [8].

Зазначимо, що конституційні норми прямо не передбачають діяльність тих
чи інших органів державної влади в сфері освіти, у тому числі прямо не
регламентують діяльність кредитно-модульної системи організації
навчального процесу, проте створюють нормативну основу для забезпечення
існування таких норм на більш низьких рівнях нормативно-правового
забезпечення, що виявляє спрямовуючу дію Конституції в цьому напрямі
правового регулювання. Справедливо зазначає Р.Б. Тополевський, що
сучасні конституції, базуючись на загальних принципах права (правах
людини) є стандартом для вищих нормативно-правових актів держави –
законів. Відповідність закону Конституції є вирішальною для визнання
закону правовим, тобто таким, що відповідає праву [9, с. 11].

Наступним елементом механізму адміністративно-правового регулювання
кредитно-модульної системи організації навчального процесу, після
Конституції України, є норми адміністративного права, що містяться у
законах. Вони покликані регулювати відносини, що виникають між
різноманітними державними органами щодо освітньої діяльності,
функціонування системи вищої освіти, взаємодії органів такої системи із
іншими структурами державної влади, такими органами і громадянами в
процесі державного управління. Їх можна обґрунтувати наявністю великого
кола завдань, що стоять перед вищою освітою.

Необхідно визнати, що норми права, які виступають як
загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, на нашу
думку, практично є основним елементом механізму правового регулювання
кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Головна роль
законодавчого закріплення кредитно-модульної системи організації
навчального процесу полягає в тому, що: норми з юридичною силою закону
раз і назавжди фіксують остаточну сутність цього явища; визначають чітке
його поняття, чим відсікає споріднені терміни, виводить їх за межі
адміністративно-правового регулювання; норми нормативно-правового акта з
силою закону є основною ланкою у ланцюгу адміністративно-правового
регулювання, завдяки якому діють інші елементи механізму юридичного
впливу на суспільні відносини; закон як міра охоронюваного державою
права є найбільш ефективним виразником права та його досконалою формою
тощо.

Як зазначає І.М. Овчаренко, особлива роль закону обумовлена тим, що при
його створенні можливе найбільш повне та точне урахування й закріплення
усвідомлених суспільством потреб, які є морально виправданими;
пріоритетна роль закону забезпечена його досконалістю, досягти якої
можна у разі дотримання конкретних вимог до закону як до форми (джерела)
права (нормативно-правового акта), так і до норм права, що утворюють
зміст закону (регуляторів суспільних відносин) [10, с. 14–15].

Аналіз законодавства України вказує на те, що пріоритетним та основним
нормативним актом на законодавчому рівні в сфері вищої освіти
залишається Закон України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року [11].
Треба зазначити, що особливих змін положення цього закону не зазнали
протягом декількох років. Не зазнали змін положення цього закону також і
після приєднання України до Болонського процесу стосовно внесення
необхідних змін і доповнень. А життя їх потребує.

На сьогодні, Закон України „Про вищу освіту” або будь-який інший не
містять у собі положень про кредитно-модульну систему організації
навчального процесу, які б чітко визначали її сутність, цілі та
завдання, провідну мету. Сьогодні, на жаль, не існує
нормативно-правового акта з юридичною силою закону в Україні, який би
створив належну нормативну базу щодо запровадження кредитно-модульної
системи організації навчального процесу в ВНЗ.

На нашу думку, такий стан справи можна пояснити відсутністю наукових
досліджень у сфері адміністративно-правового регулювання запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні,
відсутності чітких цілей та розуміння нормативно-правового забезпечення
та правового регулювання кредитно-модульної системи організації
навчального процесу, малою кількістю досліджень теоретичних основ
кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

То ж зазначимо, що в основному нормативному акті в сфері освіти Законі
України „Про вищу освіту” повинні встановлюватися загально-нормативні
характеристики правового регулювання кредитно-модульної системи
організації навчального процесу, які поряд із законодавчим рівнем
регулювання повинні обумовлювати підзаконний і локальний рівні
адміністративно-правового регулювання.

Відповідно до цього, необхідно відзначити особливу роль у механізмі
адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи
організації навчального процесу підзаконного нормативно-правового акта.

У теорії права існує декілька суттєвих основ визначення підзаконної
діяльності, і якщо їх перекласти в русло нашого дослідження, то серед
них можна сформулювати наступні: 1) підзаконна діяльність у сфері
регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу
здійснюється відповідно до законів України, при якій акти управління
видаються на основі законів; 2) самостійність діяльності органів в сфері
кредитно-модульної системи організації навчального процесу повинна
відбуватися в дусі реалізації вимог закону, що її регламентує; 3)
здійснення повноважень щодо реалізації норм про кредитно-модульну
систему організації навчального процесу повинно здійснюватися у
встановлених межах законодавчих обмежень і заборон.

Аналіз певної кількості відомчих нормативних актів Міністерства освіти і
науки вказують на підзаконний характер регулювання суспільних відносин у
сфері кредитно-модульної системи організації навчального процесу [12,
13, 14]. Дослідження основних термінів і документів, вказує на
відсутність чіткої концептуальної та теоретичної бази, що виявляється у
різних цілях, різних визначеннях термінів, різних спрямованостях
реалізації загальних норм про кредитно-модульну систему організації
навчального процесу.

Зрозуміло, що сьогодні розвиток правової держави вимагає збільшення
регулювання суспільних відносин у законодавчому порядку. Проте в деяких
випадках це складно або неможливо. Внаслідок цього великий обсяг
адміністративно-правового регулювання покладається на підзаконне відомче
регулювання. Наприклад, рекомендації відіграють допоміжну роль у
правильному застосуванні норм нормативно-правових актів із вищою
юридичною силою, вказують на суб’єктивні обов’язки тих чи інших
суб’єктів освітньої діяльності, що пов’язана із кредитно-модульною
системою організації навчального процесу [15], [16]. В інструкціях,
рекомендаціях записані принципові положення щодо певних видів
діяльності, що здійснюються відповідними підрозділами органів системи
вищої освіти.

Зазначимо, що дія локальних нормативно-правових актів, що регулюють
кредитно-модульну систему організації навчального процесу як елемента
механізму адміністративно-правового регулювання повинна базуватися на
вимогах міжнародних нормативно-правових актів; Конституції України,
законів України, підзаконних нормативно-правових актів, керуватися
принципами загального права. Відповідність таких локальних
нормативно-правових актів підзаконним нормативним актам є непорушним
правилом реалізації норм права.

У свою чергу, в сфері кредитно-модульної системи організації навчального
процесу присутні адміністративно-правові відносини (породжені
необхідністю правового регулювання суспільних відносин, що виникають
щодо виконання суб’єктами таких правовідносин у зазначеній сфері своїх
прав та обов’язків), правова культура та правосвідомість (відіграють
значну роль у діяльності працівників органів системи вищої освіти щодо
управління кредитно-модульною системою організації навчального процесу).

Отже, аналіз елементів механізму адміністративно-правового регулювання
кредитно-модульної системи організації навчального процесу вбачає, що до
таких елементів слід віднести: норми міжнародного права, норми
Конституції, норми законів України, норми відомчих підзаконних
нормативно-правових актів, що містяться в нормативних актах Міністерства
освіти і науки; локальних нормативно-правових актів, призначених для
реалізації вимог нормативних положень про кредитно-модульну систему
організації навчального процесу, що містяться в нормативно-правових
актах вищих за юридичною силою, адміністративно-правові відносини у
сфері реалізації положень про кредитно-модульну систему організації
навчального процесу, правосвідомість і правову культуру.

Крім того, аналіз нормативно-правових актів у сфері вищої освіти
дозволяє нам виділити Закон України „Про вищу освіту” як основний, і в
той же час, відсутність у ньому терміна „кредитно-модульна система
організації навчального процесу”.

Внаслідок цього механізм адміністративно-правового регулювання потребує
негайного удосконалення шляхом запровадження відповідної норми до Закону
України „Про вищу освіту”, яка буде відбивати поняття та сутність
кредитно-модульної системи організації навчального процесу і вказувати
на те, що організація навчального процесу в вищих навчальних закладах
здійснюється відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації
навчального процесу.

Література:

1. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом
государстве. – М.,1966. – 187 с.

2. Витченко А.М. Механизм правового регулирования социалистических
общественных отношений, его понятие и структура // Вопросы теории
государства и права. – Саратов, 1968. – Вып. 1.

3. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в
сфере охраны общественного порядка. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 112 с.

4. Горшенёв В.М. Способы и организационные формы правового регулирования
в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 266 с.

5. The Magna Charta Universitatum: www.univo.it/av1/charta/charta14.htm.

6. Болонський процес у фактах і документах:
(Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін)/ Упор. М.Ф. Степко, Я.Я.
Болюбаш, В.Д. Шинкарук та інш.

7. Опришко В.Ф. Питання трансформації європейського права в
законодавство України // Право України. – 2001. – № 2. – С. 27–30.

8. Конституція України; Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року. – К.: Україна, 1996. – 54 с.

9. Тополевський Р.Б. Системні зв’язки юридичних джерел права: Автореф.
дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю
12.00.01 – теорія та історія держави і права, історія політичних і
правових вчень / Національний університет внутрішніх справ. – Харків,
2004. – 18 с.

10. Овчаренко І.М. Закони у системі джерел (форм) права та їх
класифікація: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і
права; історія політичних і правових вчень / Національний університет
внутрішніх справ. – Харків, 2004.

11. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 року № 2984-III.//
ІнфоДиск „Збірник законодавства України” № 11 від 2006 року.

12. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної
системи організації навчального процесу: Наказ Міністерства освіти і
науки України від 23.01.2004 № 48 // ІнфоДиск „Збірник законодавства
України” №11 від 2006 року; Про впровадження кредитно-модульної системи
організації навчального процесу: Наказ Міністерства освіти і науки
України від 30.12.2005 № 774/ Ресурси ІНТЕРНЕТ: www.mon.gov.ua; Про
особливості впровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу: Наказ Міністерства освіти і науки України від 20
жовтня 2004року № 812 / Ресурси ІНТЕРНЕТ: www.mon.gov.ua.

13. Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих
навчальних закладах III-IV рівнів акредитації: Наказ МОН України від
30.12.2005 № 774 // Ресурси ІНТЕРНЕТ: www.mon.gov.ua;

14. Тимчасове положення про запровадження кредитно-модульної системи
організації навчального процесу в Київському юридичному інституті МВС:
Протокол №1 засідання Вченої ради інституту 27 січня 2005 року.

15. Рекомендації щодо структури та ведення індивідуального навчального
плану студента: Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005
№ 774.

16. Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання
навчальних досягнень студентів: Наказ Міністерства освіти і науки
України від 30.12.2005 № 774.

Похожие записи