.

Адміністративна відповідальність як правовий інститут (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
304 2643
Скачать документ

Реферат на тему:

Адміністративна відповідальність як правовий інститут

На сучасному етапі розвитку державності України суттєво зростають роль
і значення адміністративної відповідальності, направлені на забезпечення
законності і правопорядку у сфері адміністративно-правового регулювання
суспільних відносин, що склалися у державі.

Очевидним є те, що адміністративна відповідальність як важливий
інструмент реагування на адміністративні правопорушення не виконує в
повному обсязі покладені на неї завдання.

Українськими науковцями, вченими інших держав зроблена спроба
проаналізувати та зрозуміти практичну і теоретичну важливість інституту
адміністративної відповідальності. Протягом тривалого часу науковцями
проведена робота з розробки проблеми адміністративної відповідальності і
підготовки відповідної теоретичної бази для формування законодавства про
адміністративні правопорушення та проекту Кодексу України про
адміністративні проступки. У законодавстві про адміністративні
правопорушення, яке склалося сьогодні, відсутня систематизація норм у
рамках одного закону, що призводить до конкуренції норм, не
відповідності їх вимогам, які ставляться до правової форми, часто норми
мають двозначне тлумачення змісту диспозиції статті.

В юридичній літературі відносно проблеми і визначення адміністративної
відповідальності існують різні підходи, іноді вони суттєво відрізняються
один від одного.

Адміністративна відповідальність – один із основних інститутів
адміністративного права, що охоплює велику кількість
адміністративно-правових норм, які характеризують і регулюють даний вид
відповідальності. Проте ні основи законодавства СРСР 1980 року про
адміністративні правопорушення, ні відповідні кодекси, зокрема Кодекс
України про адміністративні правопорушення, не закріпили розуміння
адміністративної відповідальності у вигляді визначення (дефініції), хоча
використовують це поняття. У КпАП дане поняття закріплено наступним
чином: за основу взято дві ознаки – адміністративне правопорушення і
адміністративне стягнення. Відсутність визначення адміністративної
відповідальності в КпАП збіднює його зміст, позбавляє стержневої
направленості правових норм, що дозволяє іноді в практичній діяльності
суб’єктам, які застосовують законодавство, тлумачити норми Кодексу
довільно, при бажанні у відповідності зі своїм баченням.

У КпАП України закріплено “каральний” підхід до визначення поняття
адміністративної відповідальності. Тому в такому розрізі це поняття,
розкриваючи дану категорію, в повному обсязі не називає всі її
структурні елементи, а замикається на одному елементі, фактично
ототожнюючи поняття “відповідальність” і “покарання”.

І.А. Галаган зазначав, що питання про співвідношення відповідальності і
покарання (стягнення) повинно бути вирішено на користь їх повного
ототожнення. Це однопорядкові правові поняття. Вони стоять поряд і одне
без іншого існувати не можуть. Будь-яка відповідальність і є певним
покаранням, яке являє собою лише юридичну форму його вираження і
виявлення. Методологічно дане положення неправильне, тому що обмежує
зміст відповідальності одним елементом. Воно ототожнює відповідальність
і покарання, чим позбавляє категорію відповідальності змісту існування.

Категорії “покарання” і “відповідальність” історично розвивались,
рухались кожна своїм шляхом і лише на певному етапі пройшло їх злиття,
точніше входження “відповідальності” в юриспруденцію. Покарання –
винятково юридична категорія, яка виникла в первіснообщинному
суспільстві і з розвитком державності була поставлена на правову основу,
пройшовши довгий шлях – від кровної помсти до санкцій, що
встановлювались і застосовувались державними органами.

Категорія “відповідальності” є філософсько-релігійною, вона наповнена
моральним змістом, є культурним здобутком, що виник у лоні
платонівсько-стоїчної філософії, що завершив інституційний розвиток у
творах “батьків церкви” та в практичній діяльності християнської церкви.

Християнська доктрина, в якій концепція відповідальності зайняла
центральне місце, передбачила більш демократичний статус людської
особистості. Піклуючись про права винної (грішної) людини, вона звернула
особливу увагу на такий елемент, як “звіт-відповідь-пояснення”, який у
християнській концепції відповідальності зайняв перше місце, надав їй
процесуальну злагодженість (гармонійність) і завершеність. Даний елемент
з часом дав назву інституту відповідальності. Еволюція назви проходила
значно пізніше і повільніше, ніж еволюція самого поняття.

Адміністративна відповідальність – особливий вид юридичної
відповідальності. Їй властиві всі ознаки останньої. Адміністративна
відповідальність є складовою частиною адміністративного примусу і
наділена всіма його ознаками. У науковій адміністративно-правовій
літературі зміст адміністративної відповідальності трактується
по-різному. Проте у поняттях і визначеннях, даних ученими у наукових
працях, спостерігається єдиний погляд на ознаки, які визначають зміст
адміністративної відповідальності. Зокрема, адміністративна
відповідальність характеризується двома видами ознак: перша група –
ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому, а друга – ознаки,
що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів
юридичної відповідальності.

Серед характерних особливостей даного виду відповідальності можна
виділити наступні:

1. Адміністративна відповідальність накладається за правопорушення, які
не являють собою великої суспільної небезпеки. Внаслідок цього такі
протиправні діяння визнаються адміністративним правопорушенням
(проступком).

2. Адміністративна відповідальність переважно настає внаслідок
правопорушень у сфері загальнодержавних, а не приватноправових
інтересів. Адміністративні правопорушення, перш за все, посягають на
публічно-правові інтереси держави. Підставою для застосування санкцій за
адміністративні проступки є нанесення шкоди у сфері державної безпеки.
Основною метою заходів адміністративної відповідальності є захист
загальнодержавних інтересів.

3. Адміністративна відповідальність є засобом охорони встановленого
державою правопорядку, вона нормативно визначена і полягає у
застосуванні санкцій правових норм.

4. Відповідальність в адміністративному праві завжди настає внаслідок
протиправної дії (бездіяльності) юридичної або фізичної особи, є
наслідком винного антигромадського діяння. У цих правовідносинах завжди
беруть участь суб’єкти публічно-правової сфери – органи виконавчої влади
і наділені її повноваженнями посадові особи. Всі види правової
відповідальності накладаються органами (посадовими особами) держави.

5. Відповідальність супроводжується державним і громадським осудом
правопорушника та вчиненого ним діяння.

6. Адміністративна відповідальність пов’язана з примусом, із негативними
для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру),
яких він може зазнати. Вона реалізується у відповідних процесуальних
формах.

Адміністративній відповідальності властиві ряд специфічних рис, які
відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності:

а) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, підставою
відповідальності може бути не тільки адміністративне правопорушення
(проступок), а й порушення інших галузей права. Такі заходи можуть
застосовуватися при звільненні від кримінальної відповідальності, тобто
за діяння, що містять ознаки злочинів, які не становлять великої
суспільної небезпеки;

б) адміністративна відповідальність виявляється в накладенні на
порушників певних видів адміністративних стягнень, специфічних за
змістом і відмінних від інших заходів стягнення та впливу, які
застосовуються в різних галузях права. Ці види адміністративних стягнень
передбачені ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення та
іншими законодавчими актами України;

в) адміністративні стягнення накладаються державними органами та їх
посадовими особами, яким таке право надане законом. Їх перелік
закріплений у розділі III КпАП України. Суб’єктами адміністративної
юрисдикції є також районні (місцеві) суди (судді). Притягнення до
адміністративної відповідальності за адміністративні проступки є
обов’язком державних органів;

г) законодавством закріплено особливий, спрощений порядок притягнення до
адміністративної відповідальності, що створює умови для його
оперативності та економічності при використанні. Одночасно цей порядок
містить необхідні гарантії законності, а також здійснення права на
захист;

д) однією з важливих ознак, які характеризують адміністративну
відповідальність, є те, що між правопорушником та органом (посадовою
особою), який накладає стягнення, відсутні службові відносини.
Застосування адміністративного стягнення не тягне за собою судимості і
звільнення з роботи;

е) адміністративна відповідальність врегульована нормами
адміністративного права, в яких наводиться повний перелік
адміністративних проступків, стягнень та органів, уповноважених їх
застосовувати;

є) правом на встановлення адміністративної відповідальності наділено
певне коло суб’єктів: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет
Міністрів України, місцеві ради та їх виконавчі комітети з питань
боротьби зі стихійним лихом, епідеміями та епізоотіями. Необхідно
зазначити, що відповідно до ст. 92 Конституції України винятково
законами України визначаються діяння, які є адміністративними
правопорушеннями та відповідальність за них.

Невирішеність великої кількості проблем адміністративної
відповідальності пов’язана з недостатньою науковою розробкою понятійного
апарату. Проблеми адміністративної відповідальності протягом тривалого
часу досліджували науковці-юристи, зокрема, в Росії – Б.М. Лазарєв, А.Б.
Агапов, Д.Н. Бахрах, І.А. Галаган та інші; в Україні – Л.В. Коваль, С.Т.
Гончарук, Ю.П. Битяк, А.Т. Комзюк. Вивчення інституту адміністративної
відповідальності стає одним із головних напрямів в
адміністративно-правових дослідженнях. Сьогодні серед науковців немає
єдиного трактування поняття “адміністративної відповідальності”, а також
немає однозначної думки і щодо виділення основних ознак цього виду
відповідальності.

Розробка визначення даного поняття є однією з основних проблем
майбутнього адміністративного законодавства. Ця дефініція, не закріплена
діючим правом, може лише відображати суб’єктивну думку науковців. Вчені,
виходячи з ознак адміністративної відповідальності, дають свої
визначення і характеристику особливостей даного виду юридичної
відповідальності. Поряд з цим, ряд авторів, в тому числі В.М. Анохін,
зазначає, що адміністративна відповідальність – один із двох видів
адміністративного примусу. Ця відповідальність має дві відмінні ознаки:
фактична підстава адміністративної відповідальності – адміністративний
проступок – і міру відповідальності, яка за своєю правовою природою
належить до числа адміністративних мір. Відповідальність – різновид
примусу, а міри відповідальності – особливий вид мір примусу. Складовою
частиною адміністративного примусу є адміністративна відповідальність. У
цілому відповідальність в адміністративному праві – частина примусу. У
ст. 23 КпАП України зазначено, що адміністративне стягнення є мірою
відповідальності. Це визначення є, по суті, правильним, проте воно не
вирішує загальної проблеми чіткого і повного визначення адміністративної
відповідальності.

Б.М. Лазарєв висловив думку, що в більшості випадків шкода від кожного
із правопорушень не настільки велика, щоб була необхідність передбачати
кримінальну відповідальність. Для таких випадків, які часто
зустрічаються, держава встановила адміністративну відповідальність,
тобто відповідальність перед державою, яка менш сувора, ніж кримінальна,
не тягне судимості і застосовується, як правило, не судом, а органами
державного управління чи суддею одноособово.

Взяття за основу принципу більшої або меншої суворості за вчинене
правопорушення є дуже важливим аспектом, але сам по собі він не дає
юридичної відповіді на питання про характер і специфіку адміністративної
відповідальності. Визначаючи поняття і характеристику особливостей
адміністративної відповідальності, Д.М. Бахрах встановив, що це
особливий вид юридичної відповідальності, якому характерні всі ознаки
останньої. З іншого боку, адміністративна відповідальність є складовою
частиною адміністративного примусу і володіє всіма його якостями.

В юридичній літературі висловлені й інші думки щодо адміністративної
відповідальності. Зокрема, вона визначається як одна з форм державного
осуду, що дістає вияв у впливі відповідних органів державного управління
та посадових осіб на правопорушників в межах санкцій
адміністративно-правових норм. Характеризуючи дане поняття, вчені
зазначають, що адміністративна відповідальність – це форма реагування
органів державного управління на адміністративне правопорушення, що
виражається в застосуванні до порушника каральних адміністративних
санкцій. “Реагування” виражається в різних формах і застосування
стягнення – одна із них. Форма реагування держави на адміністративне
правопорушення проявляється в обов’язковому поєднанні таких
процесуальних дій, як обвинувачення особи у скоєнні правопорушення і в
його праві давати пояснення по суті правопорушення. Дана ознака
закріплена в КпАП України.

Характеризуючи адміністративну відповідальність як реакцію державних
органів на вчинене діяння, заборонене законом, необхідно підкреслити, що
така реакція виражається в засудженні діяння, “в негативній оцінці”
вчиненого. Негативна оцінка адміністративного проступку – самостійна
міра впливу, що реалізується компетентним (юрисдикційним) органом. Для
застосування адміністративного стягнення необхідне видання
правозастосовчого акта – постанови, в якій суб’єкт визнається винним і
негативно оцінюється його поведінка. Для розуміння адміністративної
відповідальності ця ознака є суттєвою.

Також важливою ознакою адміністративної відповідальності є форма
реагування державних органів на правопорушення, що виражається в
застосуванні на основі негативної оцінки каральних адміністративних
санкцій. Система правових норм, яка міститься в КпАП України, засвідчує,
що накладення адміністративного стягнення є завершуючою мірою (формою)
серед інших мір адміністративної відповідальності. Застосування
адміністративного стягнення матеріалізує правову оцінку, яка була дана
правопорушенню та особі правопорушника в ході розгляду справи і
винесення за нею постанови. Значення цієї ознаки полягає в тому, що в
основному при застосуванні адміністративного стягнення винний суб’єкт
зазнає певних обмежень особистісного, морального і матеріального
характеру.

Виходячи зі змісту цих ознак відповідальності А.Т. Комзюк сформулював
визначення адміністративної відповідальності: “Адміністративна
відповідальність – це застосування до осіб, які вчинили адміністративні
проступки, адміністративних стягнень, що тягнуть для цих осіб обтяжливі
наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і
накладається уповноваженими на те органами чи посадовими особами на
підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного права.

Адміністративна відповідальність реалізується в специфічних для неї
процесуальних формах, які є найбільш характерними її ознаками. І.А.
Галаган у своїй роботі “Адміністративна відповідальність в СРСР.
Процесуальне регулювання” зазначав, що адміністративна відповідальність
– це переважно “процесуальне утворення”. Надзвичайно важливо, щоб
каральна діяльність органів державного управління протікала в певних
адміністративно-процесуальних формах, тобто за встановленими правилами і
процедурами, які встановлюють порядок діяльності цих органів у сфері
юрисдикції.

Виходячи з характеристики сукупності ознак, К.С. Бєльский дає визначення
адміністративної відповідальності як реагування держави на
адміністративне правопорушення, що виражається в реалізації компетентним
органом (посадовою особою) права пред’явити звинувачення певній особі,
піддати протиправне діяння офіційній оцінці і у випадку негативної
оцінки застосувати до винної особи адміністративне стягнення.

Адміністративна відповідальність – це складне, багатогранне явище, яке
охоплює адміністративно-правові норми, адміністративно-правові
відносини, норми, що містять адміністративні санкції, правопорушення з
їх статистичними елементами (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт,
суб’єктивна сторона), діяльність правозастосовчих органів та їх
посадових осіб та ін. Зрозуміти і пізнати всі аспекти можна за умови,
якщо проаналізувати структуру адміністративної відповідальності.

Під адміністративною відповідальністю необхідно розуміти всі міри
адміністративно-правового впливу, що застосовуються до особи, яка
вчинила адміністративне правопорушення. Ці міри реалізуються в
правовідношенні, що виникає і об’єктивно існує з моменту вчинення
адміністративного правопорушення. Це адміністративно-процесуальне
правоохоронне відношення, яке триває протягом певного проміжку часу і
охоплює всі основні стадії провадження у справах про адміністративні
правопорушення. Його головними суб’єктами є компетентний орган,
наділений владними юрисдикційними повноваженнями, і правопорушник.

Необхідно зазначити, що адміністративну відповідальність не можна
розуміти лише через реакцію держави на адміністративне правопорушення
або тільки через обов’язки правопорушника. Вона є специфічною сукупністю
суб’єктивних прав і обов’язків правопорушника. Одночасно з конкретними
обов’язками цю сукупність становлять обсяг особливих процесуальних і
матеріальних прав, передбачених державою як гарантії в процесі
застосування адміністративного примусу. Виходячи з викладеного, К.С.
Бєльський сформулював визначення адміністративної відповідальності як
специфічне становище правопорушника, який поряд з
адміністративно-примусовими заходами впливу реалізує процесуальні права
на дачу пояснень по суті правопорушення, також має право на справедливу
і об’єктивну оцінку компетентним органом вчиненого діяння і коректне з
законодавчого і морального поглядів застосування до нього
адміністративного покарання.

В одному визначенні неможливо охопити всі елементи, ознаки, що
характеризують адміністративну відповідальність. Доцільно погодитися з
думкою К.С. Бєльського про те, що під час формулювання поняття
адміністративної відповідальності можна сформулювати його лише на основі
різноманітності визначень. Ці визначення утворюють цілісне поняття не
шляхом їх механічного поєднання, а шляхом синтезу, при якому кожне
визначення суттєво повинно доповнювати, розвивати і конкретизувати інше.
Поняття адміністративної відповідальності повинно синтезувати два
основних визначення: перше – характеризує адміністративну
відповідальність як об’єктивну категорію, що виражає реакцію держави на
адміністративне правопорушення; друге – як суб’єктивно-особистісну
категорію, що показує її як сукупність прав особи, яка зазнає покарання.

Протягом останніх років проводиться велика робота щодо підготовки нового
Кодексу України про адміністративні проступки. З прийняттям цього
кодексу пов’язують вирішення різних проблем інституту адміністративної
відповідальності, які існують сьогодні. Однією з основних серед них є
приведення норм, що регулюють адміністративну відповідальність
відповідно до положень Конституції України, закріплення поняття
адміністративної відповідальності в кодексі, яке має стати основою для
створення системи захисту прав та свобод громадян.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020