Реферат на тему:

Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків

Церкоспорозна плямистість листя — широко розповсюджена хвороба буряків
майже на всій території Європи і в деяких частинах Африки, Азії,
Північної та Південної Америки. Вона особливо небезпечна в областях із
теплим і вологим літом. В Україні церкоспороз поширений в усіх зонах
бурякосіяння.

Церкоспорозна плямистість листя — широко розповсюджена хвороба буряків
майже на всій території Європи і в деяких частинах Африки, Азії,
Північної та Південної Америки. Вона особливо небезпечна в областях із
теплим і вологим літом. В Україні церкоспороз поширений в усіх зонах
бурякосіяння.

Збудник церкоспорозу та його біологічні особливості

Церкоспороз є найнебезпечнішою хворобою цукрових буряків. Його спалахи
щороку призводять до зниження цукристості коренеплодів. Хворобу
спричиняє гриб Cercospora beticola Sacc., якому не властива сувора
спеціалізація, тому, крім буряків, гриб уражує близько 40 видів рослин,
які належать до 26 родів, у тому числі щирицю, лободу, осот, мальву,
подорожник, берізку, щавель і кульбабу, а серед сільськогосподарських
культур — люцерну, горох, картоплю, сою тощо. Збудника церкоспорозу —
гриб C. beticola — можна охарактеризувати як надзвичайно небезпечний
патогенний організм, якому властива висока агресивність до більшості
сортів і гібридів цукрових буряків.

Ознаки церкоспорозу виявляються на доволі розвинутому листі буряків у
вигляді округлих світло-бурих плям, переважно 2–3 мм у діаметрі, з
червонуватою або бурою облямівкою. На старому листі, що відмирає, плями
бувають дуже великі — до 0,5–1 см у діаметрі, — а облямівка неясна,
розпливчаста, світло-бурого кольору. На молодшому листі плями дуже малі,
іноді менші, ніж 1 мм у діаметрі, з чорною облямівкою. Восени такі плями
проявляються у вигляді чорних крапок.

Найхарактернішою ознакою церкоспорозних плям є сірувато-білий
оксамитовий наліт на них з обох боків листка (рис. 2). Цей наліт
утворений спорами гриба, які з’являються за вологої теплої погоди або
після рясної роси. За цією ознакою церкоспороз завжди можна вирізнити
з-поміж інших плямистостей листя буряків — зональної та бактеріальної.

Джерелом інфекції є заражені листкові рештки листя, в яких спори гриба
можуть зберігатися в грунті до трьох-чотирьох років. Після зимівлі на
органічних залишках гриб починає розвиватися з утворенням конідій:
інфекційного матеріалу для першого циклу зараження. З допомогою крапель
дощу, вітру та комах конідії (спори) потрапляють на поверхню листків.
Гіфи гриба, які проростають із конідії, проникають у рослину через
продихи листка. Після цього грибниця розвивається серед клітин паренхіми
листка протягом одного-двох тижнів улітку, а восени — 30–40 та більше
днів. Молода грибниця незабарвлена, тонка; вона спочатку розростається
поміж клітинами паренхіми, а потім утворює щільні клубки під епідермісом
листка, з яких виростають назовні конідієносці й на яких розвиваються
конідії, що ініціюють нові цикли інфекції.

Після проникнення в рослину C. beticola виділяє неспецифічний
пігмент-токсин — церкоспорин, що є основним чинником агресивності цього
гриба. Пігмент набуває токсичних властивостей лише за умов освітлення;
встановлено залежність між інтенсивністю освітлення і активністю
токсину. Церкоспорин класифікують як фотосенсибілізуючий токсин, що
активується видимою частиною спектра світла та продукує активні форми
кисню, токсичні для живих клітин.

На сьогодні встановлено значну мінливість збудника церкоспорозу. З
допомогою сучасних біохімічних і молекулярно-генетичних методів ми
вивчили колекцію з 32 ізолятів збудника церкоспорозу, відібраних із
різних грунтово-кліматичних зон бурякосіяння України. Встановлено, що ці
ізоляти проявляють значну мінливість за географічним походженням,
фізіологічними та біохімічними властивостями, вірулентністю, ознаками в
культурі та їхньою толерантністю до дії фунгіцидів.

Дослідження ізолятів C. beticola із застосуванням методу штучної
інокуляції дало змогу виявити між ними достовірні відмінності за їхньою
агресивністю.

За рівнем агресивності одна група ізолятів збудника церкоспорозу
демонструє стабільний і високий рівень патогенності порівняно з місцевою
популяцією збудника, а інша група — невисокий рівень патогенності, що,
можливо, залежить як від агрокліматичних умов зони або рівня
інфекційного навантаження, так і від подібності рівня патогенності
популяції збудника. Найбільший ступінь агресивності в польових умовах
виявляли ізоляти С-3 та С-6, які спричиняють сильне ураження всіх
досліджуваних гібридів цукрових буряків.

Дослідження засвідчили пряму залежність між ступенем ураження
церкоспорозом і зниженням показників урожайності культури буряків (табл.
1). Ураження цукрових буряків ізолятами C. beticola вплинуло на
врожайність коренеплодів більше (зниження врожайності становило від 4 до
49% проти місцевої популяції), ніж на їхню цукристість (0–16%).

Отже, збудник церкоспорозу характеризується значною внутрішньовидовою
мінливістю. Вид C. beticola є неоднорідною систематичною одиницею і
сформований низкою генетичних форм (ізолятів) зі значним спектром
властивих їм особливостей. За сприятливих для розвитку цих ізолятів умов
вони можуть посісти домінуюче положення в популяції і спричинити
виникнення нових епіфітотій церкоспорозу.

Контроль розвитку церкоспорозу

Прогнозування ураженості цукрових буряків

Для контролю ураженості цукрових буряків церкоспорозом слід враховувати
низку показників, які дають можливість передбачити розвиток хвороби та
вчасно застосувати захисні заходи. Основною умовою розвитку захворювання
є чинник вологості: кількість опадів у червні-серпні, характер рельєфу
та близькість відкритих водойм.

За багаторічними даними ІЦБ УААН, в основних бурякосійних регіонах
хвороба починає проявлятися з І-ІІ декади липня. При цьому в зоні
достатнього зволоження розвиток церкоспорозу відбувається значно
активніше: ураженість рослин на 5–10% сильніша, ніж у зоні нестійкого
зволоження. У всіх зонах уже в ІІ декаді липня спостерігається
перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який до половини
серпня становить не більше 5%.

Дані ЕПШ визначено за показниками шкодочинності церкоспорозу (рис. 5).
Згідно з ними, залежно від початку масового ураження рослин
церкоспорозом, до половини серпня зниження врожайності може становити
від 8 до 36%, тому вчасне проведення захисних заходів забезпечує значну
економічну ефективність. За пізнього розвитку хвороби (в другій половині
серпня) зниження врожайності є незначним. Виходячи з цього, доцільність
обробки фунгіцидами варто визначати залежно від строків збирання
коренеплодів: розпочинати обробку треба на тих полях, де збирати
коренеплоди почнуть наприкінці вересня та в жовтні.

Під час планування захисних заходів слід також враховувати термін
повернення цукрових буряків на поле. За частого повернення цукрових
буряків на одне й те саме поле зафіксовано ранній прояв хвороби та
сильне ураження рослин, що потребує додаткових фунгіцидних обробок і,
відповідно, призводить до збільшення собівартості кінцевої продукції.

У сівозмінах, насичених культурою буряків більш як на 30%, розвиток
церкоспорозу починається на 5–15 діб раніше, ніж у сівозмінах із
насиченням 20–25%. Оптимальним є повернення цукрових буряків на
попередні місця у сівозміні не раніше ніж через три-чотири роки.

Вчасне застосування фунгіцидів на основі прогнозів поширення хвороби
може бути важливим доповненням у системі захисту від церкоспорозу. Як
наслідок, такий підхід робить більш контрольованим та економічним
використання фунгіцидів і в такий спосіб запобігає відбору та поширенню
стійких проти фунгіцидів форм збудника церкоспорозу в його популяціях.

Використання стійких гібридів

??;?цукрових буряків, стійкі проти церкоспорозу, поширені в усіх
бурякосійних країнах світу. Стійкість цих генотипів — часткова, і
найсильніші її ознаки виявляються під час епіфітотій. Проте, особливо
наприкінці вегетації, генетичної стійкості рослин буває недостатньо для
запобігання пошкодженню листкового апарату хворобою, в цьому разі є
потреба у використанні фунгіцидів.

У країнах, де щороку відбувається сильне поширення церкоспорозу,
отримання прогнозованого врожаю можливе лише за вирощування стійких
гібридів і застосування засобів хімічного захисту. За умов низького
ступеня розвитку церкоспорозу стійкі форми буряків стримують
розповсюдження інфекції і віддаляють строки обробки фунгіцидами і таким
способом зменшують кількість хімічних обробок.

Раніше стійкі проти церкоспорозу генотипи цукрових буряків поступалися
за врожайністю сприйнятливим гібридам за відсутності хвороби. Це певною
мірою пояснюється тим, що активація механізмів захисту передбачає
споживання значного обсягу енергетичних ресурсів, які інакше
використовувалися б для синтезу та накопичення цукрози. Однак останнім
часом із розвитком методів селекції сучасні стійкі проти церкоспорозу
гібриди за продуктивністю не поступаються звичайним гібридам, а в роки з
епіфітотіями значно їх перевищують.

Серед поширених гібридів стійкістю проти церкоспорозу вирізняються
Білоцерківський ЧС 57, Слов’янський ЧС 94, Іванівський ЧС 33,
Верхняцький ЧС 63 та інші. Серед нових гібридів ІЦБ УААН — Максим,
Анічка, Ромул, Смарагд тощо.

На окрему увагу заслуговує також потенціал трансгенних форм цукрових
буряків, стійких проти C. beticola. Хоча перше покоління трансгенних
цукрових буряків, що синтезують протигрибкові білки, не продемонструвало
бажаного рівня, перспектива таких форм очевидна. Розпочато дослідження
зі створення трансгенних рослин, які контролюють синтез церкоспорину або
містять нові фунгітоксичні пептиди, що ефективніше протистоятимуть
розвитку інфекції.

Хімічний контроль хвороби

Попри те, що існують гібриди з відносною стійкістю проти церкоспорозу,
рівень стійкості більшості гібридів невисокий та нестабільний за роками.
Вчасне застосування фунгіцидів дає можливість обмежити розвиток,
поширення та шкодочинність церкоспорозу. З появою високоефективних
системних препаратів із широким спектром фунгіцидної активності та
специфічними механізмами дії, результативність захисних заходів значно
підвищилася. Перевагами системних фунгіцидів перед препаратами
контактної дії є швидке поглинання їх рослиною (протягом 0,5–1 год),
тому їхня ефективність менше залежить від опадів, ніж контактних. Вони
здатні пересуватися в рослині та захищати всю рослину й нові листки, які
з’являються вже після обробки, тоді як контактні препарати захищають
тільки ті частини рослини, на які наносять фунгіцид. Термін захисної дії
системних фунгіцидів становить два-чотири тижні, а іноді й більше,
контактних — сім-десять діб, а насправді — до першого рясного дощу.

Більшість системних фунгіцидів характеризується захисною та лікувальною
дією, тоді як контактні — тільки захисною. Контактні фунгіциди захищають
рослину від проникнення збудників хвороб до її тканин і не здатні
контролювати їх після проникнення в рослину. Ефективність таких
препаратів залежить від терміну останньої обробки, кількості й
рівномірності нанесення препарату на рослину, погодних умов.
Застосовують їх переважно з профілактичною метою. В інтегрованих
системах захисту слід застосовувати фунгіциди контактної і системної
дії, які належать до різних хімічних класів і мають різні механізми
впливу на збудника хвороби. Обов’язкове їхнє чергування теж дає
можливість запобігти виникненню стійкості в збудника церкоспорозу до
препаратів і подовжити термін захисної дії фунгіцидів.

Ефективність системних препаратів залежить від того, коли відбулося
проникнення збудника та почався розвиток інфекції у рослині, а також від
часу початку хімічної обробки. Що коротшим є цей період, то вища
ефективність застосування фунгіциду. Для визначення ефективності
фунгіцидів за пізніх строків обробки (фунгіциди застосовували через
п’ять-сім діб від часу перших проявів хвороби) ми дослідили препарати
Альто супер, 330 ЕС, к.е. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л)
та Фундазол, з.п. (беноміл, 500 г/кг). Препарати використовували в
концентраціях відповідно до визначених норм по розвинутому інфекційному
фону.

Досліди засвідчили, що за умов сталого розвитку церкоспорозу на посівах
цукрових буряків після обробки фунгіцидами зниження розвитку хвороби
становило лише 10% проти контролю (інфіковані посіви буряків без
обробки). Крім того, в разі запізнення з обробкою відзначено істотне
скорочення захисної дії препаратів — до 20–25 діб, при цьому ураженість
церкоспорозом дослідних посівів і контролю вирівнялися. Підсумок: для
одних гібридів не встановлено достовірної різниці в зниженні врожайності
як за умов обробки фунгіцидами, так і без обробки, а отже, визначено
економічну нерентабельність їхнього застосування, для других, навпаки,
встановлено доцільність застосування певних фунгіцидів навіть за
сильного розвитку хвороби.

Застосування сучасних фунгіцидів системної дії дає можливість обмежити
кількість профілактичних обробок посівів. Така сама тактика може бути
доцільною в умовах раннього епіфітотійного розвитку церкоспорозу й
завжди передбачає потребу у повторних обробках.

Для визначення найефективніших фунгіцидів для боротьби з церкоспорозом у
2007 р. у ТОВ АФ “Троїцька” Глобинського району Полтавської області було
проведено дослідження шести сучасних системних препаратів проти
церкоспорозної плямистості.

Усі фунгіциди, крім Амістар Екстра 280 SC, к.c, рекомендовано для
захисту цукрових буряків від цієї хвороби. Вибір саме цього препарату
для дослідів зумовлено тим, що він містить азоксистробін, який належить
до нової групи діючих речовин — стробілуринів, і ципроконазол,
ефективність якого проти церкоспорозу є загальновідомою. Крім того, цей
препарат у більшості бурякосійних країн широко використовують проти
церкоспорозу. Ще одним новим препаратом був Емінент, в.м.е, який,
завдяки високій ефективності та відносній дешевизні, теж широко
використовують у більшості країн. Особливістю цього фунгіциду є його
препаративна форма — мікроемульсія, яка, порівняно зі звичайною
емульсією, в тисячу разів менша, що дає змогу щільніше та якісніше
вкрити всю листкову поверхню й значно підвищити ефективність захисної
дії препарату. Норми витрати препаратів у дослідах було встановлено
згідно з рекомендаціями фірм-виробників, лише для препарату Імпакт 25
SC, к.с. застосовували подвійну норму.

Згідно з результатами випробування, найкращий ефект, за підсумком двох
обробок, виявили фунгіциди: Амістар Екстра 280 SC, к.c, Емінент, в.м.е.,
та Рекс Дуо, к.е., (табл. 5). Ми надали результати тільки однорічних
дослідів і наступного року повторимо їх. Однак з урахуванням того, що
2007 року зафіксовано епіфітотійний стан розвитку церкоспорозу
(ураженість на контрольному варіанті в половині серпня становила 70%),
вважаємо, що вже за результатами одного досліду можна об’єктивно оцінити
ефективність кожного фунгіциду.

Доцільність проведення захисних обробок визначається як терміном появи
церкоспорозної плямистості та динамікою розвитку хвороби, так і строком
збирання коренеплодів. Рентабельність обробки залежить як від вчасності
її проведення, так і від її якості. При цьому захист не буде економічно
обгрунтованим, якщо поля засмічені високостебловими бур’янами, рослини
пошкоджені листогризучими шкідниками, а також за низького потенціалу
врожайності сортів і гібридів цукрових буряків (170–200 ц/га).

Отже, дяя максимального ефекту потрібно використовувати фунгіциди
різних хімічних груп протягом сезону, враховувати ефективність
препаратів, і проводити обробки з урахуванням їхньої економічної
доцільності.

Похожие записи