Реферат на тему:

Вплив урядових виплат фермерам на зростання цiни на землю

??????????? щороку меншi, попередньо визначають на весь термiн їх дiї.
Виплати призначаються для фермерiв, якi одержують доход вiд
господарювання, i “прив’язанi” радше до кількості землi, а не до
спеціалізації фермера. Хоча Мiнiстру сiльського господарства було
доручено захистити iнтереси орендарiв землi, змiни як у оренднiй платi,
так i типах оренди, призвели до того, що бiльша частина КВГВ потрапляє
до землевласникiв. Тимчасовi компенсацiйнi виплати (ТКВ) забезпечують
нижню межу цiни для бiльшостi сiльськогосподарських товарiв, якi
охоплюються програмами. Оскiльки цi виплати призначенi тiльки для
визначених програмами товарiв, вони на перiод вiдносно низьких цiн
визначають нижню межу цiн, що зменшує ризик подальшого падiння їх.
Оскiльки цi виплати сплачуються пропорцiйно до обсягiв виробленої
продукцiї, вони стимулюють фермерiв до нарощування виробництва, що
призводить до збiльшення витрат на добрива, пестициди та iншi вхiднi
ресурси. Переносячи невелику частку виплат на постачальникiв ресурсiв,
ТКВ мають менший вплив на цiну на землю, нiж КВГВ та iншi одноразовi
виплати. Екологiчнi програми, такi як Програма консервацiї ресурсiв i
Програма захисту боліт, вимагають, щоб отримувач виплат нiс певнi
витрати на консервацiю визначених площ землi. Оскiльки виплати
призначено для екологiчно вразливих земель i не обов’язково продуктивних
з сiльськогосподарської точки зору, вони можуть представляти доход
(гарантований протягом визначеного термiну), бiльший за доход вiд
сiльськогосподарського виробництва на них. Але виведення землi з
виробництва означає зменшення наявних площ землi, а отже, зростання
орендної плати за них. Цiна на землю за вiдсутностi урядових виплат
Вплив урядових виплат на цiну землi можна проiлюструвати простим методом
капiталiзацiї доходу. Припускаючи, що чистий доход фермера з усiх джерел
вiдображається в цiнi землi, вiдношення чистого доходу до вартостi
нерухомостi є облiковою ставкою, за якою доход капiталiзується в цiну
землi. Тодi цю обраховувану ставку або норму капiталiзацiї можна
використати для оцiнки вартостi землi за умов вiдсутностi урядових
виплат. Вiдношення чистого доходу сiльськогосподарського сектора
(вимiрюваного в рахунках МСГ США як чистий доход, який одержали фермери,
їхнi постачальники ресурсiв i непрацюючi землевласники) до вартостi
нерухомостi на фермах представляє облiкову ставку, яку визначають
кожного року. Застосовуючи облiкову ставку до щорiчного чистого доходу
за вирахуванням урядових виплат, одержуємо нову вартiсть
сiльськогосподарської землi, яка iснувала б за умов, коли доход
забезпечувався б тiльки з реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї.
Результати вказують на те, що за вiдсутностi урядових виплат загальна
вартiсть сiльськогосподарських земель у США була б щонайбiльше на 4%
менша протягом 1972—1981 i не бiльше нiж на 19% менша протягом 1982—1989
рокiв. Ця рiзниця в цiнi сiльськогосподарської землi в США за наявностi
та вiдсутностi урядових виплат скоротилася до 13% протягом 1990—1997 i
зросла до 25% упродовж 1998—2001 рокiв. Хоча цi висновки узгоджуються з
iншими дослiдженнями, iснує кiлька застережень. Даний пiдхiд передбачає,
що очiкування доходiв у майбутньому базуються виключно на поточному
доходi i ці очiкування щороку змiнюються, що негайно вiдбивається на
цiнi землi. Пiдхiд також передбачає, що урядовi виплати повнiстю
включаються в доход (плата за участь в урядових програмах вiдсутня) i що
весь чистий доход має такий самий вплив на цiну землi незалежно вiд
того, яким є джерело його походження — реалiзацiя продукцiї чи урядовi
виплати. Можливо, найважливiшим є те, що вартiсть сiльськогосподарської
землi базується виключно на очiкуваному доходi ферми у майбутньому i не
несе вартостi у несiльськогосподарському використаннi, такому як
рекреацiя, будiвництво або комерцiйний розвиток. У бiльшостi попереднiх
дослiджень, якi вивчали вплив урядових виплат на цiну рiллi, аналiзували
обмеженi географiчнi райони або дослiджували перспективи виробництва
тiльки одного виду продукцiї. У цих дослiдженнях урядовi виплати
становили 7—38% вартостi землi, а розбiжностi в цiнi приписувалися
розбiжностям в обсягах реалiзацiї певної продукцiї, рiзницi в часi
дослiджень, досліджуваних районах i методах оцiнки. У дослiдженнях
Служби економiчних дослiджень (СЕД) МСГ США 1990 року вивчали бiльш
довгострокову перспективу — змiни в цiнi рiллi пiсля того, як виробник
мав час на коригування матерiально-технiчних ресурсiв, збуту та
технологiї до зменшення доходу внаслiдок скорочення урядових виплат.
Результати вказують на те, що за вiдсутностi урядових виплат
довготермiнова вартiсть рiллi була б на 15—20% менша. У пiзнiшому
дослiдженнi СЕД вивчали вплив урядових програм пiдтримки вартості землi
на час прийняття Акту 1996 року. Оцiнювали частку вартостi рiллi, на яку
припадали урядовi виплати. Результати вказують на те, що “чутливiсть”
вартостi рiллi до змiн в урядових виплатах є рiзною по рiзних районах
США. Наприклад, скасування урядових виплат призвело б до зменшення цiни
землi на 69% у деяких частинах Пiвнiчних Рiвнин i на 30% у бiльшiй
частинi Кукурудзяного поясу. Iншими районами, де цiна землi сильно
залежала вiд урядових виплат, були пiвнiч та центральна частина Техасу,
пiвдень Джорджiї, узбережжя Пiвнiчної Каролiни та Великi Рiвнини. Вiд
урядових виплат є зиск і в iншому бiзнесі Програма виплат фермерам
непрямо впливає на доходи iнших сiльськогосподарських пiдприємцiв, в
основному через витрати ферм та фермерських сiмей в їхнiй мiсцевостi.
Коли фермери одержують урядовi виплати або кредити пiд гарантiю таких
виплат для придбання на мiсцi матерiально-технiчних ресурсiв i технiки,
вони вливають у мiсцеву економiку додатковi кошти, пiдвищуючи доходи
iнших пiдприємцiв, пiдтримуючи або створюючи робочi мiсця в їхнiй
мiсцевостi. Таке перетiкання коштiв у мiсцевiй економiцi iнодi називають
економiчною мультиплiкацiєю. Розмiр перетікання коштiв до мiсцевої
економiки вiд урядових виплат залежить вiд низки чинникiв, включаючи
характер фермерських програм i те, чи витрачають урядовi виплати в
мiсцевiй громадi. Якщо урядовi виплати витрачаються в громадi, де
розташована земля, на яку припадають виплати, перетiкання коштiв пiде їй
на користь. Тимчасовi компенсацiйнi виплати, наприклад, мають бiльший
економiчний вплив, нiж одноразовi, оскiльки вони призначаються для
закупiвлi додаткових ресурсiв, особливо в сiльськогосподарських
регiонах. Одним iз шляхiв вiдтікання коштiв вiд мiсцевої економiки є
урядовi виплати, якi надходять до землевласникiв, що мешкають в iншiй
мiсцевостi. Загалом що бiльшу частку урядових виплат спроможнi
перехопити землевласники через збiльшену орендну плату та вартiсть
землi, то бiльшою є ймовiрнiсть, що виплати вiдсутнiм землевласникам
обминуть мiсцеву економiку. Згiдно з даними дослiджень, бiльше третини
землевласникiв мешкає на фермi, яку вони здають в оренду iншим, однак
четверта їх частина проживає, щонайменше, за 250 км вiд земель, що їм
належать. Фермерськi програми йдуть на користь фiнансовим установам, якi
обслуговують сiльгоспвиробникiв, за рахунок зростання лiквiдностi.
Лiквiднiсть визначає спроможнiсть власникiв ферм i тих, хто на них
працює, повернути взятий кредит. Урядовi виплати фермерам зменшують
ризик нелiквiдностi сiльськогосподарського виробництва, а також
пiдтримують вартiсть землi, яка виступає як застава в багатьох позиках
для фермерiв. Пiдвищення лiквiдностi йде на користь кредиторам i
заохочує фiнансовi установи до кредитування фермерiв i надалi. Баланс
обiгових коштiв є ключовим у рiшеннi кредиторiв щодо розмiру кредиту
фермерам. Контрактнi виплати за гнучкi обсяги виробництва та iншi
фiксованi виплати, якi збiльшують загальний доход вiд
сiльськогосподарської землi, фермери отримують незалежно вiд обсягiв
виробництва або цiнових ризикiв. Тимчасовi компенсацiйнi виплати не
тiльки пiдвищують загальний обсяг грошових надходжень, але також
зменшують їхню ризикованiсть, оскiльки грошовi надходження зростають в
роки низьких ринкових цiн. Збiльшуючи та стабiлiзуючи грошовi
надходження до ферм, урядовi виплати роблять можливим надання фермерам
кредитiв на бiльш привабливих умовах. Цей зворотний зв’язок може
заохотити фермерiв збiльшувати використання боргу та тримати бiльше
активiв у грошах. Фiнансовi органiзацiї також виграють вiд тих фермерiв
i землевласникiв, якi отримують урядовi виплати i не користуються
кредитами, оскiльки їхня потреба в зберiганнi коштiв, трастових i
поточних операцiях зростає iз зростанням добробуту аграрного сектора та
збiльшенням грошового обiгу в ньому. Пiдсумки Урядовi виплати спрямованi
на пiдвищення доходiв фермерiв, але вони сильно прив’язанi до землi.
Таким чином, урядовi виплати припадають переважно землевласникам у
короткостроковiй перспективi через пiдвищення розмiру орендної плати, а
в довготермiновiй — через капiталiзацiю урядових виплат у вартiсть
землi. Збiльшенi витрати одержувачiв урядових виплат через пiдвищення
їхнього доходу можуть позитивно впливати на мiсцеву економiку та рiвень
безробiття. Кредитори виграють вiд зростання платоспроможностi
позичальникiв i зменшення ризику неповернення позик фермерами. Урядовi
виплати та їхнiй вплив будуть частиною майбутнiх дебатiв довкола замiни
чинного закону, термiн дiї якого вибiгає в 2002 році, на фермерський
закон. Прямi урядовi виплати в 2000 роцi перевищили 22 млрд дол.
(включаючи майже 9 млрд дол. термiнової допомоги), i на них припадало
майже 31% чистого доходу ферм, постачальникiв ресурсiв i землевласникiв.
Багато фермерських груп закликають до продовження виплат на даному
рекордному рiвнi.

Похожие записи