УРОК

Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом -ища) від
прикметників на -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням -чи- (-шн-)

Тема уроку. Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом -ища)
від прикметників на -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням -чи- (-шн-)

Мета: дослідити з учнями зміни приголосних при творенні слів-
іменників із суфіксом -ин- від прикметників на -зьк-, -ськ-, -цьк-;
виробити й закріпити вміння знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх
за допомогою орфографічних правил; правильно писати слова з вивченими
орфограмами; вміти утворювати слова-іменники із суфіксом -ин- від
прикметників на -зьк-, -ськ-, -цьк-; розвивати пам’ять, мислення, вміння
виражати свою думку; виховувати в учнів патріотичні почуття, а також
почуття любові до рідного слова, розуміння його краси.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика: творення самостійних частин мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Учитель. Сьогодні на уроці ми працюємо в науково-дослідницькій
лабораторії імені професора Ковалика, яка має три відділи.

1. Відділ дослідження чергування приголосних при творенні словоформ та
слів суфіксальним способом.

2. Відділ дослідження особливостей утворення іменників із суфіксами
-ин- від прикметників на -ськ-, -цьк-, -зьк-.

3. Відділ систематизації та узагальнення знань, а також дослідження
особливостей уживання буквосполучення -чн- (-шн-).

(Учитель при цьому виконує роль директора науково-дослідницької
лабораторії.)

Коментар директора науково-дослідницької лабораторії. Перед нашою
науково-дослідницькою лабораторією стоїть завдання дослідити певні мовні
явища в прикметниках, зокрема зміни приголосних при творенні іменників
із суфіксом -ин- від прикметників на -ськ-, -цьк-, -зьк-, а також
з’ясувати написання буквосполучення -чн- (-шн-) в іменниках та
прикметниках.

Кожен відділ заздалегідь отримав доручення щодо дослідження окремих
питань. І зараз завідуючі повідомлять нам про результати дослідження.

IV. Пояснення нового матеріалу

Відділ 1 (дослідження чергування приголосних при творенні словоформ та
слів суфіксальним способом): учень на дошці записує слова й здійснює їх
мовний аналіз.

Нога — ніжка — на нозі, ріг — ріжки — на розі. (Коментується чергування
[г]-[ж]-[з], робляться певні висновки.)

Рука — ручка — на руці, козак — козаче — козацтво. (Коментується
чергування [к]-[ч]-[ц], робляться певні висновки.)

Вухо — вушко — у вусі, муха — мушка — на мусі. (Коментується чергування
приголосних [х]-[ш]-[с], робляться певні висновки.)

Відділ 2 (дослідження особливостей утворення іменників із суфіксами
-ин- від прикметників на -ськ-, -цьк-, -зьк-): користуючись таблицею,
учні роблять висновки про чергування приголосних при творенні
прикметників на -зьк-, -ськ-, -цьк- та іменників з суфіксами -ин-.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів

Кінцевий приголосний основи [г]

[ж] +

[3] -ськ(ий), -ств(о) -зьк(ий):

криворізький, французький, запорізький

-зтв(о):

убозтво, боягузтво

[к]

[ч] +

[ц]

-цьк(ий): молодецький, ткацький

-цтв(о): ткацтво

-цьк(ий) + -ин(а) ? -чч-:

Вінницький ? Вінниччина,

Донецький ?Донеччина

[х]

[ш] + [с]

-ськ(ий): черкаський

-ськ(ий) + -ин(о) ? -щ-:

Харківський ?Харківщина,

Херсонський ?Херсонщина.

Виняток: казахський

Відділ 3 (дослідження особливостей уживання буквосполучення -чн-
(-шн-): учні за допомогою опорної схеми пояснюють написання слів із
буквосполученням -чн- (-шн-).

Молоко — молочний, серце — сердечний. Але: рушник, рушниця, мірошник,
соняшник, дворушник, сердешний.

V. Виконання творчих вправ і завдань

Диктант — лінгвістичне реконструювання

* Від поданих прикметників утворити іменники із суфіксом -ин-.

Німецький, угорський, словацький, турецький, житомирський, рівненський,
кріпацький, миргородський, козацький, панський, галицький, дрогобицький.

* Від поданих іменників утворити прикметники. Визначити суфікси
Позначити орфограми.

Звук, подяка, залізниця, рука, комік, медик, бібліотека, аптека, вулиця,
електрика, місяць, пшениця, столиця.

* Скласти з 2—3 прикметниками словосполучення й увести їх до самостійно
складених речень.

Диктант з коментуванням

* Записати речення під диктовку вчителя. Пояснити правопис слів на
вивчені орфограми.

1) Люблю тебе, слов’янщино зелена, тумани вільх, ялинок веретена…
(Ц.Павличко). 2) Хмельниччиною скрізь по Вкраїні запахло (П. Kуліш). 3)
Козацьке військо вже посувало просто в Туреччину, вели його полковники
хоробрії (Марко Вовчок). 4) Кожне поселення козацьке в Побужжі та
Інгулеччині ставало серйозною перепоною на шляху татарської кінноти
(А.Дрофаль). 5) За ставом біліла під солом’яною покрівлею мірошникова
хата з городом, з якого визирало багато золотих соняшників (П. Куліш).
6) І тихо плакала у золотих житах сонячна пісня (Г. Косинка).

* Зробити фонетичний аналіз слова слов’янщино.

* До слів Хмельниччина, Туреччина, Побужжя, Інгулеччина, козацький
дібрати твірні слова.

* Пояснити, які фонетичні зміни відбулися при творенні слів. Визначити
спосіб творення слів.

Творча робота

Кожному відділу науково-дослідницької лабораторії пропонуються однакові
слова. За визначений час учні-дослідники повинні скласти з ними зв’язний
міні-текст. Після цього визначається відділ-переможець.

Запоріжжя, козаччина, рушниця, сонячний, Хмельниччина, вічний,
Туреччина, місячна, гетьманщина, соняшник.

VI. Підбиття підсумків уроку

Визначення та аналіз загальної активності учнів — членів
науково-дослідницької лабораторії.

vi. Домашнє завдання

За картиною І. Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султанові» скласти
кілька речень зі словами на вивчені орфограми.

Тема уроку: Написання слів з пів -; правопис складноскорочених слів

Мета: ознайомити учнів з написанням слів з пів-, напів-; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити слова з поданою орфограмою в
текстах; поглибити знання учнів про основні способи словотворення; за
допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати
повагу до звичаїв і традицій свого народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика: творення самостійних частин мови.

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів, утворених різними
способами.

Тил уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

III. Сприймання й усвідомлення учнями нових знань

Творче спостереження над мовним матеріалом

* Прочитати текст. Виділити в ньому складні слова, пояснити спосіб їх
творення.

…Початком року в давнину вважалася весна. У березні люди виходили на
довколишні галяви і святкували новоліття. По-різному називали на Україні
перший місяць весни. Латинське слово март вийшло з активного вжитку лише
в минулому столітті. Його замінило сучасне — березень. Паралельно
вживатися також назви березоль та березіль.

Виникли вони з двох коренів слів — береза і зола. Саме під цю пору
селяни вирубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сіяли зерно
Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу, тобто попіл. З нього
виготовляли скло. Промисел цей називався тутівництвом, а заводи — щ тами
(За В. Скуратівським).

* З’ясувати походження слів березоль, березіль. Чи можна їх у сучасній
мові вважати складними?

* Назвати твірне слово до виділених слів.

Навчальне аудіювання

* Прослухати лінгвістичну казку. З’ясувати тему висловлювання. Дібрати
заголовок. Зробити висновок щодо написання слів з пів-, напів-.

Потрапила якось половинка, яку звали Пів-, до країни Іменників і
спробувала завести з ними товариство. Але не всі слова на це погодились.
Поважні Іменники власної назви не подали руку половинці, залишили її «на
відстані». Так з’явився дефіс. Слова загальної назви на я, ю, є, ї
поставили апостроф, щоб не мала половинка над ними повної сили і в той
же час була поруч. Подивилася на це решта Іменників і вирішила приєднати
до себе половинку. Тепер завжди на письмі іменники з пів- пишуться
разом, через дефіс та з апострофом.

* Скориставшись прикладами написання слів з nie-, скласти опорні схему.

Півапельсина, півроку, півкімнати, піваркуша,

Пів’яблука, пів’юрти, nie’ями, пів’їдальні.

Пів України, пів-Херсона, пів-Антарктиди, пів-Європи.

IV. Виконання системи практичних завдань

Словниковий диктант

* Записати слона під диктовку вчителя. Пояснити написання іменників з
пів-, цапів-, полу-.

(Пів)апельснна, (пів)місяця, (пів)року, (пів)яблука, (пів)юріпи,
(пів)-ящика, (пів)України, (пів)Херсона, (пів)Європи, (пів)кілометра,
(пів)Африки, (пі(і)міста, (напів)сировина, (полу)станок.

Пояснювальне письмо

* Прочитати речення. З’ясувати їх вид за будовою. Списати, виділяючи
орфограму «Написання пів- з іменниками».

1) Пів-Європи пройдено, скільки пережито (О. Підсуха). 2) Я прочитала
пів-«Кобзаря». 3) Якісь думки снують в голові, напівжурливі й
напівсвідомі (М.Рильський). 4) Півусміх викривив губи Бондаря (С.
Журахович 5) Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею
півобличчя (Я.Автомонов).

* Визначити спосіб творення виділеного слова, розібрати його за будовою.

Робота з текстом

* Прочитати мовчки текст. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи
основну думку. Списати текст, уставити в словах пропущені букви,
пояснити їх правопис.

СТЕПОВЕ РОЗДОЛЛЯ

Український степ чарівний і в..личавий. Це в..соке сонце над, простором,
що пахтить (до)зрілими хлібами, жовтогарячі озера соняшників, голубі
сплески марева на (не)озорому обрії.

Україн..кий степ — це золоті моря врожаю. Серед бе..країх пш..ниць
виділяються з..лені масиви кукурудзи, (не)озорі, укриті смугастими
кавунами херсонські й запорізькі баштани. В наш час у степах забуяли
багатющі сади ч..решень, абрикосів, персиків.

Степове роздолля обступає тебе звідусіль, хв..лює і народжує в..сокі
думи про красу і могуть Батьківщини (За І. Цюпою).

* Визначити тип і стиль мовлення.

* Зробити словотвірний аналіз виділених слів.

Творче завдання

* Використовуючи слова з пів-, скласти невеличкий діалог про великодні
свята.

V. Систематизація й узагальнення знань

1. Які значущі частини слова вам відомі?

2. Які способи словотвору є найбільш продуктивними при творенні
самостійних частин мови?

3 Визначити, яка з поданих у дужках основ є твірною для кожного слова:
лісник (ліс, лісний), підводний (під водою, водний).

4 Назвати основні правила написання слів з nie-, напів-, полу-.

VI. Домашнє завдання

1. Скласти лінгвістичне повідомлення про написання слів з пів-, напів-.

2. Дібрати й записати 6-7 слів, утворених різними способами, визначити
їх твірну основу.

Похожие записи