Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба” (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2492
Скачать документ

Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба”

(на матеріалі української, російської, німецької та французької мов)

У світлі сьогоденної антропоцентричної парадигми лінгвістики проблема
взаємодії мови і культури набуває особливої актуальності. Мова акумулює
надбання культури етносу, тому в ній втілені світогляд народу, його
досвід, традиції тощо. Важливим терміном для дослідження взаємодії мови
і культури є концепт.

Поняття концепт є ключовим у когнітивістиці. Враховуючи те, що
когнітивна лінгвістика є порівняно молодою наукою, цілком закономірною є
неоднозначність цього терміна.

Уперше у філології він був введений Д.С.Ліхачовим, який робив акцент на
зв’язку мови зі світоглядом людини, культурою та мисленням [5]. У
традиційному розумінні концепт тлумачиться як формулювання, загальне
поняття, думка [6, т.2: 321]. У мовознавстві це поняття, що стоїть за
значенням слова (або декількома найближчими значеннями) (Н.Ю.Шведова).

На думку О.Л.Чернейко концепт не вичерпується поняттям, а охоплює увесь
зміст слова як денотативний, так і конотативний, що відображає уявлення
носіїв даної культури про характер явища, що стоїть за словом, взятим у
різноманітності його асоціативних зв’язків [9: 75]. Таким чином, можна
стверджувати, що концепт – це вся інформація про певне поняття, що існує
у свідомості носіїв мови. На нашу думку, найбільш повне і змістовне
тлумачення концепту дає „Краткий словарь когнитивных терминов”, де
підкреслено як ментальну природу, так і комунікативний характер цього
поняття: концепт – це “термін, що служить поясненню одиниць м е н т а л
ь н и х (розбивка наша – А.С.) або психічних ресурсів нашої свідомості
і тієї і н ф о р м а ц і й н о ї (розбивка наша – А. С. ) структури,
яка відображає знання та досвід людини ” [4: 90].

Виходячи з цього, ми вважаємо, що опис концептів, або концептуальний
ана-ліз, доцільно здійснювати через їхні текстові реалізації. Це дасть
змогу зробити все-бічне вивчення концепту (зміст, структуру, обсяг).
Адже концепт утворюється мовцем у процесі отримання, обробки, зберігання
та застосування інформації про об’єкти навколишнього світу. Тому ми
солідарні з думкою А.Вежбицької про те, що концепт є одиницею
“синтаксиса людських думок ” [1: 127].

Л.С.Виготський та В.В.Красних також підкреслюють значущість концепту для
побудови висловлювання, трактуючи цей термін як відправний елемент при
породженні тексту [2] та як глибинний зміст, згорнуту смислову
структуру тексту [3]. Головна мета концептуального аналізу полягає у
розкритті поняття, що стоїть за мовним знаком (О.С.Кубрякова). Звідси
виходить, що в результаті цього аналізу ми отримуємо уявлення не про
повну інформацію, що містить у собі концепт, а лише ту її частину, що
втілена вербально.

Одним із засобів вербалізації концептів є семантична інтерпретація
мовних знаків, або їх вживання у вторинному семіозисі. Процеси
первинного та вторинного означування були об’єктом дисертаційного
дослідження автора, у якому предметом аналізу стали назви рослин у
різносистемних мовах [8]. Зокрема, встановлено, що секундарне
означування флоролексем часто вживається для вираження нових понять, у
т.ч. і абстрактних. Концепти абстрактних іменників займають у мові
важливе місце, оскільки виражають поняття загальнолюдських цінностей
(добро, зло, життя, смерть, кохання, Бог, радість, горе тощо).

На сьогодні поза увагою дослідників залишається мовне представлення
кон-цептів назвами рослин.

У цій роботі буде зроблено спробу описати концепти ЗДОРОВ’Я / ХВОРО-БА
флороназвами. Вибір саме цього поняття зумовлено тим, що він знаходиться
у ієрархічній залежності від одного з ключових концептів – життя.
Сутність вживан-ня цих лексем для дослідження вищеназваного
абстрактного поняття полягає у пев-ній тотожності останнього із об’єтами
навколишнього світу, зокрема, рослинного. Людині, як і рослині
притаманні процеси народження, зростання/ розвитку, старін-ня/
зів’янення, хвороби, смерті/ загибелі . Як людина, так і рослина
нормально роз-вивається лише за сприятливих умов.

Таким чином, мета нашого дослідження полягає у:

1) виявленні особливостей вербалізації концептів ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБА, що
репрезентуються у досліджуваних мовах флоролексемами;

2) визначенні обсягу універсальних знань мовців, що виражаються
сполучуваністю назв стану здоров’я людини із назвами рослин;

3) встановленні універсальних та етноспецифічних рис у ознаках
досліджува-них концептів.

Матеріалом для статті послужили назви рослин у вторинному семіозисі, що
вивчались автором у дисертаційному дослідженні, а саме художні твори
українських, російських, німецьких та французьких письменників ХІХ-ХХ
ст.

[8: 12].

Аналіз концептів ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБА був проведений за методикою, яка
передбачає три послідовних етапи: І – визначення лексем ( концептів); ІІ
– аналіз прикладів за типами асоціацій; ІІІ – сила відчуття.

І. Здоров’я є однією із важливих характеристик фізичного та морального
стану людини. Цей термін тлумачиться як „стан організму, при якому
нормально функціонують усі його органи ” [6, т.2 :142] . Щодо хвороби,
то її трактують як „порушення нормальної життєдіяльності організму під
впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища ”
[6, т.4: 726].

ІІ. Як і будь-яке інше поняття, обсяг концепту визначається кількістю
класів об’єктів, що можуть бути асоційованими із даним концептом. У
представленому до-слідженні ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБА асоціюється із рядом
ознак найменування рос-лин, класифікацію яких було розроблено автором
[8: 261]. Отже, нами встановлено наступні типи асоціацій : 1) ЗДОРОВ’Я /
ХВОРОБА – ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

РОСЛИНИ, 2) ЗДОРОВ’Я/ ХВОРОБА – БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ та

3) ХВОРОБА – ДІЯ РОСЛИНИ НА ОРГАНІЗМ.

Стан здоров’я людини визначається насамперед за її зовнішнім виглядом.
Це є цілком закономірним, адже 90% інформації про навколишній світ
людина отримує „через зорове відчуття та живе споглядання” [7: 53].
Природнє забарвлення об-личчя здорової людини – біло-рожеве або рожеве.
Аналіз прикладів за типами асо-ціацій показує, що свіжий, здоровий колір
обличчя в усіх досліджуваних нами мо-вах асоціюється із наступними
рослинами :

Rosa : укр.: Світиться профіль старої воском – а молодої – листком
троянди (М.Коцюбинський ). – рос.: И вся она [ Катя ] была такая
розовая […] ( А.Куприн). – нім.: Gegenueber am Fenster sassen,
Rosengesichter […] ( H.Heine ). – фр.: Et elle devint un peu rouge pas
plus que la petite  rose […] (G. Sand).

Для трьох мов ( української, російської та французької) властивим є
порівнян-ня здорового кольору обличчя із:

1) плодами Malus: укр.: […] воно [лице] стало біле та рум’яне, як
яблучко на-ливчате ( П.Мирний ). – рос.: […] нестареющий, вечно налитой,
как яблоко-анто-новка, румянцем […] ( М. Шолохов). – фр.: [ …] lui
mettait aux jous des tons vifs de pommes d‘api ( E. Zola).

2) квітками дерев: Amygdalus : рос.: […] девственно-нежный румянец,
как розовый цвет миндаля […] ( Д.Мережковский ). – фр.: […] une
petite creole de quinze ans, blanche et rose, comme une fleur d’amandier
( A. Daudet ).

Cerasus : укр.: Ось одна з білим личком, як вишневий цвіт […] ( С.
Васильчен-ко).

Malus : укр.: Кров з молоком, ніжні пелюстки яблуневі – такі були в неї
щоки ( О. Гончар).

Спільною для слов’янських мов є асоціація рум’янцю із маком Papaver :
укр. Уляна зардіється, як макова квітка ( П.Мирний ). – рос.: […]
щеки у него расцвели, как мак […] (Н. Гоголь).

Специфічними для окремих мов є асоціації із наступними рослинами :

Nymphaea: укр.: ЇЇ біле личко […] мов та річна маківочка, біліло […]
( П.Мир-ний).

Persicum: рос.: […] румяные щечки с пушком, как два спелые персика […]
(Д.Мережковский ).

Brassica rapa : рос.: […] девка из тех, о которых парни говорят : вишь,
ядреная, кругла, бела, как мытая репка ( Д. Мережковский ).

Fragarium : фр.: […] elle etait rouge de plaisir comme une fraise […]
(A.Daudet).

Lilium, Rosa: […] un teint de lys et de rose, vous comprenez?
(Manchette).

При порушенні нормальної життєдіяльності організму людини під впливом
не-сприятливих факторів її обличчя набуває іншого кольору ( воно стає
блідим або, на-впаки, інтенсивно-червоним ).

Універсальною є асоціація нездорового кольору обличчя із томатом
Lycoper-sicon: укр.: На його гладко голеному, червоному й блискучому, як
помідор, виду […] малювалась зарозумілість […] (М.Коцюбинський ). –
рос.: […] две толстые девушки с яркими помидорными щеками […] (
Б.Полевой) – нім.: Schimmel stottert. Er ist jetzt tomatenrot (E.M.
Remarque) – фр.: Elle etait rouge comme une tomate (M.Ayme).

Нами встановлено загальну тенденцію у трьох мовах до позначення блідості
ко-льором лілії Lilium: укр. Наче квітка білої лілеї, завита у чорну
хустку, лежала вона бліда-бліда […] (П.Мирний). – рос.: […] с
маленькой, тонкой и бледной, как лилия, покорною девочкой […]
(Д.Мережковский).- фр.: Elle etait un lis candide et ferme avec sa douce
figure de vierge (E.Zola).

Спільним для слов’янських мов є асоціативний зв’язок із назвою буряк
Beta: укр.: – Я лісу не продаю! – випалив знову Колісник, червоніючи
увесь, як буряк (П.Мирний). – рос.: Лицо его сделалось
цвета вареной свеклы (Н.Гоголь).

Специфічними є наступні асоціації, що зафіксовані нами лише в
українській та французькій мовах :

Capsicum: укр.: Карло Іванович […] почервонів, як стручковий перець
(М.Хви-льовий).

Cytrullus: укр.: Колісник, червоний, як стиглий кавун або печений рак
[…] (П.Мирний).

Cerasus avium : фр.: Elle devenait plus rouge qu’une guigne ( G. de
Maupassant).

Punica granatum : фр.: Le petit Chose se leve, rouge comme un pepin de
grenade […] (A.Daudet).

Nymphaea : фр.: […] la figure aussi pale qu’une fleur de nape […] (
G.Sand ).

? ? l

|

?

?

^

“A”X’?’?(?)h**,ocss*OOOOOOAE???®®®c

gduO

gduO

gduO

$a$gduO

„d^„da$gduO

F|GcJ†MjO,POP QDRoooeeoooUeUeUeUeUeUeUeUeUeoooooUeUeUe

gduO

&

gduO

gduO

gduO

Не слід забувати, що вербальною основою функціонування концепту є його
контекст. Нами встановлено випадки, коли контекстуальне оточення змінює
кон-цепт ЗДОРОВ’Я на протилежний йому – ХВОРОБА.

Яскраво-червоні щоки можуть бути показником здоров’я, але червоне
обличчя свідчить про погане самопочуття, надмірне хвилювання тощо.

Пор.: Rubus idaeus: рос.: Славная малина! Какая алая … а твои щеки еще
алей! (И.Тургенев). – Лицо у него сделалось малиновым […] (А.Куприн).

Аналогічний приклад встановлено і в українській мові :

Viburnum: укр.: […] а на лиці – як калина (П.Мирний). – Випили чимало,
Па-раска більше всіх і, здавалося, не впивалася, тільки лице її горіло,
як калина проти сонця ( П. Мирний ).

Нами зафіксовано міжмовну розбіжність в асоціативних зв’язках між
флоро-лексемами-корелятами. У французькій мові рослина Paeonia
символізує собою сві-жий здоровий колір обличчя молодої жінки: фр.: Sa
figure […] etait un bouton de pivoine pret a fleurir […] (G. de
Maupassant ). З іншого боку, в інших досліджуваних мовах спостерігаємо
протилежну тенденцію:

укр. Стала червона, як піон ( С.Васильченко ).- рос. Хрипит и красен,
как пион (И.Тургенев). – нім.: Sein Gesicht entfaltet sich wie eine
Pfingstrose (E.M.Remarque).

2. Результати обстеження показують, що зв’язок досліджуваних концептів
із біологічними властивостями рослин є менш продуктивним, ніж
вищеописаний.

Символом чоловічого здоров’я в українській, російській та німецькій
мовах є дуб Quercus: укр. Він був дуб, не парубок (О.Кобилянська). –
рос.: Он не был тот прежний, непреклонный, непоколебимый, крепкий как
дуб […] (Н.Гоголь).- нім.: Wir sind so trеu wie Eichenholz (H.Heine).

Однак у слов’янських мовах нами зафіксовані випадки зміни цього концепту
на

протилежний через контекстуальне оточення . Як рослина реагує на
несприятливі для неї погодні умови, так і людина починає погано себе
почувати від хвилювання.

Пор.: укр.: […] який здоровенний мужичура, а як покірно вклоняється, мов
той дуб у час негоди (С.Васильченко). – рос.: И он […] дрожал, как
убитый заморозком поздний дубовый лист, когда встречался с лукаво
улыбающимся Лапшиновым (М.Шолохов).

Фенологічні властивості рослини, тобто залежність її розвитку від
сезонних явищ є досить продуктивною основою для асоціацій із концептами
ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБА, адже фізичний стан людини також залежить від її
віку.

Аналіз показує відсутність універсальності у виборі вербальних засобів
для позначення досліджуваних концептів.Частковий збіг встановлено в
російській та фран-цузькій мовах:

Rosa: рос.: Князь был, без преувеличения, свеж, как розан […]
(И.С.Тургенев). – фр.: […] il etait frais comme une rose […] (E.Zola).

Malus: рос.: Мой офицер свеж, как здоровое яблоко […] (А.Куприн).

Водночас, в іншому контексті, де мова йде про властивості перезрілих
плодів псуватися, назва рослини Malus служить засобом вираження концепту
ХВОРОБА.

Пор.: укр.: Ви хочете чуда, коли ви наскрізь зіпсовані, немов червиве
яблуко (М.Коцюбинський ). – рос. […] женщину […] похожую, как
ему представлялось, на крупное яблоко антоновку-падалку, немного
подточенное червями, чуть-чуть поле-жалое […].- фр.: Le pere Bru, le
corps voute, la barbe blanche, la face ridee comme une vieille pomme,
demeurrait des heures sans rien dire […] (E.Zola).

Спільним для слов’янських мов є асоціація здорової людини із огірком
Сuсumis: укр.: Емене любувалася його міцним, здоровим, як огірок, тілом
(М.Коцю-бинський). – рос. Помпончик…( Целует Бабакину в щеку.)
Прелесть!.. Огурчик!.. (А.Чехов).

Інші вербальні засоби вираження концептів є оказіональними у російській
та французькій мовах. В українській та німецькій мовах таких явищ нами
не виявлено.

Так, ЗДОРОВ’Я/ ХВОРОБА асоціюються із біологічними властивостями
наступних рослин:

Helianthus: рос.: Я опустошен физически и напоминаю голый подсолнечный
сте-бель ( М.Шолохов).

Amygdalus : фр.: Fraiche et rose, […] elle avait l’air ce jour-la, d’une
fleur d’aman-dier […] (A.Daudaet).

3. Аналіз показує відсутність концепту ЗДОРОВ’Я, вербалізованого ознакою
„ дія рослини на організм ”. Щодо концепту ХВОРОБА, то з ним у
слов’янських мо-вах асоціюються назви отруйних рослин:

Datura, Hyoscuamus: укр.: – Воно [ слово] , як дурманом […] затуманить
усі його думки […] (П.Мирний). – Червоніли вуха, блищали очі, немов у
потруєних блеко-тою (С.Васильченко). – рос. Не лазоревым алым цветом, а
собачьей бесилой, дур-нопьяном придорожным цветет поздняя бабья любовь
(М.Шолохов).

Специфічною для української мови є вербалізація цього концепту за
допомогою назви рослини Papaver: укр.: Навіжена! Навісна! Макоцвітна!
Годі, скажена! (С.Васильченко ).

ІІІ. Аналіз досліджуваних концептів за силою відчуття показує , що
найпродук-тивнішим є тип асоціації ХВОРОБА – ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД РОСЛИНИ (
КОЛІР ). Нами вже встановлено, що колір обличчя нездорової людини стає
або інтенсивно-червоним або, навпаки, блідим ( див. вище) . При особливо
тяжкому стані обличчя може набувати неприродного, невластивого йому
відтінку :

1) жовтого:

Cucumis: укр.: Краска де й ділася – жовто-жовта стала Уляна, як жовтяк
[…] (П.Мирний) .

Secale: укр.: […] його сестра […] суха, як сухар, жовта, як стигле жито
[…] (П.Мирний).

Citrus limon: рос.: На следующий день встал почти без жара; только был
слаб и желт, „ желт, как лимон ” […] (Д.Мережковский).

Anthemis: рос.: […] скелет скелетом, сюртук на нем с чужого плеча, желт
как пупавка […] (И.Тургенев).

Crocus: рос.: И по этой щеке, на которую смерть уже кинула
шафранно-жел-тые тени, ползали суетливые муравьи (М.Шолохов).

Cydonia: […] aux cotes d’une petite femme maigre, souffreteuse, jaune
comme un coing […] (A.Daudet).

2) зеленого:

Brassica: рос. : А Яков Лукич, зеленый, словно капустный лист […]
(М.Шоло-хов).

Pirus: рос. : […] сваха ее зеленела от водки, как зашибленная морозом
груша-зимовка (М.Шолохов).

Olea: фр.: […] yeux noirs, cheveux noirs, visage rond, nez rectiligne,
teint olivatre (H.Bazin).

3) синього:

Viola : нім.: Bei der ersten Toenen springt der Hauptfeldwebel auf, blau
wie ein Veilchen […] (A.Goertz).

Відомо, що при ненормальному способі життя можуть змінювати колір й інші
частини тіла.

Наприклад, при постійному пияцтві ніс може набувати від червоного до
синьо-го відтінків:

Capsicum: укр. : Купець підморгнув мені вусами, на які напирав червоний,
як пер-чина, ніс (М.Стельмах).- рос. : […] висел вниз, точно стручок
перца, длинный, мя-систый, красный и дряблый нос […] (А.Куприн).

Rosa: укр. : Його кирпатий ніс цвів, як повная рожа ( М.Коцюбинський ).-
нім.: […] kaltrote Nase wie eine Winterrose (H.Heine).

Prunus: рос.: […] Гнифон был старичок с носом темно-сизым, как спелая
сли-ва […] (Д.Мережковский).

Dahlia: фр.: Mes-Bottes avait un nez qui fleurissait, un vrai dahlia
bleu de Bourgo-gne ( E.Zola).

Випадки вербалізації інших порушень у фізичному стані здоров’я чи
способі життя є спорадичними :

Pisum: укр. : – Ги-ги-ги ! – показали молоді Шаламаєнки повні роти
зеленку-ватих, як горох зубів […] (М.Стельмах).

Prunus: рос.: […] ногти, как зреющий чернослив, наливаются розовой
синевой (М.Шолохов).

Проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

Семантична інтерпретація флоролексем є продуктивним способом
вербалізації концептів ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБА.

Визначення рівня універсальних знань носіїв мов, що нами вивчаються,
показує наявність таких тенденцій:

Мовці мають спільні уявлення про інформацію, що містять у собі дослі-

джувані концепти.

У сприйнятті ЗДОРОВ’Я / ХВОРОБИ у картинах світу української, росій-

ської, німецької та французької мов спостерігається певна
універсальність: у процесі вербалізації концептів флоролексемами нами
було встановлено прагнення мовців до вибору однакових ознак найменування
рослин, зокрема, червоний,білий, жовтий, зелений та синій кольори;
біологічні ( фенологічні ) властивості.

За кількістю флоролексем, асоційованих із концептами, найбільший обсяг
мають концепти у російській ( ЗДОРОВ’Я – 15, ХВОРОБА – 11) та
українській мовах ( ЗДОРОВ’Я – 13, ХВОРОБА – 11). Значно менший обсяг
встановлено у французькій ( ЗДОРОВ’Я – 6, ХВОРОБА – 9 ) та німецькій
мовах ( ЗДОРОВ’Я – 2, ХВОРОБА – 4 ).

Специфічною для слов’янських мов є асоціативний зв’язок концепту
ХВОРОБА із негативною дією на організм.

На підставі проведеного аналізу ми стверджуємо, що концепти ЗДОРОВ’Я
/ХВОРОБА охоплюють значно ширше коло лексем, ніж ті, що представлені
нами. Фізичний та моральний стан людини є настільки складним явищем, що
може бути вираженим багаточисельними способами вербалізації. Це зумовлює
актуальність проблеми та необхідність її подальших розробок.

ЛІТЕРАТУРА

Вежбицка А. Понимание культур через посредство ключевых слов. – М.,
2001.

Выготский Л.С. Мышление и речь. – М.: Лабиринт, 1996. – 426 с.

Красных В.В. От концепта к тексту и обратно (к вопросу о
психолинг-вистике текста ) // Вестник Московского ун-та. – Серия 9.
Филология. – 1998. – № 1. – С.53 -70.

Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий
словарь когнитивных терминов. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 248 с.

Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Изв. АН СССР, Сер. лит. и
яз., т. 52, № 1, 1993. – С. 3 – 9.

Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. – К.: Аконіт. – 1998. –
Т.1 – 4.

Постовалова В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль
человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. –
С. 8 – 69.

Сердюк А.М. Мотиваційна основа назв рослин у первинному і вторинному
семіозисі ( на матеріалі української, російської, німецької та
французької мов): Дис… канд. філол. наук: 10.02.15. – Бердянськ, 2001.
– 377с.

Чернейко О.Л. Гештальтная структура абстрактного имени // Филологические
науки. – 1995. -№ 4. – С.73-83.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018