Реферат на тему:

Українські прислівники префіксального творення

Про словотворення прислівників можна говорити як з погляду діахронного,
так і синхронного. Звичайно, інший підхід – інші висновки. Історично
прислівники на –о, наприклад, це адвербіалізовані форми
називного-знахідного відмінка іменникових прикметників (Бевзенко : 381(.
Проте в сучасній українській мові є вже модель (твірна прикметникова
основа + словотворчий прислівниковий суфікс -о), за якою постійно
утворюються такого типу прислівники як від якісних, так і від відносних
прикметників. Від кожного якісного (рідше відносного) прикметника
можливо утворити якісний прислівник на –о. Напр., веселий ( весело,
добровільний (.добровільно, математично, колегіально, театрально.

У сучасній українській мові прислівники утворюються здебільшого
афіксальним способом, зокрема суфіксальним (сумний ( сумно, рабськи,
мовчки), префіксально-суфіксальним (батьківський ( по-батьківському,
вовчий ( по-вовчи) і префіксальним (завтра ( позавтра, глибоко (
неглибоко). Префіксальне творення – це синхронне внутрічастиномовне
словотворення. Найхарактерніший цей спосіб для дієслів, що мають
специфічні дієслівні префікси. Іменникові і прикметникові префікси
об’єднують у групу іменних. У прислівниках словотворчими є переважно
іменні префікси, хоч уживаються і дієслівні (Словотвір: 228(.

У префіксальному творенні прислівників є модель: прислівник + префікс.
Мотивувальними є прислівники з різним лексичним значенням, у які префікс
вносить нове значення (свідомо ( підсвідомо), або лише підсилює значення
(конечно ( доконечно), або заперечує те, що названо твірними
прислівником (вдало ( невдало). За структурою і походженням твірні
прислівники теж неоднакові. Це т. зв. первісні (скрізь ( наскрізь, нині
( віднині), відприкметникові (дорого ( предорого, задорого, одноразово (
неодноразово), відіменникові (влад ( невлад, даром ( задаром) і
відзайменникові (зовсім ( назовсім, надто ( занадто) прислівники.
Префіксальне творення прислівників зумовлене тим, що прислівники могли
вживатися з деякими прийменниками, які згодом стали префіксами (до тепер
( дотепер, на зовсім ( назовсім, по завтра ( позавтра), або
субстантивувалися і використовуються з прийменниками (Я слаба не від
сьогодні, а далеко давніше (Леся Українка). Коли вже не поїхали на
сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Г.Хоткевич)).

Прислівникове префіксальне творення явище досить пізнє, а тому чимало
прислівників має подвійну мотивацію. Їх можна виводити найчастіше від
спрефіксованих прикметників (предобрий ( предобре, забагатий ( забагато,
небажаний ( небажано) або від прислівників (добре ( предобре, багато (
забагато, бажано ( небажано). Діахронно ці прислівники утворювалися від
прикметників (СУМ семантику таких прислівників розкриває через
відсилання до відповідного прикметника). Аналогічно прислівники типу
веселіше, вище зіставлялися з прикметниками. Проте в сучасній граматиці
такі прислівники розглядаються як форми вищого ступеня певного
прислівника, отже, діахронно – це словотворення, а синхронно –
формотворення (Курс : 390;Чапля : 58; Вступ : 213(. Зміну відношення
твірне – похідне помічаємо і у спрефіксованих прислівниках добре –
недобре, голосно – неголосно, законно – протизаконно (а не предобрий –
предобре, неголосний – неголосно, протизаконний – протизаконно) (Вступ :
213(.

Є і такі префіксальні прислівники, які не мають співвідносних
префіксальних прикметників (надовго, ненадовго, небагацько)? чи лексичне
значення префіксальних прикметника і прислівника не збігається: задурний
„надто дурний”, а задурно „безплатно, даром”; недурний „досить
розумний”, а недурно „не дарма”; небагатий „який не має багатства,
нерозкішний”, а небагато „мало, не дуже багато” (СУМ , 3: 118; 5 :245,
303(.

Деякі префіксальні прислівники на -о (-е) не мають у сучасній
українській мові відповідного прикметника (ні безпрефіксного, ні
префіксального) – нев’їжно. Хоч нев’їжно, зате вліжно, – Северин після
снідання розтягнувся біля вогню і одразу заснув (М.Стельмах). Пор.
в’їжно „достатньо їжі” (СУМ, 1 : 695(.

Крім того, префіксальним способом утворюються похідні і від прислівників
недеад’єктивних (даром ( задаром; коли ( відколи, наколи, ніколи; досить
( задосить, предосить, недосить).

Усе це свідчить про втрату мотивувальної прикметникової бази і про
набуття прислівникової мотивації.

Найбільше префіксального утворення прислівників з заперечною морфемою
не-, яка додається до відприкметникових, відіменникових та інших за
походженням мотивувальних прислівників: неапетитно, неглибоко,
неправдоподібно, незле, нетерпляче, несповна, нерозуміюче, невпору,
невчас, недаром, недосить, неабияк, несамохіть. Цей префікс (за
походженням частка) заперечує те, що названо мотивувальним прислівником,
утворює антонім до нього: охоче / неохоче, гаразд / негаразд, зовсім /
незовсім.

Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко). Як
невпору ти захворів (М. Стельмах). Такий талант трапляється нечасто
(О. Донченко). Негаразд Ліля робить, що мені не пише (Леся Українка).

Синонімний до не- префікс а- утворює похідні від деад’єктивних
прислівників з запозиченими основами: логічно ( алогічно, асиметрично,
аморально. Складний префікс небез- посилює те, що названо
відприкметниковим прислівником: вигідно ( небезвигідно, небезінтересно:
А це їм небезінтересно (Газета).

Заперечні префікси ні-, ані- утворюють похідні переважно від первісних
чи відзайменникових прислівників. Здебільшого це прислівники місця і
часу, які кількісно в сучасній мові не збільшуються. Утворення з
префіксами ні-, ані- є словотвірними варіантами: відкіля ( нівідкіля,
ніде / аніде, ніколи / аніколи, ніяк / аніяк, нізащо / анізащо,
ніскільки / аніскільки. Префікс ані- надає слову вищий ступінь
заперечення. Влодко сидів зовсім спокійним і анітрохи не змішавсь під
цим градом докорів. (І. Франко). Здавалося, юнак нітрохи не почував себе
ніяково. (В.Владко). Може кому то й чудо буває; а мені нізвідкіля його
ждати. (П. Мирний). А тут рятунку нізвідки. (О.Кобилянська). І знаємо,
що тулити їм (порогам( більше ніколи. Аніколи. (О.Гончар).

6

D

F

H

J

V

Z

r

t

v

x

?

?

¬

A

AE

U

a

-ли не співала, як тепер. (Лесі Українка). Їй, ні(де, бідній, було жить.
(Л. Глібов). Ніде( ні душі. Ліс та поле. (О Гончар).

Префікс без- утворює прислівники зі значенням „заперечення того, що
названо твірним словом”, яке є відприкметниковим похідним: вітряно (
безвітряно, безграмотно, безжалісно, безсовісно, беззмістовно,
безсоромно, безтурботно. …Йосипові безплатно (ґрунти( оддадуть. (Т.
Шевченко). Надворі тихо, безвітряно. (Н.Рибак). Дочка безсоромно ходить
з одкритим лицем. (М.Коцюбинський).

Префікс пре- у похідних прислівниках указує на високий ступінь
ознаковості: гарно ( прегарно, премило, преповажно, презабавно, а також
предосить. А ми оце в товаристві провели цей темний наш день пречудово.
(І.Нечуй-Левицький). Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що
вишеньці моїй предобре у селу. Що їй превесело. (Є. Гребінка). Інші,
підвипивши вже добре, прегірко плакали, слухаючи пісню.(П.Куліш). Решти
води було предосить для самої господарки. (Ю Яновський). Ці прислівники
вживаються як у прямому, так і переносному значенні.

Префікс на- утворює деривати від різноманітних щодо структури
мотивувальних слів. Це: 1) відприкметникові прислівники на –о, -е (вічно
( навічно, наумисно (наумисне), нарізно, а також від форм вищого ступеня
далі ( надалі); 2) т. зв. первісні прислівники (завжди ( назавжди,
назавтра, наскрізь, напроти); 3) інші за структурою прислівники (опашки
( наопашки, наопаш, напотемки). Префікс на- вказує на межу у виявлянні
ознаковості; Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона.
(Лесі Українка); Треба прощатися з Капрі, з морем і з скелями. Може,
назавжди. (М. Коцюбинський), або не впливає на семантику слова, це т.
зв. квазі (порожні) префікси: Поборгуй, будь-ласка, завтра оддам,
Назавтра в город одвезли та й заголили. (Т.Шевченко).

На вищу міру ознаковості порівняно з твірним відприкметниковим
прислівником на -о указує префікс за- – важко ( заважко, завбого,
задовго, замало, запізно тощо (Спокійно може спати цезар, бо забагато
вже було тих Брутів, щоб вірити в їх силу. (Леся Українка). Купив шубу у
якогось панка зовсім задешево. (М.Кропивницький). Кажуть, що замало їм
платимо. (І.Франко).

В утвореннях задарма (( дарма), задармо, задаром, запівдарма, що
утворені від прислівників іншої структури, префікс не міняє семантики
цих слів: Така хіба воля небесна була, що кмет їв свій хліб тільки в
поті чола, а пан їв і дарма, і за гроші. (Леся Українка). Ференц
намагався в усьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній
хліб. (О.Гончар).

Префікс від-, який указує на початок часу й місця, на віддалення від
них, утворює усього декілька похідних від первісних прислівників: коли (
відколи, віднині, відтепер, відторік, відтоді, відсюди, відтам: У городі
її пишалися цвіти, відколи вона лише віддалася. (О.Кобилянська). Світлий
і незабутній образ відтепер запав Ользі в душу на все життя. (Ю.Смолич).
Під осінь мене дали до школи, і відтоді я вже ніколи не бачив злісного
Сидора. (І.Франко). Не вспіли одного пошити, вже й інша робота настигла.
А гроші відусюди так і сиплються. (Г.Квітка-Основ’яненко). А відтам
можемо в Борислав. (І. Франко).

З новим значенням префікс від- утворив прислівник відтак. Твірний
прислівник способу так означає „таким способом” (СУМ, Х : 17(, відтак є
прислівником часу зі значенням „після чого-небудь” (СУМ, І : 647(: Пан
не згоджувався брать назад того поля. Так воно й стояло ціле літо
толокою. (І. Нечуй-Левицький). Зупинився (жандарм( перед самою
печерою…, а відтак раптом пхнув колоду багнетом. (І. Франко).

Прислівник віднехотя мотивувальним має девербатив: Про мене хай буде, що
хоче, – віднехотя відповів Лукин. (М. Черемшина).

Префікс до- утворює деривати: 1) від деад’єктивних прислівників, у яких
посилює ознаковість, виражену твірними словом (конче ( доконче,
доконечне (доконечно), допевне); 2) від первісних прислівників з часовим
значеннями, у яких указує на кінцевий момент (нині ( донині, допоки,
дотепер): Доконче привезу (книжки(. (І. Нечуй-Левицький). Треба допевне
знати, що і як, щоб потім не було другої тяганини (Панас Мирний). До
сіней ніхто з вас (розбійників( не втиснеться, допоки ми живі. (І
Франко). З’явились нові поняття, які суперечили тому, що він дотепер
знав. (І. Вільде).

Спорадичними є прислівникові утворення з префіксами з- (відтам (
звідтам, зпозаду, ззовні), під- (свідомо ( підсвідомо, підсліпо), над-
(надзвичайно). Префікс поза- утворює похідні від первісних чи похідних
прислівників і міняє в них семантику (вчора ( позавчора, позаторік), як
і префікс після- (завтра ( післязавтра): І вчора і позавчора не найшов я
вас дома. (Т.Шевченко). Твою долю, моя доню! Позаторік знала.
(Т.Шевченко). …ми післязавтра і дома будемо. (Г. Квітка-Основ’яненко).

Префіксальне творення прислівників явище пізнє і в сучасній українській
мові обмежене. Префікси, що утворюють прислівники, є спільні з іменними,
особливо з прикметниковими, значно рідше з дієслівними. Твірними
переважно є деад’єктивні та первісні прислівники, деколи десубстантивні
чи девербативні.

Література

Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Ужгород, 1960.

Ващенко В.С., Медведєв Ф.П., Петрова П.О. Лексика „Енеїди”
І.П. Котляревського. Покажчик слововживання. Харків, 1955.

Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. / За ред.
О.С. Мельничука, К., 1966.

Етимологічний словник української мови: У 7-ми томах. К., 1982-2003.

Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Львів, 1961. Вип.2.

Курс сучасної української літературної мови. За ред Л.А. Булаховського.
К., 1951. Т.1

Словник мови Шевченка. К., 1964. Т.1-2.

Словник української мови: В 11-ти т. К. : Наук. думка, 1971-1980.

Словотвір сучасної української літературної мови. К., 1979.

Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І. К.
Білодіда. К., 1969.

Чапля І.К. Прислівники в українській мові. Харків, 1960.

Пор. зіставлення цих форм у тексті: Канали проклали – це ж чудово,
відгалуження нам будують це ж іще чудовіше, так? (О.Гончар).

Прикметників в’їжний, вліжний словники не подають. Прислівник їжно
„ситно, достатньо їжі” фіксує етимологічний словник. (ЕС, 2 : 325(.

Історично це відприкметникові похідні. Їх не зафіксовано у творах
І.Котляревського (Ващенко(, Т. Шевченка (Словник(.

До префіксальних утворень не належать прислівники наголо, начорно,
направо та ін., бо в них відсутній семантичний зв’язок між
непрефіксальним та префіксальним прислівником.

Пор. прийменникову форму іменника: ..прикажчик ходив від хати до хати –
загадував, щоб на завтра жінки були той палац мазати. (П.Мирний)

Похожие записи