.

Система ситуативних завдань до уроків розвитку зв’язного мовлення (5-й клас) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 17014
Скачать документ

Реферат на тему:

Система ситуативних завдань до уроків розвитку зв’язного мовлення (5-й
клас)

Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і
комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце належить
ситуативним завданням, які повністю відповідають меті і змісту сучасної
мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. В
основу вивчення мови за цим підходом кладеться «принцип формування
комунікативної спроможності в спілкуванні, отже, спілкування виступає
метою, змістом і засобом навчання» [10; 143]. Останнім часом з’явилася
значна кількість публікацій, присвячених окремим аспектам використання
ситуативних завдань (дидактична сутність, методика використання —
Шевцова Л., Шелехова Г.; ситуативні завдання як засіб формування умінь і
навичок діалогічного мовлення — Глазова О., місце ситуативних завдань у
системі вправ — Донченко Т., психологічні особливості мовленнєвих
ситуацій — Крутій К. та ін.) [1; 3; 7; 8; 9]. Усе це засвідчує
актуальність подальшої розробки методики використання ситуативних
завдань на уроках української мови, надання їх застосуванню системного
характеру.

Мета пропонованої наукової розвідки полягає в окресленні наукових засад
побудови системи ситуативних завдань до уроків розвитку зв’язного
мовлення для 5-го класу за чинними підручниками [6] та створенні такої
системи .

Питання про мовленнєві ситуації, ситуативні завдання має солідну історію
як у лінгвістиці, так і в методиці (лінгводидактиці). Але тлумачиться
воно по-різному. Суперечливість підходів до ситуації криється, на думку
вчених, у самій природі мовленнєвої комунікації [3; 80].

Під ситуацією маються на увазі обставини та умови комунікації, ставлення
того, хто говорить, до того, хто слухає, загальна спрямованість
висловлювання. Ситуація, в якій той, хто говорить, входить у мовлення за
власною потребою, бажанням називається природною мовленнєвою ситуацією.
Якщо ж дитина входить у мовлення з волі педагога, — ситуація більш
умовна або навчальна, стимульована.

Отже, під мовленнєвою ситуацією більшість методистів розуміють таку
динамічну систему взаємовідносин учнів, яка завдяки її відображенню в
свідомості викликає потребу особистості в цілеспрямованій мовленнєвій
діяльності і підтримує цю діяльність [4, 34].

Ситуативність як принцип навчання у загальних рисах означає, що все
вивчення мови відбувається на основі і за допомогою ситуації
(мовленнєвої ситуації).

До зазначеного вище слід додати, що «ситуації можуть визначатися такими
провідними чинниками: соціальним статусом особи, її роллю як суб’єкта
спілкування; діяльністю, яку особа виконує, та моральними критеріями. У
навчанні спілкування необхідно

використовувати всі можливі види діяльності учнів і розвивати їхнє
мовлення у зв’язку з ними[10; 120].

Принцип ситуативності реалізується у зв’язку з виконанням ситуативних
вправ — таких мовленнєвих завдань, виконання яких залежить від характеру
уявної (або умовної) мовленнєвої ситуації. Основною ознакою ситуативної
вправи є наявність мовленнєвого стимулу, що викликає мовленнєву реакцію
учня визначає вибір тієї чи іншої мовної одиниці.

Основним шляхом формування цих узагальнених (комунікативних) умінь є
створення мовленнєвих ситуацій:

1) зорієнтованих на етап формування авторського задуму: а) які
стимулюють бажання висловитись; б) викликають зриме уявлення про
адресата мовлення;

2) ситуацій, що вводять учнів у саму лабораторію породження думки: а) що
стимулюють процес творення монологу за наслідуванням; б) потребують
конструктивної діяльності з елементами творчості; в) програмують
побудову власних творчих вільних висловлювань (колективних, групових,
індивідуальних).

Отже, під ситуативним завданням ми будемо мати на увазі такі завдання з
розвитку мовлення, які чітко окреслюють ситуацію спілкування, називають
усі складові її частини: тему, мету, адресата мовлення, мовця, обставини
спілкування тощо.

Пропоновані завдання утворюють систему, яка входить до загальної системи
розвитку мовлення п’ятикласників, закладеної в чинному підручнику.

Існує багато визначень системи, але всі вони містять указівку на те, що
це сукупність елементів з певними зв’язками між ними, які утворюють
своєрідну цілісність [2; 14]. Основними якостями пропонованої системи є
її відкритий характер(змінне, непостійне число елементів, можливість
внесення коректив), гетерогенність (неоднорідний склад компонентів,
серед яких є ті, що стосуються сфери мови і мовлення, соціальні
чинники), цілісність, ієрархічність тощо.

Як система, що має навчальний характер, вона характеризується наявністю
мети, змісту, засобів навчання.

Мета системи ситуативних завдань — формування основних комунікативних
умінь: орієнтуватися в умовах спілкування, планувати і створювати власні
висловлювання відповідно до ситуації спілкування; добирати мовні засоби,
які б відповідали окресленій мовленнєвій ситуації; коригувати
висловлювання з урахуванням ситуації спілкування, тобто досягнення
адекватності мовлення.

Зміст — основний зміст складають уроки розвитку зв’язного мовлення, на
яких формуються уявлення про мовлення, особливості усного і писемного
мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування, до яких органічно як
обов’язковий елемент входять ситуативні

завдання, отже, ситуативні завдання є змістовим компонентом уроків
розвитку мовлення.

Підхід до проведення уроків має бути комунікативно-діяльнісний, який, з
одного боку, створює умови для спілкування, засвоєння понять у процесі
спілкування і з метою спілкування; а з іншого, — формує вміння у всіх
видах мовленнєвої діяльності.

Методи — комунікативний, продуктивно-творчий: побудова висловлювань
різного жанру, типу і стилю мовлення, зорієнтованих на конкретні умови
спілкування.

Засоби — основним засобом виступають ситуативні завдання, які
використовуються у певній послідовності з урахуванням теми, змісту,
етапу уроку, підготовленості класу; допоміжними засобами виступають
лексичні опори, таблиці, пам’ятки, які можуть застосовуватися учнями з
середнім і низьким розвитком мовлення.

Уроки розвитку зв’язного мовлення

Урок «Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої
діяльності».

Мета: Формувати уявлення п’ятикласників про мовлення і спілкування, види
мовленнєвої діяльності, ситуацію спілкування, вчити створювати
висловлювання відповідно до ситуації спілкування.

Пропоновані завдання:

1. Користуючись опорними таблицями «Ситуація спілкування» та пам’яткою,
зорієнтуватись у наступних ситуаціях спілкування, обміркувати тему,
основну думку, форму (діалог чи монолог), тип мовлення, стиль вашого
висловлювання, уявивши, що ви прийшли:

— до шкільної бібліотеки, щоб записатись і взяти книги про тварин і ті,
що потрібно прочитати за програмою 5 класу.

Адресат мовлення — шкільний бібліотекар (монолог чи діалог буде доречним
у цій ситуації).

— до однокласника, щоб переглянути новий відеофільм.

Адресат мовлення — твій однокласник.

— на класні збори, де вирішується питання про призначення старости.

Адресат мовлення — учні класу. Пам’ятка «Мовленнєва ситуація та її
складові частини»

Автор — той, хто створює висловлювання, передає якусь інформацію для
іншої людини. Якщо ти автор, — повернись обличчям до співрозмовника,
усміхнись, лише тоді починай розмову.

Адресат — той, кому адресоване висловлювання, хто сприймає інформацію.
Якщо ти адресат, уважно слухай автора, не перебивай.

Висловлювання обов’язково повинно мати тему — те, про що говориться.
Вибери для себе конкретну тему, не відхиляйся від неї, не перестрибуй з
однієї теми на іншу.

Висловлювання має свою мету — навіщо, для чого говориться. Визнач чітко
для себе мету і прагни її досягти.

Зверни увагу на місце спілкування, на обставини. При розмові поважай
інших, враховуй їх бажання, інтереси та настрій.

Якщо ти спілкуєшся письмово, то зверни увагу на свій почерк. Нехай він
буде гарним, розбірливим, охайним.

Пиши грамотно, намагайся не допускати помилок. Подбай про образність
своїх слів, зроби так, щоб вони «зазвучали».

Вибери для себе найефективніші засоби (мовленнєві та позамовні),
комбінуй їх, щоб твоя розмова була цікавою, без напруження.

Слідкуй за культурою мовлення, правильністю, точністю та виразністю,
відповідністю висловлювання ситуації і спілкування. Будь тактовним.

Гарного тобі співрозмовника.

2. Уявіть собі, що ви розмовляєте з незнайомою людиною. Скажіть, чи
однаково ви вітаєтесь з нею, розпитуєте про щось, так як з батьками,
розповідаєте про шкільні події? Як ви вважаєте, від чого залежить ваше
мовлення? Що впливає на добір мовних засобів?

3. Підготуйте письмову розповідь про літній відпочинок.

Адресат мовлення — друг-одноліток, який живе у сусідньому місті.

Мета — поділитись враженнями від пережитого, побаченого.

Самостійно сформулюйте тему або скористайтесь однією із запропонованих:

«До побачення, літо!»

«Найкращий літній відпочинок — у бабусі»

«Пам’ятний день минулого літа»

«Біля озера»

«Відпочинок у селі», «Відпочинок на морі».

— Яка з тем містить у собі основну думку?

Форма — письмовий монолог.

Додатковий лексичний матеріал:

Літо, ліс, море, хвиля, вітерець, водорості, погода, берег, повітря,
трава, пісок, перли, простір, річка, дно, вода, безодня, земля, дерево,
туман, роса, крапля, килим, радість, чайки, метелик, дельфіни, медузи,
шторм, краби, оксамит, подвір’я, півник, ставок, город, цвітіння,
криниця, краса, бризки, розмаїття, жайворонок, життя, щастя, сонце,
мить, блиск, пахощі, віти, галявина, зелень, прохолода, дари, зарості,
очерет, гуси, гордість, піклування, садок, соловейко, куточок, бабуся,
пам’ять.

Серед поданих іменників виберіть спочатку ті, що можуть стати опорними
для написання твору на будь-яку з перерахованих тем.

Потім уважно ще раз прочитай слова, випиши з них ті, що допоможуть
розкрити тобі обрану тему висловлювання, добери до них влучні
прикметники.

Пропонуємо зразки ситуативних вправ, підготовлених до матеріалів з
розвитку зв’язного мовлення пробного підручника рідної мови.1

Формування деяких завдань також пропонується із зазначеного підручника,
нами їх урізноманітнено описом ситуацій та ситуативними завданнями.

Урок «Текст і його ознаки. Докладний переказ тексту».

Етнокультурознавча тема: Стежинка до школи Мета: поглибити знання учнів
про текст, його ознаки і структуру: удосконалювати вміння докладно
переказувати текст, ураховуючи ситуацію спілкування; формувати вміння у
таких видах мовленнєвої діяльності, як свідоме читання та письмо;
прищеплювати любов до рідної школи, навчання.

Завдання: переказати текст «Школо моя!», ураховуючи ситуацію спілкування
та зберігаючи авторський стиль, тип мовлення.

Адресат мовлення — сусід-одноліток, який навчається за іншим підручником
і не читав цього тексту.

Мета — передати любов до своєї старенької школи.

Форма — монолог.

Тип мовлення — розповідь з елементами опису.

Додаткове завдання: Складіть невеликий текст на тему «Що означає для
мене школа?», який би був доречним у такій ситуації спілкування:

Мовець — ти сам, учень п’ятого класу.

Адресат мовлення — твій сусід-одноліток, який навчається в іншій школі і
запропонував тобі перейти до своєї школи, щоб більше бути разом.

Тема: Твоя рідна школа і ставлення до неї.

Мета: передати свою любов до школи, учнів класу, переконливо довести, що
ти вважаєш свою школу найкращою і нікуди не збираєшся переходити.

Форма: монолог.

Тип мовлення: міркування з елементами опису.

Урок «Загальне уявлення про стилі мовлення».

Культурологічна тема «Вересень — рум’янець року».

Мета: поглибити знання учнів про стилі мовлення, їх функціональні ознаки
і сферу використання, одержані в початкових класах, формувати вміння
створювати висловлювання у художньому і науковому стилях, відповідно до
ситуації спілкування.

Пропоноване завдання:

Уявіть, що до вас звернулися з редакції Всеукраїнського «Природничого
альманаху» з проханням написати про особливості вересня у вашій
місцевості. Складіть письмове монологічне висловлювання у художньому
стилі на тему: «Вересень на Поліссі» (Поділлі, Київщині тощо).

Адресат мовлення — читачі «Природничого альманаху».

Мета мовлення — подати інформацію про особливості вересня у цікавій,
образній формі, щоб читачі уявили усі принади цього чудового і щедрого
місяця.

Можна скористатися пам’яткою та прислів’ями, народним прогностиком,
вміщеними в підручнику.

Урок «Усна відповідь на лінгвістичну тему».

Мета: удосконалювати вміння учнів будувати усну розгорнуту відповідь на
лінгвістичну тему, розвивати вміння аудіювання та говоріння, вчити
працювати з пам’ятками та таблицями.

Пропоноване завдання:

Уявіть, що батьки зацікавились тим, що дуже тихо в квартирі, запитали,
чим займаєтесь. На відповідь: «Вчу матеріал про словосполучення», вони
запитали, «А для чого потрібні знання про словосполучення?»

Складіть усне висловлювання (міркування) на тему «Для чого нам потрібно
знання про словосполучення?»

Адресат мовлення — батьки.

Мета — довести, що знання про словосполучення необхідні для правильної
побудови речень, тексту, тобто для спілкування.

Урок «Усний відгук на відповідь товариша».

Мета: вчити складати усний відгук на відповідь товариша у науковому
стилі, розвивати монологічне мовлення учнів, уміння аналізувати
висловлювання, його відповідність ситуації спілкування.

Пропоновані завдання:

1. Уважно прослухати відповідь товариша на лінгвістичну тему
«Словосполучення», звернути увагу на те, чи повністю розкрито тему,
послідовно і логічно викладений матеріал, потрібні терміни.

2. Уявіть, що ви вчитель і прослухали відповідь на екзамені. Вам
потрібно поставити вмотивовану оцінку, вказавши на позитивні моменти та
недоліки.

Адресат мовлення — однокласник (ваш учень).

Мета мовлення — проаналізувати відповідь, коректно, не ображаючи,
вказати на недоліки, порадити, як їх поліпшити, висловити впевненість у
тому, що ваш слухач обов’язково наступного разу врахує пропозиції.

Урок «Типи мовлення».

Культурознавчий компонент: Лики природи: жовтень.

Мета: поглибити знання учнів про типи мовлення, показати залежність
вибору типу мовлення від ситуації спілкування, розвивати вміння
монологічного мовлення.

Завдання:

I. Складіть на основі власних спостережень тексти про жовтень, яким він
є у тій місцевості, де ви живете:

а) в науковому стилі (розповідь);

б) в художньому стилі (опис), які були б доречні у таких ситуаціях
спілкування:

Тема № 1: У кольорові шати одяглась природа.

Адресат мовлення — однокласники, члени літературного гуртка.

Мета мовлення — використовуючи образні засоби мовлення, довести, що
жовтень — найкращий осінній місяць, який розфарбовує природу у різні
кольори, висловити своє захоплення змінами у природі.

Тип мовлення — опис.

Стиль мовлення — художній.

Тема № 2: Жовтень — середина осені

Адресат мовлення — читачі природничого альманаху.

Мета мовлення — поінформувати читачів про зміни у природі, які
відбуваються у жовтні, показати їх поступовість, плавний перехід і
підготовку до зими.

gdgG?

Тип мовлення — розповідь.

Стиль — науковий.

II. Поміркуйте, від яких складових ситуацій спілкування залежить тип
мовлення.

Урок «Докладний переказ тексту розповідного характеру».

Культурознавча тема: Бути господарем на землі.

Мета: поглибити знання учнів про тексти розповідного характеру, їх
композиційні особливості, розвивати вміння докладного переказу тексту,
складати тексти проблемного характеру, висловлювати власне ставлення до
обговорюваних проблем, формувати активну життєву позицію.

Завдання:

На основі змісту тексту підготуйте усний роздум, в якому висловіть своє
ставлення до подій, описаних у тексті. Що означає бути справжнім
господарем на землі? Яким повинно бути ставлення кожного — дитини,
підлітка, дорослої людини — до всього живого на землі.

Ситуація спілкування:

Мовець — ти сам.

Адресат мовлення — однокласники.

Тема висловлювання — бережливе ставлення людей до усього живого.

Мета — переконливо довести свою думку про те, що бути господарем на
землі означає не тільки любити все живе, але й берегти й охороняти його.

Тип мовлення: роздум.

Форма: усний монолог.

Додатковий лексичний матеріал: любити природу, піклуватися про
навколишній світ, примножувати земні багатства, справжня людина не
зичить зла, допомога, пам’ятка прийдешнім, майбутнє покоління, обороняти
життя на землі, мертва земля, обережне поводження з вогнем, пустеля,
любити усе живе на Землі…

Урок «Вимоги до мовлення. Види помилок. Робота над виправленням помилок,
допущених у письмових переказах і творах».

Культурознавча тема: Одне дерево посадив — недарма прожив.

Мета: поглибити знання учнів про вимоги до мовлення, види помилок,
формувати вміння вдосконалювати власні й чужі висловлювання
(редагування), складати тексти різних типів і стилів мовлення відповідно
до ситуації спілкування.

Завдання: Уявіть, що ви йшли по вулиці, а вам запропонували купити
букетик конвалій, які занесені до Червоної книги. Ви відмовились, бо ці
квіти зірвані, майже мертві. Вам сказали, що у воді вони будуть стояти і
цвісти довго.

Складіть свою відповідь нав’язливому продавцю, відштовхуючись від слів
Ірини Вільде «Зірваної квітки вода не лікує, а продовжує її муки».

Адресат мовлення: продавець заборонених до продажу квітів.

Мета мовлення: вплинути на тих, хто зриває квіти, довести, що зірвана
квітка все одно помирає.

Тип мовлення: роздум.

Скористайтесь пам’яткою про ситуацію спілкування, добирайте яскраві
приклади (докази).

Урок «Замітка інформаційного характеру в газету».

Культурознавча тема: Кожне дерево має право на життя

Мета уроку: ознайомити учнів із жанром замітки інформаційного характеру,
особливостями газетно-публіцистичного стилю, формувати вміння складати
замітки, розвивати зв’язне мовлення, учити любити природу, бережливо
ставитись до неї.

Завдання: написати замітку у формі листа до редакції дитячого журналу на
одну із запропонованих тем: «Боротьба за врятування та збереження
природи» або «Пізнай природу», «Берегти природу — священний обов’язок
кожного».

Тема: одна з перерахованих за вибором.

Адресат мовлення: читачі дитячого науково-популярного журналу.

Мета мовлення: поділитись своїми думками й переконаннями щодо ставлення
до природи, розповісти про конкретні справи учнів у цій галузі.

Форма: письмовий монолог.

Жанр: замітка.

Стиль: публіцистичний.

Засіб: ситуативно-уявне завдання.

Урок «Робота з чернеткою. Вдосконалення написаного».

Культурознавча тема: Заквітчаймо свою Україну.

Мета: формувати уміння знаходити і виправляти у своєму висловлюванні
помилки (інформаційно-змістові, структурно-композиційні, лексико- та
граматико-стилістичні), удосконалювати висловлювання відповідно до умов
спілкування, розвивати аналітико-синтетичні здібності, учити любити
природу.

Засіб: ситуативно-уявні завдання.

Уявіть ситуацію: ви нещодавно надіслали замітку до дитячого журналу, а
сьогодні отримали її назад із супровідним листом, у якому вам редактор
цього видання пропонує вдосконалити написане для того, щоб її
надрукували.

Адресат: редактор журналу, читачі.

Мета мовлення: удосконалення написаного, усунення недоречних, зайвих
фактів, посилення впливу на читачів за рахунок добору нових фактів,
доречної лексики, урахування всіх чинників ситуації спілкування.

Скористайтесь пам’яткою «Типи помилок» та «Ситуація спілкування»,
зверніть увагу на позначки на полях вашої чернетки.

Урок «Твір-розповідь на основі власного досвіду».

Культурознавча тема: Люблю я вулицю свою — весною, влітку, восени

Мета уроку: розвивати вміння монологічного мовлення — складати власні
висловлювання — розповіді відповідно до окресленої ситуації, формувати
креативні здібності, любов до рідного краю, міста, села.

Засіб: ситуативно-мнемічні завдання, ситуативно-уявні завдання.

Завдання: складіть усну розповідь про свою вулицю або місто чи село.

Ситуація:

Мовець (адресат) ви учасник Всеукраїнського конкурсу на кращу розповідь
про своє місто (село), вулицю, організованого ТРК «Ера». Приїхали до
Києва, вам потрібно розповісти про неї на телебаченні.

Адресат мовлення: глядачі каналу ТРК «Ера».

Мета мовлення: розповісти про вулицю, на якій живете так, щоб слухачі
зрозуміли, що для вас — це найкраще, найкрасивіше і найулюбленіше місце
на землі.

Форма: усна розповідь з елементами опису.

Пригадайте чи уявіть свій будинок, пам’ятні місця, розташовані на цій
вулиці в улюблену пору року.

Урок «Особливості побудови опису. Докладний переказ тексту-опису
предмета».

Культурознавча тема: Принесу тобі квіти, загадаю бажання…

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями побудови опису, формувати
вміння складати усне висловлювання з елементами опису рослин, виховувати
любов до флори України, бережливе ставлення до квітів.

Засіб: ситуативно-уявне завдання.

Ситуація спілкування (пропоноване завдання):

Уявіть, що у вас літні канікули. Ви сплели з польових квітів вінок і
принесли показати його бабусі. Заведіть розмову з бабусею про квіти,
розпитайте, які з них лікарські, при яких хворобах їх застосовують.
Розіграй те діалог з однокласником за поданим початком:

– Бабусю, поглянь, який у мене вінок.

– Де ти нарвала такі гарні квіти?

– Я збирала їх у лузі, на полі, біля річки.

– Квіти у твоєму вінку красиві. А ще вони можуть допомагати людям.

– Як квіти можуть допомагати?

Мета мовлення: розпитати бабусю про квіти, яке значення мають квіти в
житті людей.

Адресат: бабуся.

Додатковий матеріал: скористайтеся схемою художнього опису, пам’яткою,
планом, лексичним матеріалом, словосполученнями, вміщеними у підручнику.

Урок «Особливість побудови художнього і наукового описів».

Культурознавча тема: Її величність — Рослина.

Мета уроку: поглибити знання учнів про особливості побудови текстів
художнього і наукового стилів, формувати уміння створювати власні
висловлювання у науковому та художньому стилях відповідно до ситуації
спілкування.

Пропоноване завдання:

Уявіть, що ваша мама найбільше любить польові квіти. Вам потрібно
придбати букет до її Дня народження. Як ви будете описувати продавцеві
квіти, які б хотіли подарувати мамі?

Мета мовлення: описати ромашку так, щоб продавець вибрав для букета
найкращі квіти.

Адресат мовлення — продавець квіткового магазину.

Форма — усний монолог.

Стиль — художній.

При потребі скористайтесь словничком означень описової лексики.

Аромат — весняний, витончений, гіркий, гострий, духмяний, легкий,
міцний, м’який, невловимий, приємний, п’янкий, різкий, свіжий, сильний,
солодкий, тонкий.

Тонким ароматом віяло від шипшини… (З. Тулуб).

Барвінок — блакитний, буйний, весняний, дрібний, зелений, рясний, синій,
хороший, хрещатий.

Барвіночку мій хрещатий, зелений, дрібний, ой я ж тебе викохала хороший,
рясний (Леся Українка).

Волошка — біла, зів’яла, кучерява, ніжна, польова, свіжа, синя, сонна,
степова, темно-синя, гарна.

Стоїть терпкий запах полину та деревію, і ніжні-ніжні волошки голубіють
де-не-де на обніжку… (В. Дарда).

Калина — гарна, гілляста, гірка, доспіла, зелена, мерзла, розквітла,
росяна, червона, яскрава.

А так би хотілося, аби щось залишилось по ньому на землі, хоч би кущик
яскравої калини (О. Гончар).

Мак — багряний, білий, веселий, зелений, зеленостеблий, молодий, ніжний,
рожевий, сновійний, червоний.

Трохи вище в пшениці цвітуть червоні маки, сині волошки (У. Самчук).

Полин — гіркий, густий, дикий, зелений, легкий, сивий, срібний,
степовий.

Скажи мені, гіркий полин, Чом серед зілля ти один Такий гіркий удався?
(В. Мисик).

Рута (рута-м’ята) — дика, запашна, кучерява, холодна, яра.

В зеленім одязі, як рута запашна, І погляди її — немов фіалки в лісі (М.
Рильський).

Соняшник — великий, високий, вухатий, головатий, гордий, дикий, жовтий,
жовтоголовий, золотий, золоточолий, квітучий, круглий, лапатий,
листатий, молодий, пожовклий, похилий, розкішний, самотній, сонний,
сонцеликий, щедрий.

Непорушно стоять високі, пожовклі соняшники (У. Самчук).

Терен — густий, колючий, осінній, придорожній, сивий, сизий, темний,
хижий, чорний.

Іди ж [народе] дорогою одною, Де хижий терен не росте… (М. Рильський).

Троянда — ароматна, біла, вогниста, духмяна, запашна, зів’яла, кремова,
молода, пахуча, пишна, пурпурова, ранкова, рожева, розкішна, рум’яна,
свіжа, червона, яскраво-червона.

Троянди — білу, кремову й червону — Я зрізав, не без жалю і вагань… (М.
Рильський).

Урок «Твір-опис предмета за власним спостереженням у художньому стилі
мовлення».

Культурознавча тема: Квіти — очі природи.

Мета уроку: формувати уміння складати письмові монологічні висловлювання
відповідно до окресленої ситуації спілкування, розвивати
спостережливість, увагу до слова, виховувати любов до рідної природи.

Засіб: ситуативно-уявне завдання.

Ситуація спілкування:

Уявіть, що вчитель малювання запропонував намалювати ваша улюблену
польову квітку. Ви дуже добре її уявляєте, відчуваєте запах,
захоплюєтеся її красою, але … малювати не вмієте. Опишіть цю квітку
своїй старшій сестрі (брату так, щоб вона (він) могла у малюнку передати
твої почуття.

Адресат мовлення: твоя старша сестра (брат).

Мета мовлення: описати улюблену польову квітку

так образно, щоб сестра змогла малюнком передати твої почуття,
захоплення, любов.

Форма: письмовий (усний) монолог.

Стиль: художній.

Урок «Докладний переказ-опис тварини».

Культурознавча тема: Жив собі журавель та журавочка.

Мета уроку: вчити аналізувати тексти, які містять опис тварини,
формувати вміння докладно переказувати тексти художнього стилю з
елементами опису птахів, зберігаючи стиль, тип мовлення, основні
художньо-зображувальні засоби; розвивати уяву, спостережливість,
виховувати любов до птахів, підготувати учнів до складання творів-описів
тварин за власним спостереженням

Засіб: ситуативно-уявні завдання.

Пропоноване завдання:

Опишіть зовнішній вигляд птаха своїм друзям, які не змогли прийти на
екскурсію.

Ситуація спілкування:

Адресат мовлення: друзі-однокласники.

Мовець: ти сам.

Тема: зовнішній вигляд соловейка.

Мета: описати птаха так, щоб передати його красу, викликати захоплення
слухачів його співочою майстерністю.

Форма: усний монолог.

Стиль: художній.

Тип мовлення: опис.

Лексичний матеріал (орієнтовний план та лексичні опори):

Загальне враження від маленького співака (сірий, непоказний, схожий на
горобчика …)

Опис зовнішності соловейка (невеличке видовжене тільце, великі чорні
очі-намистинки, тонкий дзьобик, гострий язичок…).

Спів пташки (пісня нанизувалася у довгий невидимий разок,
намистинки-звуки, коштовності…)

Красивий птах, коли співає.

Урок «Твір-опис тварини за власним спостереженням у художньому стилі»

Культурознавча тема: Наші чотириногі друзі.

Мета уроку: вчити будувати власні монологічні висловлювання — описи
тварин, формувати вміння відбирати матеріал відповідно до умов
спілкування,

розвивати спостережливість, увагу, виховувати любов до наших чотириногих
друзів.

Пропоноване завдання:

Уявіть, що на прогулянці у парку ваш улюбленець (котик, песик…)
загрався, відбіг далеко і зник. Ви хочете дати оголошення в газету чи на
радіо. Складіть опис тварини так, щоб його можна було б легко знайти,
відрізнити від інших.

Ситуація спілкування:

Адресат мовлення: читачі місцевих газет та слухачі радіо

Мовець: ви самі.

Тема: зовнішній вигляд домашнього улюбленця.

Мета: описати тварину так, щоб виникло уявлення про зовнішній вигляд,
вдачу, звички, від твого опису буде залежати, як швидко знайдеться твій
чотириногий друг.

Форма: письмовий монолог.

Стиль: художній.

Тип мовлення: опис.

Лексичний матеріал

Скористайтесь наступним лексичним матеріалом, розподіливши подані слова
за тематичними групами: 1) загальне враження від тварини; 2) зовнішній
вигляд (колір шерсті, форма мордочки, вух, розмір…); 3) вдача, звички.

Лагідний, сумно, сердито, вітається, весело, слухняний, жвавий, пильнує,
насторожено, стрункі лапи, чутливі вуха, міцна шия, блискуча шерсть,
біжить швидко, радісно, завдовжки, заввишки, породистий, кудлатий,
нашорошені вуха, худеньке тільце…

До кожної утвореної групи додайте свої слова-прикметники та іменники,
які допоможуть краще описати вашого друга.

Таким чином, пропонована система ситуативних завдань охоплює частину
уроків розвитку мовлення в 5 класі, вона спрямована на формування
основних комунікативних умінь, відповідає психологічним особливостям
поєтапного вироблення стійких умінь (перший етап відповідає першій фазі
– створення установки і спрямованості мислення на певні операції,
показує вчителеві шляхи вдосконалення роботи з формування в учнів умінь
ураховувати ситуацію спілкування.

Ефективність ситуативних завдань зумовлюється тим, що вони наближають
навчання до реальних умов спілкування.

Література:

1. Донченко Т.К. Основні види комунікативних умінь та умови їх
формування / В кн.: Організація навчальної діяльності на уроках
української мови. — К., 1997. — С. 174—198.

2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. — К.: Академія, 1999. — С.
63—65.

3. Крутій К.Л. Використання методів і прийомів навчання дітей граматично
правильного мовлення // Педагогіка і психологія. — 1994. — № 4. — С.
77—81.

4. Пасов Ю. Комунікативний метод навчання іншомовного спілкування. — М.,
1996. — 263 с.

5. Пентилюк М. Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні
рідної мови // УМЛШ. — 1999. — № 3. — С. 8—10.

6. Рідна мова: Підручник для 5 класу середніх загальноосвітніх закладів
/ Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І., Новоселова В.І. — К.:
Абрис, 2000. — 336 с.

7. Шевцова Л. Ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку зв’язного
мовлення учнів // УМЛШ. — 2001. — № 2. — С. 11—15.

8. Шевцова Л. Дидактична суть ситуативних завдань // Дивослово. — 1998.
— № 3. — С. 30, 43.

9. Шелехова Г.Т. Про систему роботи з розвитку зв’язного мовлення учнів
// Дивослово. — 1994. — № 1. — С. 26—29.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019