Реферат на тему:

Переклад інтернаціоналізмів

Інтернаціоналізми або інтернаціональні слова — це слова або вислови,
які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов, близьких за
походженням або подібних за своїм культурним розвитком. Вони звичайно
або запозичені безпосередньо з якогось джерела, або через іншу мову.

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи.
Перша — це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у
мовах оригіналу та перекладу, наприклад:

англ. sport — укр. спорт

англ. football — укр. футбол

Ці слова співпадають як за формою, так і за значенням і в мові перекладу
існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне
інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів.

Друга група — так звані псевдоінтернаціоналізми — в українській мові
мають:

зовсім інше значення, ніж в інших мовах;

вужче значення;

ширше значення.

Передача слів першої групи викликає певні труднощі. Перекладач,
природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в
українській мові має інше значення. Наприклад:

rent — the money that someone pays for the use of a room, a house etc.
that belongs to someone else

рента — вид прибутку з капіталу, землі, майна, що його власники
регулярно одержують незалежно від заняття підприємницькою діяльністю

complexion — the natural colour or appearance of the skin on your face

комплекція — будова тіла

compositor — someone who arranges letters, pictures etc. on a page
before they are printed

композитор — автор музичного твору

decade — a period of ten years

декада — проміжок часу в десять днів, десятиденка

ammunition — bullets, shells etc. that are fired from guns

амуніція — речі (крім одягу і зброї), які становлять спорядження
військовослужбовця

prospect — a possibility that something you hope for will happen soon

проспект — 1) широка пряма вулиця в місті; 2) поширений виклад плану,
зміст якої-небудь наукової праці, учбового посібника; 3) рекламна
листівка або брошура з описом товару та умов торгівлі

pathetic — something or someone that is pathetic is so useless,
unsuccessful or badly done that they annoy you

патетичний — пристрасний, піднесений, пафосний, притаманний творам
літератури, музики, кіно, театру тощо

sympathetic — willing to try to understand someone else’s problems and
give them any help they need

симпатичний — який викликає почуття прихильності, доброзичливості

trivial — unimportant or of little value

тривіальний — звичайний, заяложений, позбавлений оригінальності

Прикладом другої групи може служити слово meeting, яке далеко не завжди
відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського
слова — an event at which people meet to talk and decide things.
Наприклад, a meeting of old friends. Значення політичні збори є
вторинним. Українське слово агонія має вузьке значення останні,
переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В
англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a
very sad, difficult, or unpleasant situation:

It was agony not knowing if she would live.

She was in agony of tears.

Слова цієї групи є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони
є інтернаціональними тільки в одному із своїх значень. До них
відносяться багато слів, які означають професію, рід занять:

director — 1. one of the committee of top managers who control a
company; 2. the person who gives instructions to the actors, cameraman
in a film or a play; 3. someone who is in charge of a particular
activity or organization

директор — керівник установи, підприємства чи навчального закладу

engineer — 1. someone who designs the way roads, bridges, machines etc.
are built; 2. someone who controls the engines on a ship or aircraft;
3. BrE someone who repaires electrical or mechanical equipment; 4.
soldier in the army who designs and builds roads, bridges etc; 5. AmE
someone who drives a train

інженер — спеціаліст з вищою технічною освітою

president — 1. the official leader of a country that does not have a
king or a queen; 2. the person in charge of a club, college, government
department, etc; 3. AmE the head of a business, bank etc; 4. head of the
meeting

президент — 1. виборний голова, керівник товариства, організації,
установи тощо; 2. в ряді країн глава держави

ue

th

th

iversity etc; 2. be a student of sth — to be very interested in a
particular subject

студент — учень вищого навчального закладу

З наведених прикладів видно, як уважно потрібно перекладачу перевіряти
по контексту та словнику значення подібних слів.

Прикладом третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім
значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник
виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово
brigadier має тільки одне значення — a high military rank in the British
army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають
нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх
називають «удавані або фальшиві друзі перекладача» (translator’s false
friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно
тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не
співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

З проблемою «удаваних друзів перекладача» зустрічаються не лише
початкуючі, але й досвідчені перекладачі. Прикладом такої помилки може
служити наступний фрагмент перекладу роману Чарльза Діккенса «Девід
Коперфільд», зроблений російським перекладачем І.Введенським:

«Now, my dear Dora, you must know that I never said that.»

«You said I wasn’t comfortable», said Dora.

«I said the housekeeping wasn’t comfortable»

«Но ты должна знать, душенька, что я этого никогда не говорил».

«Ты сказал, что я некомфортабельна».

«Совсем нет. Я сказал, что в нашем хозяйстве нет комфорта».

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення
спокійний, задоволений.

Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися
у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic
changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це
словосполучення перекладається драматичні зміни.

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при
перекладі у зв’язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або
через причини стилістичного характеру:

… he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the
vitality of a fine constitution.

Слово constituion у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your
body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція
також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних
особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т.ч.
й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні
це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному
художньому тексті вжити:

* … він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося,
говорило про життєздатність і здорову конституцію.

Правильним буде:

про життєздатність здорового організму.

Література:

Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории
переводов. — М., «Международные отношения», 1975.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. —
Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983.

Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). — К.,
«Дніпро», 1968.

Комиссаров В.Н. Теория перевода. — м,: «Высшая школа», 1990.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., «Вища школа», 1982.

Korunets I.V. Theory and Practice of Translation. — Вінниця, «Нова
книга», 2000.

Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её
достижения). — М., «Международные отношения», 1981.

Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. — М., «Высшая школа»,
1985.

Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. — М., «Международные отношения», 1974.

Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). —
М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958.

Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). —
М.: «Высшая школа», 1983.

Похожие записи