Реферат на тему:

Лексико-семантичні явища в українській військово-морській термінології

Відродження термінологічної спадщини минулого, запозичення з інших мов,
творення нових назв — це все зумовлює збільшення кількості синонімів у
сучасній українській термінології [1; 142]. Поняття „синонім» і
розуміння його ролі в науковій мові потребують переосмислювання.
Уживання спеціальних назв у текстах переконує, що друге ім’я потрібне:
а) для наукового означення поняття і тлумачення назви терміна (особливо
чужомовного походження), б) для найточнішого висловлювання думки,
особливо коли межа між поняттями нечітко окреслена, в) для уникання
повторів одного й того ж слова або словосполучення [3; 116].

Появу синонімії у військово-морській терміносистемі спричиняють: 1)
різні шляхи утворення одного терміну, а звідси й використання різних
словотвірних засобів; 2) традиція використання різних варіантів терміну
моряками різних водних басейнів; 3) прагнення мови до економії
мовленнєвих засобів, а отже, до компресії складених термінів, які
найчастіше використовуються в професійному мовленні; 4) тенденція
випередження професійним мовленням еволюції норми загальнолітературної
мови; 5) існування різних наукових шкіл, а звідси й підходів до тих
самих професійних реалій; 6) розбіжності асоціативного мислення людей
[4; 7].

У військово-морській терміносистемі нерідко для найменування одного і
того ж поняття є власний і запозичений терміни, що, доречі,
спостерігається в усіх терміносистемах. Здебільшого вони функціонують на
рівні дублетів, напрклад, вертоліт — гелікоптер; кермо — штурвал;
вітрило — парус. У їх конкурентній взаємодії часто закладений певний
імпульс для розвитку термінологічних систем. Паралельне вживання
власного і запозиченого термінів розглядаємо як вияв взаємодії
міжнаціонально-загального і національно-специфічного.

Аналіз військово-морських термінів дає підставу стверджувати, що активно
використовуються так звані синтаксичні синоніми: повний термін і його
компресив (з малоінформативним компонентом і без нього) — кутове
прискорення носу судна / прискорення носу; неметафоризований і
метафоризований складений термін — лазерні головки наведення / головки
наведення; термін з номеном і сам номен — зенітний комплекс ближнього
рубежу „Каштан-М» / комплекс „Каштан-М; складений термін і абревіатура
чи складноскорочене слово — Військово-Морські Сили / ВМС;
командно-штабні навчання / КШН.

У загальнолітературній мові синоніми вважаються однією з найважливіших,
системоформуючих категорій. У термінологічних системах їх роль значно
менша, тому що в них реалізується переважно тільки різновид синонімії
повного і часткового характеру

?

?????????3?траверс [гідротехнічна споруда] — траверз [перпендикулярний
курсу судна напрям]; синтаксичної — відкрита вода [відкрите море або
вільна від льоду вода].

У кожній термінологічній системі антоніми творять елементарні мікрополя,
в межах яких реалізуються відношення протилежності як однієї з суттєвих
ознак системності термінології. Поняття завжди виникають парами. Кожне з
понять містить свою протилежність, що ґрунтується на відмінності
всередині одного й того ж явища (властивості, стану, якості тощо).
Протилежність, контрастність понять, якими оперує наука, знаходять в
українській мові специфічне вираження в антонімії. Терміни-антоніми
характеризуються цілком визначеними парадигматичними властивостями:
фронтальною протилежністю і розрізненням за диференційною ознакою, тісно
пов’язаною з її основною дефінітивною функцією [2;97].

Антонімію у термінології трактуємо як особливу характеристику лексичного
значення слова, особливе відображення протилежного в предметах і явищах
об’єктивного світу [4; 9]. Наприклад, антонімія у військово-морській
терміносистемі проявляється у вигляді пар — лівий борт / правий борт;
шторм / штиль; вантажний трюм / баластовий трюм.

Антонімія як семасіологічна категорія невід’ємна від термінологічних
систем, що номінативно систематизують наукові поняття — складну й
багатопланову мережу протиставлень, суттєво впорядковуючи тим самим
термінологічну сферу.

Висновки і перспективи. Результати дослідження статті мають цінність для
вивчення лексики української мови та української військово-морської
термінології зокрема. Термінологічна лексика містить у своєму складі
слова, які не тільки обслуговують наукову діяльність людей, але й
вживаються для точного позначення певного поняття. Термін не має
експресивного забарвлення і, як правило, має одне значення. Результати
дослідження допоможуть краще зрозуміти можливості функціонування певних
слів-термінів, які використовуються у контексті військово-морської
сфери, і мають певні пояснення і значення дії, стану, речей.

Література:

Наконечна Г. Декілька підсумків термінологічної роботи останніх років.
// Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та
сучасність: Матеріали засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої
літератури НТШ у Львові 1996 — 1997 рр. — Львів: Наукове товариство ім.
Шевченка у Львові, 1997. — Т. 9. — 188 с.

Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство:
Підручник. — Львів: „Світ», 1994. — 216 с.

Пілецький В. Деякі лінгвістичні проблеми українського термінознавства.
// Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та
сучасність: Матеріали засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої
літератури НТШ у Львові 1996 — 1997 рр. — Львів: Наукове товариство ім.
Шевченка у Львові, 1997. — Т. 9. — 188 с.

Російська морська термінологія судноводіння (лінгвістичний аналіз):
Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.02 / Л. В. Ярова / Дніпропетр.
держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 с. — укр.

Похожие записи