.

Деякі зауваги до антропонімічної спадщини Ю.К. Редька (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
209 2063
Скачать документ

Реферат на тему:

Деякі зауваги до антропонімічної спадщини Ю.К. Редька

Антропонімічна спадщина відомого українського дослідника Ю.К. Редька,
йдеться насамперед про його монографію „Сучасні українські прізвища”
[Редько 1966] та словник „Довідник українських прізвищ” [Редько 1969],
безсумнівно, є надзвичайно цінним та важливим здобутком української
антропоніміки (ми брали до уваги лише опубліковані праці Ю.К. Редька;
про рукопис „Словника сучасних українських прізвищ” детальніше див.:
[Осташ 2002 : 106-114]). Названі праці стали надійним теоретичним і
практичним джерелом для дослідників української та взагалі слов’янської
антропонімії. Ними користуються, на них покликаються багато визнаних
сьогодні в Україні та за її межами вчених. Фактаж праць Ю.К. Редька
використовують не лише антропонімісти, а й дослідники інших класів
онімів, етимологи для ілюстрацій або порівняльних студій.

Оскільки Ю.К. Редько не займався винятково етимологією антропонімів, то
він досить обережно і коректно «поводився» з прізвищами, походження яких
на той момент було для нього не зрозумілим [Редько 1966]. У пропонованій
розвідці ми спробуємо проетимологізувати окремі антропоніми (відібрані з
монографії „Сучасні українські прізвища”), які Ю.К. Редькові не вдалося
свого часу пояснити.

Аркaтин [Редько 1966: 132] – присвійне утворення з суф. -ин від
прізвиська Аркат(а). Пор. також ст. рос. антропоніми: Аркат Семенович
Малыгин, Ярославль, 1568 р.; Иван Семенович Аркатов, Казань, 1604 р.
[Веселовский: 15]. Наведені антропоніми можна зіставляти з рос. діал.
aркать ‘1. дражнити (собаку); 2. дражнити (людей); 3. лаятися,
сваритися, 4. кричати, шуміти’ [СРНГ 1: 275]. На наш погляд, Аркат(а) –
фонетично вторинна форма з втратою початкового В- від *Варкат(а)  у) ‘розпусник’ [Онишкевич I: 396]), що
реконструюється як псл. *kъrva?ь [Козлова 1997: 360].

x

z

Ae

AE

o

gdYaV

. [Шульгач 2001: 240]. Відновити первісне значення антропооснови
допомогає споріднене блр. діал. кармазa ( ш) [там
само: 133] Література Єфименко І.В. Праслов. *Sъlg-/*sъlg- у слов’янській онімній та апелятивній лексиці // Студії з ономастики та етимології. 2003. К., 2003. С. 14-23. Илиади А.И. Об одной группе соматической лексики в связи с вопросами славянской именной суффиксации // Folia onomastica Croatica. Zagreb, 2001. 10. S. 83-93. Іліаді О.І. Етимологічне гніздо з коренем *ver- у праслов’янській мові. Кіровоград, 2001. Казлова Р.М. Беларуская і славянская гідранімія. Праславянскі фонд. Гомель, 2000. Т. I. Козлова Р.М. Про походження деяких оронімів Карпатського ареалу (Карпати, Горгани) // Мовознавство. 1987. № 2. С. 57-61. Козлова Р.М. Структура праславянского слова (праславянское слово в генетическом гнезде). Гомель, 1997. 412 с. [Козлова Р.М.]. Етимологічна інтерпретація гідронімів Ясельда, Шчоўб, Дзербінкі, Дарагань // Ономастика Полісся. К., 1999. С. 58-68. Осташ Л.Р. «Словник сучасних українських прізвищ» Ю.К. Редька в контексті слов’янської антропоніміки кінця XX століття // Українська пропріальна лексика. К., 2000. С. 106-114. Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. К., 1966. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. К., 1969. Шульгач В.П. Українські етимології. 21-28 // Мовознавство. 1997. № 2-3. С. 19-27. Шульгач В.П. Заметки по донской гидронимии: Варгол // Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк, 1998. С. 182-185. Шульгач В.П. Українські етимології. 37-45 // Мовознавство. 1999. № 6. С. 16-21. Шульгач В.П. Из этимологических разысканий в области русской исторической антропонимии // Folia onomastica Croatica. Zagreb, 2001. 10. S. 231-246.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020